Постанова

від 22.10.2013 по справі 1-413/11

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-413/11

ПОСТАНОВА

22 жовтня 2013 року

Рівненський міський суд Рівненської області

В особі судді Сидорука Є.І.

При секретарі Патій Н.А.

З участю прокурора Козінської Ю.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених ч. 2,3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2,3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 357, ч. 2,3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358, ч. 2,3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК У країни, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 358, ч. 1 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_10 Федорвіни у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 ; ч. 2 ст. 200 КК України, суд, -

ВСТАНОВИВ :

Згідно обвинувального висновку, ОСОБА_10 обвинувачується в тому, що вона вчинила пособництво у придбанні суб»єкта підприємницької діяльності - юридичної особи з метою прикриття незаконної діяльності та підробку документів на переказ за наступних обставин: Так, ОСОБА_10 в період жовтня-грудня 2011 року діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1 з метою прикриття незаконної діяльності по конвертації грошових коштів та проведення фіктивних безтоварних операцій достовірно знаючи, що ОСОБА_1 переслідує мету прикриття незаконної діяльності при придбанні ППФ „Промтек" (код за ЄДРПОУ 31211262, юридична адреса: м.Рівне, вул.Д.Галицького, 9а, к.206) володіючи документами, засобами для здійснення фінансово-господарської діяльності ППФ „Промтек", а саме: ключами доступу до банківського рахунку ППФ «Промтек", відкритого в Рівненській філії ПАТ КБ „Приватбанк", електронними цифровими підписами ППФ „Промтек" та сертифікатами до їх для подачі податкової звітності засобами електронного зв'язку, ключами доступу до банківських рахунків ПП ОСОБА_9Є, відкритих в Рівненській філії ПАТ КБ „Приватбанк", електронними цифровими підписами ПП ОСОБА_9 для подачі податкової звітності засобами електронного в'язку, а також володіючи необхідними навиками в веденні бухгалтерського та податкового обліку сприяла вчиненню злочину ОСОБА_1, що виразилося у веденні останньою бухгалтерського обліку ППФ „Промтек", у підготовці податкових, видаткових накладних, у здійсненні всіх операцій по банківському рахунку ППФ „Промтек" із послідуючим перерахуванням безготівкових коштів на карткові рахунки приватного підприємця ОСОБА_9 та ОСОБА_11, що в подальшому дало можливість ОСОБА_1 знімати готівкові кошти із вказаних платіжних карток. При рому, у ОСОБА_10 були відсутні первинні документи для проведення казаних банківських операцій, а саме: акт звірки взаєморозрахунків між ППФ «Промтек" та ТОВ „Галексі Груп" № 1 від 10.10.2011 року та договір між ВПФ „Промтек" та ПП ОСОБА_9 № 7 від 02.06.2011 року про надання фінансової допомоги.

ОСОБА_10 було достовірно відомо, що ОСОБА_9 продав ППФ „Промтек" та в період жовтня-грудня 2011 року ППФ „Промтек" будь-якою господарською діяльністю не займалося, за юридичною адресою не перебувало, а печатка, реквізити банківського рахунку та документи використовувалися ОСОБА_1 для проведення фіктивних (удаваних) безтоварних операцій, будь-яка фінансова допомога ППФ „Промтек" для ПП ОСОБА_9 не надавалася.

Внаслідок таких злочинних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_10 ППФ Промтек" було незаконно сформовано податковий кредит для різних об'єктів господарювання на загальну суму 390 836 грн.

Також ОСОБА_10 здійснювалися всі операції по банківському рахунку ПП ОСОБА_9 на виконання вказівок ОСОБА_1 Так. ОСОБА_10 в період з 10.10.2011 року по 15.12.2011 року знаходячись заМісцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 та за місцем роботи ТОВ „Равіс" по вул. Шевченка, 24-а в с. Велика Омеляна, Рівненського району підробила електронні документи - платіжні доручення №, № 222-242 переказ коштів по розрахунковому рахунку ІШ ОСОБА_9 № 5003060038627, відкритому в Рівненській філії ПАТ КБ „Приватбанк" без годи та відома останнього, а також електронні документи - платіжні доручення №, № 246-281 на переказ коштів по розрахунковому рахунку ППФ ІІромтек" № 26002248079001, відкритому в Рівненській філії ПАТ КБ |Приватбанк" .

Таким чином, органом досудового слідства, ОСОБА_10 обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 та ч. 2 ст. 200 КК України.

В судовому засіданні підсудна заявила клопотання про виділення ї справи в окреме провадження та повернення її на додаткове розслідування, оскільки виділення справи викликається необхідністю встановлення дійсних обставин цієї справи щодо неї, так як в обвинуваченні містяться фрази загального характеру про вчинення нею злочинів в складі організованої групи. Виділення справи відносно неї не може негативно відбитися на всебічності, повноті і об»єктивності вирішення справи як відносно неї так і відносно інших осіб. Вважає, що досудове слідство є неповним, оскільки всупереч вимогам ст..ст. 22 і 64 КПК України не були досліджені або поверхнево однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи ( не були допитані певні особи, не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин та інше).

Прокурор та інші учасники процесу не заперечували проти виділення з вказаної справи справу відносно ОСОБА_10 в окреме провадження та направлення ї на додаткове розслідування.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку, що з вищевказаної кримінальної справи підлягає виділенню справа відносно ОСОБА_10 з поверненням її на додаткове розслідування на підставі і в порядку , передбаченому ст.ст.26,281 КПК України, з мотивів неповноти та неправильності до судового слідства, які неможливо усунути в судовому засіданні, з наступних мотивів.

Згідно ч.2, 3 ст 26 КПК України виділення справи допускається тільки у випадках, які викликаються необхідністю, коли це не може негативно відбиватися на всебічності, повноті і об'єктивності дослідження і вирішення справи.

Виділення справи щодо ОСОБА_10 викликається необхідністю встановлення дійсних обставин цієї справи саме щодо останньої, так як в обвинуваченні містяться фрази загального характеру про вчинення підсудною злочинів в складі організованої групи.

Між тим, наявність самої організованої групи та усвідомлення про її наявність, участь в ній ОСОБА_10 досудовим слідством не встановлена. А тому її дії мають розглядатися оцінюватися саме в контексті того, чи ці дії мають ознаки кримінально караних, а якщо мають - то в чому саме проявляються.

Виділення справи відносно мене не може негативно відбитися на всебічності, повноти і об'єктивності дослідження і вирішення справи, а навпаки - сприятиме саме такому вирішенні справи як відносно мене, так і щодо інших підсудних.

Відповідно до вимог ст.22 КПК України прокурор, слідчий, особа, яка проводить дізнання зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають обвинуваченого, так і ті, що його виправдовують.

У ч.3 ст.62 Конституції України зазначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.64 КПК України при провадженні дізнання, до судового слідства підлягають доказуванню події злочину (час, місце, спосіб та інші

обставини його вчинення), а також винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотив останнього.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" N 2 від 11.02.2005 року повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.

Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).

Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально - процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Орган досудового слідства зазначених раніше вимог Конституції, законів, судової практики належним чином не виконав.

Досудове слідство є:

неповним, так як не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи;

неправильним, так як при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінального чи кримінально-процесуального закону.

Кримінальна справа порушена, мені пред'явлене обвинувачення у скоєнні злочинів без достатніх на те правових та фактичних підстав, всупереч вимог ст. ст. 5, 6, 94, 131 КПК України.

В ході досудового та судового слідства ОСОБА_10 заперечила свою вину у вчиненні інкримінованих їй злочинів, так як не мала на меті, прикриваючись юридичною особою, приховати незаконну діяльність, а також не мала мотиву, який спонукав би вчинити злочин. Про фіктивність фірм і наміри ОСОБА_1 та ОСОБА_9 про які зазначається в обвинуваченні, не здогадувалась, ніякої спільної злочинної мети не переслідувала, не змовлялась. Останні в судовому засіданні категорично заперечили факти того, що ОСОБА_10 знала про фіктивність фірм та про їхні наміри, вони з нею не змовлялись та ніякої спільної злочинної мети не переслідували.

Однак доводам, наведеним захист підсудної, доказам, що спростовують пред'явлене обвинувачення, належна оцінка органом досудового слідства не дана.

В порушення вимог ст.223 КПК України, в котрій містяться вимоги до обвинувального висновку, в такому висновку зазначено не всі докази, що зібрані в справі /не зазначено докази, що спростовують пред'явлене обвинувачення/; не зазначено результати перевірки моїх доводів на свій захист.

В результаті проведення такого неповноцінного досудового слідства суд був змушений за клопотаннями сторони захисту виконувати невластиві суду функції - замість перевірки зібраних досудовим слідством доказів, що викривають так і тих, що виправдовують обвинуваченого, збирати такі докази. Однак, незважаючи на всі вжиті судом заходи неповнота і неправильність досудового слідства щодо ОСОБА_10 об'єктивно не могла бути усунутою в судових засіданнях.

В обвинувальному висновку зазначено, що «ОСОБА_10 вчинила пособництво у придбанні суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи з метою прикриття незаконної діяльності та підробку документів на переказ за наступних обставин _ ОСОБА_10 в період жовтня-грудня 2011 року діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1 з метою прикриття незаконної діяльності по конвертації грошових коштів та проведення фіктивних безтоварних операцій достовірно знаючи, що ОСОБА_1 переслідує мету прикриття незаконної діяльності при придбанні ППФ „Промтек" (код за ЄДРПОУ 31211262, юридична адреса:м.Рівне, вул.Д.Галицького, 9а, к.206) володіючи документами, засобами для здійснення фінансово-господарської діяльності ППФ „Промтек", а саме: ключами доступу до банківського рахунку ППФ „Промтек", відкритого в Рівненській філії ПАТ КБ „Приватбанк", електронними цифровими підписами ППФ „Промтек" та сертифікатами до них для подачі податкової звітності засобами електронного зв'язку, ключами доступу до банківських рахунків ПП ОСОБА_9Є, відкритих в Рівненській філії ПАТ КБ „Приватбанк", електронними цифровими підписами ПП ОСОБА_9 для подачі податкової звітності засобами електронного зв'язку, а також володіючи необхідними навиками в веденні бухгалтерського та податкового обліку сприяла вчиненню злочину ОСОБА_1, що виразилося у веденні останньою бухгалтерського обліку ППФ „Промтек", у підготовці податкових, видаткових накладних, у здійсненні всіх операцій по банківському рахунку ППФ „Промтек" із послідуючим перерахуванням безготівкових коштів на карткові рахунки приватного підприємця ОСОБА_9 та ОСОБА_11, що в подальшому дало можливість ОСОБА_1 знімати готівкові кошти із вказаних платіжних карток. При цьому, у ОСОБА_10 були відсутні первинні документи для проведення вказаних банківських операцій, а саме: акт звірки взаєморозрахунків між ППФ „Промтек" та ТОВ „Галексі Груп" № 1 від 10.10.2011 року та договір між ППФ „Промтек" та ПП ОСОБА_9 № 7 від 02.06.2011 року про надання фінансової допомоги. ОСОБА_10 було достовірно відомо, що ОСОБА_9 продав ППФ „Промтек" та в період жовтня-грудня 2011 року ППФ „Промтек" будь-якою господарською діяльністю не займалося, за юридичною адресою не перебувало, а печатка, реквізити банківського рахунку та документи використовувалися ОСОБА_1 для проведення фіктивних (удаваних) безтоварних операцій, будь-яка фінансова допомога ППФ „Промтек" для ПП ОСОБА_9 не надавалася.

Внаслідок таких злочинних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_10 ППФ „Промтек" було незаконно сформовано податковий кредит для різних суб'єктів господарювання на загальну суму 390 836 грн.

Також ОСОБА_10 здійснювалися всі операції по банківському рахунку ПП ОСОБА_9 на виконання вказівок ОСОБА_1 Так, ОСОБА_10 в період з 10.10.2011 року по 15.12.2011 року знаходячись за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_2 та за місцем роботи в ТОВ „Равіс" по вул.Шевченка, 24-а в с.Велика Омеляна, Рівненського району підробила електронні документи - платіжні доручення №, № 222-242 на переказ коштів по розрахунковому рахунку ПП ОСОБА_9 № 26003060038627, відкритому в Рівненській філії ПАТ КБ „Приватбанк" без згоди та відома останнього, а також електронні документи - платіжні доручення №, № 246-281 на переказ коштів по розрахунковому рахунку ППФ „Промтек" № 26002248079001, відкритому в Рівненській філії ПАТ КБ „Приватбанк".

На думку органу досудового слідства протиправна діяльність ОСОБА_10 здійснювалася в двох формах - фіктивне підприємництво, підроблення документів на переказ:

1. "Своїми діями, що виразилися в пособництві в придбанні суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що спричинило велику матеріальну шкоду державі, ОСОБА_10 вчинила злочин, передбачений ч.5 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.205 КК України.

2.Своїми діями, що виразились в підробці документів на переказ, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_10 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.200 КК України."

Обвинувальний висновок фактично ґрунтується на припущеннях та недопустимих доказах, що суперечить основним конституційним засадам кримінального судочинства та вимогам закону.

Пред'явлене обвинувачення підсудній є таким, що грубо порушує право на захист.

На недопустимість такого роду порушення та необхідність дотримання органами досудового слідства вимог ст. 132 КПК України прямо вказано в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 24.10.2003 року «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві».

У вказаному вище положенні Постанови Пленуму ВСУ зазначається, що пред'явлене особі обвинувачення згідно зі ст. 132 КПК України (1960 року), має бути конкретним і містити дані про час, місце та інші обставини вчинення злочину, оскільки особа має право знати, в чому саме вона обвинувачується і захищатися від пред'явленого їй обвинувачення. Такі ж положення випливають і з п. (а) ч. З ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 р., згідно якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього. У випадку пред'явлення неконкретного обвинувачення, що є порушенням права на захист, справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з підстав істотного порушення закону.

Принцип індивідуалізації кримінальної відповідальності зобов'язує орган досудового слідства пред'явити обвинувачення, де б викладались конкретні дії підсудного, етапи їх здійснення, суб'єктивне ставлення підсудного та інших осіб до вчинених дій та отриманих наслідків.

Пред'явлене обвинувачення ОСОБА_10 не підтверджується наявними у справі матеріалами досудового слідства.

Відповідно до ч.4 ст.223 КК України в резолютивній частині коротко викладається суть пред'явленого обвинувачення. Вказана норма закону грубо порушена. Замість короткого викладення суті обвинувачення у вчиненні злочинів орган досудового слідства виклав пред'явлене обвинувачення. При цьому речення, в яких власне має міститися суть викладеного обвинувачення, губляться в розлогих описах подій, які не мають будь-якого відношення щодо останньої . Зазначаються діяння, що вчинені іншими підсудними, за які вона не повинна нести відповідальність. При цьому робиться абсолютно голослівний висновок про те, що такі дії інших підсудних погоджені з підсудною та охоплені її умислом. Таке загальне, неконкретне обвинувачення грубо порушує право на захист ОСОБА_10. Обвинувачення викладене таким способом, що остання повинна захищатися від обвинувачення, пред'явленого іншим обвинуваченим.

В порушення вимог ст.223 КК України слідчий в обвинувальному висновку не навів доказів на підтвердження обставин, які за ст.64 КПК України підлягають доказуванню в справі відносно підсудної. В обвинувальному висновку міститься посилання на ті чи інші протоколи слідчих дій . Однак не зазначається : які саме обставини обвинувачення стверджуються цими протоколами. Наведення доказів щодо обставин, які підлягають доказуванню і передруковування обвинувального висновку змісту протоколів слідчих дій -це не одне і те саме.

В обвинувальному висновку немає не лише зрозумілого пояснення того, які докази доводять винність підсудної в пособництві в придбанні суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи з метою прикриття незаконної діяльності, підробленні документів на переказ, але немає навіть натяку на те, яку саме обставину доводить той чи інший доказ. Тим самим, в порушення вимог ст.16-1 КПК України слідчий, прокурор намагаються перекласти на суд функцію обвинувачення - щоб суд сам, на свій розсуд, вибирав із протоколів слідчих дій, інших матеріалів справи якісь докази на підтвердження вини підсудної та інших обставин справи, що підлягають доказуванню. Це істотно суперечить конституційній засаді змагальності сторін в кримінальному процесі.

Так, в обвинувальному висновку орган досудового слідства голослівно обвинувачує обвинувачену в тому, що діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1, з метою прикриття незаконної діяльності по конвертації грошових коштів та проведення фіктивних безтоварних операцій.Між тим, жодного доказу в підтвердження цієї обставини слідчий не зазначає.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_10 допомагала ОСОБА_9 вести бухгалтерський та податковий облік ФОП ОСОБА_9 та ПП "Промтек", за його проханням. В 2011 році ОСОБА_9 повідомив що ПП "Промтек" продав, тому ніяких звітів здавати не потрібно. Документи та ключи доступу до системи клиєнт-банк по ПП "Промтек" вона передала особисто ОСОБА_9 Кому були передані права на ПП "Промтек" вона не знала, а тим більше з якою метою. В матеріалах справи немає жодного доказу того, що ОСОБА_10 якимось чином була причетна до придбання або продажу цього підприємства. Жодного документу з цього приводу підсудна не складала і не підрисувала. Не мала з цього приводу жодних розмов із особами, які це підприємство купляли. Відповідно - не могла і не повинна була знати про прикриття незаконної діяльності по конвертації грошових коштів, мінімізацію податкових зобов'язань . Зв'язок між цими поняттями і роботою підсудної є нічим не підтверджено органом досудового слідства , і не встановлені ніякими фактоми.

В постанові про притягнення як обвинуваченого , в обвинувальному висновку на підтвердження обвинувачення в підробці документів на переказ: вказується, що "ОСОБА_10 в період з 10.10.2011 року по 15.12.2011 року знаходячись за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_3 та за місцем роботи в ТОВ „Равіс" по вул.Шевченка, 24-а в с.Велика Омеляна, Рівненського району підробила електронні документи - платіжні доручення №, № 222-242 на переказ коштів по розрахунковому рахунку 1111 ОСОБА_9 № 26003060038627, відкритому в Рівненській філії ПАТ КБ „Приватбанк" без згоди та відома останнього, а також електронні документи - платіжні доручення №, № 246-281 на переказ коштів по розрахунковому рахунку ППФ „Промтек" № 26002248079001, відкритому в Рівненській філії ПАТ КБ "Приватбанк"

Всі перекази коштів по ФОП ОСОБА_9 здійснювала підсудна, в тому числі і повернення фінансової позики, яка була надана ПП "Промтек", про що в усній формі повідомив підсудній - ОСОБА_9 та було зазначено в призначенні при поступленні коштів на р/р ОСОБА_9. Всі платежі були здійснені за допомогою системи клієнт-банк, належним чином оформлені, підписані електронними підписами ОСОБА_9, жодного платіжного доручення не було визнане не дійсним.

Між тим , жодного доказу в підтвердження цієї обставини слідчий не навів і суд не встановив, і не можливо встановити, чому саме № 222-242 є підробленими?

Стверджуючи про вчинення підсудною злочину в складі організованої групи, слідчий не врахував положень ч.З ст.28 КК України, з посиланням на яку ОСОБА_10 пред"явлене обвинувачення. Згідно вказаної норми матеріального права « злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо -зоорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи».

В обвинувальному висновку відсутні докази, які свідчили б про участь ОСОБА_10 в попередньо організованому стійкому об'єднання для вчинення злочинів. Про єдиний план з розподілом функцій учасників групи, відомий всім учасникам цієї групи, роль підсудної в цьому плані в обвинувальних документах взагалі не згадується. Наявність такого плану слідством і судом не встановлена. А тому кожен з обвинувачених має відповідати за свої дії і не повинен відповідати за дії інших осіб, про які він не був поставлений до відома.

Порушення допущені в ході досудового слідства, позбавляють суд можливості прийняти будь-яке рішення у даній справі та потребують додаткової перевірки.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України « Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення» кримінальних справ на додаткове розслідування" N 2 від 11.02.2005 року» - відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.

Досудовим слідством допущені істотні порушення норм кримінально- процесуального законодавства . Усунути їх в судовому засіданні під час розгляду справи виявилось неможливим. Істотні порушення вимог кримінального-процесуального закону можуть бути усунені тільки в межах нового рослідування оскільки суд, в силу положень ст.16-1 КПК України щодо змагальності сторін в кримінальному процесі, не вправі перебирати на себе функції обвинувачення та здійснювати повноваження органу розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 КПК України ( 1960), повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

В ході додаткового розслідування слідчому необхідно усунути вказані суперечності та неповноту досудового слідства для визначення в наявності в діях ОСОБА_10 складу злочинів , передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200 КК України та прийняти законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст..281,26 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Виділити з матеріалів кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 200 КК України, ОСОБА_9 за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України та ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200 КК України справу по обвинуваченню ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200 КК України та вказану справу повернути прокурору м. Рівне для проведення додаткового розслідування .

Запобіжний захід ОСОБА_10 залишити попередній - підписку про невиїзд.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом семи діб з дня ї винесення.

Суддя Рівненського міського суду Сидорук Є.І.