Рішення

від 19.01.2009 по справі 2/116

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/116

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ    

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Рішення

19.01.2009р.                                                                                 Справа  № 2/116

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ ПІК ЯЛИНКА”, смт. Тересва Тячівського району

За участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Закарпатського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „Закарпаттурист”, м. Ужгород

ДО спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „БАКС”, м. Ужгород

ПРО усунення перешкод у користуванні майном –Усть-Чорнянським лікувально-оздоровчим комплексом „Ялинка” площею 2893,9кв.м., розташованим у селищі Усть-Чорна по вул. Верховинська, 357 на земельній ділянці площею 1,50га,

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача – Руснак М.М. –директор товариства

від відповідача – Мартин І. –директор філії,

                               Гнатів Р.П. –представник за дорученням від 08.04.2008р.

від третьої особи  – Плахотник О.М. –предст. за дорученням № 07 від 04.01.2008р.

Особам, які беруть участь у справі,  роз‘яснено їх права та обов‘язки, передбачені статтею 22 ГПК України, а також право на заявлення відводу судді (стаття 20 ГПК України).

Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

За клопотанням відповідача здійснювалось фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні суду 15.01.2009 року судом за клопотанням відповідача було оголошено перерву в судовому засіданні до 19.01.2009 року в порядку вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України для надання сторонам можливості подати суду додаткові докази в обґрунтування своїх доводів та заперечень.

Представник позивача просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. У підтвердження своєї позиції вказує на те, що спірне приміщення використовується ним за наявності відповідних законних підстав та існуючого договору оренди нерухомого майна, який на сьогоднішній день діє, не розірвано сторонами, або судом. Зазначає, що скасування Вищим господарським судом України рішення господарського суду області у справі № 2/182 про розірвання договору оренди спірного майна між відповідачем та ЗАТ «Закарпаттурист»та

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 19.01.2009 року по справі №2/116

направлення справи на новий розгляд не дає підстави відповідачу у справі самовільно захоплювати спірне майно, яке в свою чергу було звільнено в примусовому порядку відділом Державної виконавчої служби на виконання рішення суду у справі № 2/182, а поворот виконання скасованого судового рішення не відбувався у визначеному законодавством порядку. Також просить суд взяти до уваги повне та належне виконання позивачем умов договору оренди, укладеного між позивачем та власником майна – ЗАТ «Закарпаттурист», у підтвердження чого подав суду відповідні докази з приводу правомірності яких орендодавець не заперечує. Одночасно зазначає про відсутність між відповідачем та третьою особою існування будь-яких підстав для використання ТОВ «Бакс»спірного майна, оскільки у відповідності до листа-повідомлення ЗАТ «Закарпаттурист»від 01.07.2008р. за № 320 останній, у відповідності до вимог статті 782 Цивільного кодексу України, відмовився від укладеного між сторонами договору оренди спірного майна у зв'язку із наявністю заборгованості у орендаря по орендній платі протягом трьох місяців підряд.

Представник третьої особи, тобто власника майна, підтверджує обґрунтованість позовних вимог позивача. Наполягає на тому, що у відповідача відсутні правові підстави використання спірного майна, оскільки договір оренди з відповідачем припинив свою дію з 01.09.2008р., тобто з того часу, коли представником відповідача Мартин І. було отримано повідомлення ЗАТ „Закарпаттурист”, як власника даного майна, в порядку вимог ст. 782 Цивільного кодексу України про відмову від договору оренди. У підтвердження наявності підстав для відмови від договору оренди третьою особою подано суду довідку підприємства орендодавця, довідку філії відділення Промінвестбанку про надходження коштів від відповідача з приводу оренди нерухомого майна та виписки з банківських рахунків за період 2007-2008 років про проведення платежів за оренду нерухомого майна.

Зазначає, що на момент примусового виконання рішення суду у справі № 2/182 за відповідачем рахувалась заборгованість по орендній платі протягом трьох місяців підряд, що в свою чергу слугувало підставою для відмови від договору оренди, укладеного з ТОВ «Бакс».

Представники відповідача заперечують з приводу обґрунтованості позовних вимог позивача та позиції з приводу доводів третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача з підстав, наведених у поданому суду письмовому поясненні. Просять взяти до уваги те, що з позиції позивача та третьої особи можна дійти висновку про визнання ними існування між відповідачем та третьою особою договірних відносин до 01.09.2008 року, тобто по день отримання директором філії повідомлення про відмову від договору оренди, а відтак, укладення між ЗАТ «Закарпаттурист»та ТОВ «ПІК Ялинка»договору на оплатне використання нерухомого майна, що також є предметом угоди від 11.11.2004р., не породжує для сторін відповідних правових наслідків з приводу використання спірного майна.

Зазначають про відсутність необхідних підстав для здійснення третьою особою відмови від договору оренди, оскільки на момент надіслання такого повідомлення, а також в період з січня по травень 2008 року, відповідач не використовував спірне майно, а відтак, правомірно не здійснював оплату. Використання нерухомого майна відповідачем починається тільки з 01.09.2008 року. У підтвердження своєї позиції про відсутність заборгованості по орендній платі представниками відповідача в засіданні суду подано копії платіжних доручень про перерахування платежів за період 2007-січень 2008 роки.

Також заперечують обґрунтованість позиції позивача з приводу застосування судом повороту виконання рішення у справі № 2/182 з підстав, наведених у відзиві.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 19.01.2009 року по справі №2/116

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Між сторонами, а саме філією Усть-Чорнянського лікувально-оздоровчого комплексу «Ялинка»Закарпатського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Закарпаттурист» та спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «БАКС»11.11.2004 року було укладено договір оренди (найму) нерухомого та рухомого  майна, що знаходиться на балансі Усть-Чорнянського лікувально-оздоровчого комплексу «Ялинка»загальною площею 2893,9кв.м. у селищі Усть-Чорна по вул. Верховинська, під номером 357 на земельній ділянці площею 1,50 га.

Згідно пункту 10.1 договору строк дії договору сторонами встановлено з 01.12.2004р. по 01.12.2009 року, тобто на п'ять років.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 09.10.2007 року у справі № 2/182 позовні вимоги ЗАТ «Закарпаттурист»до СП ТОВ «Бакс»було задоволено повністю, даний договір було розірвано у судовому порядку у зв'язку з порушенням орендарем істотних умов договору оренди нерухомого майна та зобов'язано відповідача звільнити орендоване приміщення.

В свою чергу, між ЗАТ «Закарпаттурист»та ТОВ «ПІК Ялинка»27.12.2007 року було укладено договір оренди того ж нерухомого майна, а саме: майна лікувально-оздоровчого комплексу «Ялинка»Закарпатського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Закарпаттурист»загальною площею 2893,9 кв.м. у селищі Усть-Чорна по вул. Верховинська, під номером 357 на земельній ділянці площею 1,50 га.

У зв'язку з невиконанням СП ТОВ «Бакс»рішення суду про звільнення орендованого майна, останнє було звільнене відділом Державної виконавчої служби на примусове його виконання 22.04.2008 року, про що складено відповідний акт.

Того ж дня, тобто 22.04.2008 року між позивачем та ЗАТ «Закарпаттурист»було укладено акт приймання-передачі орендованого за договором від 27.12.2007 року майна лікувально-оздоровчого комплексу «Ялинка», тобто позивач з цієї дати фактично вступив у користування орендованим майном.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.06.2008 року рішення господарського суду області у справі № 2/182 скасовано, а справу направлено на новий розгляд. Рішенням господарського суду області від 24.12.2008 року у справі № 2/182 у задоволенні позовних вимог ЗАТ «Закарпаттурист»до СП ТОВ «Бакс»про розірвання договору оренди від 11.11.2004р. відмовлено повністю.

ТОВ «ПІК Ялинка», як наймач згідно договору оренди від 27.12.2007 року, звернулось з вимогою про усунення відповідачем, тобто СП ТОВ «Бакс», перешкод у користуванні спірним майном лікувально-оздоровчого комплексу «Ялинка». Власник спірного майна вважає позовні вимоги обґрунтованими та належним чином доведеними матеріалами справи та фактичними обставинами. Відповідач зазначає про належність саме йому права користування спірним майном за договором оренди від 11.11.2004р. та заперечує з приводу обґрунтованості позиції позивача та третьої особи, просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Аналізуючи позицію сторін та третьої особи з приводу заявлених позовних вимог, суд констатує наступне.

Відповідно до   частини   першої  1  статті  759  ЦК  України та частини першої статті 283 ГК України  за договором   оренди  одна  сторона  (орендодавець)  передає  другій стороні (орендарю) за плату на певний строк у  користування  майно для здійснення господарської діяльності.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 19.01.2009 року по справі №2/116

В свою чергу,  частиною  шостою  статті  283  ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні  положення ЦК України з урахуванням особливостей,  передбачених ГК України.

Згідно вимог статті 133 ГК України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій   базується  їх  господарська  діяльність,  становлять  право власності  та  інші  речові права - право господарського  відання, право оперативного управління.

Господарська  діяльність може здійснюватися також  на  основі інших  речових  прав  (права володіння, права користування  тощо), передбачених Цивільним кодексом України. Майно суб'єктів господарювання  може  бути  закріплено  на іншому праві відповідно до умов договору з власником майна. Держава   забезпечує  рівний  захист  майнових  прав  усіх суб'єктів господарювання.

Позивач вказує на те, що у відповідності до умов договору оренди від 27.12.2007р. йому було передано ЗАТ „Закарпаттурист”, як власником орендованого майна, та закріплено за ним, право користування таким майном, яке в свою чергу, підлягає захисту на рівні прав власника на таке майно.

Зокрема, відповідно до вимог статті 144 ГК України майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати  з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать. Враховуючи те, що право позивача на користування спірним майном виникло на підставі укладеної з власником майна угоди, таке відповідно підлягає захисту в межах, визначених законодавством.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення,  невизнання або оспорювання.  Кожна особа має право  на захист  свого  інтересу,  який  не  суперечить  загальним  засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 вказаного кодексу кожна особа має   право  звернутися  до  суду  за  захистом  свого  особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Законодавцем закріплено, що користувачу надається право захисту об'єктів,  що передані  у користування,  на  рівні  прав,  визначених законодавством України щодо захисту прав власності.  Користувач може вимагати  повернення об'єктів,   що   передані  у  користування,  з  будь-якого  чужого незаконного  володіння,  вимагати   усунення   перешкод   з   його використання і відшкодування збитків.

Так, ст. 391 ЦК України визначено, що власник  майна  має  право  вимагати  усунення  перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 386 Цивільного кодексу України передбачено засади захисту права власності та визнано державним обов'язком забезпечувати рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Зокрема,  власник,   який   має   підстави   передбачати  можливість порушення свого права власності іншою особою,  може звернутися  до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій,  які можуть порушити його право,  або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник,  права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно вимог статті 391 ЦК України та статті 38 Закону України „Про власність” власник  майна або особа, яка володіє майном на підставі інших прав на майно (в даному випадку позивач, як орендар) також має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, хоча б такі і не були пов'язані із позбавленням володіння.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 19.01.2009 року по справі №2/116

Позивач звернувся з вимогою захисту порушеного відповідачем права на користування спірним майном - лікувально-оздоровчим комплексом «Ялинка»з підстав належності саме йому такого права та відсутності такого у відповідача, що полягає на думку позивача у протиправності дій відповідача позивачу у користуванні та розпорядженні орендованим майном.

Така позиція позивача підтверджується матеріалами справи та поясненнями третьої особи, як власника орендованого майна, що випливає з наступного.

У відповідності до вимог норм вимог статей 284, 285, 286 ГК України передбачено обов'язок сплачувати орендарем орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно вимог статті 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної  споруди (їх  окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.  З цього моменту починається обчислення   строку  договору  найму,  якщо  інше  не  встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору  найму  оформляється відповідним   документом   (актом),  який  підписується  сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

З вищенаведеного можна прийти до висновку, що обов'язок по сплаті орендних платежів виникає у наймача саме з моменту отримання ним орендованого майна та припиняється з моменту повернення предмету найму наймодавцю за відповідним актом приймання-передачі, або в інших випадках, визначених законодавством.

Відтак, законодавець не пов'язує обов'язку по сплаті за користування річчю з наявністю у особи, яка нею користується, відповідного діючого договору оренди. Такий обов'язок зберігається виключно в межах фактичного користування (до моменту звільнення та передачі за відповідним актом) майном.

Як вбачається з матеріалів справи, орендоване майно було передано орендодавцем СП ТОВ „Бакс” за договором оренди від 11.11.2004р. за відповідним актом приймання-передачі (дане підтверджується матеріалами справи № 2/182 та рішенням господарського суду області від 24.12.2008р. у справі № 2/182). Водночас, з матеріалів, поданих позивачем, судом встановлено, а відповідачем не заперечується те, що звільнення орендованого ним приміщення відбулось вже виключно в межах примусового рішення суду у справі № 2/182 відділом Державної виконавчої служби, а саме 22.04.2008р.

З огляду на це, СП ТОВ «БАКС»зберігало обов'язок по сплаті орендних платежів за використання спірного майна до дати примусового виконання рішення суду у справі № 2/182 та повернення орендованого майна його власнику, тобто до 22.04.2008р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільні законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі та третьою особою, відповідач сплачував орендну плату за використання орендованого майна включно по січень 2008 року, а з лютого по квітень включно 2008 року така оплата не здійснювалась.

Відповідно до вимог статті 782 ЦК наймодавець  має  право  відмовитися  від договору найму і вимагати  повернення  речі,  якщо  наймач  не  вносить  плату   за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У  разі  відмови  наймодавця  

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 19.01.2009 року по справі №2/116

від договору найму договір є розірваним з моменту одержання  наймачем  повідомлення  наймодавця про відмову від договору.

Матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано, що ним не здійснювалась оплата за користування орендованим майном протягом трьох місяців підряд –лютий-квітень 2008р., а відтак, у власника орендованого відповідачем майна були наявні всі підстави для звернення до наймача з попередженням про відмову від договору оренди з огляду на вищенаведене.

Матеріалами справи підтверджується отримання СП  ТОВ „Бакс”, а саме директором філії даного товариства та представника відповідача не заперечується, листа-повідомлення ЗАТ «Закарпаттурист»від 01.07.2008р. за № 320 про відмову від договору оренди 01.09.2008р., відповідно, з цієї дати договір оренди від 11.11.2004р., укладений між СП ТОВ „Бакс” та ЗАТ „Закарпаттурист” вважається таким, що припинив свою дію. Відтак, не день звернення позивача з позовом, у відповідача були відсутні належні правові підстави користування спірним майном.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський   суд   оцінює   докази   за  своїм  внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі  докази  не  мають  для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Водночас, відповідно до статей 32, 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не доведено суду наявності підстав для користування спірним майном після отримання відмови наймодавця від договору оренди, а відтак, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-36, 43, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю „БАКС”, м. Ужгород, вул. Стародоманинська, 118 (код ЄДРПОУ 20438678) звільнити на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ ПІК ЯЛИНКА”, смт. Тересва Тячівського району, вул. Горького, 144 (код ЄДРПОУ 35516406) у строк до 10.02.2009 року майно - Усть-Чорнянський лікувально-оздоровчий комплекс „Ялинка” площею 2893,9кв.м., розташований у селищі Усть-Чорна Тячівського району по вул. Верховинська, 357 на земельній ділянці площею 1,50га.

2. Стягнути з спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „БАКС”, м. Ужгород, вул. Стародоманинська, 118 (код ЄДРПОУ 20438678) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ ПІК ЯЛИНКА”, смт. Тересва Тячівського району, вул. Горького, 144 (код ЄДРПОУ 35516406) суму 85 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 19.01.2009 року по справі №2/116

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського  процесуального  кодексу  України.

                  Суддя                                                О.Ф. Ремецькі

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26 січня 2009 року.