Постанова

від 10.10.2013 по справі 41/317

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2013 р. Справа№ 41/317

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Яковлєва М.Л.

за участю представників:

від позивача: представник - Тропець О.В. - за довіреністю, Стельмахович І.В. - директор,

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело 1"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2013 р.

у справі №41/317 (головуючий Курдельчук І.Д., судді Спичак О.М., Цюкало Ю.В.)

за позовом Громадської організації "Джерело", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело 1", м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Владислав", м. Київ,

про визнання недійсною угоди від 04.04.2005 р. та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація "Джерело" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело 1" та, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила визнати недійсною Окрему угоду від 04.04.2005 року про заміну сторони до Договору про організацію та проведення діяльності з метою створення спільної діяльності від 02.10.2004 року, укладену між Громадською організацією "Джерело" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джерело-1" та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Джерело-1" повернути громадській організації "Джерело" за актом приймання - передачі КТП 7057 (6215), проектно-дозвільну документацію на будівництво КТП 7057 (6215) та акт технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2013 р. у справі №41/317 позов задоволено частково, визнано недійсною окрему угоду від 04.04.2005 р. про заміну сторони до договору про організацію та проведення діяльності з метою створення спільної власності від 02.10.2004 р., в решті позову відмовлено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело-1" на користь Громадської організації "Джерело" 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Джерело 1" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в позові відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції суттєво порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідає доказам, що знаходяться у матеріалах справи.

Позивач та третя особа правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Представники позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідач та третя особа явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка представників відповідача та третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників позивача, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2002 р. рішенням установчих зборів Громадської організації "Джерело" з метою захисту економічних, соціальних інтересів своїх членів та спільного вирішення питань побудови каналізації, водопроводу, електромережі та іншої інфраструктури і подальшого сумісного використання цих об'єктів вирішено створити Громадську організацію "Джерело".

Дане рішення закріплено в Протоколі № 1 установчих зборів ГО "Джерело" від 26.12.2002 р.

Засновниками ГО "Джерело" виступили громадяни України: Стельмахович Ігор Васильович, Стельмахович Тетяна Олексіївна, Скорик Олег Миколайович, Скорик Ірина Петрівна, Гайдаш Володимир Іванович, Гайдаш Катерина Андріївна, Гутник Валерій Євгенович, Гутник Тетяна Тимофіївна, Кулик Валерій Валерійович.

На установчих зборах, які відбулися 26.12.2002 р., було затверджено статут ГО "Джерело" та обраного голову правління ГО "Джерело" - Гайдаша Володимира Івановича.

12.02.2003 р. Дарницьким районним управлінням юстиції у м. Києві зареєстровано ГО "Джерело" на підтвердження чого видано відповідне свідоцтво за № 34.

Відповідно до пункту 2.1. Статуту ГО "Джерело" (в редакції від 12.02.2003 р.) - основною метою діяльності організації є захист економічних, соціальних та інших інтересів своїх членів, зокрема інтересів приватної власності членів Організації, належне використання майна, що перебуває у загальному користуванні, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Умовами пункту 2.2. Статуту ГО "Джерело" передбачено, що сновним завдання організації є здійснення функцій, що забезпечують інвесторам проектів реалізацію прав щодо користування проінвестованими ними об'єктами, належне утримання територій загального користування, сприяння членам Організації в отримання якісних житлово-комунальних послуг та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю Організації, а також захист прав членів Організації, обумовлених конституцією та цим Статутом.

Відповідно до п. 7.5 Статуту ГО "Джерело", з метою виконання статутних завдань і цілей організація може здійснювати необхідну господарську та іншу комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій із статусом юридичної особи, заснування підприємств в порядку, встановленому законодавством.

З метою будівництва вуличних мереж електропостачання та водовідведення до приватних будинків по вул. Лісовій, вул. Демидівській, пров. Інженерний, пров. Ялинковому 22.09.2009 р. було створено Товариство з обмеженою відповідальністю "Джерело-1".

Засновниками ТОВ "Джерело-1" виступили Хоменко В.І. з часткою в статутному капіталі у розмірі 35%, Мурашов Ю.М. з часткою в статутному капіталі у розмірі 41 % та ГО "Джерело" з часткою у статному капіталі у розмірі 24 %.

02.10.2004 р. між ГО "Джерело" в особі голови правління Гайдаша В.І. та ТОВ "Науково-виробнича фірма "Владислав" в особі директора Сидоренко Ю.І. було укладено Договір № б/н про організацію і проведення спільної діяльності з ціллю створення спільної власності.

В пункті 1.1 зазначеного договору сторони погодили, що на основі зазначеного договору і в порядку, передбаченому ним, сторони регламентують свою спільну діяльність і партнерське співробітництво по завершенню проектування, будівництва, підключення до КТП 6215, з метою подальшої спільної експлуатації на основі об'єднання своїх зусиль і внесення у спільну діяльність коштів і матеріалів.

Відповідно до умов зазначеного Договору сторони набувають у власність по 50 % КТП-6215.

04.04.2005 р. між ГО "Джерело" в особі голови правління Гайдаша В.І. (сторона-1), ТОВ "Джерело-1" в особі директора Мурашова Ю.М. (сторона-2) та ТОВ "НВФ "Владислав" в особі директора Лубченко Н.Ю.(сторона-3) було укладено окрему угоду про заміну сторони до договору про організацію та проведення спільної діяльності з метою створення спільної власності від 02.10.2004 р.

У пункті 1 зазначеної угоди сторони погодили змінити сторону-1 в зобов'язаннях та правах за договором від 02.10.2004 р. про організацію та проведення спільної діяльності з метою створення спільної власності та всіх доповненнях до договору на сторону-2 за відповідною згодою про відсутність будь-яких заперечень з боку сторони-3.

Умовами п. 2 зазначеного договору сторони погодили рахувати ТОВ "Джерело-1" отримувачем ТМЦ і робіт по акту приймання-передачі від 10.10.2004 р. на суму 24 999,00 грн. та накладними № 1 від 10.11.2004 р., № 2 від 10.12.2004 р., № 3 від 28.01.2005 р., № 4 від 31.03.2005 р. від ТОВ "Владислав" за погодженням ГО "Джерело", та дооформити документи фактичної передачі цих ТМЦ від ТОВ "Владислав" в ТОВ "Джерело-1".

В п. 3 зазначеної угоди сторони визначили, що сторона-3 належним чином виконала всі свої зобов'язання і є належним власником 53 % КТП, тобто, є суб'єктом права спільної власності.

Пунктом 4 угоди передбачено, що сторона 2 після підписання цієї угоди зобов'язана підписати зі стороною-3 акт, яким підтвердити повністю виконання своїх зобов'язань з боку сторони-3 та підтвердити факт, що 53 % КТП-6215 належать стороні-3. У разі підписання цього акту зазначена угода втрачає свою чинність та не створює будь-яких правових наслідків для сторін.

07.04.2005 р. між ТОВ "Джерело-1" (співвласник-1) та ТОВ "НВФ "Владислав" (співвласник-2) було підписано акт виконаних робіт до Договору № б/н від 02.10.2004 р. про спільну діяльність з метою створення спільної власності, в якому сторони погодили, що співвласник-2 належним чином виконав свої зобов'язання згідно Договору № б/н від 02.10.2004 р. про спільну діяльність та окремої угоди від 04.04.2005 р. про заміну сторони Договору № б/н від 02.10.2004 р. про організацію та проведення діяльності з метою створення спільної власності і є належним власником 53 % КТП 6215 та електромереж; співвласнику-1 належить 47 % КТП-6215 та електромереж і він є суб'єктом права спільної власності.

Позивач в якості підстав для задоволення позову посилається на те, що голова правління Гайдаш В.І., укладаючи зазначену угоду діяв без необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки загальними зборами ГО "Джерело" рішення щодо відчуження 47 % в КТП 6215 не приймалося і не делегувалися такі повноваження голові правління Гайдашу В.І.

Відповідно до ч.ч. 1-3 статті 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1 статті 23 Закону України "Про об'єднання громадян", право власності об'єднань громадян реалізують їх вищі статутні органи управління (загальні збори, конференції, з'їзди тощо) в порядку, передбаченому законодавством України та статутними документами.

Відповідно до п. 6.2 статуту ГО "Джерело", вищим органом управління організації є загальні збори її членів. Кожний член організації на зборах має один голос.

Відповідачем в підтвердження наявності повноважень у голови правління ГО "Джерело" - Гайдаша В.І. на укладення окремої угоди від 04.04.2005 р. про заміну сторони до договору № б/н від 02.10.2004 р. про організацію та проведення діяльності з метою створення спільної власності, було надано протокол № 4 зборів Громадської організації "Джерело" від 29.09.2003 р. згідно з яким засновники (члени) ГО "Джерело" надають Голові правління Гайдашу В.І. повноваження на розпорядження коштами і майном ГО "Джерело", в тому числі і часткою у статутному фонді ТОВ "Джерело-1".

Однак, висновком технічної експертизи матеріалів документів та почеркознавчої експертизи № 4537/12-33/4538/12-32/4539/12-34 від 13.12.2012 р., проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз встановлено, що перша та друга сторінки Протоколу № 4 від 29.09.2003 р. виконані на різних принтерах з використанням комп'ютерів з різним програмним забезпеченням. Встановити, чи відповідають дати виготовлення першої і другої (зворотної) сторінок протоколу даті, яка зазначена в протоколі (29.09.2003 р.), не виявилося можливим у зв'язку з відсутністю науково-обґрунтованих методик встановлення часу виконання текстів, надрукованих з використанням лазерних принтерів. Також зазначеною експертизою встановлено, що фарбові матеріали, які використовувались для виготовлення першої та другої сторінок протоколу № 4 від 29.09.2003 р., відрізняються за морфологічними та фізико-механічними властивостями барвника.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку, що загальні збори ГО "Джерело" не приймали рішення щодо передачі голові правління Гайдашу В.І. повноважень на розпорядження коштами, майном ГО "Джерело" і часткою у статутному фонді ТОВ "Джерело-1", оформлене протоколом № 4 від 29.09.2003 р.

Отже, укладаючи окрему угоду від 04.04.2005 р. про заміну сторони до договору № б/н від 02.10.2004 р. про організацію та проведення діяльності з метою створення спільної власності, Гайдаш В.І. не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки його повноваження в частині розпорядження власністю ГО "Джерело" обмежене ст. 23 Закону України "Про об'єднання громадян".

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спір про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, укладаючи окрему угоду від 04.04.2005 р. про заміну сторони до договору № б/н від 02.10.2004 р. про організацію та проведення діяльності з метою створення спільної власності, Гайдаш В.І. не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, у зв'язку з чим зазначена угода підлягає визнанню недійсною.

Судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у позовній вимозі в частині зобов'язання відповідача повернути ГО "Джерело" за актом приймання-передачі КТП 7057 (6215), проектно-дозвільну документацію на будівництво КТП 7057 (6215) та акт технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію з огляду на наступне.

Як вбачається з умов п. 1 оспорюваної угоди, ГО "Джерело" (сторона-1), ТОВ "Джерело-1" (сторона-2) та ТОВ "НВФ "Владислав" (сторона-3) дійшли згоди про зміну сторони-1 в зобов'язаннях та правах за Договором від 02.10.2004 р. про організацію та проведення спільної діяльності з метою створення спільної власності та всіх доповненнях до договору на сторону-2 за відповідною згодою про відсутність будь-яких заперечень з боку сторони-3.

В умовах п. 2 зазначеного Договору сторони погодили рахувати ТОВ "Джерело-1" отримувачем ТМЦ і робіт по акту приймання-передачі від 10.10.2004 р. на суму 24 999,00 грн. та накладними № 1 від 10.11.2004 р., № 2 від 10.12.2004 р., № 3 від 28.01.2005 р., № 4 від 31.03.2005 р. від ТОВ "Владислав" за погодженням ГО "Джерело", та дооформити документи фактичної передачі цих ТМЦ від ТОВ "Владислав" в ТОВ "Джерело-1".

Отже, з умов зазначеної угоди вбачається, що відбулась зміна однієї зі сторін Договору від 02.10.2004 р. про організацію та проведення спільної діяльності з метою створення спільної власності та визнано ТОВ "Джерело-1" отримувачем ТМЦ згідно акту приймання-передачі від 10.10.2004 р. на суму 24 999,00 грн. та накладними № 1 від 10.11.2004 р., № 2 від 10.12.2004 р., № 3 від 28.01.2005 р., № 4 від 31.03.2005 р. від ТОВ "Владислав".

Разом з тим, а ні з тексту пунктів 1 та 2, а ні зі змісту самої оспорюваної угоди не вбачається, що сторонами в зазначеній угоді було передано ТОВ "Джерело-1" КТП 7057 (6215), чи проектно-дозвільну документацію на будівництво КТП 7057 (6215) або акт технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію.

Відповідно до ч. 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсність правочину не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а вразі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування.

У зв'язку з тим, що в рамках окремої угоди від 04.04.2005 р. за актом приймання-передачі КТП 7057 (6215), проектно-дозвільна документація на будівництво КТП 7057 (6215) та акт технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію ТОВ "Джерело-1" не передавалась, то і підстави для їх витребування, у зв'язку з визнанням зазначеної угоди недійсною, відсутні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову частково, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело 1" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2013 року у справі № 41/317 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 41/317 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Куксов В.В.

Судді Авдеєв П.В.

Яковлєв М.Л.