Постанова

від 16.10.2013 по справі 2а-8664/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2013 року № 2а-8664/10/1370

17 год. 25 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий - суддя Коморний О.І.,

секретар судового засідання Ячмінська Я.О.

від позивача Правосудько О.М.

від відповідача Курило С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Релігійної громади Свідків Єгови Сихівського району м. Львова про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової адміністрації у Львівській області.

Обставини справи.

Позивач, Релігійна громада Свідків Єгови Сихівського району міста Львова, звернувся 29.09.2010р. до суду із позовною заявою в якій містяться вимоги:

- визнати протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень повністю, а саме,- змін та доповнень № 3057/7/15-421/23 від „13" лютого 2009 року до переліку первинних водокористувачів, яким видано дозволи на спеціальне водокористування на 2009 рік,- з метою забезпечення повноти нарахування і сплати збору за спеціальне водокористування в частині використання води,- в частині п. 35 Змін та доповнень № 3057/7/15-421/23 від „13" лютого 2009 року до переліку,- про включення Релігійної громади Свідків Єгови Сихівського району м. Львова (код ЄДРПОУ 25227271),- заступника Голови Державної податкової адміністрації у Львівській області Н. Римарської.

- зобов'язати суб'єкта владних повноважень, відповідача відшкодувати позивачеві моральну шкоду, заподіяну протиправним рішенням суб'єкта владних повноважень,- в сумі 200 (двісті) гривень.

- зобов'язати суб'єкта владних повноважень, відповідача відшкодувати позивачеві шкоду, заподіяну протиправним рішенням суб'єкта владних повноважень,- в сумі 200 (двісті) гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно прийнято зміни та доповнення № 3057/7/15-421/23 від „13" лютого 2009 року до переліку первинних водокористувачів, яким видано дозволи на спеціальне водокористування на 2009 рік, з метою забезпечення повноти нарахування і сплати збору за спеціальне водокористування в частині використання води,- в частині п. 35 Змін та доповнень № 3057/7/15-421/23 від „13" лютого 2009 року до переліку,- про включення Релігійної громади Свідків Єгови Сихівського району м. Львова (код ЄДРПОУ 25227271).

Ухвалою від 29.09.2010 року відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі.

Відповідно до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2013 року ухвалу від 29.09.2010р. про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

У зв'язку з проведеною реорганізацією відповідача (т.2 а.с.4), судом відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративно судочинства України допущено заміну відповідача правонаступником - Головним управлінням Міндоходів у Львівській області та роз'яснено, що усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для правонаступника в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив повністю з тих підстав, що оскільки позивач мав дозвіл на спеціальне водокористування, то відповідно позивача зазначено у переліку первинних водокористувачів, яким видано дозволи на спеціальне водокористування на 2009 рік, просить у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

в с т а н о в и в:

На підставі поданого клопотання (т.1 а.с.102-109) позивачеві видано Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Львівській області дозвіл на спеціальне водокористування з 12.03.2007 року до 12.03.2010 р. (т.1 а.с.149-158).

У зв'язку з отриманням лімітів використання води по водних ресурсах (т.2 а.с.11-13), Державна податкова адміністрація у Львівській області, з метою забезпечення повноти нарахування і сплати збору за спеціальне водокористування в частині використання води, направила ДПІ у містах та районах зміни та доповнення до переліку первинних водокористувачів (т.1 а.с.240), яким надано дозволи на спеціальне водокористування на 2009 рік згідно додатку на 45 аркушах, у якому під номером 35 зазначений позивач (т.1 а.с.243).

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Предметом доказування, відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України, є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Водночас, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову покладається відповідно до ч.2 ст.71 КАС України також обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З матеріалів справи судом встановлено і не спростовано представником позивача наявності у позивача виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Львівській області дозволу на спеціальне водокористування терміном дії з 12.03.2007 року до 12.03.2010 р. (т.1 а.с.149-158).

Та обставина, що дія вказаного дозволу не припинялася у 2009 року, встановлена рішенням Господарського суду Львівської області від 22.03.2010 року у справі №4/135 (т.1 а.с.227-230), яке набрало законної сили (т.2 а.с.231-239).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Такі обставини, (тобто ті, що встановлені в судовому рішенні іншого суду, яке набрало законної сили (ч.1, ч.4 ст.72 КАС України)) є преюдиційними.

Оскільки позивач мав виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Львівській області дозвіл на спеціальне водокористування терміном дії з 12.03.2007 року до 12.03.2010 р. (т.1 а.с.149-158) термін дії якого не припинявся, то відповідачем цілком правомірно включено позивача до переліку первинних водокористувачів, яким видано дозволи на спеціальне водокористування під номером 35 (т.1 а.с.241), про що, з метою забезпечення повноти нарахування і сплати збору за спеціальне водокористування в частині використання води, відповідачем повідомлено ДПІ у містах та районах відповідними змінами та доповненнями до переліку первинних водокористувачів, яким видано дозволи на спеціальне водокористування від 13.02.2009 року №3057/7/15-421/23 (т.1 а.с.240).

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють не лише чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані.

Суд зазначає, що вимоги позивача не знайшли свого підтвердження при розгляді справи судом, а на підставі доказів, що містяться у матеріалах справи, встановлено відсутність обставин, що обґрунтовують позов.

Порушень прав позивача змінами та доповненнями до переліку первинних водокористувачів, яким видано дозволи на спеціальне водокористування від 13.02.2009 року №3057/7/15-421/23 (т.1 а.с.240) судом не встановлено.

Позивач заявивши вимогу про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, не надав суду належних та переконливих доказів, які підтверджують як факт спричинення моральної та матеріальної шкоди, так і доказів що така шкода спричинена саме відповідачем в силу тих чи інших дій останнього і що існує причинний зв'язок між ними, що виключає можливість задоволення позовних вимог позивача в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України, відшкодування витрат позивачеві, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови .

Повний текст постанови виготовлений 21.10.2013 р. о 16:30 год.

Суддя Коморний О.І.