Ухвала

від 18.10.2013 по справі 908/3063/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 номер провадження справи  3/75/13       ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ   УХВАЛА   18.10.2013                                                                                                     Справа № 908/3063/13 м. Запоріжжя                                                                         За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Пожспецмаш” (17583, Чернігівська область, Прилуцький район, смт. Ладан,                             вул. Заводська, 33, ідентифікаційний код 36459962) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросталь” (72520, Запорізька область, Якимівський район, с. Новоданилівка, вул. Леніна, 16, ідентифікаційний                        код 33005203) про стягнення заборгованості в сумі 307 000, 00 грн.   ВСТАНОВИВ : Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.10.2013р. по справі                            № 908/3063/13 частково задоволено позовні вимоги ТОВ “ВП “Пожспецмаш” та стягнуто з ТОВ “Агросталь” на користь позивача 100 000, 00 грн. основного боргу, 7 583, 31 грн. пені,  7 000, 00 грн. штрафу та 2 291, 45 грн. витрат на судовий збір.         В частині стягнення пені в розмірі 192 416, 69 грн. в задоволенні позову відмовлено. Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 10.10.2013р. Судом з'ясовано, що при складанні повного тексту рішення було допущено описку та арифметичну помилку при розрахунку пені, а саме: в рішенні зазначено, що згідно розрахунку суду, сума пені розраховується за період з 12.07.2012р. по 11.01.2013р. (кількість днів прострочки 184) від суми боргу 100 000, 00 грн. та складає 7 542, 22 грн. При цьому суд посилався на ч.6 ст. 232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Отже судом було встановлено, що прострочення виконання грошового зобов'язання почалось з 12.07.2012р. та граничним днем шестимісячного строку, коли нарахування штрафних санкцій повинно припинитись, з урахуванням ч.6 ст. 232 ГК України, повинно бути 12.01.2013р. (кількість днів прострочки 185), а не 11.01.2013р. (кількість днів прострочки 184), як це зазначено в абзаці 16 сторінки 7 даного рішення. Таким чином, сума пені за період з 12.07.2012р. по 12.01.2013р. (кількість днів прострочки 185) від суми боргу 100 000, 00 грн. складає 7 583, 31 грн., як це і зазначено у вступній та резолютивній частині рішення.   В свою чергу, дані описка та арифметична помилка вплинули на зазначення суми пені, в стягненні якої судом відмовлено, загального розміру задоволених судом позовних вимог, а також розподіленого між сторонами судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: у абзаці 6 сторінки 8, абзаці 5 сторінки 9 рішення замість вказівки на відмову в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 192 416, 69 грн. помилково зазначено іншу суму - 192 457, 78 грн.;     у абзаці 6 сторінки 9 рішення замість вказівки на те, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 114 583, 31 грн. помилково вказано іншу суму -               114 542, 22 грн.; у абзаці 8 сторінки 9 рішення замість вказівки на те, що пропорційно задоволених позовних вимог підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 2 291, 45 грн. судового збору (37,32 % від належних до сплати 6 140, 00 грн.) помилково зазначено інші суми - 2 290, 83 грн. та 37,31 % відповідно. Вищенаведені помилки, всупереч оголошеній судом в судовому засіданні вступній та резолютивній частині рішення, перенесені до резолютивної частини повного рішення суду.   Відповідно до ст. 89 ГПК України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Виправлення арифметичних помилок не зачіпає суті судового рішення - рішення господарського суду Запорізької області від 10.10.2013р. по справі № 908/3063/13 про стягнення з ТОВ “Агросталь” на користь ТОВ “ВП “Пожспецмаш” 100 000,00 грн. основного боргу, пені за період часу шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, штрафу та витрат на судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог. Керуючись ст. 86, 89 ГПК України, суд УХВАЛИВ: 1. Виправити описку та арифметичні помилки, допущені в абзацах 16 сторінки  7, абзацах 1, 5, 6 сторінки 8, абзацах 5, 6, 8 сторінки 9 мотивувальної частини рішення господарського суду Запорізької області від 10.10.2013р. по справі № 908/3063/13, виклавши її текст, починаючи з абзацу 16 сторінки 7 до слів "Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд" (абзац 9 сторінки 9 рішення), в наступній редакції: "Згідно розрахунку суду, сума пені розраховується за період з 12.07.2012р. по 12.01.2013р. (кількість днів прострочки 185) від суми боргу 100 000, 00 грн. та складає                      7 583, 31 грн. При цьому суд вважає неправомірним нарахування позивачем пені після 12.01.2013р. з огляду на наступне. Як зазначено у ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане. Господарський суд враховує, що умова договору про оплату пені за кожний день прострочення (п. 4.1 Договору) не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції. У зв'язку із викладеним, позивачем неправомірно нараховано пеню до 15.08.2013р.,  оскільки період нарахування пені в даному випадку з 12.07.2012р по 12.01.2013р. Крім того, ставка пені за прострочений період не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. У зв`язку із чим стягненню підлягає 7 583, 31 грн. пені. В частині стягнення                          192 416, 69 грн. в задоволенні позову в цій частині слід відмовити. Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачена, що, однак, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі. У такому випадку сума штрафу може заявлятися до стягнення понад нараховану боржникові суму пені, оскільки в цьому разі не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати. Згідно до ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Як зазначено в п. 4 оглядового листа Вищого господарського суду України                   від 29.04.2013р. № 01-06/767/2013 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить законодавству України. Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності         (див. постанову Верховного Суду України від 27.04.2012 та постанову Вищого господарського суду України від 12.06.2012 у справі N 06/5026/1052/2011). Зазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 N 42/252, від 09.04.2012 N 20/246-08. З огляду на вищевикладене, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 7 000, 00 грн. штрафу (7 % від суми позики) підлягають задоволенню повністю, оскільки відповідач не повернув фінансову допомогу до 11.07.2012р. Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З заявленої до стягнення позивачем суми 307 000, 00 грн. в частині 192 416, 69 грн. в задоволенні позовних вимог відмовлено. Отже, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 114 583, 31 грн. Таким чином, позивачу відмовлено в задоволенні 62,68 % позовних вимог. Відтак, пропорційно задоволених позовних вимог підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 2 291, 45 грн. судового збору (37,32 % від належних до сплати                          6 140, 00 грн.)". 2. Виправити описку та арифметичні помилки, допущені в пунктах 2, 3 резолютивної частини рішення господарського суду Запорізької області від 10.10.2013р. по справі                       № 908/3063/13, виклавши їх в наступній редакції: "2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросталь” (72520, Запорізька область, Якимівський район, с. Новоданилівка, вул. Леніна, 16, ідентифікаційний код 33005203) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Пожспецмаш” (17583, Чернігівська область, Прилуцький район, смт. Ладан, вул. Заводська, 33, ідентифікаційний код 36459962) 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 7 583 (сім тисяч п'ятсот вісімдесят три) грн. 31 коп. пені, 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. штрафу та 2 291 (дві тисячі двісті дев'яносто одну) грн. 45 коп. витрат на судовий збір.         3. В частині стягнення пені в розмірі 192 416 (сто дев'яносто дві тисячі чотириста шістнадцять) грн. 69 коп. в задоволенні позову відмовити".                              Суддя                                                           В.М. Соловйов