Постанова

від 23.10.2013 по справі 09/5026/1635/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2013 р. Справа№ 09/5026/1635/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Мартюк А.І.

Пашкіної С.А.

при секретарі Цурановій І.А.

за участю представників:

від позивача: Карпенко В.І. - представник за дов б/н від 22.10.2013р.;

Геращенко М.В. - представник за дов. б/н від 22.10.2013р.;

від відповідача: Житнікова Т.А. - представник за дов. №2852-01-21 від 01.10.2013р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Черкаської міської ради

на рішення господарського суду Черкаської області

від 25.12.2012р. (дата підписання - 28.12.2012р.)

у справі №09/5026/1635/2012 (суддя - Курченко Н.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Афіна Паллада ЛТД»

до Черкаської міської ради

про визнання частково недійсним договору оренди землі від 22.03.2007р.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012р. позивач - ТОВ "Афіна Паллада ЛТД" - звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаської міської ради, в якому просив визнати недійсним з моменту укладення абзац 2 п.13 Договору оренди землі від 22.03.2007р. між ТОВ "Афіна Паллада ЛТД" і Черкаською міською радою, зареєстрованого у Черкаській регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" 27.03.2007р. за №040777500043 (далі - спірна частина договору), з підстав невідповідності закону вказаної умови договору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірною частиною договору передбачено право Черкаської міської ради на зміну розміру орендної плати без внесення змін та доповнень до договору, що, на думку позивача, суперечило ст.651 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України, ст.ст. 13, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", в силу чого відповідно до ст.203, ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України зазначений абзац п.13 договору підлягає визнанню недійсним у судовому порядку.

Відповідач, Черкаська міська рада, просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись, серед іншого, на пропуск строку позовної давності на вказані вимоги, оскільки такий строк сплив 23 березня 2010 року, адже про спірний абзац п.13 Договору позивач дізнався у момент підписання Договору. До того ж, вважав відповідач, рішення Черкаської міської ради від 31.05.2007р. №2-613, яким вперше були змінені ставки орендної плати землі, і встановлені в розмірі 7,0% від їх грошової оцінки, чинне і не скасоване, господарськими судами при розгляді справи №11/5026/881/2011 щодо стягнення заборгованості досліджувалась і надавалася оцінка спірній умові Договору та обґрунтовано відхилені доводи позивача про неправомірність збільшення розміру орендної плати.

У процесі розгляду спору, заявою про уточнення позовних вимог від 25.12.2012р. представник позивача просив суд визнати недійсним з моменту укладення абзац 2 п.13 Договору оренди землі від 22.03.2007р. в частині права орендодавця змінювати розмір щорічної орендної плати без внесення змін та доповнень до цього договору в разі будь-яких змін Черкаською міською радою розмірів орендної плати, що діють в м.Черкаси.

Заява представника позивача про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Заперечуючи доводи відповідача про збіг строку позовної давності на заявлені позивачем вимоги, останній вважав, що позовна давність ним не пропущена, адже така почалася не з моменту вчинення правочину, а з моменту, коли відповідач скористався своїм правом і в односторонньому порядку, без внесення змін до договору, змінив у сторону збільшення розмір орендної плати, про що позивач дізнався з листа відповідача про наявність у нього заборгованості по договору.

Рішенням господарського суду Черкаської області (суддя - Курченко Н.М.) від 25.12.2012р. у справі №09/5026/1635/2012, позов задоволений. Визнано недійсним з моменту укладення абзац 2 п.13 договору оренди землі від 22 березня 2007 року, укладений між Черкаською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Афіна Паллада ЛТД" (орендар), зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 березня 2007 року за №040777500043.

Умотивовуючи свій висновок, місцевий господарський суд послався на те, що встановлене договором право орендодавця землі на зміну договірного розміру орендної плати без внесення змін та доповнень до договору, не передбачене умовами Типового договору оренди землі, затвердженого у відповідності до статті 14 Закону України "Про оренду землі" Кабінетом Міністрів України постановою №220 від 03 березня 2004 року в редакції постанови на дату укладення спірного договору. До того ж, місцевий господарський суд вважав, що за змістом статті 30 Закону України "Про оренду землі" внесення змін до договору оренди землі можливе лише у разі досягнення взаємної згоди сторін щодо такої зміни, підписання ними тексту із змінами до договору, а у разі недосягненні ними згоди - у судовому порядку.

З висновками та мотивами прийнятого судом першої інстанції судового акту не погодився відповідач і, звернувшись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просив скасувати судове рішення як незаконне, прийняти нове рішення, яким у позові ТОВ "Афіна Паллада ЛТД" відмовити.

Водночас відповідачем заявлене клопотання про визнання поважною причину пропуску ним процесуального строку на подання апеляційної скарги.

Ухвалою від 27.08.2013р. колегією суддів Київського апеляційного господарського суду у складі : Кропивної Л.В. (головуючий), суддів : Зубець Л.П. та Корсакової Г.В. клопотання апелянта задоволено, відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу та призначено її до розгляду на 23.10.2013р.

Розпорядженням в. о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013р. у зв'язку із перебуванням судді Зубець Л.П. у відпустці та зайнятістю судді Корсакової Г.В. в іншому судовому процесі здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Мартюк А.І., Пашкіна С.А.

У призначене судове засідання з'явилися представники обох сторін. Відповідач просив про задоволення його апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового судового акту про відмову позивачу у позові. Натомість, позивач просив залишити без змін та скасування рішення місцевого господарського суду, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

22 березня 2007 року між Черкаською міською радою (відповідач у справі, орендодавець за договором) та ТОВ "Афіна Паллада ЛТД" (позивач у справі, орендар за договором) укладено Договір оренди землі (далі - Договір), відповідно до якого орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 28.05.2004 року №5-573 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться на розі вулиць Героїв Сталінграду та бульвару Шевченка, загальною площею 1252 кв.м під існуючий торгівельний павільйон. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 12.03.2007 року №189-гр.-2007 становить 588 778 грн.

Договір зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 березня 2007 року за №040777500043.

Договір укладено на 15 років (п.8 Договору).

Відповідно до пункту 9 Договору за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки і на час укладання договору становить 17 663 грн.

Як випливає з матеріалів справи та вірно визначено судом першої інстанції, предметом спору є перевірка на відповідність закону положень договору оренди землі в частині перегляду розміру орендної плати без внесення змін та доповнень до договору оренди землі.

Так, оспорюваною позивачем є умова Договору, викладена сторонами у абзаці другому пункту 13 Договору, умови якого викладені наступним чином:

«13. Умови цього договору про розмір орендної плати переглядаються у разі:

- зміни умов господарювання, що тягне за собою зміну цільового призначення та (або) функціонального використання земельної ділянки або її частини;

- зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнту індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- невиконання орендодавцем обов'язків щодо повідомлення орендаря про права треті осіб на орендовану земельну ділянку, якщо це спричинило перешкоди у користуванні орендованою земельною ділянкою;

- в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

В разі проведення щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі, внесення інших змін на підставі вимог діючого законодавства, а також в разі будь-яких змін Черкаською міською радою розмірів орендної плати, що діють в м.Черкаси, розмір грошової оцінки земельної ділянки та розмір щорічної орендної плати змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору" (спірна умова).

В інших випадках у встановленому порядку вносяться зміни до цього договору.».

Місцевий господарський суд, аналізуючи зміст спірної умови договору на предмет її відповідності закону, виходив з того, що спірна умова не передбачена затвердженим Кабінетом Міністрів України постановою №220 від 03 березня 2004 року в редакції нормативного акту на дату укладення спірного договору Типовим договором оренди землі, а така редакція доповнена відповідачем, яким був складений текст проекту договору оренди землі.

Між тим, орендар погодився з умовами запропонованими орендодавцем землі комунальної власності, підписавши договір у запропонованій орендодавцем редакції.

Місцевий господарський суд, вирішуючи спір, не врахував, що при укладенні договору на основі Типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, сторони не вправі відступати від змісту типового договору, але не позбавлені права конкретизувати його зміст, тим більше, що за умовами Типового договору оренди землі (п.13) у договорі оренди пропонується визначати періодичність перегляду розміру орендної плати, у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

До того ж, в силу ч.3 ст.8 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

У відповідності до ст.15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду, а також відповідальності за її несплату є істотними умовами договору оренди землі.

Відповідно до абзацу другого частини 1 статті 632 ЦК України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

В силу статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у редакції закону на момент укладення договору оренди землі, до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

У відповідності до частини 1 статті 286 ГК України розмір орендної плати може бути змінений за згодою сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством, а згідно з ч.3 ст.762 ЦК України договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

При цьому, в силу 525 ЦК України, одностороння зміна умов зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом апеляційної інстанції враховано, що розмір орендної плати може визначатися у договорі як шляхом зазначення фіксованої суми, так і шляхом узгодження сторонами порядку його визначення.

Разом з тим, з укладеного сторонами договору оренди землі, складовою якого є розрахунок орендної плати, випливає, що механізм (порядок) обчислення розміру щорічної орендної плати за землю визначається формулою з урахуванням її компонентів (базових чинників), серед яких: нормативна грошова оцінка землі, ставка земельного податку та відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Таким чином, орендна плата за земельну ділянку комунальної власності, якою користується відповідач, є регульованою платою, а порядок визначення її розміру залежить від базових чинників формули, за якою обчислюється щорічний розмір орендної плати за землю.

Отже, узгодженою волею сторін на стадії укладення договору оренди передбачена можливість автоматичного, без внесення змін до договору, перегляду розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності за регульованою ціною у разі прийняття уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (публічно-правовими утвореннями) обов'язкових до виконання актів, які стосуються базових чинників формули розрахунку щорічної орендної плати за землю комунальної власності.

В силу обов'язковості умов договору (пунктів), визначених на розсуд сторін і погоджених ними, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, орендодавець по договору, до якого застосовується регульована орендна плата вправі вимагати її внесення у розмірі, встановленому на відповідний період уповноваженим регулюючим органом без додаткових змін до договору оренди, якщо такий регуляторний акт у відповідності до ч.5 статті 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» офіційно оприлюднений і не скасований в установленому законом порядку. Така правова позиція викладена у постанові пленуму ВГСУ № 6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практик розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», згідно з якою у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати, не може братися до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Висновок суду про невідповідність спірної частини договору приписам статті 30 Закону України «Про оренду землі», за змістом якої зміна розміру орендної плати за землю здійснюється за взаємною згодою сторін, судова колегія вважає неспроможним, адже фактична зміна розміру орендної плати за землю у результаті зміни базових чинників, покладених в основу розрахунку, не є зміною умови договору про розмір плати за землю, а представляє собою виконання даної умови.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що підписаний сторонами узгоджений текст договору оренди землі комунальної власності із включенням до нього умови про перегляд розміру орендної плати без внесення змін та доповнень до договору не суперечить змісту закону, адже не змінює узгодженого порядку (механізму) визначення розміру орендної плати, яка є регульованою.

За таких обставин справи висновки місцевого господарського суду за результатами розгляду ним господарського спору судова колегія вважа є хибними, а підстави для задоволення позову надуманими.

Інші доводи сторін встановленого судом апеляційної інстанції не спростовують, а тому судова колегія, скасовуючи прийняте судом першої інстанції по даній справі рішення, приймає нове - про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст.49 ГПК України понесені позивачем при поданні позову судові витрати покладаються на нього.

Судові витрати, понесені апелянтом за розгляд справи у суді першої інстанції, покладаються на позивача у справі.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Черкаської міської ради на рішення господарського суду Черкаської області від 25.12.2012р. у справі №09/5026/1635/2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду господарського суду Черкаської області від 25.12.2012р. у справі №09/5026/1635/2012 скасувати.

3. Прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ "Афіна Паллада ЛТД" до Черкаської міської ради про визнання недійсним з моменту укладення абзацу 2 п.13 договору оренди землі від 22.03.2007р. між ТОВ "Афіна Паллада ЛТД" і Черкаською міською радою, зареєстрованого у Черкаській регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" 27.03.2007 року за №040777500043.

4. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна Паллада ЛТД" (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 44, оф. 318, код ЄДРПОУ - 25203690) на користь Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36, код ЄДРОПУ - 25212542) 573,50 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

5 Доручити місцевому господарському суду видачу відповідного наказу.

6. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Кропивна Л.В.

Судді Мартюк А.І.

Пашкіна С.А.