Рішення

від 14.04.2009 по справі 2/242

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/242

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" квітня 2009 р.                                                     Справа № 2/242

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Стародуб Л.Ф.

за участю представників сторін

від позивача Грищенко О.М. (довіреність від 10.02.09)

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (м. Київ)  

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старокотельнянське" (с.Стара Котельня Андрушівського району)

про стягнення 14472,48 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 14472,48грн., з яких: 10297,81грн. боргу за поставлений товар, 650,04грн. пені, 81,60грн. 3% річних, 683,46грн. інфляційних, 2059,57грн. штрафу, 700грн. збитків понесених на оплату юридичних послуг.

13.04.09р. до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог №419 від 08.04.09р.,якою позивач зменшив основну суму боргу, у зв'язку з тим, що після подачі позову до суду позивач сплатив частину суми основного боргу в розмірі 10297,30грн. збільшивши при цьому інші нарахування та просить стягнути з відповідача 4799,94грн., з яких: 0,51грн. боргу за поставлені продукцію, 920,03грн. пені, 115,60грн. 3% річних, 1004,23грн. інфляційних, 2059,57грн. штрафу, 700грн. збитків понесених на оплату послуг адвоката.

Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (продавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Старокотельнянське" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 77149,45грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-ЖИ00003 від 09.06.08р. на суму 55709,64грн., №РН-ЖИ00014 від 12.06.08р. на суму 2674,87грн., №РН-ЖИ00020 від 17.06.08р. на суму 6181,20грн., №РН-ЖИ00048 від 03.07.08р. на суму 1758,30грн., №РН-ЖИ00092 від 15.09.08р. на суму 10825,44грн. та довіреностями на отримання товару (а.с.21-29).

Згідно п.п.5.1,5.3 договору, покупець здійснює оплату партії товару за ціною вказаною у видаткових накладних. Оплата проводиться наступним чином: 20% від вартості товару оплачується в строк до 10.06.08 без виставлення рахунків; 80%від вартості товару оплачується покупцем в строк до 15.11.08 без виставлення рахунків.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Всупереч умовам договору, відповідач за надані послуги розрахувався частково, тому сума боргу на день подачі позову до суду становила 10297,81грн.

Після подачі позову до суду, відповідно до угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.03.09р., відповідач частково погасив суму боргу в розмірі 10297,30грн. (а.с.50), в зв'язку з чим позивачем відповідно до ст.22 ГПК України зменшено розмір позовних вимог.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання умов договору у відповідача перед позивачем утворилась забогованість в розмірі 0,51грн., яка на день розгляду справи не змінилась та підлягає стягненню.

За несвоєчасне  виконання  грошових зобов'язань, позивач на підставі  п.8.2  договору при зверненні до суду просив стягнути з відповідача 650,04 грн. пені, а уточнивши розрахунок пені просить стягнути  920,03грн.

Суд, перевіривши уточнений розрахунок пені (а.с.45), вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні, розмір яких згідно уточненого розрахунку  позивача становить: 1004,23 грн. інфляційних та 115,60 грн. 3% річних (а.с.46-47).

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Суд, перевіривши наданий позивачем уточнений розрахунок інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що сума 3% річних підлягає задоволенню.

Щодо інфляційних то позивачем в розрахунку безпідставно врахований індекс інфляції за листопад місяць 2008 року. Індекс інфляції за листопад є таким по відношенню до попереднього місяця, тобто до жовтня, однак строк виконання зобов'язання настав в листопаді, тому нарахування інфляційних можливе з наступного місяця, тобто з грудня.

Таким чином суд стягує з відповідача на користь позивача 837,18 грн. інфляційних, та відмовляє в частині стягнення 167,05 грн.

(Розрахунок інфляційних  за грудень 2008 - березень 2009 зроблений за допомогою комп'ютерної програми "Законодавство")

Крім того, на підставі п.8.4 договору, позивач просить стягнути з відповідача 2059,57грн. штрафу.

Згідно п.8.4 договору, покупець у випадку порушення умов оплати вартості  товару, сплачує на користь продавця штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Суд, перевіривши розрахунок штрафу, вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі п.8.5 договору, позивач просить стягнути з відповідача 700,00грн. збитків понесених на оплату юридичних послуг.

Дійсно, згідно п.8.5 договору, покупець зобов'язаний відшкодувати продавцю у повному обсязі всі збитки, що можуть бути понесені продавцем при невиконанні чи неналежному виконанні покупцем умов даного договору.

Обгрунтовуючи вимогу про стягнення збитків позивач посилається на те, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором, позивач змушений був звернутися за юридичними послугами, що потягнуло додаткові витрати в сумі 700,00грн.

Відповідно до ч.1 ст.220, ч.2 ст. 224 ГК України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. Під  збитками  розуміються  витрати,  зроблені  управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які  управнена  сторона  одержала  б  у  разі  належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 22 ч.2 ЦК України, зазначено, що збитками є втрати,  яких  особа  зазнала  у  зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи,  які  особа  могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Проаналізувавши зазначені норми господарський суд приходить до висновку, що витрати позивача на юридичну допомогу не є збитками, так як не пов'язані з господарським зобов'язанням.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 700,00 грн. збитків є безпідставними, тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання  має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння  зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у  судове засідання не з'явився.

Витрати, пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарськоготовариства з обмеженою відповідальністю "Старокотельнянське" (с.Стара Котельня Андрушівського району, код 03744623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (03038,м.Київ, вул.Ямська,28А; код 25591321) - 0,51грн. боргу , 920,03грн. пені, 115,60грн. 3% річних, 837,18грн. інфляційних, 2059,57грн. штрафу, 83,57грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 96,68грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                     Тимошенко О.М.  

Віддрукувати: 3 прим.