Постанова

від 17.10.2013 по справі 5013/1291/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2013 року Справа № 5013/1291/12

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: КовальЛ.А. , Пархоменко Н.В.

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.

Представники сторін:

від позивача: Логвінов Б.І., керівник, паспорт (серія ЕА № 828810 від 05.01.03);

від відповідача-1: Скляр Ю.А., дор. № 112/12/23/1 від 02.01.13р.

від відповідача-2: Чернов О.С., дов. № 17 від 02.01.2013р.

представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання третя особа повідомлена належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Двигун"

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.12.2012р. у справі № 5013/1291/12

за позовом Приватного підприємства "Двигун", Кіровоградська область, м. Олександрія

до відповідача-1: Олександрійської міської ради, Кіровоградська область, м. Олександрія

відповідача-2: Комунального підприємства "Житлогосп", Кіровоградська область, м. Олександрія

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Відкрите акціонерне товариство "Завод Агромаш", Кіровоградська область, м. Олександрія

про зобов'язання повернути майно,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Двигун" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Олександрійської міської ради про зобов'язання останньої повернути позивачу майно, привласнене міською радою, загальною вартістю 79926,28грн. в натурі.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на те, що спірне майно, яке перебуває у його власності було передано на зберігання Відкритому акціонерному товариству "Завод Агромаш", однак після набуття Олександрійською міською радою права власності на цілісний майновий комплекс на території якого зберігалось спірне майно, відповідач належне позивачеві майно не повернув і продовжує його утримувати без достатніх правових підстав. При цьому, позивач посилався на приписи статей 316, 317, 320, 321, 386, 387, 525, 526, 527, 530, 936-938, 942, 943, 949, 953, 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

11.10.2012 року ПП "Двигун" було подано до господарського суду заяву від 08.10.2012 року про зміну позовних вимог, згідно з якою позивач просив суд зобов'язати Олександрійську міську раду відшкодувати шкоду у розмірі 4322,50 грн. та повернути в натурі майно, вказане у п.п. 1-124 переліку майна переданого на відповідальне зберігання ВАТ "Завод Агромаш". Як зазначено в рішенні місцевого господарського суду від зазначеної заяви позивач в подальшому відмовився, що підтвердив представник позивача під час перегляду рішення в апеляційному суді. Отже господарським судом Кіровоградської області розглядалися первісно заявлені позовні вимоги позивача.

Ухвалою від 16.11.2012 року господарським судом на підставі ст. 24 ГПК України за клопотанням представника позивача залучено до участі у справі іншого відповідача - КП "Житлогосп".

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 17.12.2012р. у справі № 5013/1291/12 (суддя Глушков М.С.) в задоволенні позову ПП «Двигун» відмовлено в повному обсягу.

Підставою для відмови у позові було не доведення позивачем обставин знаходження спірного майна на час розгляду справи саме за адресою: м. Олександрія, вул. Нагорна, 106 (перший поверх адмінбудівлі ВАТ "Завод Агромаш") та відсутність у спірного майна індивідуально визначених ознак, що унеможливлює витребування такого майна в силу ст.ст. 184, 387 ЦК України.

Не погодившись з рішенням господарського суду, ПП "Двигун" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник зазначає, що зазначене в акті від 16.12.2011 року майно є власністю позивача та безпідставно утримується відповідачами, а тому підлягає поверненню на підставі ст.ст. 387, 1212 Цивільного кодексу України.

Крім того, як зазначає скаржник, Олександрійська міська рада не заперечує проти перебування у неї майна визначеного в акті прийому-передачі майна на відповідальне зберігання від 16.12.2011 року, а лише посилається на відсутність індивідуальних ознак такого майна, при цьому не зазначає правових підстав та доказів перебування у неї такого майна.

Відповідачем -1 надано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2013р. у справі № 5013/1291/12 (у складі колегії суддів: Павловського П.П. - головуючого, Науменка І.М., Швеця В.В.) рішення суду першої інстанції у даній справі залишено без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції приватне підприємство "Двигун" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та з урахуванням уточненої касаційної скарги від 03.07.2013р. просило рішення і постанову у справі скасувати, а матеріали справи скерувати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2013р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2013р. у справі № 5013/1291/12 скасовано, матеріали справи направлено на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.08.2013р. справу № 5013/1291/12 прийнято до свого провадження у складі колегії суддів: Чередка А.Є. - головуючого, Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.

Під час повторного розгляду справи апеляційним судом скаржником подано до апеляційного суду заяву про зменшення позовних вимог, а саме відмову від позовних вимог щодо повернення з незаконного володіння частини майна, що не має індивідуально визначених ознак та залишення вимог про повернення майна, яке має індивідуальні ознаки (заводські номери) на загальну суму 33023,73грн.

Третьою особою надіслані до апеляційного суду письмові пояснення по справі, згідно з якими третя особа підтримує позовні вимоги позивача, викладені в заяві про зменшення позовних вимог.

Також, скаржником та третьою особою були подані апеляційному суду клопотання про огляд та дослідження речових та письмових доказів у місці їх знаходження, а саме за адресою: м. Олександрія, вул. Нагорна, 106 (перший поверх адмінбудівлі ВАТ "Завод Агромаш"), які позивачем були передані на зберігання третій особі.

Крім цього, скаржником та третьою особою були заявлені клопотання про проведення у справі судової товарознавчої експертизи доказів, які мають індивідуальні ознаки з метою встановлення ідентичності майна, яке знаходиться у володінні відповідача та майна, документи на яке надані позивачем в обґрунтування незаконності його привласнення Олександрійською міською радою.

Представники відповідачів у судовому засіданні проти вищенаведених клопотань позивача та третьою особи заперечували.

Під час повторного розгляду справи апеляційним судом відповідачами, також надані додаткові письмові пояснення, згідно з якими відповідачі просять залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу скаржника без задоволення. Так, відповідачі зазначають, що позивачем не наведено індивідуальних ознак майна, яке він просить витребувати від відповідачів та не доведено наявності цього майна у володінні відповідачів. Так, в ході інвентаризації основних засобів цілісного майнового комплексу ВАТ "Завод Агромаш"майна ПП "Двигун" не виявлено.

Третя особа наданим їй правом участі у судовому засіданні не скористалась та не забезпечила явку в судове засідання свого повноважного представника, хоча про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується відповідними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що неявка представника третьої особи не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу по суті у відсутності представника третьої особи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та повноту з'ясування і доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ПП "Двигун", виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, ПП "Двигун" згідно договору оренди нежитлового приміщення № 5 від 04.10.2011 року, який укладено з ВАТ "Завод Агромаш", було орендарем приміщення першого поверху адміністративного корпусу ВАТ "Завод Агромаш" (м. Олександрія, вул. Нагорна 106), яке використовувало для здійснення господарської діяльності, передбаченої Статутом підприємства. В приміщенні був розташований більярдний клуб "Карамболь". Свою діяльність ПП "Двигун" вело у відповідності до Свідоцтва № 133/2011 про право сплати єдиного податку, серія Б№ 390225 від 21.12.2010 року, та Свідоцтва про державну реєстрацію № 237984. Фінансова діяльність фіксувалась касовим апаратом МІМ-500.02 МЕ, фіскальний номер РРО 1126001520.

27.10.2011 року виконавчий комітет Олександрійської міської ради виніс рішення № 836 "Про прийняття до комунальної власності цілісного майнового комплексу ВАТ "Завод Агромаш", а 25.11.2011 року сесія Олександрійської міської ради винесла рішення №399, згідно з яким прийнято від ВАТ "Завод Агромаш" до комунальної власності територіальної громади м. Олександрії цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Олександрія, вул. Нагорна 106, який належить ВАТ "Завод Агромаш" на праві приватної власності (п.1 рішення № 399 від 25.11.2011 року ) та передано цілісний майновий комплекс в статутний капітал КП "Житлогосп" (п. 3 рішення № 399 від 25.11.2011 року). Вказані рішення оскаржуються у судовому порядку.

16.12.2011р. між ПП "Двигун" (поклажодавець) в особі власника Логвінова Б.І. та ВАТ "Завод Агромаш" (зберігач) в особі директора Лавренко В.М. складено та підписано акт прийому-передачі майна на відповідальне зберігання, який містить 205 позицій рухомого майна, загальною вартістю 79926,28грн. В акті, також зазначено, що майно зберігається на території цілісного майнового комплексу ВАТ "Завод Агромаш" за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Нагорна, 106.

Як вказують позивач та третя особа 21.12.2011 року цілісний майновий комплекс ВАТ "Завод Агромаш" було захоплено невідомими особами разом з усім майном, що знаходилося в його приміщеннях, зокрема й майном більярдного клубу "Карамболь". Після цього доступ працівників і адміністрації ВАТ "Завод Агромаш" на територію підприємства було заблоковано (було змінено дверні замки та виставлено нову охорону). За фактом силового захоплення майна ВАТ "Завод Агромаш" та обмеження доступу до свого майна ПП "Двигун" звернулось до правоохоронних органів (заява про вчинення злочинів 30.01.2012 року (т.2 а.с.122).

Позивачем в порядку досудового врегулювання спору направлено на адресу Олександрійської міської ради та КП "Житлогосп" претензії №1 від 29.05.2012 року та №3 від 07.06.2012 року з вимогою повернути майно, що знаходиться на території ВАТ "Завод Агромаш" та незаконно утримується останніми. Олександрійською міською радою було надано відповідь за №448/10/23/1 від 27.06.2012 року, де зазначено, що між сторонами відсутні договірні відносини, а тому відсутні правові підстави для застосування заходів досудового врегулювання спору.

Також, ПП "Двигун" направило претензію ВАТ "Завод Агромаш" б/н від 19.09.2012 року з вимогою повернути майно, згідно акта прийому-передачі майна від 16.12.2011 року, на яку отримало відповідь за №21 від 19.09.2012 року, відповідно до якої, вимогу ПП "Двигун" щодо повернення майна, згідно акта прийому-передачі майна на відповідальне зберігання від 16.12.2011 року, ВАТ "Завод Агромаш" виконати не може, оскільки адміністрація та ліквідаційна комісія ВАТ "Завод Агромаш" самі не мають доступу до майна товариства, позаяк працівники КП "Житлогосп" не допускають їх на територію підприємства.

За наведених обставин та на підставі ст.ст. 387, 1212 ЦК України, ПП "Двигун" пред'явило у господарському суді позов до Олександрійської міської ради, а згодом подало клопотання про залучення іншого відповідача - КП "Житлогосп" з вимогою про зобов'язання останніх повернути позивачу майно, привласнене міською радою, загальною вартістю 79926,28грн. в натурі.

Отже, предметом позову є вимога пов'язана із захистом права власності шляхом пред'явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння, тобто віндикаційного позову, а відтак застосуванню підлягають, зокрема положення Глав 23, 24, 29, 83 Цивільного кодексу України.

Право на пред'явлення позову про витребування майна з незаконного володіння, унормовано статтею 387 ЦК України, за приписами якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Позивачем за віндикаційним позовом є неволодіючий власник. При цьому, позивач повинен довести належність йому майна на праві власності чи на іншому речовому праві та підтвердити це документально. Відповідачем за віндикаційним позовом виступає незаконний володілець майна, який може і не знати про неправомірність і незаконність свого володіння та утримання такого майна. Незаконним володільцем визнається така особа, яка здійснює володіння майном без належних правових підстав.

Підставами виникнення права власності є юридичні факти, перелік яких міститься у главі 24 Цивільного кодексу України. Отже, сторонами у віндикаційному позові виступають власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватись і розпоряджатись річчю, але вже фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі. Таким чином, предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння .

За приписами статті 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. Статтею 181 названого Кодексу передбачено, що речі поділяються на рухоме та нерухоме майно. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі. Згідно зі статтею 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Тобто, за віндикаційним позовом може бути витребувана лише індивідуально визначена річ, оскільки призначенням такого позову є повернення лише того майна, яке було у власності особи.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна із чужого незаконного володіння, зокрема факти, що підтверджують право власності на витребуване майно , вибуття його з володіння позивача, знаходження його в натурі у відповідача , які і становлять предмет доказування.

До вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння застосовуються також положення Глави 83 Цивільного кодексу України, якою визначено загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави. Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, безпідставно набуте майно, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про витребування майна власником із чужого незаконного володіння. Приписами статті 1213 цього ж Кодексу унормовано, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем при пред'явленні позову не було визначено як самого майна, яке він просить витребувати, так і індивідуальних ознак такого майна, а також його місцезнаходження.

Так, в прохальній частині позовної заяви, зміст якої саме і має міститься у резолютивній частині рішення у випадку задоволення позову згідно ст.ст. 54, 84 ГПК України, позивач просив суд зобов'язати Олександрійську міську раду повернути позивачу майно, привласнене міською радою, загальною вартістю 79926,28грн. в натурі.

Зі змісту позовної заяви, також вбачається, що майно, яке просить витребувати позивач наведено у акті прийому-передачі майна на відповідальне зберігання від 16.12.2011 року. Однак відповідне посилання на цей акт в прохальній частині позову відсутнє, а сам акт долучено до матеріалів справи як доказ наявності майна позивача у приміщенні ВАТ "Завод Агромаш" за адресою: м. Олександрія, вул. Нагорна 106. Тобто зазначений акт не може бути розціненим як додаток до позову, який конкретизує позовні вимоги, а відтак не має відношення до змісту позовних вимог, що виходячи з вищенаведеного унеможливлює задоволення позовних вимог позивача у заявленій редакції.

Не підлягає задоволенню і заява позивача про зменшення позовних вимог, а саме відмови від позовних вимог щодо повернення з незаконного володіння частини майна, що не має індивідуально визначених ознак та залишення вимог про повернення майна, яке має індивідуальні ознаки (заводські номери) на загальну суму 33023,73 грн. та перелічені у заяві, оскільки передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані лише до прийняття рішення судом першої інстанції.

Окрім цього, акт прийому-передачі майна на відповідальне зберігання від 16.12.2011р. містить перелік з 205 пунктів майна, визначеного родовими ознаками, але не містить індивідуальних ознак цього майна, що є необхідним для задоволення віндикаційного позову.

Під час апеляційного перегляду справи позивачем за відповідним клопотанням від 15.05.2013р., надані до апеляційного суду додаткові докази, а саме посібник з експлуатації контрольно - касового апарату MINI -500.02 ME, 3.021.003-02 ПЕ; інструкція з експлуатації караоке станції LG, модель FFH-2000AX; гарантійний талон на мікроволнову піч CANDYCMC 2895DS, серійний № 38000044 0822 0847; гарантійний талон на телевізор ORIONSPP 1420, серійний № 707SPP1420-0642; гарантійний талон на телевізор BRAVIS 1410, серійний № 075081792767; технічний паспорт на тюнер супутниковий EUROSAT Х-800; технічні паспорти на шкафихолодильни «Ельтон», заводський № ATZ32762801, заводський № ATZ32762819, заводський № ATZ32762831, заводський № ATZ32762837; гарантійний талон на морозильну камеру модель FH9311W, серійний № 00330059; технічний паспорт на пральну машину Bosch, E-NRXYZ1234/00 FD7202, модель WAA24261; паспорт на плиту газову модель КГ-751 ОМ, ГОСТ 107938-77 КГ-7511 AS, заводський № 15862; паспорт на ваги настільні циферблатні РН-10Ц13У, заводський № 221191; гарантійний талон (сертифікат якості) на столи більярдні: пул (плита), інд. № виробника 876/2/9.12.9, виготовлено за замовленням № 213876 від 09.12.2009р., повний (плита), інд. № виробника 877/9.12.9, виготовлено за замовленням № 213877 від 09.12.2009р., повний (плита), інд. № виробника 877/2/9.12.9, виготовлено за замовленням № 213877 від 09.12.2009р., повний (ДСП), інд. № виробника 878/9.12.9, виготовлено за замовленням №213878 від 09.12.2009р., середній (плита), інд. № виробника 879/9.12.9, виготовлено за замовленням № 213879 від 09.12.2009р., середній (ДСП), інд. № виробника 880/9.12.9, виготовлено за замовленням № 213880 від 09.12.2009р. (а.с. 111-122 т. 6).

За клопотанням від 23.07.2013р. позивачем долучено до справи, також гарантійний талон на кавоварку BOSCH MSM 7150/01, заводський № 70024625 (а.с. 4-7 т. 7).

Вищенаведені клопотання про залучення додаткових доказів обґрунтовані неможливістю надання цих доказів до суду першої інстанції, оскільки знаходились у приміщенні ВАТ "Завод Агромаш" за адресою: м. Олександрія, вул. Нагорна 106, до якого позивач та третя особа не мали доступу під час розгляду справи місцевим господарським судом.

За наведених обставин апеляційний господарський суд вважає за можливе прийняти вищенаведені докази до розгляду. Натомість сам факт наявності в позивача та надання до матеріалів справи вищенаведених технічних паспортів та гарантійних талонів на майно не свідчить про передання відповідної техніки та обладнання на відповідальне зберігання третій особі за актом від 16.12.2011р. та знаходження цього майна у приміщенні ВАТ "Завод Агромаш" за адресою: м. Олександрія, вул. Нагорна 106.

Так, акт прийому-передачі майна на відповідальне зберігання від 16.12.2011р. не містить індивідуально визначених ознак переліченого у ньому майна, зокрема заводських та серійних номерів, що унеможливлює співставлення майна переданого на зберігання за актом з майном, на яке позивачем надані технічні паспорти та гарантійні талони, що містять індивідуальні ознаки цього майна.

При цьому, апеляційний суд враховує, що судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі фактичні обставини справи в обов'язковому порядку мають бути підтверджені належними та допустимими доказами, які має надати сторона, що посилається на певні обставини в обґрунтування своїх вимог.

На підтвердження права власності на майно, вказане в вищенаведеному акті прийому-передачі майна на відповідальне зберігання від 16.12.2011 року, позивачем надано копії накладної та договору купівлі-продажу більярдних столів, накладних про прийняття касового апарату, побутової техніки та іншого майна, (а.с. 51-52, т. 1, а.с. 17-23, 24-26 т. 2), договорів купівлі-продажу та поставки продукції за 2006-2011 роки (а.с. 126-146 т. 2), актів інвентаризації матеріальних цінностей, актів прийому-передачі, товарних звітівза 2011 рік (а.с. 69-84, 87-88, 96-98, 131-150 т. 1, а.с. 1-12 т. 2), закупочного акту за 2010 рік та видаткового касового ордеру до нього (а.с. 124-125 т. 2), оригінали накладних на одержання товару, податкових накладних, актів звірок розрахунків, якісних посвідчень, банківських документів за січень-липень 2011 року (т. 3, 4, а.с. 1-67 т. 5).

Однак з вищенаведених доказів, також не вбачається, що саме зазначене у цих документах майно було передано третій особі на відповідальне зберігання за актом від 16.12.2011 року та відповідно знаходилось у приміщенні ВАТ "Завод Агромаш" за адресою: м. Олександрія, вул. Нагорна 106 станом на 16.12.2012р.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України обставин передачі на зберігання третій особі за актом від 16.12.2011 року індивідуально-визначеного майна, на підтвердження права власності на яке позивачем надані вищенаведені договори, накладні, акти, банківські квитанції та виписки, технічні паспорти та гарантійні талони.

Не підтверджується матеріалами справи і знаходження майна, зазначеного в акті прийому-передачі майна на відповідальне зберігання від 16.12.2011 року у володінні відповідачів за адресою: м. Олександрія, вул. Нагорна 106.

Навпаки, відповідачами факт знаходження майна позивача у вищенаведеному приміщенні, як станом на грудень 2011р., так і станом на час розгляду справи, а також факт володіння цим майном заперечується.

Так, як вже зазначалось вище, 27.10.2011 року виконавчий комітет Олександрійської міської ради виніс рішення № 836 "Про прийняття до комунальної власності цілісного майнового комплексу ВАТ "Завод Агромаш", а 25.11.2011 року сесія Олександрійської міської ради винесла рішення № 399, згідно з яким прийнято від ВАТ "Завод Агромаш" до комунальної власності територіальної громади м. Олександрії цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Олександрія, вул. Нагорна 106, який належить ВАТ "Завод Агромаш" на праві приватної власності (п.1 рішення № 399 від 25.11.2011 року ) та передано цілісний майновий комплекс в статутний капітал КП "Житлогосп" (п.3 рішення № 399 від 25.11.2011 року).

Рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 12.12.2011 року №344 було оформлено право комунальної власності територіальної громади м. Олександрія на цілісний майновий комплекс ВАТ "Завод Агромаш", що розташований за адресою: м. Олександрія, вул. Нагорна 106. За результатами проведеної інвентаризації було внесено зміни до технічного паспорту на вказаний об'єкт нерухомого майна в частині зміни його власника та виготовлено відповідне свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 12.12.2011р. В подальшому цілісний майновий комплекс з відповідними будівлями був взятий на баланс КП "Житлогосп", за яким по даний час й обліковується (а.с.72-81, 85-87 т. 5).

Під час проведення інвентаризації цілісного майнового комплексу ВАТ "Завод Агромаш", що розташований за адресою: м. Олександрія, вул. Нагорна 106 майна позивача виявлено не було, що підтверджується інвентаризаційними описами від 29.02.2012р. та від 10.12.2012р.

Рішеннями виконавчого комітету Олександрійської міської радивід 01.11.2012р. за № 711 та від 06.12.2012р. за № 858 виділено із складу об'єкту по вул.. Нагорній, 106 будівлі літ. П, літ. П-1, літ. С, літ. Н, що складає 26/250 частки цілісного майнового комплексу та створено новий об'єкт нерухомості з адресою м. Олександрія, вул. Героїв Сталінграда, 4, право власності на який вирішено оформити за територіальною громадою м. Олександрія в особі Олександрійської міської ради.

На виконання зазначених рішень було внесено відповідні зміни до технічного паспорту на вказаний об'єкт нерухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень(а.с. 66-68, 91-92 т. 7).

Також, як вбачається з наданої відповідачем-1 апеляційному суду копії договору оренди № 46 від 29.08.2013р. з додатками, приміщення першого поверху адмінбудівлі ВАТ "Завод Агромаш" за адресою: м. Олександрія, вул. Нагорна, 106 (нова адреса: м. Олександрія, вул. Героїв Сталінграда, 4) передано Управлінням приватизації, оренди, майна та землі Олександрійської міської ради в оренду фізичній особі-підприємцю Ящук О.С. на строк 49 років до 28.08.2062р.

Отже, нежитлове приміщення, в якому як зазначає позивач знаходиться належне йому майно, знаходиться в оренді у іншій особі, що виключає володіння ним відповідачами, а сам лише факт знаходження такого приміщення у власності відповідача-1 та на балансі у відповідача-2 не свідчить про знаходження спірного майна в натурі у відповідачів.

Виходячи з предмету доказування у справі не можуть бути належними доказами знаходження майна позивача, переданого ним на відповідальне зберігання за актом прийому-передачі від 16.12.2011 року, за адресою: м. Олександрія, вул. Нагорна, 106 (нова адреса: м. Олександрія, вул. Героїв Сталінграда, 4) у володінні відповідачів і надані позивачем разом з клопотаннями від 27.11.2012 року (а.с.103т.2), від 17.12.2012 року (а.с. 100-108 т.5), від 08.08.2013р. (а.с. 12-14 т. 7) та від 01.10.2013р. (а.с. 50-51 т. 7) cd-r диски, які містять фото з зображенням майна більярдного клубу, що розташований за адресою: м. Олександрія, вул. Нагорна, 106. Крім цього, при огляді наданих фото неможливо встановити, що саме це майно належить позивачу та передавалося на відповідальне зберігання третій особі, а також має індивідуально-визначені ознаки.

З наданої ж позивачем копії протоколу обшуку від 10.05.2013р., який і мав би бути у даному випадку належним доказом на підтвердження відповідних обставин, не вбачається наявності майна позивача за адресою м. Олександрія, вул. Нагорна, 106.

Під час апеляційного розгляду справи позивачем за клопотанням від 15.05.2013р. (а.с. 111-112 т. 6) також додано до справи акт огляду майна від 13.05.13р., який складено працівниками ВАТ "Завод Агромаш" та згідно з якого майно позивача зазначене у п. 1-47 акту прийому-передачі на відповідальне зберігання від 16.12.2011р. знаходиться у приміщенні за адресою м. Олександрія, вул. Нагорна, 106.

Однак, виходячи з обставин справи та враховуючи приписи ст.ст. 33, 34 ГПК України, а також складення цього акту за відсутності представників відповідачів та орендаря відповідного нежитлового приміщення, апеляційний суд не вважає за можливе прийняти даний акт як належний та допустимий доказ знаходження майна позивача у приміщенні за адресою м. Олександрія, вул. Нагорна, 106 та володіння цим майном відповідачами.

Також, ПП "Двигун" надано пояснення працівників підприємства: Зудової Л.М. від 14.12.2012 року, Вовк Л.А. від 14.12.2012 року, Москальова М.А. від 14.12.2012 року, Каранди Ю.В. від 14.12.2012 року, Пухальського С.В. 14.12.2012 року, відповідно до яких дані особи були присутні у приміщенні більярдного клубу "Карамболь" 21.12.2011 року в момент захоплення приміщення особами, що назвалися охоронцями КП "Житлогосп", та підтверджують що майно зазначене в акті прийому-передачі майна на відповідальне зберігання від 16.12.2011 року складеного між ВАТ "Завод Агромаш" та позивачем (перелік з 205 пунктів), загальною вартістю 79926 грн. 28 коп. знаходилось на момент захоплення та знаходиться станом на 14.12.0212 року у приміщенні першого поверху адмінбудівлі ВАТ "Завод Агромаш" за адресою: м. Олександрія, вул. Нагорна, 106.

Як вбачається з наданих позивачем додаткових доказів, а саме копій трудових контрактів (а.с. 132-136 т. 6) вищенаведені фізичні особи перебували у трудових відносинах з ПП "Двигун", що обумовлює критичне ставлення до пояснень цих осіб. Крім цього, з огляду на обставини справи щодо обмеження доступу до приміщень ВАТ "Завод Агромаш", працівникам ПП "Двигун" достеменно не могло бути відомо про склад та індивідуальні ознаки майна, що згідно з їх поясненнями станом на 14.12.0212 року знаходилось у приміщенні першого поверху адмінбудівлі ВАТ "Завод Агромаш" за адресою: м. Олександрія, вул. Нагорна, 106.

Отже в силу ст. 34 ГПК України та предмету доказування у справі надані позивачем пояснення працівників підприємства: Зудової Л.М. від 14.12.2012 року, Вовк Л.А. від 14.12.2012 року, Москальова М.А. від 14.12.2012 року, Каранди Ю.В. від 14.12.2012 року, Пухальського С.В. 14.12.2012 року не є належними та допустимими доказами знаходження належного позивачеві майна у володінні відповідачів.

Не є належним доказом знаходження майна позивача у відповідачів і копія постанови слідчого СВ Олександрійського МВ УМВС про часткову відмову у задоволенні клопотання від 07.10.2013р., яка долучена позивачем до справи за клопотанням від 16.10.2013р., оскільки зазначена постанова не містить необхідної інформації стосовно обставин, які входять до предмета доказування у даній справі.

З урахуванням вищенаведеного, а також змісту позовних вимог позивача та обставин справи, наявних у справі доказів, апеляційний господарський суд не вбачає і підстав для дослідження речових та письмових доказів у місці їх знаходження та призначення у справі судової товарознавчої експертизи доказів, тому відповідні клопотання позивача та третьої особи апеляційним судом відхиляються.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що місцевий господарський суд при прийнятті рішення у справі дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову позивача внаслідок не доведення останнім обставин, які входять до предмету доказування у справі та на яких ґрунтуються позовні вимоги, тому підстави для його скасуваннявідсутні.

Таким чином, доводи позивача за апеляційною скаргою є безпідставними, рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, як таке що відповідає чинному законодавству, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Сплачені позивачем судові витрати за подання апеляційної скарги слід віднести на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст.49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Двигун" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.12.2012р. у справі № 5013/1291/12 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.12.2012р. у справі № 5013/1291/12 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В.Пархоменко

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.10.2013 року.