Рішення

від 07.10.2013 по справі 922/2750/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2013 р.Справа № 922/2750/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

розглянувши справу

за позовом Національного технічного інституту "Харківський Політехнічний інститут", м. Харків до Науково-учбово-виробничого впроваджувального товариства "Новтекс ЛТД", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Барчук А.В. довіреність № 66-01-16/594 від 29.12.12 р.; Хоменко П.О. довіреність № 66-01-16/120 від 22.04.13 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Національний технічний університет "Харківський Політехнічний інститут" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Науково-учбово-виробничого впроваджувального товариства "Новтекс ЛТД" неустойку за несвоєчасне звільнення орендованих приміщень за період з 01.01.2013 року по 31.05.2013 р. у розмірі 51 812,02 грн. та судові витрати у розмірі 1 720,50 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 вересня 2013 року . клопотання позивача про зупинення провадження у справі задоволено. Провадження у справі 922/2750/13 зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги НТУ "ХПІ" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18 липня 2013 у справі №922/326/13-г. Зобов'язано сторін повідомити про результати розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги НТУ "ХПІ" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18 липня 2013 у справі №922/326/13-г.

27 вересня 2013 року до господарського суду Харківської області звернувся позивач із клопотання про поновлення провадження у справі за вх.№35695, в якому позивач просить поновити провадження у справі, у зв'язку із тим, що постановою Вищого господарського суду України було від 18 вересня 2013 року у справі №922/326/13-г було задоволено касаційну скаргу НТУ "Харківський політехнічний університет" задоволено. Скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.13 р., а рішення господарського суду Харківської області від 08.04.2013 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 жовтня 2013 року клопотання позивача про поновлення провадження у справі задоволено. Поновлено провадження у справі, розгляд призначено на "07" жовтня 2013 р. о 10:30 год.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області 04 жовтня 2013 року клопотання про зупинення провадження у справі за вх.№36804, в якому відповідач повідомляє суд проте, що ним подана до господарського суду позовна заява про визнання договору оренди №1-4 від 30 березня 1992 р. продовженим, тому відповідач просить зупинити провадження у справі.

Суд вважає клопотання відповідача про зупинення провадження у справі необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно із абз. 2 п.3.16. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядалися іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі: в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК України).

Згідно положень ч. 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Зазначена норма визначає сукупність обставин, за наявністю яких провадження у справі підлягає зупиненню. Так, за змістом зазначеної норми такими обставинами є: розгляд іншої справи іншим судом; взаємозв'язок такої справи з справою, що розглядається; неможливість розгляду такої справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи.

У якості обґрунтування клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відповідачем надано копію позовної заяви на якій міститься відтиск штампу господарського суду Харківської області, у зв'язку із чим, він просить зупинити провадження у даній справі.

Виходячи із викладеного, суду не доведено належними та допустимими доказами наявність фактичних обставин того, що позовна заява прийнята судом до розгляду, тому суд не знаходить правових підстав для зупинення провадження у даній справі, оскільки обставини, які б унеможливлювали розгляд даної справи до розгляду справи відсутні, а це в свою чергу свідчить про відсутність вказаної вище сукупності правових фактів, що вимагається Господарським процесуальним кодексом України для зупинення провадження по справі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне,

30 березня 1992 року між Харківським політехнічним інститутом ім. В.І. Леніна (далі по тексту - орендодавець, або позивач) та Науково - учбово- виробничим товариством "НОВТЕКС ЛТД" (далі по тексту - орендар, або відповідач) був укладений договір оренди із правом викупу № 1-4 (далі по тексту - договір оренди). Строк дії договору 15 років з моменту його підписання.

Відповідно до пункту 1 договору оренди Орендодавець передає, а Орендар приймає в користування нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79/2, а саме: приміщення першого поверху будівлі площею 750 кв. м. та площі підвального приміщення площею 210 кв. м.

У зв'язку із змінами діючого законодавства 01 січня 1998 року між сторонами була підписана додаткова угода до вказаного Договору оренди. За змістом даної додаткової угоди до договору із назви договору оренди були виключені слова "із правом викупу".

Пункт 1 Договору було викладено у новій редакції, за змістом якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежилі приміщення, що знаходяться у будівлі за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 79/2 площею 856, 3 кв. м., 1 поверх та площею 297, 6 кв. м. підвальні приміщення. Всього площа орендованих приміщень складає 1153, 90 кв. м.

01 січня 1998 року між сторонами було підписано акт прийому - передачі нерухомого майна. Проведено визначення вартості об'єкта оренди та узгоджено умови договору із Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Харківській області, що підтверджується звітом про оцінку, та наказом від Регіонального Фонду державного майна України у Харківській області від 07.10.1998 року № 1425 П.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Неодноразово між сторонами укладалися додаткові угоди до договору оренди в порядку та розміру оплати орендної плати та зміни площі орендованих приміщень. Додатковою угодою до договору оренди від 01 жовтня 2007 року пункт 12 Договору вкладено у наступній редакції: "Цей договір діє з 01.102007 року до 31.03.2008 року включно". Строк дії договору неодноразово продовжувався, що підтверджується наданими позивачем до позову додатковими угодами до договору оренди.

Додатковою угодою до договору оренди від 01 лютого 2011 року визначено, що діє з 01.02.2011 року до 31.12.2011 року включно.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10 квітня 2012 року (справа №5023/428/12) визнано договір оренди, укладений між сторонами, продовженим на 1 рік до 31.12.2012 року.

На виконання зазначеного судового рішення додатковими угодами від 17 квітня 2012 року та 13 серпня 2012 року строк дії договору продовжувався відповідно до 30 квітня 2012 р. та до 31 грудня 2012 року.

Таким чином, строк дії договору оренди сплив 31.12.2012 року.

Відповідно до вимог ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 2 ст. 191 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його укладено.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт на умовах, зазначених у договорі оренди.

Обов'язок щодо повернення об'єкту оренди відповідач у справі так і не виконав. Приміщення звільнені відповідачем не були, не передані за актом прийому - передачі.

Пунктом 9.3 Договору оренди було передбачено, що у випадку відсутності заяви однієї із сторін на припинення або зміну Договору після закінчення його строку протягом місяця він вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах, що були визначені договором.

Відповідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Із змісту наведених правових норм випливає, що по закінченні строку договору він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому заперечення мають бути викладені протягом одного місяця після закінчення строку договору.

На виконання зазначених умов діючого законодавства листом від 08.01.2013 року № 66-01-16/1 відповідача було повідомлено про необхідність звільнення орендованих приміщень у зв'язку із закінченням строку його дії, та про бажання орендодавця припинити оренди.

Вказаний лист був отриманий особисто уповноваженою особою відповідача, про що свідчить особистий підпис на даному листі. Крім того, з метою вирішення питання щодо ведення господарської діяльності та врегулювання питання щодо звільнення орендованих приміщень відповідно до вимог договору та чинного законодавства про припинення відносин оренди та необхідності звільнення орендованих приміщень відповідач у справі повідомлявся неодноразово: листом від 30.11.2012 року № 66-01-22/112 (вручений 30.11.2012 року); листом від 18.12.2012 року № 66-01-22/115 (вручений 18.12.2012 року); листом від 26.06.2013 року № 66-01-22/58 (вручений 26.06.2013 року).

Обов'язку щодо звільнення орендованих приміщень у зв'язку із закінченням строку договору оренди відповідач у справі не виконав.

24.01.2013 р. Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Науково-учбово-виробничого впроваджувального товариства "Новтекс ЛТД" про виселення із нежитлових приміщень.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.04.2013 р. у справі № 922/326/13-г, залишеного без змін постановою Вищого господарського суду України від 18 вересня 2013 р., позов задоволено повністю. За рішенням виселено Науково-учбово-виробниче впроваджувальне товариство "Новтекс ЛТД" з займаних нежитлових приміщень загальною площею 653,34 кв. м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 79/2, а саме: у підвалі приміщення площею 24,6 кв. м.; на першому поверсі приміщення площею 254,04 кв. м., 195,1 кв. м., 128,0 кв. м. та 51,6 кв. м.

Згідно з частиною другою ст. 785 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач не виконує щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи вищенаведене позивачем нараховано неустойку за період з 01.01.2013 року по 31.05.2013 року у розмірі 51 812, 02 грн.

Враховуючи вищезазначене та те, що відповідачем приміщення не повернуто, суд вважає нарахування позивачем неустойки згідно ст. 785 ЦК України у розмірі 51 812,02 грн. правомірним та таким, що підлягає задоволенню, відповідно до цього позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Науково-учбово-виробничого впроваджувального товариства "Новтекс ЛТД" (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 79/2, код ЄДРПОУ 14068912, р/р 26000010616 у філії №3 Акціонерного Східно - Українського Банку "Грант", МФО 351759) на користь Національного технічного університету "Харківський Політехнічний інститут" (61002, м. Харків, вул. Фрунзе, 21, код ЄДРПОУ 02071180, р/р 31256273210029 ГУ ДКСУ в Харківській області, МФО 851011) неустойку за несвоєчасне звільнення орендованих приміщень за період з 01.01.2013 року по 31.05.2013 року у розмірі 51 812,02 грн.

3. Стягнути з Науково-учбово-виробничого впроваджувального товариства "Новтекс ЛТД" (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 79/2, код ЄДРПОУ 14068912, р/р 26000010616 у філії №3 Акціонерного Східно - Українського Банку "Грант", МФО 351759) на користь Національного технічного університету "Харківський Політехнічний інститут" (61002, м. Харків, вул. Фрунзе, 21, код ЄДРПОУ 02071180, р/р 31256273210029 ГУ ДКСУ в Харківській області, МФО 851011) судовий збір у розмірі 1 720,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.10.2013 р.

Суддя Светлічний Ю.В.