Постанова

від 08.04.2009 по справі 5/326

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

5/326

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 08 квітня 2009 р.                                                                                    № 5/326  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого  судді:Губенко Н.М.,

суддів:Барицької Т.Л.,

Грека Б.М.

розглянувши касаційну скаргу

Міністерства транспорту та зв'язку України

на постанову Львівського апеляційного господарського суду

від09.12.2008

та на рішеннягосподарського суду Львівської області

від16.09.2008

у справі№ 5/326

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Сіріус"

доДержавного авіапідприємства "Львівські авіалінії"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Міністерство транспорту і зв'язку України

проусунення перешкод у користуванні майном та зобов'язання передати майно

в судовому засіданні взяли участь  представники:- позивача Софяк В.В. (дов. №06/09 від 06.04.2009;- відповідача не з'явився; - третьої особи Журбенко М.О. (дов. №29/15/14-09 від 09.01.2009);

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 07.04.2009 №02.02.-10/144 було змінено склад колегії суддів, в провадженні якої знаходиться справа № 5/326.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 16.09.2008 (суддя Петрик І.Й.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Сіріус" (надалі позивач) з урахуванням уточнень позовних вимог (заява від 22.08.2008, том ІІ, а.с. 57) до Державного авіапідприємства "Львівські авіалінії" (надалі відповідач) задоволений повністю; за рішенням відповідача зобов'язано передати позивачу повітряні судна Як-42 UR-42544, Як-42 UR –42358, Як-42 UR-42369 та Іл-76 UR-76705 разом із двигунами Д-36 №2253601101048, №2253604901067, №2253604901049, №2253604801041 та встановлене на Як-42 UR-42358 обладнання і не чинити перешкод в користуванні позивачем вищевказаними повітряними суднами та двигунами Д-36 і системою попередження зіткнення літаків в повітрі TCAS-ІІ (CAS-67А версія 7.0); стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.; з метою забезпечення в майбутньому виконання рішення суду в частині зобов'язання передати повітряні судна: заборонено відповідачу відчужувати і передавати вищевказані повітряні судна, двигуни та обладнання в оренду (лізинг) третім особам, крім випадку виконання даного рішення суду та передачі повітряних суден позивачу.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2008 (судді: Процик Т.С., Городечна М.І., Кузя В.М.) у справі №5/326 вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Міністерство транспорту і зв'язку України (надалі третя особа), не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Підстави касаційної скарги обґрунтовуються порушенням судами норм матеріального і процесуального права та неврахуванням умов договору.

Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції в розумінні ст. 1112 ГПК України переглянути оскаржувані судові рішення.

Сторони у справі належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002  № 75, проте відповідач не скористався своїм правом бути присутнім у судовому засіданні 08.04.2009.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

Згідно із статтею 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини:

- 11.12.2002 між позивачем та відповідачем укладений договір №435 оренди літаків Як-42 UR-42544, Як-42 UR –42358, Як-42 UR-42369 та Іл-76 UR-76705, згідно з п. 1.1. якого позивач приймає в тимчасове володіння та користування вказані літаки з екіпажем для перевезення пасажирів, їх багажу та вантажів;

- 18.12.2002 позивач та відповідач уклали акт приймання-передачі двигунів Д-36, а саме: №2253604901067, № 2253601101048, №2253604901049, №2253604801041, №2253601601046;

- відповідно до п. 1.2. договору передача повітряних суден здійснюється відповідачем (орендодавцем за договором) після завершення відновлювальних та інших робіт, виконання та фінансування яких забезпечує відповідно до п. 1.3. позивач (орендар за договором);

- 06.07.2003 між позивачем та відповідачем укладено та підписано акт прийому-передачі, згідно з яким відповідач передав позивачу пасажирське судно (ПС) Як-42 UR –42358, обладнане, зокрема, двигунами типу Д-36 №№ 2253604901067, 2253601101048, 2253604901049;

- позивач забезпечив належним чином виконання та фінансування робіт по відновленню, поліпшенню, дообладнанню, реконструкції та модернізації ПС за згодою відповідача, що підтверджується матеріалами справи, а саме: контрактом №55/02-82/18-19юр від 31.12.2002 (з додатками та додатковими угодами до нього) на проведення капітального ремонту 9 авіаційних двигунів; актами виконаних робіт від 03.02.2004, 15.04.2003, комерційними посвідченнями №6 від 28.02.2003, №5 від 27.02.2003, №9 від 07.03.2003, №21 від 31.05.2003 про проходження капітального ремонту двигунів; платіжними дорученнями про оплату за виконані роботи;

- про виконання позивачем передбачених договором №435 зобов'язань по фінансуванню ремонтних та інших робіт також свідчать договір №78-11/1 від 19.11.2003, укладений між позивачем та ТОВ "А-4015" предметом яком є роботи по організаційно-технічному забезпеченню заходів по збільшенню календарного строку служби понад вісім років, міжремонтного ресурсу понад 3000 годин після останнього ремонту та призначеного ресурсу понад 9000 годин з початку експлуатації двигуна Д-36 та збільшення призначеного ресурсу понад 9000 годин агрегатам паливно-регулюючої апаратури;

- крім того, суди встановили, що належне виконання позивачем своїх договірних зобов'язань за договором №435 свідчать також наявні в матеріалах справи копії договорів №571-04/АТ від 24.06.2004, укладеного позивачем з ДП "Український центр з науково-методичного забезпечення експлуатації авіаційної технічки" про проведення експертизи заявочної, пономерної та нормативно-технічної документації, оцінки технічного стану ПС ЯК-42 UR –42358; договір про науково-дослідницьку роботу №33/06-42-04 від 25.06.2004, укладеного з ЗАТ "Як-інжиніринг", згідно з яким було проведено комплекс робіт по продовженню літаку ЯК-42 UR –42358 призначеного ресурсу 2000 льотних годин, 14000 польотів, про що свідчать акти приймання-передачі від 26.06.2004 та 30.06.2004; відповідно до договору №42/35-04 від 10.05.2004, укладеного між позивачем та ТОВ "Центр АИС ГА", проведено  роботи по оформленню рішення про експлуатацію літака Як -42 UR –42358 зі зльотною вагою 56,5 т., про що свідчить акт приймання-передачі робіт від 22.05.2004;

- згідно з контрактом №AGM від 17.04.2003 позивач придбав технологічне радіонавігаційне обладнання в складі системи попередження  зіткнення літаків в повітрі TCAS-II та інше обладнання, що призначене для встановлення на літаках цивільної авіації; вказане обладнання було встановлено на літаку Як -42 UR –42358;

- після завершення робіт по ремонту та модернізації ПС Як -42 UR –42358   26.11.2004 за домовленістю між позивачем та відповідачем укладено акт приймання-передачі, згідно з яким вказане ПС було передано відповідачу для проведення технічного обслуговування в термін з 27.11.2004 по 05.12.2004;

- однак відповідач, прийнявши від позивача вказане ПС ухилився від проведення технічного огляду та повернення літака позивачу; до того ж, матеріали справи не містять доказів передання відповідачем позивачу інших літаків, які були предметом договору оренди №435, отже, на сьогоднішній день, усі чотири повітряні судна, які є предметом договору оренди перебувають у відповідача, що свідчить про порушення останнім умов договору №435, а саме, п. 1.1.;

- крім того, судами встановлено, що в матеріалах справи містяться судові рішення у справі №3/107 за позовом  Державного авіапідприємства "Львівські авіалінії" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Сіріус", якими припинено провадження у вказаній справі в частині розірвання договору оренди №435, в частині інших вимог –відмовлено у позові.

Встановивши наведені обставини, керуючись ст. ст. 391, 396, 525, 759, 766 ЦК України, ст.ст. 193, 226 ГК України, суди попередніх судових інстанцій прийшли до висновку про обґрунтованість вимог позивача та повністю задовольнили позов останнього.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Вищий господарський суд України вважає, що оскаржувані судові рішення частково таким вимогам не відповідають з огляду на наступне.

Приписами ст. 47 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів. У такому ж порядку вирішуються питання, що виникають у процесі розгляду справи.

Відповідно до приписів ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони, відповідно до статті 6 цього Кодексу, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять пункти (умови), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судами та вбачається із умов договору, одним із обов'язків орендодавця (відповідача) є обов'язок передати орендарю повітряні судна по акту приймання-передачі, який підписується в порядку п. 1.2. договору (п. 10.2.1.); пунктом 1.2. договору сторони погодили, що повітряні судна передаються орендарю (позивачу) після завершення відновлювальних та інших ремонтних робіт; пунктом 1.3. сторони встановили, що орендар (позивач) забезпечує виконання та фінансування робіт по відновленню, поліпшенню, дообладнанню, реконструкції та модернізації ПС за згодою Орендодавця, а після виконання вказаних робіт здійснює експлуатацію ПС до відпрацювання наявного ресурсу та за рахунок отриманих доходів відшкодовує понесені витрати.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що п. 2.1. договору (п. 2.1. договору в редакції додаткової угоди №2 від 08.04.2004) сторони передбачили, що орендар вступає у строкове платне користування ПС у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі ПС, з їх внесення в додаток "В-1" Сертифікату ескплуатанта орендаря (позивача).

Отже, із наведених умов договору, укладеного між позивачем та відповідачем, вбачається, що передачі за актом приймання-передачі відповідачем (орендодавцем) позивачу (орендарю) повітряного судна передують відновлювальні та інші ремонтні роботи повітряних суден, які є предметом договору №435, здійснених та організованих позивачем за свій рахунок.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, позивачем було укладено ряд угод, про які вказувалося вище, на виконання тих чи інших робіт щодо відновлення, поліпшення, дообладнання, реконструкції та модернізації повітряного судна; результатом здійснених та організованих позивачем названих робіт є укладення 06.07.2004 з відповідачем акту приймання-передачі повітряного судна –Як-42 UR –42358 (двигуни типу Д-36 №№2253604901967, 2253601101048, 2253604901049), згідно з яким відповідач передав, а позивач прийняв вказане повітряне судно для його використання відповідно до умов договору №435.

Статтею 8 договору оренди №435 передбачений порядок базування та технічного обслуговування повітряного судна; так пунктами 8.3., 8.5. вказаної статті передбачено, що технічне обслуговування ПС по оперативних видах регламенту, по ФГ, усунення несправностей, а також технічне обслуговування у проміжних та кінцевих аеропортах при виконанні польотів ПС здійснюється силами орендодавця (відповідача) за рахунок орендаря (позивача); технічне обслуговування ПС по періодичних видах регламентних робіт виконується орендодавцем в аеропорту "Львів", термін виконання технічного обслуговування не більше семи діб.

Як встановлено судами, 26.11.2004 повітряне судно Як-42 UR –42358 згідно з актом приймання-передачі, укладеного між позивачем та відповідачем, було передано відповідачу для технічного обслуговування, яке, відповідно до наведених умов договору, мало бути виконано не пізніше 05.12.2004.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Проте, на момент звернення із даними позовом, відповідач, як встановлено судами попередніх інстанцій, всупереч наведених норм та умов договору не повернув позивачу вказане повітряне судно - Як-42 UR –42358, що як правильно зазначили суди, є порушенням умов договору №435.

Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Отже, виходячи з наведених норм та встановлених судами фактів, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення вимоги позивача зобов'язати  відповідача передати позивачу повітряне судно Як-42 UR –42358 та двигуни Д-36 №№ 2253604901067, 2253601101048, 2253604901049, які, як вказувалося вище, встановлені на вказаному повітряному судні, а також встановлене на Як-42 UR –42358 обладнання, а саме: система попередження зіткнення літаків в повітрі TCAS-II (CAS-67А версія 7.0) і не чинити перешкод позивачу в користуванні вказаним судном, вказаними двигунами та системою попередження зіткнення літаків в повітрі TCAS-II (CAS-67А версія 7.0).

В той же час, колегія суддів вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій щодо задоволення вимоги позивача зобов'язати відповідача передати позивачу повітряні судна Як-42 UR -42544, Як-42 UR –42369, Іл-76 UR –76705 та двигун Д-36 №2253604801041 та не чинити перешкод позивачу в користуванні вказаними повітряними суднами та двигуном, з огляду на наступне.

Задовольняючи вказану вимогу позивача, суди виходили з того, що відповідач безпідставно утримує у себе вказані повітряні судна та двигун, чим порушує умови договору оренди №435. Проте, суди не врахували умов договору №435, а саме: п.п. 1.2., 1.3., 2.1., про які вказувалося вище, і із приписів яких випливає, що позивач вступає у строкове платне користування повітряними суднами не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі повітряного судна; повітряні судна передаються орендарю (позивачу) після завершення відновлювальних та інших ремонтних робіт, виконання та фінансування яких забезпечує орендар (позивач). Отже, не врахувавши вказані умови договору, судами залишилося не дослідженим ключове питання, чи здійснював (організовував) позивач проведення необхідних ремонтних, відновлювальних та інших робіт повітряних суден Як-42 UR -42544, Як-42 UR –42369, Іл-76 UR –76705, проведення яких, згідно з умовами договору №435, мало передувати передачі відповідачем позивачу вказаних суден за актом приймання-передачі, тобто, чи були у відповідача обумовлені вказаним договором оренди підстави передавати позивачу вказані повітряні судна.

Крім того, зобов'язуючи відповідача не чинити перешкоди позивачу у користуванні двигуном Д -36 №2253604801041 та повернути йому вказаний двигун, суди, встановивши факт передачі відповідачем позивачу за актом приймання-передачі від 18.12.2002 двигунів, не дослідили факту вибуття вказаного двигуна із користування позивача. Тобто, зобов'язуючи відповідача повернути позивачу вказаний двигун, суди достовірно не встановили факту знаходження цього двигуна саме у відповідача та не надали належної оцінки наявним в матеріалах справи товарно-транспортній накладній №01/05-2006 від 19.05.2006 та довіреності від 18.05.2006 (том ІІ, а.с. 58-60); відповідно ж до повноважень суду касаційної інстанції, останній не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судами попередніх судових інстанцій з достовірністю встановлено та правомірно задоволені вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача передати позивачу повітряне судно Як-42 UR –42358 разом із двигунами Д-36 №2253601101048, №2253604901067, №2253604901049 та встановлене на Як-42 UR-42358 обладнання і не чинити перешкод в користуванні позивачем вищевказаним повітряним судном та вказаними двигунами Д-36 і системою попередження зіткнення літаків в повітрі TCAS-ІІ (CAS-67А версія 7.0).

Стосовно задоволення інших позовних вимог, колегія суддів вважає висновки судів передчасними та такими, що зроблені без належного дослідження матеріалів справи та достовірного з'ясування дійсних права та обов'язків сторін у даній справі, що є підставою для передачі справи в цій частині на новий розгляд під час якого необхідно уточнити позовні вимоги позивача, врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства транспорту та зв'язку України на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2008 та рішення господарського суду Львівської області від 16.09.2008 у справі №5/326 задовольнити частково.

Скасувати частково постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2008 та рішення господарського суду Львівської області від 16.09.2008 у справі №5/326 в частині передачі Державним авіапідприємством "Львівські авіалінії" Товариству з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Сіріус" повітряні судна Як-42 UR-42544, Як-42 UR-42369, Іл-76 UR-76705 разом з двигуном Д-36 №2253604801041 та в частині усунення перешкод в користуванні вказаними повітряними суднами та двигуном і в цій частині справу передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області в іншому складі суду.

В іншій частині постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2008 та рішення господарського суду Львівської області від 16.09.2008 у справі №5/326 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                              Н.М. Губенко

Судді:                                                                                   Т.Л. Барицька

                                                                                             Б.М. Грек