Постанова

від 24.10.2013 по справі 5020-1055/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року Справа № 5020-1055/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.

суддів Бондар С.В., Палія В.В. (доповідач)

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім

"ГЕСС і Ко"

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від

15.08.2013

у справі № 5020-1055/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГЕСС

і Ко"

до Компанії "MULTIGRADE LTD"

про стягнення суми заборгованості за договором морського агентування у

розмірі 40 748,24 дол. США

за участю представників:

позивача: Книга С.А.- предст. (дов. від 10.06.2013)

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Торговий дім "ГЕСС і Ко" (організаційно-правову форму якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГЕСС і Ко") звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Компанії "MULTIGRADE LTD" про стягнення суми заборгованості за договором морського агентування від 24.12.2009 у розмірі 40 748,24 дол. США.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 12.12.2011 у справі №5020-1055/2011 (суддя Шевчук Н.Г.) задоволено заяву Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "ГЕСС і Ко" про вжиття заходів до забезпечення позову; заборонено власнику "MULTIGRADE LTD" або іншій особі, яка діє від імені власника на підставі наданих їй повноважень, до прийняття рішення у справі здійснювати відчуження теплоходу "Принцесса Елена" в якій би то не було формі (продаж, дарування, застава, передача судна у користування у порядку здійснення спільної діяльності і т.д.); заборонено власнику теплоходу "Принцесса Елена" або законному користувачу -юридичній чи фізичній особі, яка експлуатує це судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна або використовує на інших законних підставах, здійснювати рейси цього судна за межі територіальних вод України. Ухвала мотивована обґрунтованістю поданої заяви, розумністю, адекватністю заявлених вимог про забезпечення позову, наявністю зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.08.2013 (судді Видашенко Т.С., Дмитрієв В.Є., Гоголь Ю.М.) апеляційну скаргу "MULTIGRADE LTD" задоволено; ухвалу господарського суду міста Севастополя від 12.12.2011 у справі №5020-1055/2011 скасовано; у заяві Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "ГЕСС і Ко" про вжиття заходів до забезпечення позову -відмовлено. Постанову мотивовано помилковістю висновків суду першої інстанції, які носять характер припущення.

У касаційній скарзі скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГЕСС і Ко", не погоджуючись із прийнятою апеляційною інстанцією постановою, просить її скасувати, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права, ухвалу суду першої інстанції просить залишити в силі.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування господарським судом попередньої інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як унормовано ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із внесеними змінами) у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як передбачено у п.п. 7.1, 7.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 16, обираючи, який саме захід забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, господарський суд повинен виходити з такого.

У позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат.

За позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно.

Предметом спору у даній справі є стягнення коштів у сумі 40 748,24 дол. США.

При цьому, судом першої інстанції у даній справі було застосовано такий захід забезпечення позову як заборона відповідачу здійснювати відчуження теплоходу "Принцесса Елена" в якій би то не було формі та здійснювати рейси цього судна за межі територіальних вод України.

З урахуванням відсутності розумності, обґрунтованості, адекватності заходу до забезпечення заходу, який було вжито судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції на законних підставах скасував ухвалу суду першої інстанції та відмовив у задоволенні заяви Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "ГЕСС і Ко" про вжиття заходів до забезпечення позову.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків попередньої судової інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГЕСС і Ко" залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.08.2013 у справі № 5020-1055/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя В.І. Дерепа

Судді С.В. Бондар

В.В. Палій