Постанова

від 24.09.2013 по справі 17/305-69/227-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року Справа № 17/305-69/227-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю. суддів:Білошкап О.В., Хандуріна М.І., розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Термоізоляція" на рішеннягосподарського суду міста Києва від 09.04.2013 та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 у справі № 17/305-69/227-2012 господарського суду міста Києва за позовомВідкритого акціонерного товариства "Термоізоляція" до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" 2) Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" провизнання частково недійсним договору за участю представників сторін: від Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - Мединський М.М., від Публічного акціонерного товариства "Термоізоляція" - Караван Р.В.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.04.2013 у справі № 17/305-69/227-2012 відмовлено у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Термоізоляція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання частково недійсним договору про передачу активів від 12.03.2011.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 у справі № 17/305-69/227-2012 апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Термоізоляція" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2013 у справі № 17/305-69/227-2012 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ВАТ "Термоізоляція" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2013 у справі № 17/305-69/227-2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 у справі № 17/305-69/227-2012, прийняти у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача, а саме: визнати договір про передачу активів ТОВ "Укрпромбанк" в рахунок погашення заборгованості, укладений 12.03.2011 між ТОВ "Укрпромбанк" та ПАТ "Дельта-Банк", частково недійсним, в частині передання наступних прав вимог: - права вимоги ТОВ "Укрпромбанк" до ТОВ "Компанія "Трансфер-Фінанс", що витікають з кредитного договору на відкриття відновлювальної кредитної лінії №30/КЛ-06 від 31.08.2006 (зі змінами та доповненнями), укладеного між ТОВ "Компанія "Трансфер-Фінанс" та ТОВ "Укрпромбанк"; - права вимоги ТОВ "Укрпромбанк" до ВАТ "Термоізоляція", що витікають з іпотечного договору №30/Zкліп-06 від 04.09.2006 (зі змінами та доповненнями), укладеного між ВАТ "Термоізоляція" та ТОВ "Укрпромбанк", та посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 203, 215, 111, 598, 609 ЦК України, ст.ст. 18, 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ст.ст. 3, 17 Закону України "Про іпотеку".

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

ВАТ "Термоізоляція" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом з урахуванням уточнень до ТОВ "Український промисловий банк" (відповідач - 1) та ПАТ "Дельта Банк" (відповідач - 2) про визнання частково недійсним договору про передачу активів ТОВ "Укрпромбанк", укладеного 12.03.2011 року між відповідачами, в частині переданих прав, а саме: права вимоги ТОВ "Український промисловий банк" до ТОВ "Компанія "Трансфер-Фінанс" за кредитним договором № 30/КЛ-06 від 31.08.2006, а також, права вимоги ТОВ "Український промисловий банк" до ВАТ "Термоізоляція" за іпотечним договором № 30/Zкліп-06 від 04.09.2006.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.10.2011 у справі № 17/305 у задоволені позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2012 у справі № 17/305 апеляційну скаргу ВАТ "Термоізоляція" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 26.10.2011 у справі № 17/305 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 17.04.2012 у справі № 17/305 касаційну скаргу ВАТ "Термоізоляція" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 26.10.2011 у справі № 17/305 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

В ході розгляду даної справи, судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Компанія "Трансфер-Фінанс" було укладено кредитний договір № 30/КЛ-06 від 31.08.2006 на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії строком до 28.08.2009 з лімітом кредитування в сумі 6 000 000,00 грн.

В забезпечення виконання ТОВ "Компанія "Трансфер-Фінанс" умов кредитного договору , між ТОВ "Український промисловий банк" (іпотекодержатель) та позивачем - ВАТ "Термоізоляція" (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір № 30/Zкліп-06 від 04.09.2006.

12.03.2011 між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Укрпромбанк" укладено договір про передачу активів ТОВ "Укрпромбанк" в рахунок погашення заборгованості, відповідно до умов якого ТОВ "Укрпромбанк" передає (відступає) ПАТ "Дельта Банк" права вимоги до боржників за кредитним та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ "Дельта Банк" замінює ТОВ "Укрпромбанк" як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях. Спірний Договір про передачу активів був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 911.

Посилання позивача на недійсність вимог, які були передані за спірним договором у зв'язку з припиненням юридичної особи боржника за основним кредитним зобов'язанням , не прийнято судом першої інстанції до уваги як на підставу визнання правочину недійсним, оскільки встановлено, що 19.05.2009 господарським судом Харківської області порушено провадження у справі № Б-39/105-09 про банкрутство ТОВ "Компанія "Трансфер-Фінанс" за заявою боржника на підставі ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

26.04.2010 господарським судом Харківської області було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

05.08.2010 господарським судом Харківської області було винесено ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ "Компанія "Трансфер-Фінанс", провадження у справі про банкрутство припинено, підприємство - банкрут ліквідовано.

На підставі вищезазначеного судового рішення, державний реєстратор за заявою господарського суду Харківської області вніс до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис від 13.08.2010 про реєстрацію відомостей про припинення ТОВ "Компанія "Трансфер-Фінанс".

Вищий господарський суд України постановою від 29.09.2010 скасував постанову господарського суду Харківської області від 26.04.2010 про визнання ТОВ "Компанія "Трансфер-Фінанс" банкрутом та про відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

23.03.2011 Харківський апеляційний господарський суд прийняв постанову про скасування ухвали господарського суду Харківської області від 05.08.2010 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу а також, про ліквідацію банкрута - ТОВ "Компанія "Трансфер-Фінанс".

Також судом першої інстанції встановлено, що повторна ліквідація ТОВ "Компанія "Трансфер-Фінанс" відбулася 02.08.2011 на підставі ухвали господарського суду Харківської області, яка була скасована постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2011, а провадження у справі № Б-39/105-09 відновлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ч. 5 ст. 39 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" на господарський суд покладено обов'язок направлення до державного реєстратора судового рішення про завершення ліквідаційної процедури в процесі банкрутства та про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

За приписами ч. 2 ст. 41 вищезазначеного Закону суд, який постановив рішення про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили повинен направити його державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.

У відповідності до частини 2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Господарським судом з'ясовано, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2013 у справі № 17/319-69/288-2012 встановлено, що господарський суд Харківської області щоразу після скасувань судових рішень про ліквідацію ТОВ "Компанія "Трансфер-Фінанс" та після прийняття нових рішень про ліквідацію компанії звертався до Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області з заявами про поновлення державної реєстрації вказаної юридичної особи та про проведення реєстрації її чергової ліквідації, але відповідні судові рішення не були виконані.

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Зважаючи на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що факт існування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про ліквідацію ТОВ "Компанія "Трансфер - Фінанс " не має юридичного значення, оскільки, цей запис є недостовірним та зроблений на неправомірній підставі, - на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 05.08.2010, яка скасована.

Суд апеляційної інстанції погодився в постанові із висновками суду першої інстанції та зазначив, що посилання скаржника на наявність у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення юридичної особи боржника 13.08.2010, у зв'язку із визнанням її банкрутом, є необґрунтованим та безпідставними, оскільки ліквідація ТОВ "Компанія "Трансфер - Фінанс" та внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відбулась на підставі судового рішення, яке було скасовано.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що основне кредитне зобов'язання та іпотечне зобов'язання, що забезпечувало виконання основного кредитного договору, на момент укладання угоди про передачу вказаних активів від 12.03.2011, не можуть вважатись погашеними.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного Законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 3 статті 215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 516 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до вимог ст. 3 зазначеного Закону, іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до статті 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 12.03.2011 між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Укрпромбанк" укладено договір про передачу активів ТОВ "Укрпромбанк" в рахунок погашення заборгованості, відповідно до умов якого ТОВ "Укрпромбанк" передає (відступає) ПАТ "Дельта Банк" права вимоги до боржників за кредитним та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ "Дельта Банк" замінює ТОВ "Укрпромбанк" як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях. Спірний Договір про передачу активів був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 911.

ВАТ "Термоізоляція" - іпотекодавець звернулось до господарського суду міста Києва на підставі ст.ст.16,203,215,512,513,598,609 ЦК України, ст. 220 ГК України, ст.ст.3,17,18,24 Закону України " Про іпотеку" з позовом до ТОВ "Український промисловий банк" та ПАТ "Дельта Банк" про визнання частково недійсним договору про передачу активів ТОВ "Укрпромбанк", укладеного 12.03.2011 року між відповідачами, в частині переданих прав, а саме: права вимоги ТОВ "Український промисловий банк" до ТОВ "Компанія "Трансфер - Фінанс" за кредитним договором № 30/КЛ-06 від 31.08.2006, а також, права вимоги ТОВ "Український промисловий банк" до ВАТ "Термоізоляція" за іпотечним договором № 30/Zкліп-06 від 04.09.2006.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.05.2009 господарським судом Харківської області порушено провадження у справі № Б-39/105-09 про банкрутство ТОВ "Компанія "Трансфер-Фінанс" за заявою боржника на підставі ст. 53 спеціального Закону.

05.08.2010 господарським судом Харківської області ухвалою затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Компанія "Трансфер -Фінанс", підприємство ліквідовано. На підставі вищезазначеного судового рішення, державний реєстратор за заявою господарського суду Харківської області вніс до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис від 13.08.2010 про реєстрацію відомостей про припинення ТОВ "Компанія "Трансфер-Фінанс".

23.03.2011 Харківський апеляційний господарський суд прийняв постанову про скасування ухвали господарського суду Харківської області від 05.08.2010 про ліквідацію боржника.

Також судом першої інстанції встановлено, що повторна ліквідація ТОВ "Компанія "Трансфер-Фінанс" відбулась 02.08.2011 на підставі ухвали господарського суду Харківської області, яка була скасована постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2011, а провадження у справі № Б-39/105-09 відновлено.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що договір про передачу активів ТОВ "Укрпромбанк" в оскаржуваній частині від 12.03.2011 укладено відповідно до вимог ст. 203 ЦК України.

Посилання скаржника, як на підставу для визнання угоди про передачу активів недійсною частково, на наявність у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення юридичної особи боржника - ТОВ " Компанія " Трансфер - Фінанс" 13.08.2010 за кредитним зобов'язанням є безпідставним, оскільки, цей запис зроблений з неправомірних підстав, зокрема, на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 05.08.2010, яка скасована та не має законної сили, а тому, суди попередніх інстанцій обґрунтовано встановили, що, в даному випадку, основне кредитне та похідне іпотечне зобов'язання не є припиненим, в зв'язку з чим, відсутні правові підстави вважати частково недійсним договір передачі активів між відповідачами.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Термоізоляція" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 у справі № 17/305-69/227-2012 залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

М.І. Хандурін