Рішення

від 14.10.2013 по справі 910/9383/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9383/13 14.10.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Інтегрітес» простягнення 230 252,08 грн. за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегрітес» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» прооплату послуг за договором, неможливість виконання якого виникла з вини замовника Головуючий суддя Босий В.П.

Судді: Мандичев Д.В.

Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом:Самокиш В.Ю. від відповідача за первісним позовом:не з'явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (надалі - ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегрітес» (надалі - ТОВ «Інтегрітес») про стягнення 230 252,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок розірвання договору про надання юридичних послуг №56-LS-1/LT/11 від 11.04.2011 р. з ініціативи позивача, відпала підстава для володіння відповідачем грошовими коштами позивача у розмірі 230 252,08 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 18.06.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.06.2013 р. розгляд справи відкладено до 16.07.2013 р. у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів.

В судове засідання 16.07.2013 р. представник відповідача з'явився, надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що протягом дії спірного договору відповідачем належним чином та у повному обсязі надавались юридичні послуги.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2013 р. оголошено перерву до 06.08.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2013 р. розгляд справи вирішено здійснювати колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 07.08.2013 р. для здійснення розгляду справи визначено колегію суддів у складі: Бондаренко Г.П., Босий В.П., Цюкало Ю.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2013 р. справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: Бондаренко Г.П. (головуюча), Босий В.П., Цюкало Ю.В., розгляд справи призначено на 03.09.2013 р.

02.09.2013 р. до канцелярії суду від представника відповідача надійшла зустрічна позовна заява ТОВ «Інтегрітес» до ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» про оплату послуг за договором, неможливість виконання якого виникла з вини замовника.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для зарахування здійсненої ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» попередньої оплати за договором про надання юридичних послуг №56-LS-1/LT/11 від 11.04.2011 р. у розмірі 230 252,08 грн. на користь ТОВ «Інтегрітес» як повної оплати за надані послуги згідно з умовами такого договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.09.2013 р. прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву ТОВ «Інтегрітес», розгляд зустрічної позовної заяви призначено на 24.09.2013 р.

В судовому засіданні 03.09.2013 р. судом оголошувалась перерва до 24.09.2013 р.

24.09.2013 р. до канцелярії суду від представника відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечував повністю з огляду на те, що позивачем за зустрічним позовом не було надано належних юридичних послуг за договором, внаслідок чого не було підписано жодного акту приймання-передачі послуг, і як наслідок відсутні підстави для сплати на користь нього грошових коштів у розмірі 230 252,08 грн.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 24.09.2013 р. у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці справу №910/9383/13 передано для розгляду колегії суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), Стасюк С.В., Цюкало Ю.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2013 р. справу прийнято до провадження колегією суддів та призначено її до розгляду на 14.10.2013 р.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 14.10.2013 р. у зв'язку з перебуванням судді Цюкало Ю.В. у відрядженні справу №910/9383/13 передано для розгляду колегії суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), Стасюк С.В., Мандичев Д.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.10.2013 р. справу прийнято до провадження колегією суддів.

В судове засідання представник позивача за первісним позовом з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, первісні позовні вимоги підтримала повністю, проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечувала.

Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №25304121, отриманого представником ТОВ «Інтегрітес» 02.10.2013 р., а його пояснення стосовно суті спору були заслухані судом в попередніх судових засіданнях.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач за первісним позовом повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач за первісним позовом був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.04.2011 р. між ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» (замовник) та ТОВ «Інтегрітес» (виконавець) було укладено договір про надання юридичних послуг №56-LS-1/LT/11 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору за цим договором виконавець зобов'язується надати замовнику юридичні послуги щодо представництва інтересів замовника у спорі, що виник на підставі договору фінансового лізингу №L691-05/07 від 07.05.2007 р. в судовому та позасудовому процесі, включаючи провадження у справі про банкрутство, а замовник погоджується прийняти та оплатити послуги в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 1.3 Договору сума заборгованості станом на 11.04.2013 р. складає 3 876 756,97 грн.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що послуги, зазначені в п. 1.1 договору включають: надання консультацій замовнику із законодавства України щодо судового врегулювання спору, процедури банкрутства, аналіз комерційних документів замовника, інформаційне забезпечення замовника (п. 2.1.1); підготовка процесуальних документів та представництво інтересів замовника в органах виконавчої служби (п. 2.1.2); звернення до правоохоронних органів та порушення кримінальної справи по факту доведення до банкрутства дебітора (п. 2.1.3); супроводження процесу здійснення виконавчого напису щодо вилучення предмету лізингу - транспортного засобу Ford New Transicpg1251t V 348, 2007 року випуску, № кузова (шасі) - WF0ХХХTTFX7D23765 та відповідної процедури виконавчого провадження (п. 2.1.4); вилучення предмету лізингу, який знаходиться у користуванні дебітора на підставі договору фінансового лізингу №L691-05/07 від 07.05.2007 р. (п. 2.1.5).

Відповідно до п. 4.2 Договору протягом 3 робочих днів з моменту підписання сторонами даного договору, замовник перераховує на поточний рахунок виконавця передоплату в розмірі еквівалентному 20 000,00 Євро з урахуванням всіх податків та зборів, належних до сплати згідно чинного законодавства України, за офіційним курсом гривні до Євро на дату виставлення рахунку.

Пунктом 11.1 Договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та залишається чинним до його припинення відповідно до п. 11.2 цього договору.

Згідно з п. 11.3 Договору замовник може відмовитися від послуг виконавця в будь-який час за попереднім письмовим повідомленням за 1 місяць до дати розірвання за умови сплати вартості фактично наданих послуг виконавцем до моменту припинення договору включно та відшкодування понесених ним під час виконання договору документально підтверджених витрат.

02.08.2011 р. сторонами було укладено додаткову угоду №1 до Договору, якою у зв'язку необхідністю проведення додаткових робіт сторони домовилися збільшити розмір винагороди виконавця га суму в гривнях, еквівалентну 25 000,00 доларів США, що на дату укладення даної додаткової угоди становить 199 280,00 грн.

На виконання умов Договору 18.04.2011 р. ТОВ «Інтегрітес» було виставлено рахунок на перерахування суми попередньої оплати у розмірі 230 252,08 грн., а 20.04.2011 р. ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» було повністю оплачено виставлений рахунок, що підтверджується платіжним дорученням №320448 від 20.04.2011 р.

27.09.2011 р. сторонами за результатами надання послуг за додатковою угодою №1 до Договору було складено 2 акти приймання-передачі послуг.

Листом №740-04/13 від 09.04.2013 р. ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» звернулося до ТОВ «Інтегрітес» про розірвання Договору за ініціативою замовника на підставі п. 11.3 Договору з 13.05.2013 р.

Спір у даній справі виник через безпідставне, на думку позивача за первісним позовом, володіння відповідачем за первісним позовом його коштами у розмірі 36 586,84 грн. внаслідок розірвання Договору.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 4.2 Договору протягом 3 робочих днів з моменту підписання сторонами даного договору, замовник перераховує на поточний рахунок виконавця передоплату в розмірі еквівалентному 20 000,00 Євро з урахуванням всіх податків та зборів, належних до сплати згідно чинного законодавства України, за офіційним курсом гривні до Євро на дату виставлення рахунку.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання п. 4.2 Договору 20.04.2011 р. ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» було повністю оплачено виставлений ТОВ «Інтегрітес» рахунок на суму 230 252,08 грн., що підтверджується платіжним дорученням №320448 від 20.04.2011 р.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Пунктом 11.3 Договору визначено, що замовник може відмовитися від послуг виконавця в будь-який час за попереднім письмовим повідомленням за 1 місяць до дати розірвання за умови сплати вартості фактично наданих послуг виконавцем до моменту припинення договору включно та відшкодування понесених ним під час виконання договору документально підтверджених витрат.

У зв'язку з неналежним виконанням ТОВ «Інтегрітес» зобов'язання по наданню юридичних послуг, листом №740-04/13 від 09.04.2013 р. ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» звернулося до ТОВ «Інтегрітес» про розірвання Договору з 13.05.2013 р.

Таким чином, внаслідок направлення позивачем за первісним позовом повідомлення №740-04/13 від 09.04.2013 р. на адресу ТОВ «Інтегрітес», Договір вважається розірваним в односторонньому порядку з 13.05.2013 р.

З урахуванням викладеного, позивач за первісним позовом вказує, що внаслідок розірвання Договору з 13.05.2013 р. відпала підстава для володіння відповідачем за первісним позовом грошовими коштами у розмірі 230 252,08 грн., що були перераховані згідно платіжного доручення №320448 від 20.04.2011 р.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Оскільки між сторонами у справі було укладено договір про надання юридичних послуг №56-LS-1/LT/11 від 11.04.2011 р., а кошти, які ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» просить стягнути з ТОВ «Інтегрітес», отримано останнім як оплату наданих за договором послуг, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не може бути витребувано відповідно до положень ст. 1212 Цивільного кодексу України як безпідставне збагачення.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду України від 22.01.2013 р. у справі №5006/18/13/2012.

Таким чином, грошові кошти у розмірі 230 252,08 грн., перераховані на виконання умов Договору, не є безпідставно набутим майном в розумінні приписів чинного законодавства України.

Згідно з ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до ч. 4 ст. 653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 5 цієї статті передбачено лише відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням.

При цьому, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняється, але припиняються вони з моменту розірвання договору на майбутнє, а відтак підстава, на якій здійснювалася позивачем попередня оплата на виконання чинного на час перерахування коштів Договору не відпала, оскільки договір було розірвано лише 13.05.2013 року.

Крім того, суд відзначає, що ні умовами Договору, ні приписами чинного законодавства України не передбачена можливість повернення виконавцем грошових коштів, перерахованих в якості оплати за надані послуги у випадку дострокового розірвання такого договору.

За таких обставин, підстави для задоволення вимог про стягнення з ТОВ «Інтегрітес» безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 230 252,08 грн. у суду відсутні, а тому в задоволенні первісного позову необхідно відмовити повністю.

Стосовно зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегрітес» суд відзначає наступне.

В обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог ТОВ «Інтегрітес» вказує на наявність підстав для зарахування грошових коштів у розмірі 230 252,08 грн. як оплату за надані послуги на виконання умов Договору, неможливість виконання якого виникла саме з вини відповідача за зустрічним позовом.

Як вже було зазначено раніше, предмет Договору був визначений в пункті 1.1, відповідно до якого виконавець зобов'язується надати замовнику юридичні послуги щодо представництва інтересів замовника у спорі, що виник на підставі договору фінансового лізингу №L691-05/07 від 07.05.2007 р. в судовому та позасудовому процесі , включаючи провадження у справі про банкрутство, а замовник погоджується прийняти та оплатити послуги в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд відзначає, що умовами Договору сторони не погодили визначений строк виконання позивачем за зустрічним позовом зобов'язання з надання юридичних послуг щодо представництва інтересів ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль».

Відповідно до п. 2.3 Договору результатом надання послуг, визначених в п. 2.1 даного договору, є повний або часткових перерахунок грошових коштів на користь замовника в рахунок погашення дебіторської заборгованості чи погашення дебіторської заборгованості іншим шляхом (майном), що підтверджується платіжним дорученням, товарною/транспортною накладною, актом приймання-передачі, довіреністю суворої звітності, складською квитанцією чи іншим належним документом.

Тобто, вказаним пунктом Договору сторонами було визначено результат наданих послуг - повний або часткових перерахунок грошових коштів на користь замовника в рахунок погашення дебіторської заборгованості чи погашення дебіторської заборгованості іншим шляхом (майном), в той час як визначеного строку досягнення такого результату умовами Договору визначено не було.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Наведена норма матеріального права пов'язує обов'язок з оплати послуги замовником з обов'язковим наданням йому такої послуги. При цьому, за договором щодо надання послуг оплачується не сам результат певної діяльності, а вчинені виконавцем дії.

Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України від 08.02.2012 р. у справі №5023/6446/11.

Як було встановлено раніше, відповідно до самої суті правовідношення з надання послуг, передбаченого приписами ст. 901 Цивільного кодексу України, обов'язок щодо здійснення оплати виникає виключно у разі фактичного надання замовнику послуги.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В ст. 34 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Із матеріалів справи вбачається, що у період дії Договору (з моменту його укладення і до 13.05.2013 р.) ТОВ «Інтегрітес» надавались юридичні послуги щодо представництва інтересів ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» у спорі, що виник на підставі договору фінансового лізингу №L691-05/07 від 07.05.2007 р. в судовому та позасудовому процесі.

Зокрема, виконання відповідачем зобов'язань за Договором підтверджується дослідженими судами роздруківками на паперових носіях електронних листів, які мають необхідні реквізити, які дають можливість ідентифікувати відправника та одержувача, а також дату їх відправлення.

Крім того, матеріалами справи підтверджується складення представниками позивача за зустрічним позовом процесуальних документів, а також участь в судових засіданнях від імені ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» під час розгляду справи господарського суду міста Києва №49/420-б.

Твердження відповідача за зустрічним позовом про те, що сторонами не було підписано жодного акту приймання-передачі послуг на підтвердження факту належного надання позивачем за зустрічним позовом юридичних послуг судом відхиляються з огляду на таке.

Відповідно до п. 6.2 Договору після надання послуг згідно кожного з етапів, визначених ст. 2 та 4 договору, сторони укладають відповідний акт приймання-передачі наданих послуг.

При цьому, відсутність підписаного двостороннього акта приймання-передачі такої роботи не є перешкодою для захисту суб'єктивного матеріального права, у разі, якщо суд, на підставі зібраних у справі та оцінених у сукупності доказів, встановить факт виконання позивачем відповідних зобов'язань - щодо виконання певної роботи.

Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України від 24.04.2013 р. у справі № 18/48пд/2011.

Крім того, в матеріалах справи містяться роздруківками на паперових носіях електронних листів представника відповідача за зустрічним позовом, якими ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» повідомляло про відсутність зауважень до наданих послуг (зокрема, підготовлених процесуальних документів).

Таким чином, матеріали справи містять належні та допустимі докази того, що протягом строку дії Договору ТОВ «Інтегрітес» надавались юридичні послуги щодо представництва інтересів ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» в судовому та позасудовому процесі.

Відповідно до ч. 2 ст. 903 Цивільного кодексу України у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд відзначає, що розірвання Договору з 13.05.2013 р. відбулося внаслідок умисних дій відповідача за зустрічним позовом, які виявилися у направлення листа №740-04/13 від 09.04.2013 р. до ТОВ «Інтегрітес» про односторонню відмову від Договору.

При цьому, саме вказані обставини унеможливили досягнення визначеного пунктом 2.3 Договору результату надання послуг (повний або часткових перерахунок грошових коштів на користь замовника в рахунок погашення дебіторської заборгованості чи погашення дебіторської заборгованості іншим шляхом (майном)).

Крім того, пунктом 11.3 Договору визначено, що замовник може відмовитися від послуг виконавця в будь-який час за попереднім письмовим повідомленням за 1 місяць до дати розірвання за умови сплати вартості фактично наданих послуг виконавцем до моменту припинення договору включно та відшкодування понесених ним під час виконання договору документально підтверджених витрат.

Таким чином, умовами Договору передбачено, що відмова від послуг виконавця могла бути здійснена ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» виключно за умови сплати вартості фактично наданих ТОВ «Інтегрітес» послуг.

З урахуванням наявності належних доказів надання ТОВ «Інтегрітес» юридичних послуг за Договором, суд приходить до висновку про можливість задоволення зустрічних позовних вимог про зарахування здійсненої ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» попередньої оплати за Договором у розмірі 230 252,08 грн. на користь ТОВ «Інтегрітес» як повну оплату послуг за таким Договором, неможливість виконання якого виникла з вини замовника.

Розподіл судових витрат здійснюється судом у відповідності до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» відмовити повністю.

2. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегрітес» задовольнити повністю.

3. Зарахувати здійснену Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, оф. 101; ідентифікаційний код 34480657) попередню оплату в розмірі 230 252,08 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегрітес» (04070, вул. Бориспільська, 15-Б; ідентифікаційний код 33404025) як повну оплату послуг за договором про надання юридичних послуг №56-LS-1/LT/11 від 11.04.2011 р.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, оф. 101; ідентифікаційний код 34480657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегрітес» (04070, вул. Бориспільська, 15-Б; ідентифікаційний код 33404025) судовий збір у розмірі 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.10.2013 р.

Головуючий суддя В.П. Босий

Судді Д.В. Мандичев

С.В. Стасюк