Ухвала

від 20.02.2014 по справі 818/4998/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2014 р.Справа № 818/4998/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді Старостіна В.В.

суддів: Мінаєвої О.М.

Бегунца А.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.10.2013р. по справі № 818/4998/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом Пассаж"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протипрвними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автодом Пассаж" (далі - позивач), звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Сумах (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Сумах від 03.06.2013 року № 0000332230, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 254 297 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Сумах від 03.06.2013 року № 0000342230 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 273 018, 25 грн., у тому числі за основним платежем - 258 407 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 14 611, 25 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10.10.2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом Пассаж" до Державної податкової інспекції в місті Сумах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Сумах від 03.06.2013 № 0000332230, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 254 297 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Сумах від 03.06.2013 № 0000342230 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 273 018, 25 грн., у тому числі за основним платежем - 258 407 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 14 611, 25 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Виходячи з приписів ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.05.2013 року ДПІ у м. Сумах проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Автодом Пассаж" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт № 1674/2230/32462510/24 (а.с. 11-43, т. 1).

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 03.06.2013 року № 0000332230, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 254 297 грн. (а.с. 45, т. 1) та № 0000342230, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 274 018, 25 грн., у тому числі за основним платежем - 259 407 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 14 611, 25 грн. (а.с. 46, т. 1).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем пп.14.1.56. п.14.1. ст. 14, пп. 135.4.1. п. 135.4., п.135.2., ст. 135, п.137.1. ст.137, Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, в результаті чого ТОВ "Автодом Пассаж" занижено доходи всього у сумі 1 105 640 грн., за рахунок того, що підприємством в деклараціях по податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, за 2-3 квартали 2011 року, за 2-4 квартали 2011 року невірно було визначено та відображено дохід від реалізації товарів, від надання послуг та виконання робіт. На порушення п. 185.1 ст. 185 п.187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року 12755-VІ ТОВ "Автодом Пассаж" занижено податкові зобов'язання всього в сумі 251 712 грн. за рахунок того, що підприємством в деклараціях по податку на додану вартість за квітень 2011 року, за травень 2011 року, за червень 2011 року, за вересень 2011 року невірно було визначено та відображено податкові зобов'язання по ПДВ від реалізації товарів, від надання послуг та виконання робіт.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем зроблено висновок про те, що дані первинних, банківських та касових документів, документів бухгалтерського та податкового обліку, які були надані для перевірки не відповідають даним відображеним в деклараціях по податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, за 2-3 квартали 2011 року, за 2-4 квартали 2011 року та даним, відображеним в деклараціях по податку на додану вартість за квітень 2011 року, травень 2011 року, за червень 2011р року, за вересень 2011 року.

Крім того, відповідач вказує на завищення податкового кредиту з боку позивача керуючись не первинними бухгалтерськими документами, що підтверджують реальність поставки та були надані під час перевірки, а тим, що податковою перевіркою ТОВ "СП "Технополіс" встановлено невідповідність господарських операцій між ТОВ "СП "Технополіс" та ТОВ"Аверс плюс ЛТД".

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості та правомірності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно із п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника иодатку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвісвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відомості про господарські операції позивача у бухгалтерському обліку відображаються на підставі Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 91, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186.

Відповідно до абз. 1 рахунку 70 "Доходи від реалізації" Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 91, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 року за № 893/4186 (далі - Інструкція), зазначений рахунок призначений для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, який, в свою чергу, має такі субрахунки: 702 "Дохід від реалізації товарів" та 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг". За кредитом субрахунків 702, 703 відображається одержання доходу, за дебетом - належна сума податку на додану вартість.

Згідно із рахунком 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" Інструкції, на зазначеному рахунку здійснюється узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги. За дебетом рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг, яка включає податок на додану вартість, за кредитом - сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Сальдо рахунку за дебетом відображає заборгованість покупців та замовників за одержані продукцію (роботи, послуги). Сальдо рахунку за кредитом відображає аванси, отримані від покупців та замовників за продукцію (роботи, послуги), які будуть поставлені (надані) у майбутньому. Рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" має субрахунок 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями".

Як вбачається з матеріалів справи, а саме за даними бухгалтерського обліку позивачем у квітні 2011 року отримано доходи від реалізації у сумі 1 861 214,82 грн. (оборотно-сальдова відомість за квітень 2011 року), з яких:

- дохід від реалізації товарів (оборот за період по кредиту рахунку 702) - 1 776 057,01 грн. (оборотно-сальдова відомість по рахунку 702 за квітень 2011 року);

- дохід від реалізації робіт і послуг (оборот за період по кредиту рахунку 703) - 85 157,81 грн. (оборотно-сальдова відомість по рахунку 703 за квітень 2011 року).

Аванси отримані від покупців (замовників), що включаються до об'єкту оподаткування у квітні 2011 року дорівнюють 271 489,81 грн. (оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за квітень 2011 року), та розраховуються наступним чином: 510 713, 11 грн. - 782 202, 92 грн., з яких:

- 782 202, 92 грн. - сальдо на початок періоду по кредиту (аванси отримані та не використані на початок звітного періоду).

Загальна сума доходів від реалізації, з урахуванням ПДВ, що підлягає оподаткуванню у квітні 2011 року становить 1 589 725, 01 грн. (1 861 214, 82 + - 271 489,81 грн.).

Загальна сума доходів від реалізації, без урахування ПДВ, що підлягає оподаткуванню у квітні 2011 року становить 1 324 768 грн. (1 589 725,01 * 100 / 120).

Загальна сума податку на додану вартість у квітні 2011 року становить 264 954 грн. (1 589 725,01 * 20/ 120).

Зазначені відомості містяться у бухгалтерському обліку позивача та були відображені у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року, а саме: обсяги постачання (без податку на додану вартість) (рядок 1 декларації (колонка А) - 1324 768, 00 грн.; cума податку на додану вартість (рядок 9 декларації (колонка Б) - 264 954, 00 грн.

У травні 2011 року за даними бухгалтерського обліку загальна сума доходів від реалізації, без урахування ПДВ, що підлягає оподаткуванню становить 961 755 грн., загальна сума податку на додану вартість становить 192 351 грн.

У травні 2011 року за даними податкової декларації: обсяги постачання (без податку на додану вартість) (рядок 1 декларації (колонка А) - 961 755 грн.; cума податку на додану вартість (рядок 9 декларації (колонка Б) - 192 351 грн.

У червні 2011 року за даними бухгалтерського обліку загальна сума доходів від реалізації, без урахування ПДВ, що підлягає оподаткуванню становить 1 445 517 грн.; загальна сума податку на додану вартість становить 289 103 грн.

У червні 2011 року за даними податкової декларації: обсяги постачання (без податку на додану вартість) (рядок 1 декларації (колонка А) - 1 445 517 грн.; cума податку на додану вартість (рядок 9 декларації (колонка Б) - 289 103 грн.

У липні 2011 року за даними бухгалтерського обліку загальна сума доходів від реалізації, без урахування ПДВ, що підлягає оподаткуванню становить 1 572 132 грн.; загальна сума податку на додану вартість становить 314 426 грн.

У липні 2011 року за даними податкової декларації: обсяги постачання (без податку на додану вартість) (рядок 1 декларації (колонка А) - 1 572 132 грн.; сума податку на додану вартість (рядок 9 декларації (колонка Б) - 314 426 грн.

У серпні 2011 року за даними бухгалтерського обліку загальна сума доходів від реалізації, без урахування ПДВ, що підлягає оподаткуванню становить 3 988 344 грн.; загальна сума податку на додану вартість становить 767 669 грн.

У серпні 2011 року за даними податкової декларації: обсяги постачання (без податку на додану вартість) (рядок 1 декларації (колонка А) - 3 983 344 грн.; cума податку на додану вартість (рядок 9 декларації (колонка Б) - 796 669 грн.

У вересні 2011 року за даними бухгалтерського обліку загальна сума доходів від реалізації, без урахування ПДВ, що підлягає оподаткуванню становить 2 469 277 грн.; загальна сума податку на додану вартість становить 493 855 грн.

У вересні 2011 року за даними податкової декларації: обсяги постачання (без податку на додану вартість) (рядок 1 декларації (колонка А) - 2 471 746 грн. (без урахування коригувань на суму - 2 469). З урахуванням коригувань - 2 469 277 грн.; cума податку на додану вартість (рядок 9 декларації (колонка Б) - 493 855 грн.

У жовтні 2011 року за даними бухгалтерського обліку загальна сума доходів від реалізації, без урахування ПДВ, що підлягає оподаткуванню становить 2 486 793 грн.; загальна сума податку на додану вартість становить 497 359 грн.

У жовтні 2011 року за даними податкової декларації: обсяги постачання (без податку на додану вартість) (рядок 1 декларації (колонка А) -2 486 793 грн.; cума податку на додану вартість (рядок 9 декларації (колонка Б) - 497 359 грн.

У листопаді 2011 року за даними бухгалтерського обліку: загальна сума доходів від реалізації, без урахування ПДВ, що підлягає оподаткуванню становить 3 568 036 грн.; загальна сума податку на додану вартість становить 713 607 грн.

У листопаді 2011 року за даними податкової декларації: обсяги постачання (без податку на додану вартість) (рядок 1 декларації (колонка А) - 3 568 036 грн.; сума податку на додану вартість (рядок 9 декларації (колонка Б) - 713 607 грн.

У грудні 2011 року за даними бухгалтерського обліку: загальна сума доходів від реалізації, без урахування ПДВ, що підлягає оподаткуванню становить 4 793 476 грн.; загальна сума податку на додану вартість становить 958 696 грн.

У грудні 2011 року за даними податкової декларації: обсяги постачання (без податку на додану вартість) (рядок 1 декларації (колонка А) - 4 793 743 грн. (без урахування коригування на суму 267 грн.). З урахуванням коригування - 4 793 476 грн.; сума податку на додану вартість (рядок 9 декларації (колонка Б) - 458 696 грн.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що суми доходів від реалізації товарів, а також, суми податку на додану вартість, які містяться у бухгалтерському обліку (оборотно-сальдові відомості по рахунках за квітень - грудень 2011 року) та ті, які зазначені у податкових деклараціях за квітень - грудень 2011 року, є тотожними, а відтак розбіжності між бухгалтерським та податковим обліком позивача за цей період відсутні.

Відповідно до пп. 14.1.56. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно із пп. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.1. ст. 135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно із п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 135.4.1. п. 135.4. ст. 135 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо).

Згідно із п. 137.1. ст. 137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Відповідно до п. 149.1. Податкового кодексу України податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 -143 цього Кодексу.

Відповідно до п. 151.1. ст. 151 Податкового кодексу України основна ставка податку становить 16 відсотків.

Згідно із п. 152.1. ст. 152 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме за даними бухгалтерського обліку позивача доходи від реалізації за квітень 2011 року (оборот за період по кредиту рахунку 70) визначені у сумі 1 861 214,82 грн. (оборотно-сальдова відомість за квітень 2011 року), з яких: дохід від реалізації товарів (оборот за період по кредиту рахунку 702) - 1 776 057,01 грн. (оборотно-сальдова відомість по рахунку 702 за квітень 2011 року); дохід від реалізації робіт і послуг (оборот за період по кредиту рахунку 703) - 85 157,81 грн. (оборотно-сальдова відомість по рахунку 703 за квітень 2011 року).

Доходи від реалізації за травень 2011 року (оборот за період по кредиту рахунку 70) визначені у сумі 1 065 729,39 грн. (оборотно-сальдова відомість за травень 2011 року), з яких: дохід від реалізації товарів (оборот за період по кредиту рахунку 702) - 1 005 416,22 грн. (оборотно-сальдова відомість по рахунку 702 за травень 2011 року); дохід від реалізації робіт і послуг (оборот за період по кредиту рахунку 703) - 60 313,17 грн. (оборотно-сальдова відомість по рахунку 703 за травень 2011 року).

Доходи від реалізації за червень 2011 року (оборот за період по кредиту рахунку 70) визначені у сумі 1 688 265,16 грн. (оборотно-сальдова відомість за червень 2011 року), з яких: дохід від реалізації товарів (оборот за період по кредиту рахунку 702) - 1 599 718,55 грн. (оборотно-сальдова відомість по рахунку 702 за червень 2011 року); дохід від реалізації робіт і послуг (оборот за період по кредиту рахунку 703) - 88 546,61 грн. (оборотно-сальдова відомість по рахунку 703 за червень 2011 року).

Таким чином, у 2 кварталі 2011 року позивачем було отримано доходи від реалізації на загальну суму 4 615 209,37 грн. з урахуванням податку на додану вартість (1861214,82 + 1065729,39 + 1688265,16), з яких загальна сума доходів від реалізації за 2 квартал 2011 року, без урахуванням податку на додану вартість, становить 3 846 008 грн. (4615209,37 * 100 / 120).

При цьому загальна сума витрат, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за 2 квартал 2011 року становить 3 832 384 грн. Під час проведення перевірки, порушень позивача при визначенні суми витрат які впливають на розмір об'єкту оподаткування у 2-му кварталі 2011 року відповідачем не встановлено, а відтак розмір витрат позивачем визначений вірно.

Виходячи з вищевикладених відомостей, розмір об'єкту оподаткування податку на прибуток за 2 квартал 2011 року становить 13 624 грн. (З 846 008 - 3 832 384), та як наслідок розмір податку на прибуток за 2 квартал 2011 року становить 3 133 грн. (13624 * 23%).

За даними податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року:

- доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 01 декларації) - 3 846 008 грн.;

- витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 04 декларації) - 3 832 384 грн.;

- об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 07 декларації) - 13 624 грн.;

- податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 14 декларації) - 3 133 грн.

Оскільки з вищенаведеного вбачається, що суми доходів від реалізації товарів, а також, суми податку на прибуток які містяться у бухгалтерському обліку (оборотно-сальдові відомості по рахунках за квітень, травень та червень 2011 року) та ті, які зазначені у податковій декларації за 2 квартал 2011 року є тотожними, відтак, розбіжності між бухгалтерським та податковим обліком позивача щодо податку на прибуток у 2 кварталі 2011 року відсутні.

За даними бухгалтерського обліку за 2-3 квартал 2011 року:

- доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування - 11 759 262 грн.;

- витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування - 11 729 835 грн.;

- об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності - 29 427 грн.;

- податок на прибуток за звітний (податковий) період - 6 768 грн.

За даними податкової декларації з податку на прибуток за 2-3 квартал 2011 року:

- доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 01 декларації) - 11 759 262 грн.;

- витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 04 декларації) - 11 729 835 грн.;

- об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 07 декларації) - 29 427 грн.;

- податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 14 декларації) - 6 768 грн.;

За даними бухгалтерського обліку за 2-4 квартал 2011 року:

- доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування - 22 755 659 грн.; витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування - 22 721 864 грн.;

- об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності - 33 795 грн.;

- податок на прибуток за звітний (податковий) період - 7 773 грн.

За даними податкової декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2011 року:

- доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 01 декларації) - 22 755 659 грн.;

- витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 04 декларації) - 22 721 864 грн.;

- об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 07 декларації) - 33 795 грн.;

- податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 14 декларації) - 7 773 грн.

Колегія суддів, виходячи з наведеного вище, зазначає, що всі показники відображені у відповідних оборотно-сальдових відомостях (а.с. 168-176, т. 1, а.с. 21-28, 35-42, 49-56, 63-70, 77-84, 91-98, 105-112, 119-126, 133-141, т. 3), аналізах рахунків (а.с. 29-34, 43-48, 57-62, 71-76, 85-90, 99-104, 113-118, 127-132, 142-147, т. 3) та податкових деклараціях за відповідні податкові періоди (а.с. 77-167, т. 1). Дані показники підтверджують відсутність розбіжностей між даними бухгалтерського та податкового обліків позивача.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що твердження відповідача про наявність порушень податкового законодавства не знайшло свого підтвердення.

Крім того, актом перевірки від 20.05.2013 № 1674/2230/32462510/24 встановлено порушення п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), а саме ТОВ "Автодом Пассаж" завищено податковий кредит на загальну суму 6695 грн. за рахунок того, що ТОВ "Автодом Пассаж" до податкового кредиту безпідставно віднесений податок на додану вартість на загальну суму 6695 грн., з вартості товарно-матеріальних цінностей та робіт по документам ніби-то отриманим від ТОВ СП "Технополіс", та які фактично вищевказаними підприємством не надавались та не постачались.

Відповідно до актів перевірок ТОВ СП "Технополіс" від 17.03.2011 року № 567 /235/21115144/17 та від 30.05.2011 № 3638/235/21115144/42 встановлено, що господарські операції за період грудень 2010 року та лютий 2011 року щодо придбання ТОВ "Аверс Плюс ЛТД" товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників та продажу ТОВ "Аверс Плюс ЛТД" товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів-покупців, в тому числі СП "Технополіс" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявністю трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Відповідачем за наслідками перевірки встановлена відсутність доказів фактичного отримання в грудні 2010 року та лютому 2011 року газу ТОВ "Автодом Пассаж" від ТОВ СП "Технополіс". В зв'язку з вищевикладеним, в ході перевірки було встановлено факт відсутності реального здійснення операцій між ТОВ "Автодом Пассаж" від ТОВ СП "Технополіс" та здійснення безтоварних господарських операцій.

Отже, на думку ДПІ в м. Сумах, первинні документи, які були надані в ході перевірки позивачем, були складені з метою створити уяву про реальність здійснення господарських операцій, які нібито були направлені на придбання товарів, робіт та послуг, як наслідок спрямовувались на завищення податкового кредиту ТОВ "Автодом Пассаж", та заниження сплати платежів до бюджету, тобто по договору, укладеному з особою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства - по нікчемній угоді.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Так, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно положень ч. 1 ст. 9 вказаного закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі реального здійснення операцій, підтверджених первинними документами, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ СП "Технополіс" був укладений договір купівлі - продажу природного газу № 970 від 01.10.2007, згідно умов якого ТОВ СП "Технополіс" здійснює на адресу позивача поставки природного газу (а.с. 47, т. 1).

ТОВ СП "Технополіс" позивачу були видані належним чином оформлені податкові накладні від 31.12.2010 № 4429 та від 28.02.2011 № 428 (а.с. 63, 64, т. 1).

Передача придбаного газу оформлювалась актами приймання - передачі природного газу від 31.12.2010 та від 28.02.2011 (а.с. 48, т. 1), які підписані з ТОВ СП "Технополіс", відповідно до показань засобу обліку природного газу. Наявність засобу обліку та його належний стан підтверджується паспортами на лічильники газу (а.с. 49, 54 т. 1) та абонентними книжками на їх обслуговування (а.с. 50-53, 55-58, т. 1).

Факт поставки газу також підтверджується документами щодо транспортування відповідних обсягів придбаногопридбаного газу позивачу, а саме: договором від 01.02.2008 року № 6457/Т-2008, укладеним позивачем з ПАТ "Сумигаз" про надання послуг з транспортування природного газу (а.с. 59, т. 1), та договором від 31.12.2009 № С/2010-Т/612 з ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" на транспортування природного газу магістральними газопроводами (а.с. 60, т. 1), а також актами приймання - передачі обсягів природного газу від 27.12.10 та від 28.02.2011 підписані з ПАТ "Сумигаз" (а.с. 61, т. 1); актами приймання - передачі послуг з транспортування природного газу від 31.12.2010 року та від 28.02.2011року, підписані з Сумським ЛВУМГ (а.с. 62, т. 1).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фін звітність в Україні" в ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

Щодо посилання відповідача на акти проведення зустрічної звірки контрагента позивача СП "Технополіс" невідповідність господарських операцій між ТОВ "СП "Технополіс" та ТОВ"Аверс плюс ЛТД", як на підставу висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту, колегія суддів відхиляє та вважає необґрунтованим, з огляду на таке.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, доводи відповідача, щодо заниження позивачем податкових зобов'язань та штрафних санкцій з податку на додану вартість, завищення суми від'ємного значення з податку на додану вартість та зменшення суми бюджетного відшкодування не підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем на вимогу приписам ч.2 ст.71 КАС України, не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірним правочином, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо скасування податкових повідомлень - рішень від 03.06.2013 року № 0000332230, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 254 297 грн.; та від 03.06.2013 року № 0000342230 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 273 018, 25 грн., у тому числі за основним платежем - 258 407 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 14 611, 25 грн. - є обґрунтованими, доведеними та такими, що підтверджені матеріалами справи.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.10.2013р. по справі № 818/4998/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В. Судді (підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Бегунц А.О.