Ухвала

від 17.10.2013 по справі 816/2282/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 р.Справа № 816/2282/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.06.2013р. по справі № 816/2282/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВАРАДІОКОМ" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області; третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комтек" про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

23 квітня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВАРАДІОКОМ" (далі - ТОВ "ПОЛТАВАРАДІОКОМ", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Полтаві, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комтек" (далі - ТОВ "Комтек", третя особа), про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 січня 2013 року №0000112310 та №0000122310.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.06.2013р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВАРАДІОКОМ" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комтек", про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 18 січня 2013 року №0000112310 в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в сумі 7906,70 грн., в тому числі 7906,70 грн. за основним платежем. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 18 січня 2013 року №0000122310 в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 8593,50 грн., в тому числі 6875,00 грн. - за основним платежем та 1718,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями. В решті позову було відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВАРАДІОКОМ" (ідентифікаційний код 23808584) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 165,00 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.06.2013р. в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що судом не було надано належної оцінки поданим доказам, в зв'язку з цим були порушенні норми матеріального права.

Позивачем було надано заперечення на апеляційну скаргу, в яких викладено свій погляд на обставини справи та зазначено, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки мотиви та підстави, зазначені в даній скарзі щодо скасування рішення суду першої інстанції є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби було замінено правонаступником Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, позивачем та третьою особою було надано заяви про розгляд справи в письмовому провадженні.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ПОЛТАВАРАДІОКОМ" (ідентифікаційний код 23808584) 29.11.1995 зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Полтавської міської ради, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 1 588 120 0000 004640. Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість.

Згідно довідки з ЄДРПОУ видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 61.20 Діяльність у сфері безпровідного електрозв'язку; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 82.20 Діяльність телефонних центрів; 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність; 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього; 95.11 Ремонт комп'ютерів і периферійного устатковання (а.с. 39).

У період з 21.12.2012 по 27.12.2012 ДПІ у м. Полтаві, на підставі направлення на перевірку від 21.12.2012 №2054, відповідно до наказу від 19.12.2012 №2541, згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пунктом 82.2 статті 82 Податкового кодексу України та на виконання постанови від 30.10.2012 старшого слідчого СВ ДПІ у м. Полтаві капітана податкової міліції Боцули М.М., проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ПОЛТАВАРАДІОКОМ" з питань фактичного здійснення господарських відносин з ТОВ "Комтек" (код ЄДРПОУ 31758383) та ТОВ "Лінктел" (код ЄДРПОУ 33714573), а також дотримання при цьому вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 30.06.2012.

За результатами перевірки податковим органом 04.01.2013 складено акт №15/22-5/23808584, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 138.2 статті 138, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на суму 8576,00 грн, в тому числі за 3 квартал 2011 року на 8576,00 грн, та занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 7457,00 грн, в тому числі за липень 2011 року на 4807,00 грн та серпень 2011 року на 2650,00 грн (а.с. 12-25).

Позивач, не погодившись із висновками, викладеними податковим органом в акті перевірки №15/22-5/23808584 від 04.01.2013, направив до податкового органу заперечення на вказаний акт (а.с. 28-29), за результатами розгляду якого ДПІ у м. Полтаві підтвердила правильність викладених в акті висновків щодо порушення ТОВ "ПОЛТАВАРАДІОКОМ" вимог податкового законодавства (лист-відповідь від 15.01.2013 №448/10/22.4-21 /а.с. 30).

На підставі акта перевірки №15/22-5/23808584 від 04.01.2013, ДПІ у м. Полтаві прийняті податкові повідомлення-рішення від 18 січня 2013 року:

- №0000122310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 9321,00 грн, в тому числі 7457,00 грн - за основним платежем та 1864,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 26);

- №0000112310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 8576,00 грн, в тому числі 8576,00 грн за основним платежем (а.с. 27).

За наслідками оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку до ДПС у Полтавській області та ДПС України, скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 18.01.2013 №0000122310 та №0000112310 - без змін (а.с. 31-38).

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що укладені позивачем правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не ким не оскаржені та у судовому порядку не визнані не дійсними, матеріалами справи підтверджено реальний характер спірних фінансово-господарських операцій та з того, що у позивача є в наявності передбачені чинним законодавством підстави для віднесення сум податку на додану вартість за цими операціями до складу податкового кредиту та витрат.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки від 04.01.2013 р. акт №15/22-5/23808584, підставами для висновку про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість став висновок податкового органу про те, що правочини укладені від імені позивача з ТОВ "Комтек" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності.

Так в ході перевірки було встановлено, що ДПІ у м. Полтаві на виконання постанови слідчого СВ ДПІ у м. Полтаві, капітана податкової міліції Боцули М.М. проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Комтек" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт №2972/22-5/31758383 від 28.09.2012, у якому зафіксовано факт порушення ТОВ "Комтек" вимог податкового законодавства.

ТОВ "Комтек" сформовані первинні бухгалтерські та податкові документи в адресу покупців за період з 01.01.2010 по 31.12.2011 без фактичного здійснення господарських операцій, чим порушені вимоги статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". В ході проведення перевірки ТОВ "Комтек" встановлено, що ТМЦ отримані від фізичних осіб, але будь-які документи на придбання не надані, як не надані регістри бухгалтерського обліку, що підтверджують відображення фінансово-господарських взаємовідносин з постачальниками та покупцями, а також наявність активів підприємства. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) ТОВ "Комтек" підприємствам-покупцям, в тому числі ТОВ "ПОЛТАВАРАДІОКОМ" за період з 01.10.2010 по 31.12.2011.

24.04.2012 Прокуратурою м. Полтави відносно службових осіб ТОВ "Комтек" порушено кримінальну справу №121230098 за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України. Під час розслідування кримінальної справи встановлено, що ОСОБА_2 створив ТОВ "Комтек" з метою прикриття власної незаконної діяльності та незаконної діяльності підприємств-покупців, яка полягала у наданні останнім, в період часу з січня 2009 року по грудень 2011 року послуг з "конвертації" безготівкових коштів у готівку, а також пособництві в мінімізації їхніх податкових зобов'язань, шляхом відображення у податковому та бухгалтерському обліку ТОВ "Комтек" неіснуючих господарських операцій з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг), що спричинило шкоду державі у великих розмірах. Постановою від 02.10.2012 СВ ДПІ у м. Полтаві порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за фактом створення ТОВ "Комтек" (код ЄДРПОУ 31758383) з метою прикриття незаконної діяльності, що спричинило шкоду державі у великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивачем у липні та серпні 2011 року віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в загальному розмірі 7457,20 грн за наслідками здійснення господарської операції з придбання у ТОВ "Комтек" товарно-матеріальних цінностей (GSM терм. Cinterion MC-52 в комплекті, р/ст Vertex VX 231, мобільний телефон Nokia 6700, мобільний телефон Nokia 2730) на загальну суму 44743,20 грн. на підставі усної домовленості.

За результатами здійснення даної господарської операції ТОВ "Комтек" виписані наступні первинні бухгалтерські документи: рахунки на оплату №518 від 01.07.2011, №663 від 17.08.2011, податкові накладні №684 від 01.07.2011, №829 від 17.08.2011, видаткові накладні №600 від 01.07.2011, №745 від 17.08.2011 (а.с. 41-42, 47-48, 53-54).

Згідно виписаних ТОВ "Комтек" за результатами реалізації позивачу товару податкових накладних, позивачем включено суму податку на додану вартість у загальному розмірі 7457,20 грн до складу податкового кредиту за липень 2011 року (4807,00 грн) та серпень 2011 року (2650,20 грн) та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень та серпень 2011 року, а витрати, понесені позивачем у результаті придбання у ТОВ "Комтек" товарно-матеріальних цінностей у розмірі 37286,00 грн, віднесені до складу витрат операційної діяльності підприємства (а.с. 67-76).

Придбаний позивачем товар отримувався директором ТОВ "ПОЛТАВАРАДІОКОМ" ОСОБА_3 на підставі довіреностей №33 від 01.07.2011 та №39 від 17.08.2011 р., що підтверджується витягом з книги реєстрації довіреностей (а.с. 91).

Оплата придбаного товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ТОВ "Комтек", що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками та платіжними дорученнями №527 від 05.07.2011, №567 від 18.08.2011 (а.с. 59-60, 102-104). Позивач в повному обсязі розрахувався з ТОВ "Комтек" за придбані товарно-матеріальні цінності.

Оприбуткування на підприємстві позивача придбаного у ТОВ "Комтек" у спірних періодах товару підтверджується долученими до матеріалів справи прибутковими ордерами №РК-0000041 від 01.07.2011 та №РК-0000048 від 17.08.2011 (а.с. 119-120).

Окремі товарно-матеріальні цінності, придбані у ТОВ "Комтек", що потребують сертифікації, мають сертифікат відповідності та висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи (а.с. 94-101).

Передача придбаного ТОВ "ПОЛТАВАРАДІОКОМ" у ТОВ "Комтек" товару відбувалась в офісі постачальника, транспортування вказаного товару автомобільним транспортом не здійснювалось, оскільки офіс ТОВ "Комтек" знаходиться в одній будівлі, що й офіс ТОВ "ПОЛТАВАРАДІОКОМ". Зважаючи на невеликі розміри та вагу ТМЦ, їх доставлено ручною кладдю керівником ТОВ "ПОЛТАВАРАДІОКОМ" ОСОБА_3

Придбаний у липні та серпні 2011 року в ТОВ "Комтек" товар доставлявся та зберігався в складському приміщенні позивача за адресою: м. Полтава, Жовтнева, 50, що орендується останнім у ТОВ Фірма "Константа Плюс" відповідно до договору оренди №4/03/01/08/09 від 02.01.2009 та додаткової угоди №2 від 04.01.2013 до нього (а.с. 89-90).

На підтвердження того, що реалізовані на користь позивача товарно-матеріальні цінності були наявні у ТОВ "Комтек", представником останнього долучено до матеріалів справи копії видаткових накладних щодо їх придбання у ФОП ОСОБА_2 (а.с. 168-170).

Придбанні у ТОВ "Комтек" товарно-матеріальні цінності на суму 41251,20 грн, в тому числі ПДВ - 6875,20 грн, а саме: GSM терм. Cinterion MC-52 в комплекті (25 шт.), мобільні телефони Nokia 6700 (6 шт.) та мобільний телефон Nokia 2730 (1 шт.) використані позивачем у своїй господарській діяльності шляхом їх реалізації з націнкою на користь контрагента-покупця Дочірньої компанії "Укгазвидобування" НАК "Нафтогаз України" філія ГПУ "ПГВ", що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними №РК-0000116 від 12.07.2011, №РК-0000134 від 22.08.2011 та довіреностями на отримання ТМЦ №1943 від 12.07.2011, №2095 від 22.08.2011 (а.с. 126-127 /в тому числі зі звороту/).

Контрагент позивача - ТОВ "Комтек" є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом, факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію на момент здійснення господарських операцій не було встановлено.

Суд першої інстанції оцінивши наявні в справі докази, відмітив, а суд апеляційної інстанції погодився, що матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірним правочином. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції робиться висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Так, наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, контрагентом на адресу позивача були виписані податкові накладні, що відповідали вимогам п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та не оспорюються відповідачем.

Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними позивачем була включена до податкового кредиту відповідного періоду, вищезазначені податкові накладні відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, дані відповідають додаткам до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з податку на додану вартість.

Правові відносини з приводу формування валових витрат унормовані розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 138.1.1. п. 138.1, п. 138.2, п.п. 138.5. 1 п. 138.5 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням наступного: датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

Згідно з п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності

Колегія суддів зазначає, що ані в суді першої інстанції ані в суді апеляційної інстанції, Відповідачем не було доведено правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень рішень. Доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем послуг (робіт) у свого контрагента відповідач не подав.

З огляду на викладене, суд першої інстанції та з чим погоджується суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про безпідставність висновку відповідача стосовно порушення позивачем вимог п. 138.2 ст. 138, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року, в частині віднесення ТОВ "ПОЛТАВАРАДІОКОМ" до складу податкового кредиту суми ПДВ у загальному розмірі 6875,20 грн. та віднесення до складу витрат операційної діяльності товариства суми витрат у розмірі 34376,00 грн.

Податковий орган протиправно не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договору.

Фахівець податкового органу в акті підтверджує надання первинних документів, але стверджує, що не встановлено підтвердження факту реальності здійснення господарської операції.

Підприємством позивача правомірно відображено в податковій звітності правові взаємовідносини з вищевказаним суб'єктом господарювання.

Разом з цим колегія судів зазначає, що в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентом.

Тобто позивач не може нести наслідків невиконання постачальниками їх зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Так, відповідачем ані в суді першої інстанції так ані в суді апеляційної інстанції не було доведено наявності між позивачем та контрагентом позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Додатково суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції взяв до уваги той факт, що згідно з змістом суджень відповідача, котрі викладені в акті висновок суб'єкта владних повноважень про відсутність факту реального вчинення господарських операцій спірного правочину вмотивований виключно посиланням на проведенні заходи податкової інспекції на обліку в якій знаходиться контрагент позивача. Однак в силу ст.70 КАС України судження органу державної податкової служби України про нереальність укладених суб'єктами господарювання правочинів не може бути визнано належним, допустимим і достатнім доказом невідповідності правочину вимогам закону.

Відповідачем до суду не надано жодних доказів, що укладений між позивачем та контрагентом у спірних правовідносинах договір в судовому порядку оспорювався, є такими, що набули законної сили, рішення судів з приводу визнання вказаного договору недійсним.

Щодо відкриття кримінальної справи відносно директора ТОВ "Комтек" ОСОБА_2 колегія судів зазначає, що доказом вини вказаної особи є вирок суду, який не було надано відповідачем.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки матеріалами справи було підтверджено реальний характер спірної фінансово-господарської операції.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.06.2013р. по справі № 816/2282/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С. Судді Зеленський В.В. П’янова Я.В.