Рішення

від 02.10.2013 по справі 5011-73/13768-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-73/13768-2012 02.10.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс" простягнення 312 104,16 грн. Суддя Баранов Д.О.

за участю представників:

Від позивачаПетрова С.В. Від відповідачаЛихопльот А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кристал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс" про стягнення 312 104,16 грн.

Провадження у справі за вказаною заявою порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-73/10653-2012 від 05.10.2012 р.

Ухвалою від 24.04.2013 р. провадження у справі було зупинено для направлення матеріалів даної справи до слідчих органів для проведення ними перевірки дотримання законності при здійсненні господарських операцій та вжиття передбачених Податковим Кодексом України заходів для запобігання нанесення збитків державі шляхом безпідставного повернення податку на додану вартість.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.04.2013 р. скасовано, справу повернуто до місцевого суду для подальшого розгляду.

Ухвалою суду від 08.07.2013 р. справу призначено до розгляду на 24.07.2013 р.

24.07.2013 р. провадження у справі № 5011-73/13768-2012 було зупинено до розгляду касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 р.

У вересні 2013 року матеріали справи № 5011-73/13768-2012 повернулися до Господарського суду міста Києва з ухвалою Вищого господарського суду України від 12.08.2013 р., яким касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.04.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 р. було повернуто скаржнику без розгляду.

16.09.2013 р. судом було поновлено провадження у справі № 5011-73/13768-2012 та призначено її до розгляду на 27.09.2013 р.

Ухвалою від 27.09.2013 р. суд продовжив строк розгляду справи та відклав її розгляд на 04.10.2013 р.

04.10.2013 р. від відповідача надійшли пояснення до відзиву на позовну заяву.

В судовому засіданні 04.10.2013 р. представник позивача підтримав свою правову позиції та просив позов задовольнити в повному обсязі.

При цьому, представник відповідача проти позовних вимог заперечував з мотивів недоведеності позивачем факту виконання робіт.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як слідує з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кристал" (виконавець) було укладено договори про надання послуг № 48/18 від 20.04.2011 р., № 28/18 від 03.01.2012 р. та № 29/18 від 03.01.2012 р.

Згідно з п. 1.1. вказаних договорів позивач взяв на себе зобов'язання по обробці білизни (прання, прасування).

Відповідно до п. 5.2 договорів загальна вартість послуг, які є предметом договорів № 48/18 від 20.04.2011 р., № 29/18 від 03.01.2012 р. та № 28/18 від 03.01.2012 р., складає 351 247,50 грн., 27 787,50 грн. та 15 507,36 грн. відповідно.

На підтвердження надання послуг Товариству з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс" за договором № 48/18 від 20.04.2011 р. позивачем було подано акти здачі-прийняття робіт від 31.05.2011 р., 01.08.2011 р., 31.08.2011 р., № 7 від 01.09.2011 р., № 8 від 01.09.2011 р., № 9 від 30.09.2011 р., № 10 від 30.09.2011 р., № 11 від 31.10.2011 р., № 12 від 31.10.2011 р., № 13 від 30.11.2011 р., № 14 від 30.11.2011 р., № 15 від 30.12.2011 р., № 16 від 30.12.2011 р.

На підтвердження надання послуг Товариству з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс" за договором № 29/18 від 30.01.2012 р. позивачем було подано акти здачі-прийняття робіт № 1 від 31.01.2012 р. та № 3 від 29.02.2012 р.

На підтвердження надання послуг Товариству з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс" за договором № 28/18 від 03.01.2012 р. позивачем бул о подано акти здачі-прийняття робіт № 2 від 31.01.2012 р. та № 4 від 29.02.2012 р.

Позивач стверджує, що вказані акти свідчать про належне виконання ним обов'язків з прання білизни, в той час як обов'язок з оплати наданих послуг відповідачем станом на даний час залишається невиконаним.

Відповідач в свою чергу факт отримання послуг за вказаними актами заперечував, посилаючись на відсутність на них підпису особи, уповноваженої ним на підписання даних актів, правом здійснення чого відповідно до статуту наділений лише директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс" Манцов І.С., який подані позивачем акти здачі-прийняття робіт особисто не підписував та не уповноважував на це іншу особу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Так, в силу статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками проведення судово-технічної експертизи у справі № 5011-73/13768-2012 встановлено, що акти здачі-прийняття робіт від 31.05.2011 р., № 7 від 01.09.2011 р., № 8 від 01.09.2011 р., № 9 від 30.09.2011 р., № 10 від 30.09.2011 р., № 11 від 31.10.2011 р., № 12 від 31.10.2011 р., № 13 від 30.11.2011 р., № 14 від 30.11.2011 р., № 15 від 30.12.2011 р., № 16 від 30.12.2011 р. підписані не директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс" Манцовим І.С., а іншою особою, проте відтиск печатки відповідає наданій відповідачем для дослідження, що свідчить про отримання послуг саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс".

На вимогу суду, відповідачем було надано копії податкових декларацій з податку на додану вартість, а також реєстри виданих та отриманих податкових накладних за період з травня 2011 року по лютий 2012 р. Дослідивши дані документи, судом встановлено, що у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в розділі ІІ "Отримані податкові накладні" відповідачем відображено податкові накладні, видані йому Товариством з обмеженою відповідальністю "Кристал", дати та суми яких відповідають зазначеним у спірних актах здачі-прийняття робіт.

Отже, із вказаного слідує, що відповідачем віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість по наданих позивачем послугах за період з травня 2011 р. по лютий 2012 р. за договорами про надання послуг № 48/18 від 20.08.2011 р., № 28/18 від03.01.2012 р., № 29/18 від 03.01.2012 р. Вказану податкову звітність було підписано директором відповідача Манцовим І.С. особисто та надано податковому органу.

Відповідно до п. 201.4 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Пункт 201.6 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 Податкового кодексу України).

Окрім того, до матеріалів справи позивачем додано копії податкових накладних, реєстрів виданих податкових накладних та податкових декларацій, поданих до податкового органу в електронному вигляді, що підтверджують нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з наданням послуг по пранню білизни Товариству з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс".

Також, довідкою Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про рух коштів на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" в період з 01.12.2011 р. по 31.08.2012 р. підтверджується факт часткового надходження коштів від відповідача за надання послуг з прання білизни саме по актах здачі-прийняття робіт від 31.05.2011 р., 01.08.2011 р., 31.08.2011 р., № 7 від 01.09.2011 р., № 8 від 01.09.2011 р., № 9 від 30.09.2011 р., № 10 від 30.09.2011 р., № 11 від 31.10.2011 р., № 12 від 31.10.2011 р., що вказує на часткове виконання останнім своїх зобов'язань на підставі спірних актів.

Відповідно до ст. 241 Цивільного Кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Отже, посилання відповідача на те, що підписи на актах здавання-приймання робіт по вказаних вище договорах були виконані не уповноваженою особою, та на відсутність первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій, судом не приймаються з огляду на наявність в матеріалах справи податкових декларацій відповідача з додатками та розшифровками в розрізі контрагентів, підписаних директором відповідача, з яких вбачається, що вказані послуги останнім були отримані.

Також, мали місце дії відповідача по схваленню угод, в частині зміни ціни, які знайшли своє відображення у вигляді перерахування часткових оплат із зазначенням у призначенні платежів відповідних актів здавання-приймання робіт.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позивач довів належними доказами суду факт надання відповідачу послуг з прання білизни за договорами № 48/18 від 20.04.2011 р., № 29/18 від 03.01.2012 р. та № 28/18 від 03.01.2012 р. та відповідну часткову неоплату відповідачем вказаних послуг.

Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс" (04211, м. Київ, вул. Лайоша Гавро, 6, ідентифікаційний код 34344528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" (61050, м. Харків, вул. Юріївська, 17, ідентифікаційний код 31150032) 312 104 (триста дванадцять тисяч сто чотири) грн. 16 коп. заборгованості та 6 242 (шість тисяч двісті сорок дві) грн. 08 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Д.О. Баранов

Повне рішення складено: 06.10.2013 р.