Ухвала

від 04.10.2013 по справі 2а-8664/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

про відмову в закритті провадження в адміністративній справі

04 жовтня 2013 року № 2а-8664/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий - суддя Коморний О.І.,

секретар судового засідання Ячмінська Я.О.

від позивача Правосудько О.М.

від відповідача Кондрат Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом Релігійної громади Свідків Єгови Сихівського району м. Львова про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової адміністрації у Львівській області.

Встановив:

Представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування клопотання покликається на те, що лист Голови ДПА у Львівській області №3057/7/15-421/23 від 13.02.2009 року "Про зміни та доповнення до переліку первинних водокористувачів, яким видано дозволи на спеціальне водокористування" адресований ДПІ у містах та районах, не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обов`язків позивача, на містить обов`язкового припису, і не є актом індивідуальної дії.

Представник позивача проти закриття провадження у справі заперечив, просить у задоволенні клопотання відмовити.

Вирішуючи клопотання, суд керується п.1 ч. 1 ст. 157 КАС України, в якій зазначено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Застосування зазначеної норми пов'язано з встановленням відсутності юрисдикції адміністративного суду щодо розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. У Рішенні Конституційного суду України від 25.12.1997 р. зазначено, що ч. 1 ст. 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Оскільки юридична особа є організаційно-правовою формою реалізації прав та інтересів людей, ст. 55 Конституції України поширюється і на юридичних осіб.

У ч. 2 ст. 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Конституційний Суд України розтлумачив, що цю частину необхідно розуміти так, що юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про право та інші правові питання, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, для вирішення питання про належність спору до юрисдикції суду необхідно встановити наявність між учасників спору правовідносин, тобто відносин, які врегульовані правом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, уся діяльність суб'єктів владних повноважень має правову форму, а тому відносини з їх участю є правовими.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З наведених у позовній заяві підстав позову вбачається, що між сторонами є спір щодо правомірності дій органу державної податкової служби щодо внесення змін та доповнень до переліку первинних водокористувачів, яким надано дозволи на спеціальне водокористування на 2009 рік згідно додатку на 45 аркушах, у якому під номером 35 зазначений позивач. Вирішення спору не віднесено законом до юрисдикції інших судів, а тому спір повинен розглядатися адміністративним судом.

Суд враховує також і те, що з наведених у клопотанні підстав суд ухвалою від 29.09.2010 року відмовляв позивачеві у відкритті провадження у справі і вказана ухвала скасована Львівським апеляційним адміністративним судом, який висловив позицію, що вимоги позивача підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. З цієї норми, слідує, що звернення до суду, як найбільш ефективний засіб юридичного захисту, не може бути обмежене і відмова у правосудді не відповідає цьому принципу.

Суд також звертає увагу відповідача, що при вирішенні справи суд керується закріпленим у ст..8 КАС України принципом верховенства права, відповідно до якого забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Відтак, суд вважає, що заявлена позивачем вимога належить до юрисдикції адміністративного суду і повинна розглядатися по суті.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом Релігійної громади Свідків Єгови Сихівського району м. Львова про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової адміністрації у Львівській області - відмовити.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. Заперечення на неї може бути викладено в апеляційній скарзі на рішення суду.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 09.10.2013 року.

Суддя Коморний О.І.