Рішення

від 13.01.2009 по справі 12/154

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/154

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

13.01.2009                                                                                            Справа  № 12/154

за позовом закритого акціонерного товариства „Виноградівська ПМК-78”,                м. Виноградів

до відповідача Дротинської сільської ради, с. Дротинці Виноградівського району

про стягнення суми 51 000 грн. –основного боргу за виконані роботи.

                                                                                 Суддя    Тисянчин  В. М.

                      Представники:

Від позивача –Вашкеба Б.Й., (представник за довіреністю № 310 від 02.12.2008 року)

Від відповідача –Богля М.М., сільський голова

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов закритим акціонерним товариством „Виноградівська ПМК-78”, м. Виноградів до Дротинської сільської ради,                  с. Дротинці Виноградівського району про стягнення суми 51 000 грн. –основного боргу за виконані роботи.

Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені                 ст. ст. 22, 28 ГПК України.

Клопотання про  технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід судді не надходило.

          Через прийняття до уваги клопотань сторін, спонукання судом сторін до добровільного врегулювання спору, розгляд справи неодноразово відкладався (ст. 77 ГПК України). Сторони не дійшли спільної згоди щодо укладення правомірної мирової угоди.

          Заявами (вх. №№ 180, 181 від 13.01.2009 року) позивач та його представник зменшили первісно заявлені позовні вимоги в частині основного боргу з 55 590  грн. до 51 000 грн. та відмовились від позову в частині нарахованої до стягнення пені –  9 180 грн. та штрафу –1 530 грн.  

          Тому подальше провадження у справі здійснюється щодо стягнення основного боргу в сумі 51 000 грн.

          Представник відповідача заперечив позов, однак ґрунтовних і правомірних доказів в підтвердження своїх заперечень суду не надав.

          В підсилення обгрунтування основного боргу позивач надав суду оригінали актів виконаних робіт з розширеним розрахунком, та докази правонаступництва ВАТ „Виноградівська ПМК - 78” (витяг з статуту та довідка про включення до ЄДРПОУ № 105).    

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх,  заслухавши пояснення  представників кожної сторони, суд

ВСТАНОВИВ:

          Заборгованість відповідача в сумі 51 000  грн.  –основного боргу за виконані позивачем будівельно –монтажні роботи по газифікації села Дротинці підтверджується матеріалами справи, зокрема:

       -  договором (п 2.2) від 23.05.2000 року;

       -  контрактами  за жовтень 2000 року, травень 2001 року, липень 2001 року;

       -   актами виконаних робіт за 2000 –2001 роки;

       -   актом зірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2005 року;

      -  розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

          Заявлені вимоги позивача (претензія від 08.07.2008 року) про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (4; 151); 161 ЦК УРСР (чинного до 01.01.04),  ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ч.2 п.4 Перехідних положень Господарського кодексу України –до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями ГК України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав та зобов'язань, які продовжують існувати, або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Аналогічне правило також закріплено в ст. 5 та ч.2 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

        Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання –кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є виконані роботи  (ст. 4; 42 УРСР та ст. 11 ЦК України).

Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість виконаних робіт є безспірним.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду, підрядчик зобов'язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається              (ст. 615; 625 ЦК України).

При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно – державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

                 Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

                   Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”;  ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.           Позов задоволити  повністю.

 2. Стягнути з Дротинської сільської ради (с. Дротинці Виноградівського району, вул. Тисівська, 3; код 04351104) на користь закритого акціонерного товариства „Виноградівська ПМК-78” ( м. Виноградів, вул. Івана Франка, 106; код 01037092) суму 51 000 (п'ятдесят одну тисячу грн.) –основного боргу та 700 (сімсот грн.) -  у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

     Суддя                                                                                   Тисянчин В. М.