Ухвала

від 22.10.2013 по справі 910/18848/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА

Справа № 910/18848/13 22.10.13

за позовом : Бабського Андрія Анатолійовича, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Фармацевтичний Центр», м.Київ

про визнання недійсними рішень загальних зборів, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 1766400 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача:

від відповідача:

Позивач, Бабський Андрій Анатолійович, м.Львів звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Фармацевтичний Центр», м.Київ про визнання недійсними рішень загальних зборів, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 1766400 грн.

Ухвалою від 07.10.2013р. вжито заходів до забезпечення позову, а саме: накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Фармацевтичний Центр» (01054, м.Київ, Шевченківський район, вул.Тургенівська, буд.15, ЄДРПОУ 30308486), що обліковуються на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Фармацевтичний Центр» у банківських установах, що будуть виявлені під час проведення виконавчого провадження, у межах суми у розмірі 1805742,50 грн.

21.10.2013р. на адресу господарського суду м.Києва надійшла скарга б/н від 18.10.2013р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Фармацевтичний Центр» на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві щодо накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Фармацевтичний Центр».

Розглянувши скаргу відповідача та додані до неї документи, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до п.9.9 Постанови №9 від 17.10.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим ст.54 Господарського процесуального кодексу України, з доданням до неї документів, зазначених у п.п.2, 4 ч.1 цієї статті і за необхідності - зазначених у ч.ч.2, 3 ст.57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в п.п.3 - 5 ч.7 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження». У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано аналогічні питання , зокрема, ст.ст.2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, п.п.1 - 3, 5, 6, 9 ч.1 ст.63 , ст.64, розділів XI, XII, XII1 Господарського процесуального кодексу України тощо.

Згідно із ст.57 Господарського процесуального кодексу України, яка підлягає застосуванню з урахуванням наведених вище приписів Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, позивач зобов'язаний при поданні позову надати суду докази відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно із п.2 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний при поданні позову надати суду докази відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Відповідно до ч.1 ст.56 вказаного Кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення .

Тобто, належним доказом направлення на адресу відповідача позову та доданих до нього документів є опис вкладення.

На переконання суду, з метою дотримання принципу рівності та змагальності сторін, при зверненні до суду зі скаргою на дії державної виконавчої служби скаржником мають бути представлені докази направлення відповідної скарги на адреси учасників судового процесу, в тому числі, органу державної виконавчої служби та стягувача.

Проте, як встановлено судом, всупереч вищевикладеним вимогам, як вбачається з доданих до скарги б/н від 18.10.2013р. документів, скаржником (боржником) в якості доказу відправлення стягувачу та відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві копій скарги і доданих до неї документів не надано описів вкладення у цінний лист, а додано лише фіскальні чеки № 5535 від 21.10.2013р. та № 5536 від 21.10.2013р., що не можуть бути належним доказом відправлення скарги у розумінні ст.ст.56,57 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, за приписами ст.38 Господарського процесуального кодексу України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому суд у разі порушення скаржником ст.57 Господарського процесуального кодексу України не має права скористатися приписами ст.ст.38, 65 Господарського процесуального кодексу України, а навпаки є зобов'язаним виконати вимоги ст.63 зазначеного Кодексу України.

Як вказувалося вище, п.9.9 Постанови №9 від 17.10.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» передбачено, що у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення п.п.1 - 3, 5, 6, 9 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, приймаючи до уваги ненадання скаржником належних доказів направлення Бабському Андрію Анатолійовичу та відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві копії скарги б/н від 18.10.2013р. з додатками, враховуючи приписи ст.57, п.6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України та положення п.9.9 Постанови №9 від 17.10.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», зазначена скарга та додані до неї документи підлягають поверненню скаржнику без розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.63 вказаного Кодексу України повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

За таких обставин, враховуючи викладене, керуючись п.2 ч.1 ст.57, п.6 ч.1, ч.3 ст.63, ст.86, ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Повернути скаргу б/н від 18.10.2013р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Фармацевтичний Центр», м.Київ на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві щодо накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Фармацевтичний Центр», а також додані до неї документи скаржнику без розгляду.

Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Український Фармацевтичний Центр», що повернення вказаної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суддя М.О. Любченко