Вирок

від 25.09.2007 по справі 1-19/07

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-19

Справа № 1-19

2007 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

25

вересня 2007 року                                                                            Рівненський     районний

суд Рівненської

області в особі:

судді

Красовського О.

при секретарі

Хрусюк Л.

з участю

прокурора Ідрісова Р.

з участю

потерпілих ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2

представника

потерпілих - адвоката ОСОБА_4

з участю

захисника - адвоката ОСОБА_3

розглянувши у

відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу про обвинувачення

ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_1н.,  уродженця с.  Корнин Рівненського

району Рівненської області,  мешканця

АДРЕСА_1,  українця,  громадянина України,  освіта середня спеціальна,  не одруженого,  приватний підприємець,  раніше не судимого,

за 4.1  ст. 

122,  ч.2  ст. 

126 КК України 2001 року,  -

встановив:

19.03.2003

року близько 21 год. 30 хв. в

с В.Омеляна Рівненського

району Рівненської області ОСОБА_5 в приміщенні кафе-бару «Фламінго»,  під час конфлікту на грунті особистих

неприязних відносин,  умисно наніс

потерпілому ОСОБА_1  два удари кулаком

правої руки в обличчя. Після того,  як

ОСОБА_1  вийшов з приміщення вказаного

кафе-бару,  ОСОБА_5 наніс останньому один

удар в задню частину шиї,  та декілька

ударів ногами в голову та груди, 

внаслідок чого потерпілий ОСОБА_1 

отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової

травми,  струсу головного мозку,  закритої травми грудної клітки,  перелому VII-VIII ребер

зліва,  що ускладнилось підшкірною

емфіземою,  відкритого перелому кісток

носа,  двох забійних ран лобної ділянки,  забійної рани в ділянці верхньої губи з

переходом на слизову оболонку рота,  забійної

рани в ділянці підборіддя та забійних ран в ділянці ліктьового суглобу і лівого

колінного суглобу,  що відносяться до

середньої тяжкості тілесних ушкоджень по критерію довготривалого розладу

здоров'я.

Крім

цього,  він же 04.10.2003 року близько 22

год. на березі ставка,  що у с В.Омеляна

Рівненського району Рівненської області, 

під час конфлікту,  разом з іншою

особою,  матеріали відносно якої виділені

в окреме провадження,  умисно наніс

потерпілому ОСОБА_2 декілька ударів прикладом пневматичної рушниціф правий бік

тулубу та один удар рукою в область обличчя, 

внаслідок чого потерпілому ОСОБА_2 було завдано фізичний біль і,  згідно до висновку експерта,  не спричинено тілесних ушкоджень.

Підсудний

ОСОБА_5 вину свою визнав частково і дав суду показання про те,  що 19.03.2003 року він не спричиняв таких

тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 , 

про які останній говорить. Не заперечує, 

що в приміщенні кафе-бару «Фламінго» наносив потерпілому удари в

обличчя. Щодо подій 04.10.2003 року,  то

пояснив,  що він дійсно наніс потерпілому

ОСОБА_2 декілька ударів прикладом пневматичної рушниці в правий бік тулубу та

один удар рукою в область обличчя. Решту ударів спричиняв ОСОБА_6 ,  матеріали відносно якого виділені в окреме

провадження. Заявлений потерпілими цивільний позов про відшкодування майнової

шкоди не визнає,  оскільки потерпілі не

надали суду доказів на підтвердження заподіяння їм цієї шкоди. Заявлені

цивільні позови про відшкодування моральної шкоди визнає частково. Дії

потерпілого ОСОБА_2 вважає протиправними.

Потерпілий

ОСОБА_1 дав суду показання про те,  що

19.03.2003 року він відпочивав в кафе-барі «Фламінго» в с В.Омеляна

Рівненського району Рівненської області. Близько 21 год. 30 хв. в

приміщенні кафе під час конфлікту на ґрунті особистих неприязних відносин

ОСОБА_2 умисно наніс потерпілому два удари кулаком правої руки в обличчя. Після

того,  як потерпілий виходив з кафе,  то слідом за ним йшов підсудний. Коли

потерпілий вийшов з приміщення вказаного кафе-бару,  то почув один удар в задню частину шиї,  та декілька ударів ногами в голову та груди.

Вважає,  що ці удари спричинив підсудний.

Внаслідок дій підсудного потерпілий отримав тілесні ушкодження,  у зв'язку з чим,  як потерпілий від злочину,  просить відшкодувати з винної особи за

завдану моральну і майнову шкоду, 

відповідно,  5000 грн. та 500 грн.

Потерпілий

ОСОБА_2 дав суду показання про те,  що

04.10.2003 року близько 22 год.

на березі ставка,  що у с В.Омеляна

Рівненського району Рівненської області, 

під час конфлікту,  підсудний

разом з ОСОБА_6  умисно нанесли

потерпілому тілесні ушкодження. Причому ОСОБА_6 

наносив удари бітою (дерев'яною палицею),  а підсудний наніс декілька ударів прикладом

пневматичної рушниці в правий бік тулубу, 

та один удар рукою в область обличчя. Внаслідок дій підсудного та

ОСОБА_6  потерпілий отримав тілесні

ушкодження,  у зв'язку з чим,  як потерпілий від злочину,  просить відшкодувати з винної особи за

завдану моральну і майнову шкоду, 

відповідно,   10 000 грн. та 1000

грн.

Не

дивлячись на часткове визнання своєї вини, 

вина підсудного у вчиненні злочину за ч. 1  ст. 

122 КК України доведена в судовому засіданні:

·       

відповідно до висновків судово-медичної експертизи,  потерпілий ОСОБА_1 отримав тілесні

ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми,  струсу головного мозку,  закритої травми грудної клітки,  перелому VII-VIII ребер

зліва,  що ускладнилось підшкірною

емфіземою,  відкритого перелому кісток

носа,  двох забійних ран лобної ділянки,  забійної рани в ділянці верхньої губи з

переходом на слизову оболонку рота, 

забійної рани в ділянці підборіддя та забійних ран в ділянці ліктьового

суглобу і лівого колінного суглобу,  що

відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень по критерію довготривалого

розладу здоров'я (а.с.  31,  240-241);

відповідно до показань потерпілого, 

після того,  як він виходив з

кафе,  слідом за ним йшов підсудний. Коли

потерпілий вийшов з приміщення вказаного тсафе-бару,  то почув один удар в задню частину шиї,  та декілька ударів ногами-і голову,  та. груди. Біля виходу з кафе більше нікого

не було.

Виходячи

з показань потерпілого та встановлених обставин справи суд дійшов

висновку,  що вина підсудного у вчиненні

ним злочину за ч. 1  ст.  122 КК України доведена в судовому засіданні.

Крім

того,  вина підсудного у вчиненні злочину

за  ст. 

126 КК України стверджується:

·       

під час судового слідства в якості спеціаліста було

допитано експерта обласного бюро судово-медичної експертизи в Рівненській

області Сергеева М.

,  який підтвердив свій висновок

експерта № 2540 від 26.11.2003 р. і пояснив, 

що в ОСОБА_2 виявлені наступні тілесні ушкодження: травматичний перелом VI, 

VII,  X,  XI

ребер зліва,  що ускладнилося

лівобічним пневмогемотораксом та повітряною емфіземою тканин грудної

клітки,  інших тілесних ушкоджень на тілі

ОСОБА_2 виявлено не було.

·       

допитаний як потерпілий ОСОБА_2 пояснив,  що удари по лівій стороні тулуба наносив

дерев'яною палицею ОСОБА_6,  а

ОСОБА_5,  в свою чергу,  декілька раз вдарив прикладом пневматичної

рушниці в правий бік тулубу зі сторони спини, 

що підтверджується показаннями підсудного ОСОБА_5;

·       

відповідно до висновків судово-медичної експертизи,  потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження

у вигляді травматичного перелому VI,  VII,  X,  XI ребер

зліва,  що ускладнилося лівобічним пневмогемотораксом

та повітряною емфіземою тканин грудної клітки. Ці тілесні ушкодження

відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, 

як небезпечні для життя. Інших тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_2

виявлено не було (а.с.  31).

Таким чином,  суд дійшов висновку,  що тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_2 були

спричинені не підсудним,  а ОСОБА_6,  матеріали відносно якого виділено в окреме

провадження.

Суд

вважає,  що вина ОСОБА_5 доведена

повністю,  та його дії вірно

кваліфіковано за:

·       

ч.1  ст. 122 КК

України 2001 року,  як спричинення

умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження,  яке не є небезпечним для життя і не потягло

за собою наслідків,  передбачених у

статті 121 КК України,  але таке,  що спричинило тривалий розлад здоров'я;

·       

ч.2  ст.  126 КК України,  тобто умисне завдання побоїв або інших

насильницьких дій,  вчинених групою

осіб,  які завдали фізичного болю і не

спричинили тілесних ушкоджень.

При призначенні покарання суд враховує тяжкість вчинених злочинів; особу

винного,  який вперше притягується до

кримінальної відповідальності,  щиро

розкаюється у вчиненому,  позитивно

характеризується,  займається

суспільно-корисною працею. Тому суд дійшов висновку про можливість його

виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства.

Цивільні позови, 

заявлені потерпілими,  підлягають

до задоволення частково,

виходячи з наступного.                                                                       

Згідно до  ст.  1166 ЦК України 2003 p.,  майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю особистим немайновим

правам фізичної або юридичної особи,  а

також шкода,  завдана майну фізичної або

юридичної особи,  відшкодовується в

повному обсязі особою,  яка її завдала.

Потерпілі

не надали суду доказів на підтвердження розміру завданої їм майнової шкоди.

Тому цивільні позови в цій частині не підлягають до задоволення.

Щодо відшкодування моральної шкоди, 

то суд враховує,  що відповідно

до  ст. 

1167 ЦК України 2003 p.,  моральна

шкода,  завдана фізичній або юридичній

особі неправомірними рішеннями,  діями чи

бездіяльністю,  відшкодовується

особою,  яка її завдала,  за наявності її вини,  крім випадків,  встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.3  ст. 23 ЦК України,  моральна шкода відшкодовується грішми,  іншим майном або в інший спосіб. Розмір

грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від

характеру правопорушення,  глибини

фізичних та душевних страждань, 

погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх

реалізації,  ступеня вини особи,  яка завдала моральної шкоди,  якщо вина є підставою для відшкодування,  а також з урахуванням інших обставин,  які мають істотне значення. При визначенні

розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд вважає,  що заявлений потерпілим

ОСОБА_1  цивільний позов про

відшкодування 5000 грн. моральної шкоди підлягає до часткового задоволення на

суму 3000 грн. Суд враховує характер правопорушення,  глибину фізичних та душевних страждань

потерпілого. В той же час потерпілий не довів суду інші чинники,  які б впливали на розмір відшкодування:

погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх

реалізації. Суд вважає,  що задоволення

цивільного позову в сумі 3000 грн. відповідає принципу розумності і

справедливості.

Суд вважає,  що заявлений потерпілим ОСОБА_2

цивільний позов про відшкодування 10000 грн. моральної шкоди підлягає до

часткового задоволення на суму 3000 грн. Суд враховує характер

правопорушення,  глибину фізичних та

душевних страждань потерпілого. Враховується, 

що тяжкі тілесні ушкодження потерпілому не були завдані саме підсудним

ОСОБА_5 Враховується також,  що

потерпілий протиправно перебував на території чужого володіння з метою вилову

риби. Приймається до уваги,  що

потерпілий не довів суду інші чинники, 

які б впливали на розмір відшкодування: погіршення здібностей

потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації. Суд вважає,  що задоволення цивільного позову в сумі 3000

грн. відповідає принципу розумності і справедливості.

Обставини,  які пом'якшують покарання

- щире каяття; активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини,  які обтяжують покарання - не встановлені.

Керуючись  ст. 

ст.  323,  324 КПК України,  суд,  -

засудив:

ОСОБА_5

визнати винним за:

·       

ч.1  ст. 122 КК

України 2001 року і призначити покарання - один рік шість місяців обмеження

волі;

ч2   ст.  126 

КК  України  2001  

року  і  призначити 

покарання - два  роки обмеження

волі.

На

підставі ч.1  ст.  70 КК

України остаточне покарання за сукупністю злочинів визначити шляхом поглинення

менш суворого покарання більш суворим,  і

остаточне покарання ОСОБА_5 визначити 2 (два) роки обмеження волі.

В строк відбування покарання зарахувати термін перебування під вартою з 22

березня 2004 року по 25 березня 2004 року, 

з розрахунку: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження

волі (на підставі підпункт б) пункту 1 частини 1 статті 72 КК України).

На підставі  ст.  75 КК України звільнити засудженого від

відбування призначеного покарання, 

встановивши іспитовий строк один рік.

На підставі  ст.  76

КК України покласти на засудженого наступні обов'язки (п.п.2,  3):

·       

не виїжджати за межі України на постійне проживання без

дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

·       

повідомляти  

органи  

кримінально-виконавчої  

системи   про   зміну  

місця проживання,  роботи,  навчання.

Запобіжний

захід до набрання вироком законної сили залишити попереднім -підписку про

невиїзд.

Стягнути

з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 3000 (три тисячі) грн. за завдану моральну шкоду.

Стягнути

з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 3000 (три тисячі) грн. за завдану моральну шкоду.

В

задоволенні решти цивільного позову ОСОБА_1, 

ОСОБА_2 - відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Речові

докази по справі - вудочку рибацьку,  яка

перебуває на зберіганні в Рівненському РВ УМВС України в Рівненській області -

повернути потерпілому ОСОБА_2.

На вирок

може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через

Рівненський районний суд Рівненської області протягом 15 днів.