Постанова

від 09.04.2009 по справі 11/93/08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

11/93/08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 09 квітня 2009 р.                                                                                    № 11/93/08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого   Добролюбової Т.В.

суддів    Гоголь Т.Г.,  Швеця В.О.

за участю представників сторінпозивачавідповідачів (1)

розглянувши у відкритомусудовому засіданні касаційну скаргу    голова Азізбюкін А.Н., витяг з протоколу Пустовіт Г.Г., дов.від 08.01.2009 року

Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Калініна"

на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду

від16.10.2008 року

у справі№11/93/08

господарського судуЗапорізької області

за  позовомСільськогосподарського виробничого кооперативу "Калініна"

до                                                                                                                          1. Вільнянської районної державної адміністрації2. Антонівської сільської ради у Вільнянському районні3. Відділу земельних ресурсів у Вільнянському районні Запорізької області

третя особа, без самостійних вимог на стороні відповідачапроСільськогосподарський виробничий кооператив "Світанок"

визнання недійсними розпоряджень

Сільськогосподарський виробничий кооператив “Калініна” звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Вільнянської районної державної адміністрації про визнання недійсними розпоряджень райдержадміністрації від 05.12.2006 року №845 та від 08.06.2007 року №398.

 Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.06.2008 року до участі у справі залучено другого та третього відповідачів –Антонівську сільську раду та відділ земельних ресурсів у Вільнянському районі.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.08.2008 року (суддя Гончаренко С.А.) позовні вимоги задоволені повністю, визнав недійсними розпорядження Вільнянської районної державної адміністрації від 05.12.2006 року №845 та від 08.06.2007 року №398. Рішення суду мотивоване тим, що позивач є добросовісним користувачем спірних земель, як правонаступник прав та обов'язків колгоспу ім. Калініна та КСП “Калініна”, а також як орендар - на  підставі договорів оренди, укладених з громадянами - власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай), а тому райдержадміністрація незаконно розпорядилась спірними земельними ділянками, прийнявши стосовно них розпорядження.

Запорізький апеляційний господарський суд постановою від 16.10.2008 року ( судді Шевченко Т.М., Хуторний В.М., Яценко О.М.) рішення господарського суду Запорізької області від 12.08.2008 року скасував, в задоволенні позовних вимог відмовив, з посиланням на невідповідність висновків, викладених в рішенні обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Не погодившись з постановою Запорізького апеляційного господарського суду Сільськогосподарський виробничий кооператив "Світанок" звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 16.10.2008 року скасувати, залишивши без змін рішення господарського суду Запорізької області від 16.10.2008 року. Скаржник посилається на те, що постанова апеляційного господарського суду  ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права зокрема статті 84 Земельного кодексу  України, Закону України "Про оренду землі" та статті 9 Закону України "Про порядок виділення в натурі /на місцевості/ земельних ділянок власника земельних часток /паїв/". Скарга вмотивована неправильним застосуванням апеляційним господарським судом  норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю  висновків суду обставинам справи.

Позивач та відповідач не скористались своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий госпо дарський суд України вважає, що касаційна скарга  не  підлягає задоволенню з таких підстав.

Запорізьким апеляційним господарським судом встановлено, що рішенням Антонівської сільської ради народних депутатів від 14.01.1993 року за №1 “Про узгодження проекту приватизації земель колгоспу ім. Калініна” було передбачено організацію на землях колгоспу ім. Калініна колективного сільськогосподарського підприємства з передачею в колективну власність 4742,2 га земель, в тому числі  ріллі –3997,3 га, багаторічних насаджень –79,3 га, сіножатей покращених - 76,0 га, пасовищ –284,1 га.

Рішенням №8 від 21.01.1993 року 13 сесії 21 скликання Вільнянської районної ради народних депутатів Запорізької області затверджено проект приватизації земель колгоспу ім. Калініна. На підставі названого рішення колективному сільськогосподарському підприємству ім. Калініна, 15.08.1995 року було видано Державний Акт на право колективної власності на землю, відповідно до якого в колективну власність колективного сільськогосподарського підприємства ім. Калініна,  передається 4742,2 га землі в межах, згідно з планом, для ведення сільського господарства.

Запорізький апеляційний господарський суд також встановив, що Сільськогосподарський виробничий кооператив “Калініна”  було утворено шляхом реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства ім. Калініна, про що зазначено в статуті виробничого кооперативу. Статут Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Калініна” було прийнято на загальних зборах членів виробничого кооперативу 07.03.2000 року за №122. Установчими документами було передбачено, що СВК "Калініна" є правонаступником прав та обов'язків КПС "Калініна".

В ході розгулу справи апеляційний господарський суд встановив, що у лютому 2000 року між Сільськогосподарським виробничим кооперативом   “Калініна” в особі  Азізбякіна А.П. (орендарем) та фізичними особами (орендодавцями) укладені договори оренди земельної частки (паю). За умовами наведених договорів орендодавець передає, а орендар   приймає в оренду земельну частку (пай) розміром 6,5 умовних кадастрових гектарів, право на яку засвідчено сертифікатом на право на земельну частку в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом. Кадастрові та інші характеристики земельної ділянки у всіх договорах відсутні. Термін дії договорів, відповідно до пункту 2.3, встановлено до 01 січня 2007 року.

05.12.2006 року Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області прийнято розпорядження № 845 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі в оренду Сільськогосподарському виробничому кооперативу "Світанок", яке розпорядженням №398 від 08.06.2007 року було викладено у новій редакції відносно розміру земельної ділянки, на яку надається Сільськогосподарському виробничому кооперативу "Світанок" дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, та розміру складових цієї земельної ділянки, а саме: загальна площа земельних ділянок - 61,156 га сіножатей, з них-площею 40,14га (контур поля №313) та площею 21,016га (контур поля №171 а) із земель невитребуваних земель часток (паїв) на території Антонівської сільської ради для передачі в оренду на 5 років (до моменту витребування громадянами своїх земельних часток (паїв)) з орендною платою 290 грн. за 1 га на рік, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Таким чином, апеляційний господарський суд встановив, що правовідносини між Вільнянською райдержадміністрацією та СВК "Світанок" з приводу надання останньому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 61,156 га для подальшої передачі їх в оренду врегульовані саме розпорядженням № 398 від 08.06.2007 року.

Згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частини 2 статті 5 Земельного кодексу України (в редакції 1992 року) суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Пунктом 6 Порядку оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств реорганізація передбачає створення на базі КСП однієї або декількох юридичних осіб-правонаступників в один із таких способів: злиття, поділ, виділення або перетворення. До новостворених юридичних осіб-правонаступників КСП повністю або в межах обсягів правонаступництва переходять майнові права та обов'язки реорганізованого підприємства.

Відповідно до пункту 11 вказаного Порядку, при реорганізації КСП в один із наведених способів (злиття, поділ, приєднання, перетворення) КСП втрачає статус юридичної особи і вважається таким, що припинило свою діяльність з моменту виключення його з державного реєстру.

Статтею 9 Закону України "Про прядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Статтею 13 цього Закону встановлено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли

участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Як встановив суд апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, що, фізичні особи, з якими позивач укладав в 2000 році договори оренди земельних часток (паїв) отримали в установленому порядку державні акти на право власності на землю.

Відповідно до пунктів 16, 17 Прикінцевих положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів права власності на землю.

Запорізький апеляційний господарський суд в процесі розгляду справи встановив, що спірні земельні ділянки є невитребуваними земельними ділянками (паями) громадян-членів КСП ім. Калініна, у СВК "Калініна" немає законних підстав для користування невитребуваними земельними ділянками, оскільки державний акт на право колективної власності (виданий КСП "Калініна") не є такою правовою підставою. Спірні рішення прийняті уповноваженим органом державної влади відповідно з вимогами статті 13 Закону України "Про прядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", ці рішення не порушують охоронювані інтереси та права позивача, а відтак Запорізький апеляційний господарський суд вірно застосував приписи чинного законодавства і правомірно відмовив у задоволенні позову, тому у касаційної інстанції відсутні підстави для зміни чи скасування ухваленої у справі постанови.

Доводи касаційної скарги визнаються непереконливими, оскільки зводяться до необхідності вирішення касаційною інстанцією питань про додаткову оцінку доказів, що суперечить вимогам статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, тому до уваги не приймаються.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 108, 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 16.10.2008 року у справі № 11/93/08 залишити без змін, а касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Калініна"- без задоволення.

Головуючий      суддя                                                            Т. Добролюбова

Судді                                                                                          Т.Гоголь

В.Швець