Ухвала

від 11.10.2013 по справі 5011-73/10653-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА

Справа № 5011-73/10653-2012 11.10.13

За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Віта Фарм Плюс" До Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Лайф" Простягнення 71 685,26 грн. Судді: Баранов Д.О. (головуючий)

Бондарчук В.В.

Курдельчук І.Д.

за участю представників:

Від позивачаПивоварова О.В. - директор Від відповідачаТанцюра М.В. (довіреність від 02.01.2013 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віта Фарм Плюс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Лайф" про стягнення 71 685,26 грн. за договором про медикаментозне забезпечення клієнтів від 10.10.2011 р.

Провадження у справі за вказаною заявою порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-73/10653-2012 від 08.08.2012 р.

28.08.2012 р. від відповідача до суду надійшов відзив на позов.

У зв'язку з перебуванням судді Баранова Д.О. у відпустці розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 21.09.2012 р. справу № 5011-73/10653-2012 було передано на розгляд судді Власову Ю.Л., який прийняв справу до свого провадження, призначивши її до розгляду на 12.10.2012 р.

Зважаючи на повернення судді Баранова Д.О. з відпустки розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 р. дану справу передано на розгляд судді Баранову Д.О.

В подальшому 12.10.2012 р. та 07.11.2012 р. розгляд справи відкладався, а також оголошувалась перерва до 23.11.2012 р., 05.11.2012 р., 19.12.2012 р.

19.12.2012 р. справу № 5011-73/10653-2012 судом було призначено до колегіального розгляду.

Розпорядженням в.о. голови Господарського суду міста Києва від 20.12.2012 р. колегію для розгляду справи № 5011-73/10653-2012 було визначено у складі: Баранова Д.О. (головуючий), Стасюка С.В., Бондарчук В.В.

21.12.2012 р. справу було прийнято до провадження вказаною колегією суддів, її розгляд призначено на 18.01.2013 р.

18.01.2013 р., 01.02.2013 р. та 13.02.2013 р. судом оголошувалася перерва в судовому засіданні.

Ухвалою від 15.02.2013 р. провадження у справі було зупинено порядку ст. 79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з призначенням судово-бухгалтерської експертизи.

Наприкінці серпня 2013 року матеріали справи № 5011-73/10653-2012 повернулися до Господарського суду міста Києва з експертної установи з висновком судово-економічної експертизи.

Зважаючи на перебування судді Стасюка С.В. у відпустці, розпорядженням в.о. голови Господарського суду міста Києва справу № 5011-73/10653-2012 було передано колегії у складі суддів: Баранова Д.О. (головуючий), Бондарчук В.В. та Курдельчука І.Д.

Ухвалою від 05.09.2013 р. вказана колегія суддів прийняла дану справу до свого провадження, поновила у ній провадження, призначила її до розгляду на 18.09.2013 р.

18.09.2013 р. та 25.09.2013 р. суд оголошував перерву в судових засіданнях.

Станом на час розгляду справи від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову.

В судовому засіданні 11.10.2013 р. представник позивача підтримав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача.

Представник відповідача заперечив проти задоволення вказаної заяви позивача.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Фарм Плюс" про забезпечення позову, заслухавши присутніх в засіданні представників сторін, суд її відхиляє, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову є правом суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за

кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних

вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Обґрунтовуючи свою заяву про забезпечення позову, позивач вказує на скрутне матеріальне становище Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Лайф" та відсутність у нього бажання повертати борг, а тому є підстави вважати, що відповідач буде намагатися відчужити належне йому та зняти кошти з розрахункового рахунку, що зробить неможливим виконання рішення суду. Окрім того, позивач вимагає від суду накласти арешт не лише на майно, а й на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Лайф", що знаходяться на його розрахунковому рахунку.

При цьому, жодних доказів на підтвердження своїх доводів, так само, як і доказів сплати судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір", позивачем не надано.

Окрім того, виходячи з приписів ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, суд вправі забезпечити позов накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, але не одночасно на те й інше.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Фарм Плюс" про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Віта Фарм Плюс" в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Лайф", а також грошові кошти, що знаходяться на його розрахунковому рахунку.

Судді Д.О. Баранов (головуючий) В.В. Бондарчук І.Д. Курдельчук