Ухвала

від 22.10.2013 по справі 5011-51/13072-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 жовтня 2013 року Справа № 5011-51/13072-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А., Данилової М.В., Данилової Т.Б. перевіривши матеріали касаційної скарги Фонду державного майна України на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 у справі№ 5011-51/13072-2012 господарського суду м. Києва за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до 1. Верховної Ради Автономної Республіки Крим, 2. Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, 3. Фонду майна Автономної Республіки Крим треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕС-Термінал", 2. Державне підприємство "Керченський морський торговельний порт", 3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Надєжда" провизнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга Фонду державного майна України не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що скаржником не додано доказів сплати судового збору, однак заявлено клопотання про звільнення від його сплати, у зв'язку з складним фінансовим становищем.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В своїй постанові № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" пленум Вищого господарського суду роз'яснив, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Заявлене скаржником клопотання про звільнення від сплати судового збору наведеним вимогам не відповідає, оскільки в ньому взагалі не наведено доводів і не подано відповідних доказів на підтвердження того, що майновий стан скаржника перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

За таких обставин, зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Стосовно заявленого клопотання про поновлення пропущеного строку подання касаційної скарги.

Статтею 110 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником було подано зазначену касаційну скаргу 02.09.2013, тобто з пропуском встановленого вказаною статтею процесуального строку, що підтверджується відбитком поштового штемпелю на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Клопотання про поновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Всупереч наведеному, скаржник у касаційній скарзі послався лише на ту обставину, що строк був пропущений у зв'язку з тим, що повний текст оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду був отриманий ним 19.08.2013.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду була прийнята 07.08.2013. Відповідно до вимог частини 4 статті 105 Господарського процесуального кодексу України її копії були надіслані усім учасникам судового процесу по даній справі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні останнього аркушу постанови.

Відповідно до матеріалів справи, на момент прийняття оскаржуваної постанови у судовому засіданні був присутнім представник Фонду державного майна України - Вітковська О.П., що підтверджується протоколом судового засідання від 07.08.2013 (т. 8, а. с. 91-93).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку для подання касаційної скарги з огляду на приписи частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку. Зазначеним вимогам подане клопотання не відповідає.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого строку.

Отже, можливість вчасного подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів не вбачає. При цьому, поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження у клопотанні скаржником не зазначені.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

На підставі викладеного та керуючись пунктом 4, 5 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Клопотання про звільнення від сплати судового збору відхилити.

2. Клопотання про поновлення пропущеного строку подання касаційної скарги відхилити.

3.Касаційну скаргу Фонду державного майна України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 у справі № 5011-51/13072-2012 повернути скаржнику.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді М.В. Данилова

Т.Б. Данилова