Рішення

від 11.10.2013 по справі 5011-73/10653-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-73/10653-2012 11.10.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Віта Фарм Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Лайф" простягнення 71 685,26 грн.

Судді: Баранов Д.О. (головуючий)

Бондарчук В.В.

Курдельчук І.Д.

за участю представників:

Від позивачаПивоварова О.В. - директор Від відповідачаТанцюра М.В. (довіреність від 02.01.2013 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віта Фарм Плюс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Лайф" про стягнення 71 685,26 грн. за договором про медикаментозне забезпечення клієнтів від 10.10.2011 р.

Провадження у справі за вказаною заявою порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-73/10653-2012 від 08.08.2012 р.

28.08.2012 р. від відповідача до суду надійшов відзив на позов.

У зв'язку з перебуванням судді Баранова Д.О. у відпустці розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 21.09.2012 р. справу № 5011-73/10653-2012 було передано на розгляд судді Власову Ю.Л., який прийняв справу до свого провадження, призначивши її до розгляду на 12.10.2012 р.

Зважаючи на повернення судді Баранова Д.О. з відпустки розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 р. дану справу передано на розгляд судді Баранову Д.О.

В подальшому 12.10.2012 р. та 07.11.2012 р. розгляд справи відкладався, а також оголошувалась перерва до 23.11.2012 р., 05.11.2012 р., 19.12.2012 р.

19.12.2012 р. справу № 5011-73/10653-2012 судом було призначено до колегіального розгляду.

Розпорядженням в.о. голови Господарського суду міста Києва від 20.12.2012 р. колегію для розгляду справи № 5011-73/10653-2012 було визначено у складі: Баранова Д.О. (головуючий), Стасюка С.В., Бондарчук В.В.

21.12.2012 р. справу було прийнято до провадження вказаною колегією суддів, її розгляд призначено на 18.01.2013 р.

18.01.2013 р., 01.02.2013 р. та 13.02.2013 р. судом оголошувалася перерва в судовому засіданні.

Ухвалою від 15.02.2013 р. провадження у справі було зупинено в порядку ст. 79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з призначенням судово-бухгалтерської експертизи.

Наприкінці серпня 2013 року матеріали справи № 5011-73/10653-2012 повернулися до Господарського суду міста Києва з експертної установи з висновком судово-економічної експертизи.

Зважаючи на перебування судді Стасюка С.В. у відпустці, розпорядженням в.о. голови Господарського суду міста Києва справу № 5011-73/10653-2012 було передано колегії у складі суддів: Баранова Д.О. (головуючий), Бондарчук В.В. та Курдельчука І.Д.

Ухвалою від 05.09.2013 р. вказана колегія суддів прийняла дану справу до свого провадження, поновила у ній провадження, призначила її до розгляду на 18.09.2013 р.

18.09.2013 р. та 25.09.2013 р. суд оголошував перерву в судових засіданнях.

Станом на час розгляду справи від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову.

В судовому засіданні 11.10.2013 р. судом ухвалено відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В ході судового засідання представники сторін підтримали свої правові позиції, попередньо заслухані судом та викладені у відповідних заявах та поясненнях.

Як слідує з попередніх судових засідань, представник позивача просив суд задовольнити позов у повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість з оплати вартості відпущених йому медичних препаратів та виробів медикаментозного призначення.

Натомість, за твердженнями відповідача, позивач не довів належними доказами факт виконання своїх зобов'язань за договором про медикаментозне забезпечення клієнтів, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як слідує з матеріалів справи, 10.10.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мед - Лайф" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віта Фарм Плюс" (виконавець) було укладено договір про медикаментозне забезпечення клієнтів Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед - Лайф".

За умовами вказаного договору виконавець забезпечує медикаментами клієнтів клініки, які мають відповідні рецепти замовника (п. 1.1.).

Відповідно до п. 3.1 договору розрахунок за відпущені медичні препарати та вироби медичного призначення, видані клієнтам клініки, проводиться в строк до 10 числа кожного місяця, наступного за звітним, на підставі наданих виконавцем наступних документів: зведеного звіту наданих медичних препаратів у 2-х примірниках, що має силу акту виконаних робіт; других примірників (копій) бланків заявок (рецептів) із зазначеною на них вартістю виписаних медикаментів, з підписом особи, що їх отримала, та підписом працівника виконавця, який видав медикаменти; рахунку-фактури.

Пунктом 3.2 вказаного договору про медикаментозне забезпечення клієнтів Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед - Лайф" встановлено, що при отриманні документів, зазначених в п. 3.1, замовник підтверджує факт прийняття документів до сплати шляхом підписання та повернення виконавцю 2-го примірника зведеного звіту протягом 10 днів.

Згідно з п. 3.3 договору вартість медикаментів сплачується замовником у формі безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця відповідно до рахунку-фактури протягом 10-ти банківських днів після отримання від виконавця документів, зазначених в п. 3.1.

Позивач стверджує, що в порушення вимог даного договору відповідач до цього часу не розрахувався з Товариством з обмеженою відповідальністю "Віта Фарм Плюс" за відпущені ним клієнтам медикаменти та товари медичного призначення в розмірі 71 685,26 грн.

При цьому, в матеріали справи позивачем надано не підписані відповідачем зведені звіти наданих медичних препаратів, а саме: № 4 за період з 01.01.2012 р. по 31.01.2012 р. на суму 32 077,15 грн., № 5 за період з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р. на суму 21 363,63 грн., № 6 за період з 01.03.2012 р. по 07.03.2012 р. на суму 14 210,80 грн., № 7 за період з 08.03.2012 р. по 14.03.2012 р. на суму 7 933,68 грн. Згідно з поясненнями позивача, відповідачем було частково сплачено заборгованість лише за звітом № 4 у розмірі 28 177,15 грн.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, 12.03.2012 р. позивач надіслав відповідачу претензію № 35/12 щодо сплати боргу у сумі 64 670,88 грн., приєднавши до неї акт звірки взаємних розрахунків.

Виходячи з наданої 23.04.2012 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Мед - Лайф" відповіді, останнє фактично не визнало заборгованість у розмірі 21 625,56 грн. як таку, що документально не підтверджена.

Наступним листом від 05.06.2012 р. за наслідками розгляду наданих 10.05.2012 р. позивачем документів відповідачем встановлено відсутність заявки на медикаменти до зведеного звіту № 6 від 07.03.2012 р. на суму 21,40 грн. та зведеного звіту № 5 від 29.02.2012 р. на суму 16,38 грн., в той час, як щодо інших підтверджуючих поставку документів заперечень надано не було.

Також, відповідно до наявного в матеріалах справи акту звіряння взаємних розрахунків між сторонами за період з жовтня по березень 2012 р. відповідач визнає за собою заборгованість за договором про медикаментозне забезпечення клієнтів від 10.10.2011 р. у розмірі 71 699,96 грн.

Отже, виходячи з наявних в матеріалах письмових пояснень відповідача та усних пояснень його довірителя, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мед - Лайф" не погоджується з викладеною позицією позивача, проти позову заперечує, визнаючи заборгованість лише у розмірі 2 741,11 грн., та посилаючись на те, що позивач самостійно змінив строки доставки медикаментів, не ідентифікував осіб, які можливо отримували ліки, шляхом перевірки документів, не отримав від них заявок з підписом та печаткою відповідача, тим самим порушивши умови договору та не надав доказів того, що медикаменти поставлені вказаним відповідачем застрахованим особам.

На підтвердження своїх заперечень відповідачем було надано в матеріали справи самостійно сформовані зведені звіти наданих медичних препаратів із зазначенням дати надання заявки та дати відпуску медикаментів, а саме: № 4 від 31.02.2012 р., № 5 від 29.02.2012 р., № 6 від 07.03.2012 р., № 7 від 14.03.2013 р., з приєднаними до них бланками заявок на медикаменти, виписані довіреним лікарем чи фахівцем з реєстратури замовника.

Відповідач зазначав, що при порівнянні наявних у нього бланків заявок на медикаменти та їх копій, наданих позивачем, було встановлено розбіжності щодо підпису клієнтів клініки, які за п. 2.8 договору про медикаментозне забезпечення після отримання медикаментів повинні поставити підпис в заявці або рецепті, які залишаються у виконавця.

Врахувавши умови укладеного сторонами договору в частині порядку його виконання, порядку проведення розрахунків та наявність суперечностей між оригіналами заявок на медикаменти та їх копіями, для встановлення істини, а також всебічного з'ясування обставин спірних правовідносин сторін, що потребувало спеціальних знань, судом було ухвалено призначити у справі судову бухгалтерську експертизу.

Так, ухвалою суду від 15.02.2013 р. на вирішення експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз були поставлені наступні питання:

- яка кількість товару медичного призначення, що була передана Товариством з обмеженою відповідальністю "Віта Фарм Плюс" Товариству з обмеженою відповідальністю "Мед-Лайф" на виконання умов договору від 10.10.2011 р. документально підтверджена та на яку загальну суму?

- яка кількість товару переданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Віта Фарм Плюс", що документально підтверджено, згідно договору від 10.10.2011 р. оплачена Товариством з обмеженою відповідальністю "Мед-Лайф" та на яку суму?

- яка кількість товару медичного призначення переданого клієнтам ТОВ "Мед-Лайф", що документально підтверджено, залишилась неоплаченою останнім та на яку суму?

Як слідує з отриманого судом на виконання ухвали від 15.02.2013 р. висновку судової експертизи, за наслідками дослідження первинних документів, експертами було надано відповідь на усі запитання, зокрема:

- передача товару ТОВ "Віта Фарм Плюс" клієнтам ТОВ "Мед-Лайф" за довго ром від 10.10.2011 р. документально підтверджується на суму 72 650,52 грн.;

- документально підтверджується оплата товару, переданого ТОВ "Віта Фарм Плюс" згідно з договором від 10.10.2011 р. клієнтам ТОВ "Мед-Лайф" у розмірі 6 000,00 грн.;

- товари медичного призначення, що були передані клієнтам ТОВ "Мед-Лайф" та передача яких документально підтверджена, залишились неоплаченими останнім на суму 66 650,52 грн.

Отже, експертним висновком № 1940/13-45 від 15.08.2013 р. підтверджено наявність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Лайф" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Віта Фарм Плюс" за договором про медикаментозне забезпечення клієнтів Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед - Лайф" від 10.10.2011 р., що відповідає твердженням позивача, проте у сумі, меншій за вказану останнім у позовній заяві.

При цьому, суд зважає на заперечення відповідача проти експертного висновку, проте не вважає наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Мед-Лайф" пояснення такими, що дають підстави відхиляти висновок судового експерта № 1940/13-45 від 15.08.2013 р., оскільки дані у ньому відповіді на поставлені питання детально описані та обґрунтовані з посиланням на відповідні документи та норми чинного законодавства.

Відповідно до п. 2.5 вказаного вище договору в окремих випадках виконавець може відпускати медикаменти клієнтам клініки за попереднім узгодженням з замовником без рецепта або бланку-заявки, але при наявності документа, що посвідчує особу.

Наголошуючи на відсутності доказів отримання медикаментів застрахованими особами безпосередньо в аптеці позивача, відповідач залишає поза увагою вказаний пункт договору, відповідно до якого рецепт або бланк-заявка не потрібні, а лише перевірка позивачем паспорту особи, цим самим не спростовуючи факт отримання медикаментів особами, які є клієнтами клініки.

Відповідно до п. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, в силу статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Необхідно зазначити, що при вирішенні даного спору суд враховує наявність в матеріалах справи примірника угоди про врегулювання спору від 05.11.2012 р., підписаного представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед - Лайф", та акту звіряння взаємних розрахунків між сторонами за період з жовтня по березень 2012 р., відповідно до яких відповідач визнає за собою заборгованість за договором про медикаментозне забезпечення клієнтів від 10.10.2011 р. у розмірі 71 699,96 грн., погоджуючись при цьому на розстрочку боргу.

Поряд з цим, суд бере до уваги, що рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2013 р. у справі № 5011-27/16535-2012 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Мед - Лайф" у визнанні недійсним п. 4.3.2 договору про медикаментозне забезпечення клієнтів Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Лайф" від 10.10.2011 р. та п. 2 додатку № 3 до такого договору залишено без змін Київським апеляційним господарським судом відповідно до постанови від 12.03.2013 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В порядку передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, беручи до уваги висновок судово-економічної експертизи, суд дійшов висновку, що позивач свої зобов'язання щодо забезпечення медикаментами клієнтів клініки Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед - Лайф" виконав належним чином, а відповідач не здійснив розрахунок за відпущені медичні препарати та вироби медичного призначення на суму 66 650,52 грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 71 685,26 грн. є обґрунтованими частково та підлягають задоволенню на суму 66 650,52 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженнями речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з оглядом справи.

Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Лайф" (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, 4, кв. 103, ідентифікаційний код 37332028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Фарм Плюс" (03058, м. Київ, вул. Борщагівська, 171/18, ідентифікаційний код 37313529) 66 650 (шістдесят шість тисяч шістсот п'ятдесят) грн. 52 коп. заборгованості, 1 609 (тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору та 4 151 (чотири тисячі сто п'ятдесят одну) грн. 04 коп. витрат на проведення експертизи.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Судді Д.О. Баранов (головуючий) В.В. Бондарчук І.Д. Курдельчук

Повне рішення складено: 11.10.2013 р.