Рішення

від 09.04.2009 по справі 29/95

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/95

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

09.04.09 р.                                                                                                       Справа № 29/95                               

Господарський суд Донецької області, у складі судді Джарти В.В.,

при секретарі судового засідання                                     Бєлікова Н.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донпромсервіс” м. Донецьк

До відповідача: Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод” м. Макіївка

Предмет спору:   стягнення  заборгованості за договором № 281/08 від 06.02.2008 р. в сумі 35 778,48 грн., в тому числі 30 917,86  грн. – основного боргу, 1 867,43 грн. – пені, 383,72 грн. – 3% річних, 2 609,47 грн. – інфляційної складової.

Представники сторін:  Від позивача: Чуракова С.А., довір. № 1/03 від 31.03.09                                                              

                                         Від відповідача: Бойко М.І., довіреність № 403/0109 від 19.01.09

СУТЬ СПОРУ:               

                                                                                     В судовому засідання 07.04.09року було оголошено перерву до 09.04.09р. об 10.00 год., в порядку ст.. 77 ГПК України    

        Товариство з обмеженою відповідальністю “Донпромсервіс” м. Донецьк звернулось до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод” м. Макіївка про стягнення  заборгованості за договором № 281/08 від 06.02.2008 р. в сумі 35 778,48 грн., в тому числі 30 917,86  грн. – основного боргу, 1 867,43 грн. – пені, 383,72 грн. – 3% річних, 2 609,47 грн. – інфляційної складової.

        Позовні вимоги Продавця, ґрунтуються на неналежному виконанні та простроченні Покупцем, грошового зобов'язання, яке виникло з поставки позивачем Товару за договором постачання № 281/08 від 06.02.08р.

      В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 281/08 від 06.02.08р (далі-Договір), укладений без протоколу, специфікації №№ 10, 11, податкову накладну,  рахунок № 289,  довіреність на отримання матеріальних цінностей та накладну № 289, з відміткою про отримання товару.

       Представник відповідача у відзиві від 07.04.09р. № 453/0109 заперечив проти позову, оскільки позивачем не надсилався рахунок, за яким відповідач мав сплатити, доказ надіслання не доданий до матеріалів справи та на момент подання позову був відсутній предмет позову.

      Представники сторін, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

       Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив:

06.02.08 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Донпромсервіс” м. Донецьк (далі - Продавець) та Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод” м. Макіївка (далі – Покупець) був укладений договір постачання  № 281/08  (далі-Договір).

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України.

Таким чином, в силу статті 712 ЦК України, статті 265 ГК України, розділів 1-2 та пункту 5.3 Договору, Продавець зобов'язався передати у власність Покупця Товар, згідно спеціфакації, в якій зазначається об”єм, ціна та строки поставки, а Покупець зобов'язався прийняти Товар та сплатити Продавцю за нього грошові кошти протягом 10 днів з дня надання рахунку .

Умови приймання Товару, визначені згідно змісту пункту 6.2 Договору, а саме: Продавець зобов”язан надати Покупцю наступні документи, а саме: рахунок, товарну накладну, сертифікат якості та податкову накладну.

Строком дії Договору, п. 10.3 зазначеного правочину, визначає період з 01.01.08 року до 31.12.08 року. У разі, якщо сторони за 30 днів  до  закінчення строку дії Договору не висунуть письмового попередження про його припинення, умови пункту 10.9 Договору передбачають автоматичну пролонгацію Договору ще на рік.

З пояснень позивача вбачається, що з моменту подання позовної заяви відповідач не сплатив жодних сум задля погашення боргу.

Надання Продавцем Товару у вересні 2009 року, вартістю 30 917,86 грн., підтверджується накладною № 289 від 30.09.08 року, яка підписана обома сторонами, належність якої до предмету спору перевірена судом.           

Покупець отримував продукцію, що підтверджується підписом його представника, на вищезазначеній накладній без зауважень. З боку Покупця продукцію отримала Потапова С.С., повноваження якої підтверджено довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, виданою підприємством відповідача.

Згідно пункту 2.2. Інструкції про порядок виготовлення, зберігання і застосування типових форм первинного обліку № КО-1 і № М-20, затвердженої Державним комітетом статистики України від 27.07.98 року № 263, накладна (типова форма № М-20) є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснило їх відпуск, для оприбуткування їх підприємством-одержувачем та для дозволу на вивіз їх з території підприємства-постачальника, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку. Згідно пункту 7.2.3 Закону України „Про податок на додану вартість” податкова накладна є звітним, а також одночасно розрахунковим документом, яка виписується на кожну повну або часткову поставку товарів

Хоча дати отримання Товару, на накладній не зазначено, суд виходить з того, що в  спірній накладній № 289, податковій накладній, рахунку та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей зазначена одна  дата, а саме: 30.09.2008 року., а оскільки в силу п.п. 2 та 3  Спеціфікацій №№ 10 та 11 від 02.10.08року до Договору, які є його невід”ємною частиною, строк поставки 10-15 днів з дня письмової заявки (вересень) та після 15.09.08р. відповідно, то відповідач повинен був оплатити продукцію протягом 5 днів з дня надання рахунку. Враховуючи той факт, що рахунок був наданий 30.09.08р., то оплата за ним мала настати до 04.10.08 року.

Згідно пункту 2.2. Інструкції про порядок виготовлення, зберігання і застосування типових форм первинного обліку № КО-1 і № М-20, затвердженої Державним комітетом статистики України від 27.07.98 року № 263, накладна (типова форма № М-20) є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснило їх відпуск, для оприбуткування їх підприємством-одержувачем та для дозволу на вивіз їх з території підприємства-постачальника, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надана позивачем товарна накладна, податкова накладна та рахунок–є належними та допустимими доказами здійснення передачі відповідачу Товару за Договором та прийняття цієї продукції останнім, тому наявність або відсутність доказів надсилання позивачу рахунку або замовлень Покупця не може спростувати факту отримання та прийняття Товару відповідачем. Докази незгоди відповідача з належністю виконання позивачем своїх зобов'язань по Договору щодо передачі Товару (якість, строки поставки тощо) або докази повної оплати боргу –суду не надавалися.

Статтею 688 ЦК України передбачено, що Покупець зобов'язаний повідомити Продавця про порушення умов Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару у в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. При отриманні товару Покупцем не подавалося жодних застережень щодо неналежності виконання Продавцем свого зобов'язання щодо поставки (стосовно якості, недостачі, строків тощо). Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, а також пункту 29 Положення про поставки товарів народного споживання, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.88 року № 888, поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним на відповідальне зберігання.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача з якістю, кількістю та асортиментом поставленого Товару, не надано доказів відмови від всього поставленого об'єму товару, за вказаними накладними та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що Покупець погодився з поставкою Товару у період - вересень 2008 року.                                                                                                                                    

Прострочення Покупцем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми за весь час прострочення, на підставі статті 625 ЦК України. За арифметичним розрахунком позивача, який перевірено судом, сума боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми за період з моменту виникнення права вимоги до грудня 2008 року становить 383,72 грн.  3% річних та 2609,47 грн. інфляційних.

Несвоєчасне виконання Покупцем грошового зобов'язання за умовами пункту 7.2 Договору та статті 549 ЦК України тягне за собою обов'язок сплати пені у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що відповідає змісту статей 549-550 ЦК України та статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”. Судом перевірено вимогу позивача стосовно стягнення пені у розмірі 1867,43 грн., нарахованої у період з моменту виникнення права вимоги до грудня 2008 року, та встановлено, що подібний спосіб нарахування відповідає нормам частини 6 статті 232 ГК України, через позовні вимоги в цій частині також мають бути задоволені.

Таким чином, причиною виникнення спору є протиправне порушення Покупцем умов Договору, а також порушення норм ЦК України та ГК України, які регулюють загальні умови виконання зобов'язань та правила виконання договорів поставки.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача.

На підставі ст.ст. 525-526, 549-550, 625 та 712 ЦК України, ст.ст. 264-271 ГК України, ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд –

                                                   ВИРІШИВ:

        Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Донпромсервіс” м. Донецьк до Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод” м. Макіївка про стягнення  заборгованості за договором № 281/08 від 06.02.2008 р. в сумі 35 778,48 грн., в тому числі 30 917,86  грн. – основного боргу, 1 867,43 грн. – пені, 383,72 грн. – 3% річних, 2 609,47 грн. – інфляційної складової  задовольнити повністю.

        Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод” (86101, Донецька область, м. Макіївка, вул. Металургійна, 47; р/р 260023107491 в АКБ «Юнекс» м. Київ, МФО 322539, ЄДРПОУ 33185989, ПН 331859805184, свідоцтво № 06516378) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Донпромсервіс” (юридична адреса: 83037, м. Донецьк, вул. Газети Комсомолець Донбасу, 43-А; поштова адреса: 83114, м. Донецьк, пр. Панфілова, 20-Б; ЄДРПОУ 31459842,  ІНН 314598405657, р/р 26002170088870, в Донецькій обласній філії АКБ „Укрсоцбанк” МФО 334011) суму боргу в розмірі  35 778,48 грн., в тому числі 30 917,86  грн. – основного боргу, 1 867,43 грн. – пені, 383,72 грн. – 3% річних, 2 609,47 грн. – інфляційної складової, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. та відшкодування сплаченого державного мита у розмірі  357,78 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 09.04.2009 р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя