Постанова

від 10.10.2013 по справі 818/4998/13-а

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 р. Справа №818/4998/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,

представників позивача: Архипенко О.І., Архипенко В.М.,

представника відповідача - Сумцової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом Пассаж" до Державної податкової інспекції в місті Сумах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автодом Пассаж" (далі - позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Сумах (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Сумах від 03.06.2013 № 0000332230, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 254 297 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Сумах від 03.06.2013 № 0000342230 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 273 018, 25 грн., у тому числі за основним платежем - 258 407 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 14 611, 25 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у м. Сумах була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодом Пассаж», за результатами якої був складений акт від 20.05.2013 № 1674/2230/32462510/24.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідач прийняв наступні податкові повідомлення-рішення :

- від 03.06.2013 № 0000332230 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 254 297,00 грн.;

- від 03.06.2013 № 0000342230 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 274 018, 25 грн., в тому числі: за основним платежем - 259 407 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 14 611, 25 грн.

В акті перевірки відповідач зазначає про порушення позивачем п.п. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14, п.п. 135.4.1., п. 135.4 п. 135.2 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України та як наслідок заниження задекларованих позивачем показників у рядку 02 Декларацій «дохід від операцій діяльності» та у рідку 03 «інші доходи» всього у сумі 1 105 640,00 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року - у сумі 1 123 479,00 грн., за 2-3 квартали 2011 року - у сумі 1 330 233,00 грн., за 2-4 квартали 2011 року у сумі 1 105 640,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідно до положень Податкового кодексу України, на порушення яких вказує відповідач, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України. До складу доходів включаються, зокрема, дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Виходячи з викладеного, в обґрунтування заниження доходів, при декларуванні податку на прибуток необхідно вказувати які господарські операції з реалізації товарів, робіт та послуг не були враховані при декларуванні.

Таким чином, вважає позивач, в акті перевірки повинні бути зазначені конкретні господарські операції, в результаті яких занижені доходи (тобто які не враховані при декларуванні податку на прибуток), контрагентів за такими операціями, первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

На думку позивача, жодних з зазначених відомостей акт перевірки не містить.

Єдиним обґрунтуванням порушень є не чим не обґрунтоване твердження відповідача про наявність розбіжностей між даними бухгалтерського, податкового обліку позивача та даними відображеними в деклараціях по податку на прибуток. Зазначене твердження не відповідає дійсності та спростовуються порівнянням податкових декларацій за спірні періоди з оборотно-сальдовими відомостями за ті ж самі періоди, які складені на підставі первинних документів, що надавалися відповідачу під час перевірки.

Позивач стверджує, що в результаті порівняння та співставлення вбачається відсутність будь-яких розбіжностей, в тому числі заниження задекларованих позивачем доходів у сумі 1 105 640,00 грн. та як наслідок заниження податку на прибуток в розмірі 254 297, 00 грн.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що порушення встановлені на підставі первинних документів (договорів, накладних, актів виконаних робіт), банківських та касових документів, оборотно-сальдового балансу, оборотно-сальдових відомостей, аналізів по рахункам 361, 301, 311, 702, 703, 79, які були надані для перевірки. Цим відповідач підтверджує надання позивачем вичерпного переліку документів, які були необхідні для проведення перевірки, та, як наслідок, відповідач мав змогу визначити конкретні факти порушення та конкретні первинні документи, які саме і підтверджували б факт порушення. Однак цього не зроблено, натомість в акті перевірки вказані суми заниження доходів позивачем, природа яких жодним чином не обґрунтована та взагалі не зрозуміла.

Позивач зазначає, що твердження відповідача, щодо відсутності реального факту поставки від ТОВ СП «Технополіс» у грудні 2010 року є безпідставним та спростовується документами, що надавались відповідачу під час проведення перевірки, зокрема: договором поставки, актами приймання-передачі, договором про надання послуг з транспортування, паспортами на лічильники газу та абонентними книжками на їх обслуговування.

Натомість відповідач вказує на завищення податкового кредиту з боку позивача керуючись не первинними бухгалтерськими документами, що підтверджують реальність поставки та були надані під час перевірки, а тим, що податковою перевіркою ТОВ «СП «Технополіс» встановлено невідповідність господарських операцій між ТОВ «СП «Технополіс» та ТОВ «Аверс плюс ЛТД».

На думку позивача, зазначені дії суперечать ст. 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тобто якщо підприємства-контрагенти позивача не виконують (з будь-яких причин) своїх зобов'язань по достовірності та своєчасності визначення сум податку, правильністю їх нарахування або вчиняють будь-які інші протиправні дії, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для них. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Позивач зазначає, що за вказаними господарськими операціями під час перевірки були надані в повному обсязі укладені в письмовій формі відповідні договори, первинні документи (податкові накладні та акти приймання-передачі) складені згідно вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Будь-яких порушень оформлення господарських операцій або фактів відсутності зазначених документів або їх фальшивості в акті перевірки не зазначено.

Враховуючи вищевикладене, позивач із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представники позивача уточнені позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача подав до суду письмове заперечення, в якому зазначив, що перевіркою встановлено заниження задекларованих ТОВ "Автодом Пассаж" показників у рядку 02 Декларацій „дохід від операційної діяльності" та у рядку 03 «інші доходи» всього у сумі 1 105 640 грн., в т. ч. за 2 квартал 2011 року у сумі 1123479 грн., за 2-3 квартали 2011 року у сумі 1330233 грн., за 2-4 квартали 2011 року у сумі 1105640 грн.

Актом перевірки встановлено порушення пп.14.1.56. п.14.1. ст. 14, пп.135.4.1. п. 135.4., п.135.2., ст. 135, п.137.1. ст.137, Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями). ТОВ "Автодом Пассаж" занижено доходи всього у сумі 1 105 640 грн., за рахунок того, що підприємством в деклараціях по податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, за 2-3 квартали 2011 року, за 2-4 квартали 2011 року невірно було визначено та відображено дохід від реалізації товарів, від надання послуг та виконання робіт.

Таким чином, дані первинних, банківських та касових документів, документів бухгалтерського та податкового обліку, які були надані для перевірки, не відповідають даним відображеним в деклараціях по податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, за 2-3 квартали 2011 року, за 2-4 квартали 2011 року.

Для встановлення причини розбіжності між даними бухгалтерського, податкового обліку та даними відображеними в деклараціях по податку на прибуток було направлено письмовий запит на ТОВ «Автодом Пассаж» - лист від 13.05.2013 № 23954/22-3010. Відповідь від підприємства на дату складання акту не отримана.

На порушення п. 185.1 ст. 185 п.187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року 12755-VІ (із змінами та доповненнями) ТОВ "Автодом Пассаж" занижено податкові зобов'язання всього в сумі 251 712 грн. за рахунок того, що підприємством в деклараціях по податку на додану вартість за квітень 2011 року, за травень 2011 року, за червень 2011 року, за вересень 2011 року невірно було визначено та відображено податкові зобов'язання по ПДВ від реалізації товарів, від надання послуг та виконання робіт.

Таким чином, дані перевірки, які визначені на підставі первинних, банківських та касових документів, документів бухгалтерського та податкового обліку, які були надані для перевірки не відповідають даним відображеним в деклараціях по податку на додану вартість за квітень 2011 року, за травень 2011 року, за червень 2011 року, за вересень 2011 року.

Для встановлення причини розбіжності між даними бухгалтерського, податкового обліку та даними, відображеними в Деклараціях по податку на додану вартість було направлено письмовий запит на ТОВ «Автодом Пассаж» лист від 13.05.2013 № 23954/22-3010. Відповідь від підприємства на дату складання акту не отримана.

На порушення п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) ТОВ "Автодом Пассаж" завищено податковий кредит на загальну суму 6695 грн. за рахунок того, що ТОВ "Автодом Пассаж" до податкового кредиту безпідставно віднесений податок на додану вартість на загальну суму 6695 грн., з вартості товарно-матеріальних цінностей та робіт по документам ніби-то отриманим від ТОВ СП «Технополіс», та які фактично вищевказаним підприємством не надавались та не постачались.

Відповідно до актів перевірок ТОВ СП "Технополіс" від 17.03.2011 № 567 /235/21115144/17 та від 30.05.2011 № 3638/235/21115144/42 встановлено, що господарські операції за період грудень 2010 року та лютий 2011 року щодо придбання ТОВ "Аверс Плюс ЛТД" товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників та продажу ТОВ "Аверс Плюс ЛТД" товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів-покупців, в тому числі СП «Технополіс» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявністю трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Зазначене підтверджує відсутність доказів фактичного отримання в грудні 2010 року та лютому 2011 року газу ТОВ "Автодом Пассаж" від ТОВ СП «Технополіс». В зв'язку з вищевикладеним, в ході перевірки було встановлено факт відсутності реального здійснення операцій між ТОВ "Автодом Пассаж" від ТОВ СП «Технополіс», тобто відбулося здійснення безтоварних господарських операцій.

Акти приймання-передачі природного газу від 31.12.2010, від 28.02.2011, податкові накладні № 4429 від 31.12.2010, № 428 від 28.02.2011 ніби-то видані від ТОВ СП «Технополіс» на ТОВ "Автодом Пассаж", не мають юридичної сили і доказовості, оскільки складені з порушенням вимог чинного законодавства внаслідок проведення безтоварних операцій.

Отже, первинні документи, які були надані в ході перевірки були складені з метою створити уяву про реальність здійснення господарських операцій, які нібито були направлені на придбання товарів, робіт та послуг, як наслідок спрямовувались на завищення податкового кредиту ТОВ "Автодом Пассаж", та заниження сплати платежів до бюджету, тобто по договору, укладеному з особою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства - по нікчемній угоді.

Враховуючи викладене, відповідач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними.

У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що адмністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

20.05.2013 ДПІ у м. Сумах проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Автодом Пассаж" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012 та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт № 1674/2230/32462510/24 (а.с. 11-43, т. 1).

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 03.06.2013 № 0000332230, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 254 297 грн. (а.с. 45, т. 1) та № 0000342230, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 274 018, 25 грн., у тому числі за основним платежем - 259 407 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 14 611, 25 грн. (а.с. 46, т. 1).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем пп.14.1.56. п.14.1. ст. 14, пп.135.4.1. п. 135.4., п.135.2., ст. 135, п.137.1. ст.137, Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, в результаті чого ТОВ "Автодом Пассаж" занижено доходи всього у сумі 1 105 640 грн., за рахунок того, що підприємством в деклараціях по податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, за 2-3 квартали 2011 року, за 2-4 квартали 2011 року невірно було визначено та відображено дохід від реалізації товарів, від надання послуг та виконання робіт. На порушення п. 185.1 ст. 185 п.187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 12755-VІ ТОВ "Автодом Пассаж" занижено податкові зобов'язання всього в сумі 251 712 грн. за рахунок того, що підприємством в деклараціях по податку на додану вартість за квітень 2011 року, за травень 2011 року, за червень 2011 року, за вересень 2011 року невірно було визначено та відображено податкові зобов'язання по ПДВ від реалізації товарів, від надання послуг та виконання робіт.

Як вбачається з акту перевірки, посадовими особами відповідача зроблено висновок про те, що дані первинних, банківських та касових документів, документів бухгалтерського та податкового обліку, які були надані для перевірки не відповідають даним відображеним в деклараціях по податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, за 2-3 квартали 2011 року, за 2-4 квартали 2011 року та даним, відображеним в деклараціях по податку на додану вартість за квітень 2011 року, травень 2011 року, за червень 2011р року, за вересень 2011 року.

Однак, суд не погоджується із вищезазначеною позицією податкового органу, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно із п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника иодатку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, ...а для послуг - дата оформлення документа, що засвісвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відомості про господарські операції позивача у бухгалтерському обліку відображаються на підставі Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 91, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186.

Відповідно до абз. 1 рахунку 70 "Доходи від реалізації" Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 91, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186 (далі - Інструкція), зазначений рахунок призначений для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, який, в свою чергу, має такі субрахунки: 702 "Дохід від реалізації товарів" та 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг". За кредитом субрахунків 702, 703 відображається одержання доходу, за дебетом - належна сума податку на додану вартість.

Згідно із рахунком 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" Інструкції, на зазначеному рахунку здійснюється узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги. За дебетом рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг, яка включає податок на додану вартість, за кредитом - сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Сальдо рахунку за дебетом відображає заборгованість покупців та замовників за одержані продукцію (роботи, послуги). Сальдо рахунку за кредитом відображає аванси, отримані від покупців та замовників за продукцію (роботи, послуги), які будуть поставлені (надані) у майбутньому. Рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" має субрахунок 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями".

За даними бухгалтерського обліку позивачем у квітні 2011 року отримано доходи від реалізації у сумі 1 861 214,82 грн. (оборотно-сальдова відомість за квітень 2011 року), з яких:

- дохід від реалізації товарів (оборот за період по кредиту рахунку 702) - 1 776 057,01 грн. (оборотно-сальдова відомість по рахунку 702 за квітень 2011 року);

- дохід від реалізації робіт і послуг (оборот за період по кредиту рахунку 703) - 85 157,81 грн. (оборотно-сальдова відомість по рахунку 703 за квітень 2011 року).

Аванси отримані від покупців (замовників), що включаються до об'єкту оподаткування у квітні 2011 року дорівнюють 271 489,81 грн. (оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за квітень 2011 року), та розраховуються наступним чином: 510 713, 11 грн. - 782 202, 92 грн., з яких:

- 510 713, 11 грн. - сальдо на кінець періоду по кредиту (аванси отримані та не використані на кінець звітного періоду);

- 782 202, 92 грн. - сальдо на початок періоду по кредиту (аванси отримані та не використані на початок звітного періоду).

Загальна сума доходів від реалізації, з урахуванням ПДВ, що підлягає оподаткуванню у квітні 2011 року становить 1 589 725, 01 грн. (1 861 214, 82 + - 271 489,81 грн.).

Загальна сума доходів від реалізації, без урахування ПДВ, що підлягає оподаткуванню у квітні 2011 року становить 1 324 768 грн. (1 589 725,01 * 100 / 120).

Загальна сума податку на додану вартість у квітні 2011 року становить 264 954 грн. (1 589 725,01 * 20/ 120).

Зазначені відомості містяться у бухгалтерському обліку позивача та були відображені у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року, а саме: обсяги постачання (без податку на додану вартість) (рядок 1 декларації (колонка А) - 1324 768, 00 грн.; cума податку на додану вартість (рядок 9 декларації (колонка Б) - 264 954, 00 грн.

У травні 2011 року за даними бухгалтерського обліку загальна сума доходів від реалізації, без урахування ПДВ, що підлягає оподаткуванню становить 961 755 грн., загальна сума податку на додану вартість становить 192 351 грн.

У травні 2011 року за даними податкової декларації: обсяги постачання (без податку на додану вартість) (рядок 1 декларації (колонка А) - 961 755 грн.; cума податку на додану вартість (рядок 9 декларації (колонка Б) - 192 351 грн.

У червні 2011 року за даними бухгалтерського обліку загальна сума доходів від реалізації, без урахування ПДВ, що підлягає оподаткуванню становить 1 445 517 грн.; загальна сума податку на додану вартість становить 289 103 грн.

У червні 2011 року за даними податкової декларації: обсяги постачання (без податку на додану вартість) (рядок 1 декларації (колонка А) - 1 445 517 грн.; cума податку на додану вартість (рядок 9 декларації (колонка Б) - 289 103 грн.

У липні 2011 року за даними бухгалтерського обліку загальна сума доходів від реалізації, без урахування ПДВ, що підлягає оподаткуванню становить 1 572 132 грн.; загальна сума податку на додану вартість становить 314 426 грн.

У липні 2011 року за даними податкової декларації: обсяги постачання (без податку на додану вартість) (рядок 1 декларації (колонка А) - 1 572 132 грн.; сума податку на додану вартість (рядок 9 декларації (колонка Б) - 314 426 грн.

У серпні 2011 року за даними бухгалтерського обліку загальна сума доходів від реалізації, без урахування ПДВ, що підлягає оподаткуванню становить 3 988 344 грн.; загальна сума податку на додану вартість становить 767 669 грн.

У серпні 2011 року за даними податкової декларації: обсяги постачання (без податку на додану вартість) (рядок 1 декларації (колонка А) - 3 983 344 грн.; cума податку на додану вартість (рядок 9 декларації (колонка Б) - 796 669 грн.

У вересні 2011 року за даними бухгалтерського обліку загальна сума доходів від реалізації, без урахування ПДВ, що підлягає оподаткуванню становить 2 469 277 грн.; загальна сума податку на додану вартість становить 493 855 грн.

У вересні 2011 року за даними податкової декларації: обсяги постачання (без податку на додану вартість) (рядок 1 декларації (колонка А) - 2 471 746 грн. (без урахування коригувань на суму - 2 469). З урахуванням коригувань - 2 469 277 грн.; cума податку на додану вартість (рядок 9 декларації (колонка Б) - 493 855 грн.

У жовтні 2011 року за даними бухгалтерського обліку загальна сума доходів від реалізації, без урахування ПДВ, що підлягає оподаткуванню становить 2 486 793 грн.; загальна сума податку на додану вартість становить 497 359 грн.

У жовтні 2011 року за даними податкової декларації: обсяги постачання (без податку на додану вартість) (рядок 1 декларації (колонка А) -2 486 793 грн.; cума податку на додану вартість (рядок 9 декларації (колонка Б) - 497 359 грн.

У листопаді 2011 року за даними бухгалтерського обліку: загальна сума доходів від реалізації, без урахування ПДВ, що підлягає оподаткуванню становить 3 568 036 грн.; загальна сума податку на додану вартість становить 713 607 грн.

У листопаді 2011 року за даними податкової декларації: обсяги постачання (без податку на додану вартість) (рядок 1 декларації (колонка А) - 3 568 036 грн.; сума податку на додану вартість (рядок 9 декларації (колонка Б) - 713 607 грн.

У грудні 2011 року за даними бухгалтерського обліку: загальна сума доходів від реалізації, без урахування ПДВ, що підлягає оподаткуванню становить 4 793 476 грн.; загальна сума податку на додану вартість становить 958 696 грн.

У грудні 2011 року за даними податкової декларації: обсяги постачання (без податку на додану вартість) (рядок 1 декларації (колонка А) - 4 793 743 грн. (без урахування коригування на суму 267 грн.). З урахуванням коригування - 4 793 476 грн.; сума податку на додану вартість (рядок 9 декларації (колонка Б) - 458 696 грн.

За таких обставин, судом встановлено, що суми доходів від реалізації товарів, а також, суми податку на додану вартість, які містяться у бухгалтерському обліку (оборотно-сальдові відомості по рахунках за квітень - грудень 2011 року) та ті, які зазначені у податкових деклараціях за квітень - грудень 2011 року, є тотожними, а відтак розбіжності між бухгалтерським та податковим обліком позивача за цей період відсутні.

Відповідно до п.п. 14.1.56. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно із п.п. 134.1.1. п 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.1. ст. 135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно із п. 135.2 ст 135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 135.4.1. п. 135.4. ст. 135 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо).

Згідно із п. 137.1. ст. 137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Відповідно до п. 149.1. Податкового кодексу України податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 -143 цього Кодексу.

Відповідно до п. 151.1. ст. 151 Податкового кодексу України основна ставка податку становить 16 відсотків.

Згідно із п. 152.1. ст. 152 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Судом встановлено, що за даними бухгалтерського обліку позивача доходи від реалізації за квітень 2011 року (оборот за період по кредиту рахунку 70) визначені у сумі 1 861 214,82 грн. (оборотно-сальдова відомість за квітень 2011 року), з яких: дохід від реалізації товарів (оборот за період по кредиту рахунку 702) - 1 776 057,01 грн. (оборотно-сальдова відомість по рахунку 702 за квітень 2011 року); дохід від реалізації робіт і послуг (оборот за період по кредиту рахунку 703) - 85 157,81 грн. (оборотно-сальдова відомість по рахунку 703 за квітень 2011 року).

Доходи від реалізації за травень 2011 року (оборот за період по кредиту рахунку 70) визначені у сумі 1 065 729,39 грн. (оборотно-сальдова відомість за травень 2011 року), з яких: дохід від реалізації товарів (оборот за період по кредиту рахунку 702) - 1 005 416,22 грн. (оборотно-сальдова відомість по рахунку 702 за равень 2011 року); дохід від реалізації робіт і послуг (оборот за період по кредиту рахунку 703) - 60 313,17 грн. (оборотно-сальдова відомість по рахунку 703 за травень 2011 року).

Доходи від реалізації за червень 2011 року (оборот за період по кредиту рахунку 70) визначені у сумі 1 688 265,16 грн. (оборотно-сальдова відомість за червень 2011 року), з яких: дохід від реалізації товарів (оборот за період по кредиту рахунку 702) - 1 599 718,55 грн. (оборотно-сальдова відомість по рахунку 702 за червень 2011 року); дохід від реалізації робіт і послуг (оборот за період по кредиту рахунку 703) - 88 546,61 грн. (оборотно-сальдова відомість по рахунку 703 за червень 2011 року).

Таким чином, у 2 кварталі 2011 року позивачем було отримано доходи від реалізації на загальну суму 4 615 209,37 грн. з урахуванням податку на додану вартість (1861214,82 + 1065729,39 + 1688265,16), з яких загальна сума доходів від реалізації за 2 квартал 2011 року, без урахуванням податку на додану вартість, становить 3 846 008 грн. (4615209,37 * 100 / 120).

При цьому загальна сума витрат, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за 2 квартал 2011 року становить 3 832 384 грн. Під час проведення перевірки, порушень позивача при визначенні суми витрат які впливають на розмір об'єкту оподаткування у 2-му кварталі 2011 року відповідачем не встановлено, а відтак розмір витрат позивачем визначений вірно.

Виходячи з вищевикладених відомостей, розмір об'єкту оподаткування податку на прибуток за 2 квартал 2011 року становить 13 624 грн. (З 846 008 - 3 832 384), та як наслідок розмір податку на прибуток за 2 квартал 2011 року становить 3 133 грн. (13624 * 23%).

За даними податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року:

- доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 01 декларації) - 3 846 008 грн.;

- витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 04 декларації) - 3 832 384 грн.;

- об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 07 декларації) - 13 624 грн.;

- податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 14 декларації) - 3 133 грн.

Оскільки з вищенаведеного вбачається, що суми доходів від реалізації товарів, а також, суми податку на прибуток які містяться у бухгалтерському обліку (оборотно-сальдові відомості по рахунках за квітень, травень та червень 2011 року) та ті, які зазначені у податковій декларації за 2 квартал 2011 року є тотожними, відтак, розбіжності між бухгалтерським та податковим обліком позивача щодо податку на прибуток у 2 кварталі 2011 року відсутні.

За даними бухгалтерського обліку за 2-3 квартал 2011 року:

- доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування - 11 759 262 грн.;

- витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування - 11 729 835 грн.;

- об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності - 29 427 грн.;

- податок на прибуток за звітний (податковий) період - 6 768 грн.

За даними податкової декларації з податку на прибуток за 2-3 квартал 2011 року:

- доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 01 декларації) - 11 759 262 грн.;

- витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 04 декларації) - 11 729 835 грн.;

- об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 07 декларації) - 29 427 грн.;

- податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 14 декларації) - 6 768 грн.;

За даними бухгалтерського обліку за 2-4 квартал 2011 року:

- доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування - 22 755 659 грн.; витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування - 22 721 864 грн.;

- об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності - 33 795 грн.;

- податок на прибуток за звітний (податковий) період - 7 773 грн.

За даними податкової декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2011 року:

- доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 01 декларації) - 22 755 659 грн.;

- витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 04 декларації) - 22 721 864 грн.;

- об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 07 декларації) - 33 795 грн.;

- податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 14 декларації) - 7 773 грн.

Всі наведені вище показники відображені у відповідних оборотно-сальдових відомостях (а.с. 168-176, т. 1, а.с. 21-28, 35-42, 49-56, 63-70, 77-84, 91-98, 105-112, 119-126, 133-141, т. 3), аналізах рахунків (а.с. 29-34, 43-48, 57-62, 71-76, 85-90, 99-104, 113-118, 127-132, 142-147, т. 3) та податкових деклараціях за відповідні податкові періоди (а.с. 77-167, т. 1). Дані показники підтверджують відсутність розбіжностей між даними бухгалтерського та податкового обліків позивача, що в свою чергу спростовує твердження відповідача про наявність порушень податкового законодавства.

Крім того, актом перевірки від 20.05.2013 № 1674/2230/32462510/24 встановлено порушення п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), а саме ТОВ "Автодом Пассаж" завищено податковий кредит на загальну суму 6695 грн. за рахунок того, що ТОВ "Автодом Пассаж" до податкового кредиту безпідставно віднесений податок на додану вартість на загальну суму 6695 грн., з вартості товарно-матеріальних цінностей та робіт по документам ніби-то отриманим від ТОВ СП «Технополіс», та які фактично вищевказаними підприємством не надавались та не постачались.

Відповідно до актів перевірок ТОВ СП "Технополіс" від 17.03.2011 № 567 /235/21115144/17 та від 30.05.2011 № 3638/235/21115144/42 встановлено, що господарські операції за період грудень 2010 року та лютий 2011 року щодо придбання ТОВ "Аверс Плюс ЛТД" товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників та продажу ТОВ "Аверс Плюс ЛТД" товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів-покупців, в тому числі СП «Технополіс» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявністю трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Посадовими особами відповідача за наслідками перевірки встановлена відсутність доказів фактичного отримання в грудні 2010 року та лютому 2011 року газу ТОВ "Автодом Пассаж" від ТОВ СП «Технополіс». В зв'язку з вищевикладеним, в ході перевірки було встановлено факт відсутності реального здійснення операцій між ТОВ "Автодом Пассаж" від ТОВ СП «Технополіс» та здійснення безтоварних господарських операцій.

Отже, на думку ДПІ в м. Сумах, первинні документи, які були надані в ході перевірки похивачем, були складені з метою створити уяву про реальність здійснення господарських операцій, які нібито були направлені на придбання товарів, робіт та послуг, як наслідок спрямовувались на завищення податкового кредиту ТОВ "Автодом Пассаж", та заниження сплати платежів до бюджету, тобто по договору, укладеному з особою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства - по нікчемній угоді.

Проте, суд не погоджується із висновками відповідача, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ СП «Технополіс» був укладений договір купівлі - продажу природного газу № 970 від 01.10.2007, згідно умов якого ТОВ СП «Технополіс» здійснює на адресу позивача поставки природного газу (а.с. 47, т. 1).

ТОВ СП «Технополіс» позивачу були видані належним чином оформлені податкові накладні від 31.12.2010 № 4429 та від 28.02.2011 № 428 (а.с. 63, 64, т. 1).

Передача придбаного газу оформлювалась актами приймання - передачі природного газу від 31.12.2010 та від 28.02.2011 (а.с. 48, т. 1), які підписані з ТОВ СП «Технополіс», відповідно до показань засобу обліку природного газу. Наявність засобу обліку та його належний стан підтверджується паспортами на лічильники газу (а.с. 49, 54 т. 1) та абонентними книжками на їх обслуговування (а.с. 50-53, 55-58, т. 1).

Факт поставки газу також підтверджується документами щодо транспортування відповідних обсягів придбаного газу позивачу, а саме: договором від 01.02.2008 № 6457/Т-2008, укладеним позивачем з ПАТ «Сумигаз» про надання послуг з транспортування природного газу (а.с. 59, т. 1), та договором від 31.12.2009 № С/2010-Т/612 з ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» на транспортування природного газу магістральними газопроводами (а.с. 60, т. 1), а також актами приймання - передачі обсягів природного газу від 27.12.10 та від 28.02.2011 підписані з ПАТ «Сумигаз» (а.с. 61, т. 1); актами приймання - передачі послуг з транспортування природного газу від 31.12.2010 та від 28.02.2011, підписані з Сумським ЛВУМГ (а.с. 62, т. 1).

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Таким чином, надаючи оцінку наявним в матеріалах справи договору, податковим накладним та іншим первинним документам, якими позивач доводить перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином податковим органом ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

Викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на висновках актів перевірок про те, що господарські операції за період грудень 2010 року та лютий 2011 року щодо придбання ТОВ "Аверс Плюс ЛТД" товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників та продажу ТОВ "Аверс Плюс ЛТД" товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів-покупців, в тому числі і контрагента позивача - СП «Технополіс» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявністю трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Втім, з цьому приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб товариства позивача або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Відповідно до вимог п. 198.2. ст. 198 Податкового Кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, діюче податкове законодавство пов'язує виникнення права платника податків на податковий кредит з наявністю податкової накладної, що оформлена у відповідності до приписів ст. 201 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, позивачем отримано від контрагента податкові накладні, які саме і є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та відповідно, зазначені накладні оформлені у повній відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, що не заперечується податковим органом.

Крім того, чинним законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб.

Також, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі "Булвес"АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано достатніх доказів правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 03.06.2013 № 0000332230, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 254 297 грн., та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Сумах від 03.06.2013 № 0000342230 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 273 018, 25 грн., у тому числі за основним платежем - 258 407 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 14 611, 25 грн., є протиправними, прийнятими з порушенням вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України та такими, що підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом Пассаж" до Державної податкової інспекції в місті Сумах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Сумах від 03.06.2013 № 0000332230, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 254 297 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Сумах від 03.06.2013 № 0000342230 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 273 018, 25 грн., у тому числі за основним платежем - 258 407 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 14 611, 25 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом Пассаж" (40024, м. Суми, проспект Курський, буд. 135, код ЄДРПОУ 32462510) судовий збір, сплачений згідно квитанції № 173 від 14.06.2013, у розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст постанови складений та підписаний 15 жовтня 2013 року.