Постанова

від 14.10.2014 по справі 911/2342/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2014 р. Справа№ 911/2342/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Мельниченко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Разумов М.А. (довіреність №179/11.5.2 від 18.04.2014р.);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи 1: Мишакова Ю.А. (довіреність б/н від 01.09.2014р.);

від третьої особи 2: не з'явився ;

від третьої особи 3: Мишакова Ю.А. (довіреність б/н від 01.09.2014р.);

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія"

на рішення Господарського суду Київської області від 08.10.2013 р.

у справі № 911/2342/13 (Головуючий суддя: Конюх О.В., судді: Мальована Л.Я., Щоткін О.В.)

за позовом публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл"

2. Приватного акціонерного товариства "Фоззі"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Варто"

про стягнення 679 150, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

В червні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення сум договірних штрафних санкцій за договором від 13.04.2007р. №10-0604/131к-07 про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії в розмірі 85 000,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15.05.2012р. складає 679 150,00 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.10.2013 року у справі № 911/2342/13 позов задоволено повністю: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" на користь публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" 679 150,00 грн. штрафу.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем порушені умови пункту 4.3.13 договору від 13.04.2007р. №10-0604/131к-07 про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії, та прийшов до висновку до стягнення договірних штрафних сакцій у зв'язку з зазначеним порушенням.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Експансія" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Київської області від 08.10.2013 року по справі № 911/2342/13 та відмовити в задоволені позову. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник зазначив, що за правовим змістом укладений між позивачем та відповідачем договір від 13.04.2007року №10-0604/131к-07 про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії не може створювати зобов'язань для третіх осіб, які не є сторонами вказаного договору, а відповідач відповідно не може відповідати за невиконання третіми особами вказаних зобов'язань перед позивачем. Також апелянт зазначає, що порушення позичальником (відповідачем) умов підпункту 4.3.13.1 договору від 13.04.2007р. №10-0604/131к-07 про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії не завдало жодних негативних наслідків для кредитора (відповідача), що є підставою для звільнення відповідача від застосування штрафних санкцій, згідно частини 2 ст. 218 ГК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2013 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" та призначено розгляд справи № 911/2342/13 на 15.01.2014 р. у складі колегії суддів: головуючий суддя Руденко М.А., суддів: Дідиченко М.А., Пономаренка Є.Ю.

01.07.2014 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до моменту розгляду справи за позовом ТОВ «Фоззі» та АТ «Сільпо Рітейл» до Пат «ВТБ Банк» та ТОВ «Експансія» Вищим господарським судом України про визнання недійсним положень кредитного договору.

В подальшому розгляд справи декілька разів відкладався, в зв'язку з надходженням клопотань від відповідача про відкладення розгляду справи.

14.10.2014р. у судове засідання представники відповідача та третьої особи 2 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи всі представники сторін були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні, представник третьої особи 1 у судовому засіданні підтримав клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до моменту розгляду справи за позовом ТОВ «Фоззі» та АТ «Сільпо Рітейл» до Пат «ВТБ Банк» та ТОВ «Експансія» Вищим господарським судом України про визнання недійсним положень кредитного договору.

Колегія суддів, клопотання відповідача про зупинення провадження у справі залишає без задоволення, оскільки Вищим господарським судом України, постановою від 28.07.2014 року розглянуто касаційну скаргу АТ «Сільпо Рітейл» яку було задоволено, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2014 року скасовано та рішення господарського суду міста Києва залишено без змін. Таким чином, відсутні підстави для зупинення провадження у справі, оскільки обставини які б зумовили його зупинення відсутні.

Представник третьої особи 1 підтримав вимоги апеляційної скарги відповідача, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

У судовому засіданні представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, та просив її залишити без задоволення, а апеляційну скаргу без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.04.2007 року між закритим акціонерним товариством "Внєшторгбанк (Україна)", в подальшому змінено назву на публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Експансія" укладено договір про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/131к-07 (кредитний договір).

В подальшому до зазначено договору вносились зміни, так відповідно до редакції договору від 30.11.2011р. №15 про внесення змін до договору від 13.04.2007р. №10-0604/131к-07 про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії (Договір №15) публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (банк) та товариство з обмеженою відповідальністю "Експансія" (позичальник) досягли згоди внести зміни до Кредитного договору шляхом викладення його тексту в новій редакції.

Відповідно до умов Договору №15, саме підпункту 4.3.13.1.2 - позичальник зобов'язаний та зобов'язується протягом строку дії цього договору без попереднього письмового погодження з банком забезпечити виконання АТ "Фоззі", АТ "Сільпо Рітейл", ТОВ "Фоззі-Фуд", ТОВ "У хромого Пола", АТ "Експансія Рітейл" зобов'язання не надавати кредит та/або гарантії третім особам та/або не виступати поручителем/майновим поручителем/гарантом за зобов'язання третіх осіб в сумі, що перевищує еквівалент 1 000 000,00 доларів США на одну юридичну особу протягом календарного року, за виключенням: надання кредитів, гарантій на користь позичальника, АТ "Фоззі", АТ "Сільпо Рітейл", ТОВ "Фоззі-Фуд", ТОВ "У хромого Пола", АТ "Експансія Рітейл" та інших осіб, що увійшли до складу групи компаній "Fozzy Group" (підпункт 4.3.13.1.1); надання майнових порук по зобов'язанням позичальника та/або по зобов'язанням АТ "Фоззі" та/або по зобов'язанням АТ "Сільпо Рітейл" та/або по зобов'язанням ТОВ "Фоззі-Фуд" та/або по зобов'язанням ТОВ "У хромого Пола" та/або по зобов'язанням АТ "Експансія Рітейл" та/або по зобов'язанням інших осіб, що увійшли до складу групи компаній "Fozzy Group", якщо майно, що буде предметом майнової поруки, було придбане або придбавається частково або повністю за рахунок кредиту, що отриманий після укладання Договору №15 про внесення змін до цього Договору;

Відповідно до підпункт 4.3.13.1.3 надання порук /гарантій по зобов'язанням позичальника, АТ "Фоззі", АТ "Сільпо Рітейл", ТОВ "Фоззі-Фуд", ТОВ "У хромого Пола", АТ "Експансія Рітейл" та інших осіб, що увійшли до складу групи компаній "Fozzy Group", у випадку, якщо поручитель/гарант надає поруку/гарантію по зобов'язанням юридичної особи, за зобов'язаннями якої поручитель/гарант надав поруку/гарантію перед банком Моніторинг виконання зобов'язання здійснюється банком щоквартально на підставі фінансової звітності позичальника, АТ "Фоззі", АТ "Сільпо Рітейл", ТОВ "Фоззі-Фуд", ТОВ "У хромого Пола", АТ "Експансія Рітейл" (п. 4.3.13.1 Договору №15);

Також умовами зазначеного договору передбачено що, при невиконанні або неналежному виконанні будь-якої з умов, визначених в п. 4.3.13 цього договору, банк має право застосовувати до позичальника договірну санкцію, а позичальник зобов'язаний сплатити її банку у розмірі 5 000,00 доларів США, який сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату моніторингу за кожен випадок невиконання або неналежного виконання будь-якої з умов , вказаних в п. 4.3.13 цього договору. Ненадання розшифровок рядків, визначених в пунктах 4.3.13, 4.3.14.5 цього договору, прирівнюється до невиконання будь-якої з умов визначених в п. 4.3.13 цього договору (п. 7.5 Договору 15).

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань у повному обсязі (п. 9.8 Договору №15).

В редакції договору від 13.04.2012р. №16 про внесення змін до Договору від 13.04.2007р. №10-0604/131к-07 про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії (Договір №16) публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (банк) та товариство з обмеженою відповідальністю "Експансія" (позичальник) досягли згоди про внесення змін до пункту 4.3.13 Кредитного договору та викладення його в новій редакції:

Згідно з пунктом 4.3.13 договору протягом строку його дії без попереднього письмового погодження з банком позичальник зобов'язаний та зобов'язується забезпечити виконання учасниками угоди підпунктів 4.3.13.1 та 4.3.13.1.2.

Позивачем свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, проте відповідач, на його думку, порушував умови пункту 4.3.13.1 вищевказаного договору, у зв'язку з чим він змушений був звернутись до суд з позовною заявою про стягнення договірних штрафних санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі суд першої інстанції прийшов до висновку, про те, що факт наявності випадків невиконання відповідачем умов пункту 4.3.13.1 Кредитного договору знайшов підтвердження в судовому засіданні та позовні вимоги про стягнення штрафних договірних санкцій слід задовольнити.

Проте колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Згідно ст. 1054 ЦК України сторонами кредитного договору є виключно кредитор і позичальник.

Відповідно до ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може лише породжувати для третьої особи права щодо боржника та/або кредитора.

Як зазначено в листі ПАТ «ВТБ Банк» до TOB «Експансія» вих.№ 5991/1-2 від 04.09.2012р. (т.2 а.с.79) - третя особа в розумінні ЦК України не є суб'єктом зобов'язання - боржником або кредитором, вона не має прав у зобов'язанні та не має визначених зобов'язанням обов'язків, вона не породжує зобов'язання своїми діями, бере участь у зобов'язанні за волею якоїсь з його сторін. Тобто загальне правило участі третьої особи у зобов'язанні - зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково було зазначено, що відповідачем було порушено ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 525, 610 ЦК України, з огляду на наступне.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 217 ГК України штраф є одним із видів господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Стаття 230 ГК України визначає штраф у господарських відносинах як штрафну санкцію у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання

Отже, підставою для застосування господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання, передбаченого ГК України, іншими законами або договором.

Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Зазначені заходи мають бути правомірними.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач звертався до участників угоди, в тому числі до AT «Сільпо Рітейл», з письмовими зверненнями про необхідність виконання цими підприємствами вимог, встановлених пунктом 4.3.13 Кредитного договору, що підтверджується листом № 1189/2 від 29.12.2011р.(т.2 а.с.84). Проте, прийняття рішень вказаними підприємствами віднесено до компетенції органів управління вказаних підприємств, що передбачено відповідними статутними документами, а TOB «Експансія» не може ніяким чином вплинути на такі рішення, оскільки не має права голосу в органах управління цих підприємств, не є та не був учасником (акціонером) жодного з Учасників угоди.

Колегія суддів вважає, що відповідач вчинив всі залежні від нього заходи для виконання пункту 4.3.13 кредитного договору, що свідчить про відсутність складу господарського правопорушення як підстави для господарської відповідальності, а тому у відповідача відсутні підстави для застосування до відповідача договірних санкцій, передбачених п. 7.5 ст. 7 кредитного договору в розмірі 85 000 доларів США.

Також, колегія суддів зазначає, що рішенням господарського суду міста Києва від 12.03.2014 р. у справі №910/21647/13 визнано недійсним підпункт 4.3.13.1 пункту 4.3.13. ст. 4.3 розділу 4 Договору про надання не відновлюваної відкличної кредитної лінії № 10-0604/131к-07 від 13.04.2007року, що викладений у редакції Договору про внесення змін № 15 від 30.11.2011р., який укладено між ПАТ «ВТБ Банк» та TOB «Експансія».

Зазначене Рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2014 р. у справі №910/21647/13 залишено без змін відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 28.07.2014р. №910/21647/13.

Відповідно до зазначеної постанови Вищий господарський суд України зробив висновок, що позивачі по справі (TOB «Фоззі» та AT «Сільпо Рітейл», які є третіми особами по справі № 911/2342/13) не є учасниками Кредитного договору, не підписували його, а тому такий договір не може породжувати для них прав та обов'язків. Також зазначено що, TOB «Експансія» не надало судам доказів того, що статутні та установчі документи, на підставі яких ним здійснюється господарська діяльність, або певні положення законодавства, або належним чином оформлені договірні відносини надають йому повноваження на укладення угод, які б породжували права та обов'язки для третіх осіб або надають йому право вимагати від третіх осіб не вчиняти певні дії, не заборонені законом.

Згідно ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно із. ч.1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійним з моменту його вчинення. Згідно ч. 2 ст. 236 якщо за недійним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки зобов'язання, визначене підпунктом 4.3.13.1 пункту 4.3.13 ст. 4.3 розділу 4 Договору про надання не відновлюваної відкличної кредитної лінії № 10- 0604/131к-07 від 13.04.2007р., визнане судом недійсним, ПАТ «ВТБ Банк» не має юридичних підстав для стягнення з TOB «Експансія» договірних санкцій у розмірі 85 000 доларів США.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга TOB «Експансія» є обґрунтованою та підлягає задоволенню, рішення господарського суду Київської області від 08.10.2013 по справі № 911/2342/13 скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" на рішення господарського суду Київської області від 08.10.2013 року у справі № 911/2342/13 задовольнити.

Рішення господарського суду Київської області від 08.10.2013 року у справі № 911/2342/13 скасувати, В задоволені позовних вимог публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» про стягнення штрафних договірних санкцій відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01034, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» (08132, Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, код ЄДРПОУ 32294905) судовий збір за подачу апеляційної скарги 6 794,05 грн.

Видачу наказу доручити господарському суду Київської області.

Матеріали справи №911/2342/13 повернути господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко