Рішення

від 08.10.2013 по справі 911/2342/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"08" жовтня 2013 р. Справа № 911/2342/13

за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» , м. Київ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» , м. Вишневе Києво-Святошинського району,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) приватного акціонерного товариства «Сільпо Рітейл» , м. Вишневе Києво-Святошинського району,

2) приватного акціонерного товариства «Фоззі» , м. Вишневе Києво-Святошинського району,

3) товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Варто» ,

м. Снятин Івано-Франківської області,

про стягнення 679 150,00 грн.

Головуючий суддя О.В. Конюх,

Суддя Л.Я. Мальована,

Суддя О.В. Щоткін;

представники сторін:

від позивача: Ананійчук О.А. , уповноважений, довіреність від 10.11.2012р. № 569/11.5.2;

від відповідача: Слободянюк О.О. , уповноважений, довіреність від 25.06.2013р. б/н;

від третьої особи 1: Мишакова Ю.А. , уповноважена, довіреність від 25.06.2013р. б/н;

від третьої особи 2: Мишакова Ю.А. , уповноважена, довіреність від 19.07.2013р. б/н;

від третьої особи 3: Мишакова Ю.А. , уповноважена, довіреність від 05.08.2013р. б/н

СУТЬ СПОРУ:

позивач - публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 11.06.2013р. б/н до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія», м. Вишневе Києво-Святошинського району, в якому просить суд стягнути з відповідача суму договірних штрафних санкцій за Договором від 13.04.2007р. №10-0604/131к-07 про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії в розмірі 85 000,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15.05.2012р. складає 679 150,00 грн. та покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 13 588,10 грн.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем порушені умови пункту 4.3.13 договору від 13.04.2007р. №10-0604/131к-07 про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії, за яким позичальник - товариство з обмеженою відповідальністю «Експансія» зобов'язався, протягом строку дії цього договору, забезпечити ненадання без попереднього письмового погодження з банком (позивачем) учасниками угоди - ПрАТ «Сільпо Рітейл» та ПрАТ «Фоззі» кредитів та /або гарантій третім особам в сумі, що перевищує еквівалент 1 000 000,00 доларів США на одну юридичну особу протягом календарного року (підпункт 4.3.13.1 Договору від 30.11.2011р. №15 до Договору від 13.04.2007р. №10-0604/131к-07 про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії). Позивачем проведено моніторинг зобов'язань відповідача (позичальника) щодо забезпечення виконання ПрАТ «Сільпо Рітейл» та ПрАТ «Фоззі» (учасниками угоди) умов договору від 13.04.2007р. №10-0604/131к-07 про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії, а саме позивачем (банком) були перевірені обтяження у Державному реєстрі іпотек, в результаті чого встановлено 17 випадків невиконання (порушення) позичальником умов підпункту 4.3.13.1 Договору від 13.04.2007р. №10-0604/131к-07 про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії. У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивачем (банком), на підставі пункту 7.5 Договору від 13.04.2007р. №10-0604/131к-07 про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії були нараховані договірні штрафні санкції в розмірі 85 000,00 доларів США (5 000,00 доларів США за кожен випадок порушення), які позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.06.2013р. заяву ПАТ «ВТБ Банк» прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/2342/13 та призначено справу до розгляду.

02.07.2013р. до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від без номеру та дати, в якому відповідач вказує, що в поведінці відповідача не міститься ознак протиправної поведінки або бездіяльності, оскільки відповідач вчинив всі залежні від нього заходи для виконання пункту 4.3.13 Договору від 13.04.2007р. №10-0604/131к-07 про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії, що свідчить про відсутність складу господарського правопорушення, як підстави для господарської відповідальності. Крім того, відповідач твердить, що за правовим змістом укладений між позивачем та відповідачем Договір від 13.04.2007р. №10-0604/131к-07 про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії не може створювати зобов'язань для третіх осіб, які не є сторонами вказаного договору, а відповідач відповідно не може відповідати за невиконання третіми особами вказаних зобов'язань перед позивачем. Також відповідач твердить, що порушення позичальником (відповідачем) умов підпункту 4.3.13.1 Договору від 13.04.2007р. №10-0604/131к-07 про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії не завдало жодних негативних наслідків для кредитора (відповідача), що є підставою для звільнення відповідача від застосування штрафних санкцій, згідно частини 2 ст. 218 ГК України. За таких обставин, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

03.07.2013р. у судовому засіданні відповідно до частини третьої ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 23.07.2013р. до 11 год. 10 хв., про що представникам сторін було повідомлено особисто під розпис.

Після оголошеної перерви в судове засідання 23.07.2013р. представник відповідача не з'явився. 23.07.2013р. до господарського суду від відповідача надійшло клопотання від 22.07.2013р. б/н, в якому відповідач просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку із тим, що між сторонами тривають перемови щодо врегулювання спору в позасудовому порядку, а також тим, що відповідач позбавлений можливості забезпечити участь уповноважених представників в судовому засіданні.

В судовому засіданні 23.07.2013р. розпочато розгляд справи по суті. Представник позивача надав свої пояснення по суті позову та просив суд його задовольнити, проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не заперечував.

Ухвалою господарського суду від 23.07.2013р., на підставі ст. 27 ГПК України, суд за власною ініціативою залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, приватне акціонерне товариство «Сільпо Рітейл», приватне акціонерне товариство «Фоззі» та товариство з обмеженою відповідальністю «Варто», та відклав розгляд справи на 07.08.2013р.

07.08.2013р. до господарського суду від третіх осіб надійшли письмові пояснення по суті спору, в яких треті особи проти задоволення позову заперечували.

В судове засідання 07.08.2013р. з'явились повноважні представники позивача, відповідача та третіх осіб, які надали суду додаткові усні пояснення по суті спору. Крім того, сторонами подано клопотання про продовження строку розгляду справи. Клопотання обґрунтовано тим, що між сторонами продовжуються перемови про врегулювання спору шляхом укладання мирової угоди.

Ухвалою від 07.08.2013р., на підставі ст. 69 ГПК України, за клопотанням сторін суд продовжив строк розгляду справи №911/2342/13 на п'ятнадцять днів до 29.08.2013р. та оголосив перерву в судовому засіданні до 23.08.2013р. до 14 год. 15 хв. для надання часу врегулювати спір.

В судове засідання 23.08.2013р. з'явились повноважні представники позивача та відповідача. Представники третіх осіб у судове засідання не з'явились та про причини нез'явлення в судове засідання суд належним чином не повідомили.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.08.2013р., у зв'язку із особливою складністю спору, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, призначено колегіальний розгляд справи № 911/2342/13.

Ухвалою господарського суду Київської області справу №911/2342/13 прийнято до розгляду у складі колегії суддів: суддя О.В. Конюх - головуюча, судді - Л.Я. Мальована, О.В. Щоткін, та призначено розгляд справи на 20.09.2013р.

В судове засідання 20.09.2013р. з'явились представники позивача, відповідача та третіх осіб, які надали пояснення по суті позову, повторно просили суд надати час сторонам врегулювати спір. В судовому засіданні 20.09.2013р. за клопотанням сторін було оголошено перерву до 08.10.2013р., про що учасникам провадження було повідомлено особисто під розпис.

в судовому засіданні 08.10.2013р. позивач позов підтримав та просив суд вимоги задовольнити, відповідач та треті особи проти позову заперечували та просили суд в позові відмовити.

Розглянувши позов публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київ (далі - ПАТ «ВТБ Банк»), до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія», м. Вишневе Києво-Сятошинського району (далі - ТОВ «Експансія»), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) приватного акціонерного товариства «Сільпо Рітейл», м. Вишневе Києво-Святошинського району (далі - ПрАТ «Сільпо Рітейл»), 2) приватного акціонерного товариства «Фоззі», м. Вишневе Києво-Святошинського району (далі - ПрАТ «Фоззі»), 3) товариства з обмеженою відповідальністю «Варто», м. Снятин Івано-Франківської області (далі - ТОВ «Варто»), вислухавши пояснення представників учасників провадження, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення §1 глави 7 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 13.04.2007р. між закритим акціонерним товариством «Внєшторгбанк (Україна)», який був перейменований на публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (далі - банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Експансія» (далі - позичальник) Договір про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/131к-07 (далі - Кредитний договір), згідно якого банк на умовах цього Кредитного договору зобов'язується надати позичальнику грошові кошти - кредит, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати та повернути банку кредит в строки, визначені договором, а також виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені даним договором.

В подальшому, сторони вносили зміни до Кредитного договору шляхом викладення його в нових редакціях (Договори №№1-14 про внесення змін до Договору від 13.04.2007р. №10-0604/131к-07 про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії).

Так, згідно редакції Договору від 30.11.2011р. №15 про внесення змін до Договору від 13.04.2007р. №10-0604/131к-07 про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії (далі - Договір №15) публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (банк) та товариство з обмеженою відповідальністю «Експансія» (позичальник) досягли згоди внести зміни до Кредитного договору шляхом викладення його тексту в новій редакції. Відповідно до умов Договору №15:

- банк на умовах цього договору зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної відкличної кредитної лінії в сумі 15 000 000,00 доларів США, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати та повернути банку кредит не пізніше 11.04.2014р., а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни визначені даним договором (п. 1.1. Договору №15);

- виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором забезпечується: іпотекою нерухомого майна, що належить на праві власності АТ «Експансія Рітейл» та знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Курчатова, буд. 9; заставою обладнання та устаткування, що належить на праві власності позичальнику та знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Курчатова, буд. 9; заставою майнових прав на отримання товарів за договором поставки б/н від 26.05.2008р., укладеним між позичальником та АТ «Фоззі»; порукою АТ «Експансія Рітейл»; порукою АТ «Фоззі»; порукою ТОВ «Фоззі-Фуд»; порукою АТ «Сільпо Рітейл»; порукою ТОВ «У хромого Пола»(п. 1.3 Договору №15);

- виконання позичальником зобов'язано за цим договором також забезпечується штрафними санкціями та договірними санкціями, встановленими пунктами 7.1-7.10 цього Договору (п. 1.4. Договору №15);

- позичальник зобов'язаний та зобов'язується протягом строку дії цього договору без попереднього письмового погодження з банком забезпечити виконання АТ «Фоззі», АТ «Сільпо Рітейл», ТОВ «Фоззі-Фуд», ТОВ «У хромого Пола», АТ «Експансія Рітейл» зобов'язання не надавати кредит та/або гарантії третім особам та/або не виступати поручителем/майновим поручителем/гарантом за зобов'язання третіх осіб в сумі, що перевищує еквівалент 1 000 000,00 доларів США на одну юридичну особу протягом календарного року , за виключенням: надання кредитів, гарантій на користь позичальника, АТ «Фоззі», АТ «Сільпо Рітейл», ТОВ «Фоззі-Фуд», ТОВ «У хромого Пола», АТ «Експансія Рітейл» та інших осіб, що увійшли до складу групи компаній «Fozzy Group» (підпункт 4.3.13.1.1); надання майнових порук по зобов'язанням позичальника та/або по зобов'язанням АТ «Фоззі» та/або по зобов'язанням АТ «Сільпо Рітейл» та/або по зобов'язанням ТОВ «Фоззі-Фуд» та/або по зобов'язанням ТОВ «У хромого Пола» та/або по зобов'язанням АТ «Експансія Рітейл» та/або по зобов'язанням інших осіб, що увійшли до складу групи компаній «Fozzy Group», якщо майно, що буде предметом майнової поруки, було придбане або придбавається частково або повністю за рахунок кредиту, що отриманий після укладання Договору №15 про внесення змін до цього Договору (підпункт 4.3.13.1.2); надання порук /гарантій по зобов'язанням позичальника, АТ «Фоззі», АТ «Сільпо Рітейл», ТОВ «Фоззі-Фуд», ТОВ «У хромого Пола», АТ «Експансія Рітейл» та інших осіб, що увійшли до складу групи компаній «Fozzy Group», у випадку, якщо поручитель/гарант надає поруку/гарантію по зобов'язанням юридичної особи, за зобов'язаннями якої поручитель/гарант надав поруку/гарантію перед банком (підпункт 4.3.13.1.3). Моніторинг виконання зобов'язання здійснюється банком щоквартально на підставі фінансової звітності позичальника, АТ «Фоззі», АТ «Сільпо Рітейл», ТОВ «Фоззі-Фуд», ТОВ «У хромого Пола», АТ «Експансія Рітейл» (п. 4.3.13.1 Договору №15);

- при невиконанні або неналежному виконанні будь-якої з умов, визначених в п. 4.3.13 цього договору, банк має право застосовувати до позичальника договірну санкцію, а позичальник зобов'язаний сплатити її банку у розмірі 5 000,00 доларів США, який сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату моніторингу за кожен випадок невиконання або неналежного виконання будь-якої з умов , вказаних в п. 4.3.13 цього договору. Ненадання розшифровок рядків, визначених в пунктах 4.3.13, 4.3.14.5 цього договору, прирівнюється до невиконання будь-якої з умов визначених в п. 4.3.13 цього договору (п. 7.5 Договору 15);

- цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань у повному обсязі (п. 9.8 Договору №15).

В редакції Договору від 13.04.2012р. №16 про внесення змін до Договору від 13.04.2007р. №10-0604/131к-07 про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії (далі - Договір №16) публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (банк) та товариство з обмеженою відповідальністю «Експансія» (позичальник) досягли згоди про наступне:

- термін «Учасники угоди» визначити, як ТОВ «Фоззі» (ідентифікаційний код 25294089), АТ «Сільпо Рітейл» (ідентифікаційний код 3387078), ТОВ «Фоззі-Фуд» (ідентифікаційний код 32294926),ТОВ «У хромого Пола» (ідентифікаційний код 33348825), АТ «Експансія Рітейл» (ідентифікаційний код 33870687), ТОВ «Фоззі Плюс» (ідентифікаційний код 38182846) (п. 2 Договору 16);

- внести зміни до пункту 4.3.13 Кредитного договору та викласти його в новій редакції:

« 4.3.13. протягом строку дії цього договору без попереднього письмового погодження з банком позичальник зобов'язаний та зобов'язується забезпечити виконання учасниками угоди:

4.3.13.1. не надавати кредити та/або гарантії третім особам та/або не виступати поручителем/майновим поручителем/гарантом за зобов'язанням третіх осіб в сумі, що перевищує еквівалент 1 000 000,0 доларів США на одну юридичну особу протягом календарного року за виключенням:

4.3.13.1.1. надання кредитів, гарантій на користь позичальника, учасників угоди та інших осіб, що увійшли до складу групи компаній «Fozzy Group»;

4.3.13.1.2. надання майнових порук по зобов'язанням позичальника та/або по зобов'язанням учасників угоди та/або по зобов'язанням інших осіб, що увійшли до складу групи компаній «Fozzy Group», якщо майно, що буде предметом майнової поруки, було придбане або придбається частково або повністю за рахунок кредиту, що отриманий після укладання договору №15 про внесення змін до цього договору;

4.3.13.1.3. надання порук/гарантій по зобов'язанням позичальника, учасників угоди та інших осіб, що увійшли до складу групи компаній «Fozzy Group», у випадку якщо поручитель/гарант надає поруку/гарантію по зобов'язанням юридичної особи, за зобов'язаннями якої поручитель/гарант надав поруку/гарантію перед банком. Моніторинг виконання зобов'язання здійснюється банком щоквартально на підставі фінансової звітності позичальника та учасників угоди» (п. 6 Договору №16).

Згідно пунктів 9-11 Договору №16 всі інші умови Кредитного договору, не змінені цим договором про внесення змін, залишаються без змін, є чинними та обов'язковими для виконання сторонами; цей договір про внесення змін є невід'ємною частиною Кредитного договору; цей договір про внесення змін набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Кредитним договором.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач свої господарські зобов'язання за Кредитним договором, в редакції укладених до нього договорів про внесення змін, виконав належним чином та надав відповідачу грошові кошти (кредит), що сторонами не заперечується.

Як стверджує позивач, відповідач умови пункту 4.3.13.1 Кредитного договору в редакції укладених до нього Договорів №№15-16, належним чином не виконав. Так, в ході моніторингу позивачем зобов'язань відповідача, позивачем були перевірені обтяження у Державному реєстрі іпотек та встановлені наступні порушення відповідачем умов пункту 4.3.13.1 Кредитного договору, а саме:

· учасником угоди АТ «Сільпо Рітейл» були надані наступні майнові поруки:

1) підстава обтяження - договір іпотеки від 31.01.2012р. №26/12,1049; боржник за основним зобов'язанням - ТОВ «Фоззі-Фуд» (запис №77, зареєстрований 31.01.2012р.);

2) підстава обтяження - договір іпотеки віл 31.01.2012р. №35/12, 1047: боржник за основним зобов'язанням - ТОВ «Фоззі» (запис №78, зареєстрований 31.01.2012р.);

3) підстава обтяження - договір іпотеки від 31.01.2012р. №27/12, 1049; боржник за основним зобов'язанням - ТОВ «Фоззі-Фуд» (запис №79, зареєстрований 31.01.2012р.);

4) підстава обтяження - договір іпотеки від 31.01.2012р. №29/12, 1045; боржник за основним зобов'язанням - ТОВ «Фоззі-Фуд» (запис №80, зареєстрований 31.01.2012р.);

5) підстава обтяження - договір іпотеки від 31.01.2012р. №28/12, 1043; боржник за основним зобов'язанням - ТОВ «Фоззі-Фуд» (запис №81, зареєстрований 31.01.2012р.);

6) підстава обтяження - договір іпотеки від 31.01.2012р. №32/12, 1059; боржник за основним зобов'язанням - ТОВ «Фоззі» (запис №82, зареєстрований 31.01.2012р.);

7) підстава обтяження - договір іпотеки від 31.01.2012р. №30/12, 1057; боржник за основним зобов'язанням - ТОВ «Фоззі-Фуд» (запис №83, зареєстрований 31.01.2012р.);

8) підстава обтяження - договір іпотеки від 31.01.2012р. №34/12, 1055; боржник за основним зобов'язанням - ТОВ «Фоззі» (запис №84, зареєстрований 31.01.2012р.);

9) підстава обтяження - договір іпотеки від 31.01.2012р. №31/12, 1051; боржник за основним зобов'язанням - ТОВ «Фоззі» (запис №85, зареєстрований 31.01.2012р.);

10) підстава обтяження - договір іпотеки від 31.01.2012р. №33/12, 1053; боржник за основним зобов'язанням - ТОВ «Фоззі» (запис №86, зареєстрований 31.01.2012р.);

11) підстава обтяження - договір іпотеки від 22.02.2012р. №217; боржник за основним зобов'язанням - ТОВ «Фоззі-Фуд» (запис №87, зареєстрований 23.02.2012р.);

12) підстава обтяження - договір іпотеки від 22.03.2012р. №21/12, 4051; боржник за основним зобов'язанням - ТОВ «Фоззі-Фуд» (запис №88, зареєстрований 22.03.2012р.);

13) підстава обтяження - договір іпотеки від 22.03.2012р. №22/12, 4053; боржник за основним зобов'язанням - ТОВ «Фоззі» (запис №89, зареєстрований 22.03.2012р.);

· учасником угоди ТОВ «Фоззі» були надані наступні майнові поруки:

1) підстава обтяження - договір іпотеки від 15.03.2012р. №56/12, 3741; боржник за основним зобов'язанням - ТОВ «Фоззі-Фуд» (запис №59, зареєстрований 15.03.2012р.);

2) підстава обтяження - договір іпотеки від 15.03.2012р. №61/12, 3745; боржник за основним зобов'язанням - ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Варто» (запис №60, зареєстрований 15.03.2012р.);

3) підстава обтяження - договір іпотеки від 15.03.2012р. №79/12, 3761; боржник за основним зобов'язанням - ТОВ «Фоззі-Фуд» (запис №62, зареєстрований 15.03.2012р.);

4) підстава обтяження - договір іпотеки від 15.03.2012р. №580/12, 3765; боржник за основним зобов'язанням - ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Варто» (запис №64, зареєстрований 15.03.2012р.).

Як зазначено у статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За таких обставин, позивачем доведено суду існування 17 випадків порушення відповідачем своїх зобов'язань за пунктом 4.3.13.1 Кредитного договору, в редакції укладених до нього Договорів №№15-16.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно пункту 7.5 Кредитного договору, в редакції укладених до нього Договорів №№15-16, при невиконанні або неналежному виконанні будь-якої з умов, визначених в пункті 4.3.13 цього договору, банк має право застосовувати до позичальника договірну санкцію, а позичальник зобов'язаний сплатити її банку у розмірі 5 000,0 доларів США, який сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату моніторингу за кожен випадок невиконання або неналежного виконання будь-якої з умов, вказаних в пункті 4.3.13 цього Договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі , у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступені його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

За таких обставин, передбачена пунктом 7.5 Кредитного договору, в редакції укладених до нього Договорів №№15-16, відповідальність за кожен випадок порушення у вигляді штрафу в певній визначеній грошовій сумі (5 000,00 доларів США) відповідає видам штрафних санкцій та порядку їх нарахування, передбаченим Законом.

Позивач твердить, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов пункту 4.3.13.1 Кредитного договору, в редакції укладених до нього Договорів №№15-16, позивачем було направлено на адресу відповідача - ТОВ «Експансія» письмове повідомлення від 31.07.2012р. №4945/1-2, в якому позивач повідомив про 17 випадків невиконання позичальником зобов'язань, визначених пунктом 4.3.13.1.2 Кредитного договору, у зв'язку з чим, банком нараховані договірні санкції в розмірі 5 000,00 доларів США, визначені пунктом 7.5 Кредитного договору, за кожен випадок невиконання або неналежного виконання зобов'язань, визначених пунктом 4.3.13 Кредитного договору, які він вимагав сплатити протягом 14 банківських днів. Доказів надіслання зазначеного письмового повідомлення позивачем відповідачу суду не надано. Відповідач обов'язок сплатити договірну санкцію за кожен випадок невиконання зобов'язань, передбачених пунктом 4.3.13.1.2 Кредитного договору, що в сумі складає 85 000,00 доларів США (17 випадків невиконання х 5 000,00 доларів США), що за курсом НБУ станом на 15.05.2012р. складає 679 150,00 грн. не виконав, штраф позивачу не сплатив.

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач проти позову ПАТ «ВТБ Банк» заперечує стверджуючи, що в розумінні ст. 1054 ЦК України сторонами кредитного договору є виключно банк або інша фінансова установа (кредитодавець) та позичальник. Сторонами Кредитного договору, в редакції укладених до нього Договорів №№15-16, є ТОВ «Експансія» та ПАТ «ВТБ Банк». Учасники угоди - АТ «Фоззі», АТ «Сільпо Рітейл», ТОВ «Фоззі-Фуд», ТОВ «У хромого Пола», АТ «Експансія Рітейл» не є сторонами Кредитного договору, в редакції укладених до нього Договорів №№15-16. Згідно ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи У випадках, встановлених договором, зобов'язання може лише породжувати для третьої особи права щодо боржника та/або кредитора.

Також, відповідач не погоджується з твердженням позивача про порушення відповідачем статей 193, 232 Господарського кодексу України та статей 525, 610 Цивільного кодексу України, оскільки підставою для застосування господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання. Проте, ні кредитним договором, ні чинним законодавством України не встановлено, яким саме чином та якими саме діями позичальник (відповідач) повинен був забезпечити виконання умов, що передбачені пунктом 4.3.13 Кредитного договору, в редакції укладених до нього Договорів №№15-16. Як твердить відповідач, він вважає, що ним було здійснено всі залежні від нього заходи, які він мав вчинити для недопущення господарських порушень, передбачених пунктом 4.3.13 Кредитного договору, в редакції укладених до нього Договорів №№15-16. Так, як стверджує відповідач, ТОВ «Експансія» звертався до учасників угод з письмовими зверненнями (належним чином засвідчені копії листів від 29.12.2011р. №1189/2 та від 26.10.2012р. №УРБ10/14-4668 залучені до матеріалів справи) про необхідність виконання цими підприємствами вимог, встановлених пунктом 4.3.13 Кредитного договору. Однак, прийняття рішень вказаними підприємствами віднесено до компетенції органів управління вказаних підприємств, що передбачено відповідними статутними документами, на які ТОВ «Експансія» не може ні яким чином впливати, оскільки відповідач не має права голосу в органах управління цих підприємств та не є/був учасником (акціонером) жодного з учасників угод. Отже, як зазначає відповідач, в його поведінці не міститься ознак протиправної поведінки або бездіяльності, оскільки ТОВ «Експансія» вчинив на його думку всі залежні від нього заходи для виконання пункту 4.3.13 Кредитного договору, що в свою чергу свідчить про відсутність складу господарського правопорушення, як підстави для господарської відповідальності.

Зазначені заперечення судом відхиляються. Так, пункт 4.3.13.1 Кредитного договору (зі змінами і доповненнями), який є підставою заявленого позову, всупереч твердженню відповідача, не створює зобов'язань для третіх осіб. Вказаний пункт передбачає саме обов'язок відповідача - позичальника, а не третіх осіб, забезпечувати виконання учасниками угоди ряду умов, в тому числі без письмового погодження з банком не надавати кредити та/або гарантії третім особам та/або не виступати поручителем/майновим поручителем/гарантом за зобов'язання третіх осіб в сумі, що перевищує еквівалент 1 000 000,00 доларів США на одну юридичну особу протягом календарного року (за передбаченими Договором та додатковими угодами виключеннями). Жодним правовим актом не встановлено обов'язку сторін Договору передбачати в договорі конкретний механізм виконання зобов'язання, і не передбачено звільнення зобов'язаної сторони від її передбаченого договором обов'язку у випадку не визначення такого конкретного механізму.

В цивільному праві діє презумпція правомірності правочину, встановлена ст. 204 ЦК України. Крім того, одною з основних засад зобов'язальних відносин є обов'язковість договору для його сторін (ст. 629 ЦК України) та пріоритет умов договору перед актом цивільного законодавства (ст. 6 ЦК України).

Згідно положень частин 3, 4 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Договори №№15-16 про внесення змін до Кредитного договору не містять протоколів розбіжностей, в яких би містилися заперечення відповідача (позичальника) щодо умов пункту 4.3.13.1 Кредитного договору. Спірний пункт 4.3.13.1 Кредитного договору в судовому порядку позичальником та/або учасниками угоди не оскаржувався, та недійсним не визнаний, Договори №№15-16 про внесення змін до Кредитного договору підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств, а отже є обов'язковими для виконання позичальником (відповідачем). Підписавши вказаний договір, відповідач взяв на себе передбачений договором обов'язок та погодився із розміром та порядком застосування до нього штрафної санкції за невиконання цього обов'язку.

Посилання відповідача на те, що він, направивши учасникам угоди письмові повідомлення від 29.12.2011р. №1189/2 про необхідність утримуватись від надання кредитів та гарантій третім особам та/або не виступати поручителем/майновим поручителем/гарантом за зобов'язаннями третіх осіб, вжив всі залежні від нього заходи на виконання зобов'язань перед Банком, що є підставою для звільнення його від господарсько-правової відповідальності згідно вимог частини 2 ст. 218 ГК України, судом відхиляються, оскільки відповідачем не взято до уваги повний зміст частини 2 ст. 218 ГК України, а лише взяте з контексту її перше речення. Частина 2 ст. 218 ГК України регулює застосування у господарських відносинах поняття обставин непереборної сили (форс-мажору) та кореспондується з положеннями ст. 617 ЦК України. Оскільки відповідачем не наведено жодних обставин, які можна було б кваліфікувати як обставини непереборної сили, до спірних відносин сторін застосування зазначеної норми закону є необґрунтованим.

В даному випадку вірною підставою для заперечень відповідача можуть бути положення ст. 233 ГК України, згідно якої, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З цього приводу суд зазначає, що відповідачем не наведено жодних обставин та доказів на їх підтвердження, які б свідчили про доцільність зменшення належних до сплати штрафних санкцій. Враховуючи значну суму кредиту та передбачені сторонами заходи та механізми, спрямовані на забезпечення його повернення, суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що заявлені штрафні санкції є надмірно великими, а порушення відповідачем своїх зобов'язань не завдало шкоди інтересам позивача.

Відповідно до частини 3 ст. 3 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства. Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожен суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав та законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом в тому числі присудженням до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій. Згідно ст. 3 ЦК України однією з основних засад цивільного законодавства в Україні є судових захист цивільного права та інтересу. Принципом судочинства є саме захист законних прав та інтересів суб'єктів господарювання, а не звільнення або зменшення відповідальності осіб, які ці права інтереси порушили.

Посилання відповідача на те, що притягнення позичальника до господарської відповідальності у формі штрафу можливе лише за наявності в діях позичальника складу правопорушення, а саме протиправної поведінки позичальника, судом відхиляється як необґрунтоване, оскільки суперечить загальним принципам господарської діяльності та застосування штрафних санкцій.

Відповідно до частини 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Збитки, як категорія господарсько-правової відповідальності, являють собою ті негативні наслідки, що виникають у кредитора як невідворотний результат порушення боржником свого зобов'язання. Таким чином, необхідною умовою стягнення збитків є по-перше, наявність протиправного діяння (дії чи бездіяльності), наявність збитків (документально доведеного їх розміру) та наявність причинного зв'язку між збитками і їх розміром, що виникли у кредитора, та порушенням зобов'язання, де збитки є наслідком, а невиконання зобов'язання - причиною.

За правовим змістом збитки не є штрафною санкцією (ст. 230 ГК України), підстави нарахування та розмір якої сторони вправі передбачити в договорі (ст. ст. 231, 232 ГК України). Заявляючи позовну вимогу про стягнення збитків, позивач має в будь-якому випадку доводити належними та допустимими доказами наведений вище повний склад цивільного правопорушення. Зазначене відрізняє відшкодування збитків від застосування до порушника штрафних санкцій, передбачених договором.

Оскільки в господарських відносинах діє презумпція вини (ст. 614 ЦК України, частина 1 ст. 218 ГК України) то за виключенням дії непереборної сили (частина 2 ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України) для застосування штрафних санкцій має значення наявність факту порушення дійсного зобов'язання.

Оскільки позивачем доведено суду існування 17 випадків порушення відповідачем своїх зобов'язань за пунктом 4.3.13.1 Кредитного договору, в редакції укладених до нього Договорів №№15-16, наявні підстави для застосування до відповідача передбачених договором штрафних санкцій в розмірі 5 000,00 доларів США за кожен випадок невиконання або неналежного виконання зобов'язань, визначених пунктом 4.3.13, що в сумі складає 85 000,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 15.05.2013р. (дата проведення моніторингу та виявлення порушень згідно п. 7.5 Договору 15) складає 679 150,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та встановлення судом факту наявності випадків невиконання відповідачем умов пункту 4.3.13.1 Кредитного договору позовна вимога про стягнення з відповідача договірних штрафних санкцій є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджуються та підлягає задоволенню повністю.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи подані позивачем розрахунки заборгованості, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними, задовольняє позов повністю та приймає рішення про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» на користь позивача - публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» штрафних санкцій в розмірі 85 000,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 15.05.2013р. складає 679 150,00 грн. та, відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати покладає на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 3, 6, 11, 16, 204, частиною 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, 610, 614, 617, 629, частиною 1 ст. 651, ст. 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 20, частинами 3, 4 ст. 181, ст.ст. 216, 217, 218, 230, 231, 232, 233 Господарського кодексу України, та ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, код ЄДРПОУ 32294905)

на користь публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01034, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26, код ЄДРПОУ 14359319)

679 150,00 грн. (шістсот сімдесят дев'ять тисяч сто п'ятдесят гривень нуль копійок) штрафу,

13 588,10 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім гривень десять копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Головуючий суддя Конюх О.В.

Суддя Мальована Л.Я.

Суддя Щоткін О.В.

Повний текст рішення підписано 24.10.2013р.