Ухвала

від 24.09.2013 по справі 805/4646/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" вересня 2013 р. м. Київ К/800/39595/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Гончар Л.Я., Мороз В.Ф.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8.05.2013р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 3.07.2013р. у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МегаКар»

до відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області

про визнання дій неправомірними та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В :

8.04.2013р. до суду з позовом про визнання неправомірними дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області (далі Інспекція) та скасування припису звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «МегаКар» (далі Товариство). Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідачем прийнято припис, в якому зазначено, що Товариство здійснило реконструкцію будівлі та користується нею без вводу в експлуатацію. На цій підставі відповідач зобов'язав позивача припинити експлуатацію приміщення. Вважаючи дії Інспекції при проведенні перевірки протиправними, а висновки про порушення позивачем законодавства помилковими, позивач просив задовольнити позов.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 8.05.2013р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 3.07.2013р., позов задоволено.

Не погодившись з судовими рішеннями, Інспекція звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог.

У своїх запереченнях позивач посилався на те, що судові рішення є законними та обґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 14.01.2013р. головним інспектором Макіївського відділу Центрального управління державного контролю за будівництвом об'єктів Інспекції ДАБК в Донецькій області прийнято припис №4, в якому зазначено, що за результатами позапланової перевірки встановлено, що Товариством здійснюється експлуатація приміщення будівлі ресторану «Кристал» після виконання будівельних робіт з реконструкції без вводу до експлуатації згідно чинного законодавства. На цій підставі, з метою усунення виявлених порушень, головним інспектором зобов'язано позивача припинити експлуатацію будівлі.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Пунктом 9 частини 4 статті 41 цього Закону обумовлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.

Таким чином, вимагати в приписі заборону експлуатації приміщення посадова особа Інспекції, що здійснює перевірку, може лише у випадку прийняття керівником органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступником вмотивованого письмового рішення.

Згідно із частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте, в порушення приписів процесуального закону, відповідачем не надано доказів наявності вмотивованого письмового рішенням керівника Інспекції чи його заступника про заборону експлуатації об'єкту.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку про те, що особа, яка здійснювала 14.01.2013р. позапланову перевірку не мала повноважень приймати припис про припинення експлуатації приміщення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220 1 , 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області залишити без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8.05.2013р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 3.07.2013р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

Л.Я. Гончар

В.Ф. Мороз