Постанова

від 10.10.2013 по справі 2а/2470/2017/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/2017/12

Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача - Коубіш А.П., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області до Публічного акціонерного товариства "Кіцманське ремонтно-транспортне підприємство", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - управління Державної казначейської служби у Кіцманському районі про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2012 року Кіцманська міжрайонна державна податкова інспекція Чернівецької області Державної податкової служби (в результаті заміни позивача - Кіцманська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області) звернулась з позовом до публічного акціонерного товариства «Кіцманське ремонтно-транспортне підприємство», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - управління Державної казначейської служби у Кіцманському районі, з урахуванням уточнення позовних вимог, про стягнення коштів.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.04.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову про задоволення позову. Позивач в апеляційній скарзі посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив їх задовольнити.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явилися про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином.

Враховуючи те, що явка відповідача та третьої особи не визнавалась судом апеляційної інстанції обов'язковою, а неявка, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, не перешкоджає судовому розгляду справи, суд апеляційної інстанції ухвалив здійснювати розгляд за відсутності відповідача та третьої особи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, управління ДКС України у Кіцманському районі листом, на виконання постанови КМУ від 03.03.2011 року №174, направило начальнику Кіцманської МДПІ подання №17, 18 від 24.07.2012 року на примусове стягнення суми нарахованої простроченої заборгованості та суми пені за іноземними кредитами по ВАТ "Кіцманське РТП" для ведення претензійно-позовної роботи органами податкової служби.

28.01.1998 року ДП "ВО Південний машинобудівний завод" та ВАТ "Кіцманське РТП" уклали договір про умови купівлі-продажу сільськогосподарської техніки за рахунок коштів державного лізингового фонду і її гарантійне та післягарантійне обслуговування №12Л.

07.12.1998 року було укладено договір №12Л-99 про умови купівлі-продажу сільськогосподарської техніки за рахунок коштів державного лізингового фонду і її гарантійне та післягарантійне обслуговування.

Відповідно до п. 1.1 договору №12Л від 28.01.1998 року та №12Л-99 від 07.12.1998 року Продавець зобов'язується поставити та передати у власність (повне господарське ведення) Лізиногодавця товар, а Лізингодавець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах додатків до цього договору.

Так, судом першої інстанції досліджувались акти звірок взаємних розрахунків від 30.03.2000 року, які підписані ВАТ "Кіцманське РТП" (Лізингодавець) та ВО "Південний машинобудівний завод" (Продавець), відповідно до яких зобов'язання на 01.01.2000 року по договорам №12Л-99 від 07.12.1998 року та №12Л від 28.01.1998 року станом на 01.01.2000 року заборгованість Лізингодавця перед Продавцем за договором №12Л від 28.01.1998 року становить 207 000,00 грн., а за період з 01.01.1999 року по 01.01.2000 року Лізингодавець перерахував Продавцю кошти, а Продавець поставив Лізингодавцю техніку.

Відповідно до акту №071-211 від 10.09.2001 року зарахування заборгованості державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" перед державою. Цей акт складений між Міністерством фінансів України і державним підприємством "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" на підставі нормативних актів та Зведеного реєстру актів приймання-передачі сільськогосподарської техніки за період 1998-1999 років та звірки взаємних розрахунків за неї між ДП "ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова" з лізингодавцями. Міністерство фінансів України відображає в обліку суму 26 302 905,98 дол. США як зменшення заборгованості ДП "ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова" перед державою за Кредитами і суму 103 600 943,47 грн. як заборгованість лізингодавців згідно з Додатком №1 перед державою. Згідно реєстру лізингодавців, що отримали техніку від ДП "ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова" за рахунок коштів державного лізингового фонду у 1998-1999 роках, кредиторська заборгованість ВАТ "Кіцманське РПТ" перед виробничим об'єднанням складала 562 803,00 грн. (а.с.24, 25).

Також встановлено, що згідно з договором від 05.02.1998 року про умови виділення та повернення коштів Державного лізингового фонду №43, в якому дирекція державного лізингового фонду (далі Дирекція), з однієї сторони та ВАТ "Кіцманське РТП" (далі Лізингодавець), з другої сторони уклали цей договір, в якому Дирекція зобов'язується надати Лізингодавцю цільові кошти, а останній зобов'язується використати їх за цільовим призначенням і повернути кошти Дирекції у визначені згідно додатків до цього договору термінів. Відповідно до п.5.1 договору строк надання коштів Лізингодавцю складає 5 років з моменту переказу коштів Дирекцією.

Відповідно до графіку надання частини коштів до договору про умови виділення та повернення коштів державного лізингового фонду від 05.02.1998 року №43 і їх повернення у вигляді лізингових платежів по ВАТ "Кіцманське РТП" сума коштів, яка підлягає поверненню за 5 років складає 183 882,63 грн.

Договором від 27.08.1999 року про умови виділення та повернення коштів Державного лізингового фонду №24-1-44 укладеного між Державним лізинговим підприємством "Украгролізин" (Підприємство) та ВАТ "Кіцманське РТП" (Лізингодавець), визначено, що Підприємство зобов'язується надати Лізингодавцю на протязі 1999 року цільові кошти, а останній зобов'язується використати їх на закупівлю техніки тільки у вітчизняних товаровиробників, передати закуплену техніку у фінансовий лізинг та забезпечити сплату платежів в розмірах і терміни, визначені додатками до цього договору. Відповідно до п.4.1 договору кошти надаються Лізиногодавцю строком на 5 років з моменту переказу коштів Підприємством.

З картки обліку (розрахунок нарахування пені) по ВАТ "Кіцманське РТП" за 2012 рік вбачається, що пеня нараховувалась з січня по червень 2012 року в сумі 14025,43 грн.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 05.11.2007 року в справі №9/216 за позовом ДПІ у Кіцманському районі до ВАТ "Кіцманське РТП" про стягнення кредиторської заборгованості перед державою за отриману сільськогосподарську техніку, за результатами якого позов задоволено та стягнуто з ВАТ "Кіцманське РТП" в дохід Державного бюджету України заборгованість в сумі 308 113,33 грн. та пеню в сумі 224330,25 грн.

Постановами Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2008 року та Вищого господарського суду України від 14.01.2009 року, рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.11.2007 року у справі №9/216 залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що враховуючи строк поставки сільськогосподарської техніки та строк виконання відповідачем зобов'язань щодо її оплати, визначеного п.п. 8.1., 8.2 договору №12Л від 28.01.1998 року та враховуючи, що ні законом, ні договором не встановлено іншого строку для нарахування пені, ніж той, що визначений п. 11 Порядку обліку заборгованості, тому відсутні підстави для нарахування позивачем та стягнення з відповідача пені за період з 01.09.2007 року по 01.05.2011 року в сумі 131949,22 грн., тобто після спливу шестимісячного терміну від дня, коли зобов'язання повинне бути виконано. Крім того суд першої інстанції взяв до уваги те, що рішенням Господарського суду Чернівецької області від 05.11.2007 року у справі № 9/216 з ВАТ «Кіцманське ремонтно-транспортне підприємство» в дохід Державного бюджету України вже стягнуто пеню за прострочення оплати заборгованості по договорах про умови купівлі-продажу сільськогосподарської техніки за рахунок коштів державного лізингового фонду і її гарантійне та післягарантійне обслуговування №12Л від 28.01.1998 року та №12Л-99 від 07.12.1998 року, тому задоволенні позовних вимог податкового органу слід відмовити.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Як встановлено з матеріалів справи за відповідачем рахується прострочена заборгованість перед бюджетом за іноземними кредитами. Наявність заборгованості у відповідача підтверджується поданнями управління Державної казначейської служби у Кіцманському районі №17, 18 від 24.07.2012 року та №29 від 22.10.2012 року.

Так, з урахуванням усіх уточнень податковий орган просить стягнути пеню у розмірі 131949,22 грн.

Суд першої інстанції у оскаржуваній постанові вказує, що підстав для нарахування та стягнення з відповідача пені за період з 01.09.2007 р. по 01.05.2011 р. в сумі 131949,22 грн. не має, оскільки сплив шестимісячний термін від дня, коли зобов'язання повинне бути виконано, який встановлено Порядком обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 р. № 174 (далі - Порядок №174).

У рішенні від 09.02.1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України розтлумачив, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Таким чином, у даному випадку Порядок №174 не має зворотної дії у часі та не може застосовуватись до вказаних правовідносин, так як він набув чинності у 2011 році, а пеня стягується за період з 01.09.2007 р. по 01.05.2011 р.

Також суд апеляційної інстанції вважає не правильним висновок суду першої інстанції, що рішенням Господарського суду Чернівецької області від 05.11.2007 року у справі № 9/216 з відповідача уже стягнуто пеню за прострочення оплати заборгованості по договорах №12Л від 28.01.1998 року та №12Л-99 від 07.12.1998 року, оскільки вказаним рішенням з відповідача стягується заборгованість по 2007 рік, в той час як в даному позові йде мова про стягнення пені з 2007 по 2011 рр.

Згідно з п. 9 ст. 17 Бюджетного кодексу України Прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.

Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.

Так, відповідно до подання №29 від 22.10.2012 року станом на 01.10.2012 року за відповідачем рахується сума (пеня) нарахованої простроченої заборгованості за іноземними кредитами у розмірі 356279,47 грн.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 05.11.2007 року у справі №9/216, стягнуто з ВАТ "Кіцманське РТП" заборгованість у сумі 308113,33 грн. та пеню в сумі 224330,25 грн. Тобто, як випливає із зазначеного, за відповідачем рахується 131949,22 грн. несплаченої пені.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявність у відповідача заборгованості підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а тому заявлений податковий органом адміністративний позов підлягає задоволенню.

Проте, пунктом 1 підрозділу 19 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.

Ця глава регулює питання погашення податкового боргу платника податку.

Відповідно до викладеного розглядувані законодавчі норми хоча й не перетворюють заборгованість суб'єктів господарювання перед державою на різновид грошових зобов'язань із податків, але встановлюють, що така заборгованість погашається в однаковому з податковим боргом порядку.

Правовідносини, що виникають під час погашення податкового боргу, є публічно-правовими.

Відповідно до п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України. Тому позов підлягає задоволенню у спосіб передбачений законом, а саме стягнення сум простроченої заборгованості у розмірі 131949,22 грн.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області задовольнити повністю .

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області до Публічного акціонерного товариства "Кіцманське ремонтно-транспортне підприємство", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - управління Державної казначейської служби у Кіцманському районі про стягнення заборгованості, - скасувати, прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кіцманське ремонтно-транспортне підприємство" (ідентифікаційний код 03767297, Чернівецька обл., Кіцманський район, м. Кіцмань, вул. Механізаторів, 14, 59300) суму простроченої заборгованості в розмірі 131949 (сто тридцять одна тисяча дев'ятсот сорок дев'ять) грн. 22 коп.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "17" жовтня 2013 р. .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Ватаманюк Р.В.

Курко О. П.