Справа № 1-22 2007 p
Справа № 1-22 2007 p.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2007
року Гощанський районний суд Рівненської області
в складі:
головуючої - Рудик Л.М.
при секретарі - Гончар Г.С.
за
участю прокурора - Тємєшової Т.А.
захисника - ОСОБА_1
представника
потерпілої - ОСОБА_2
розглянувши у
відкритому судовому засіданні в смт. Гощі справу по обвинуваченню
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Бочаниця Гощанського району Рівненської
області, громадянина України, українця, позапартійного, з повною загальною
середньою освітою, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину,
працюючого трактористом ТОВ імені Воловікова, жителя с Жаврів Гощанського
району Рівненської області, несудимого.
за ч.2 ст. 121 КК України,
ВСТАНОВИВ:
14 січня 2006 року близько 00 год. 30 хв. на
порір'ї клубу, що знаходиться в с
Бочаниця Гощанського району, під час бійки ОСОБА_3, перебуваючи в
нетверезому стані, вдарив декілька раз кулаком в обличчя, ногою в грудну клітку
та голову потерпілого ОСОБА_4, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження
у вигляді крововиливу у м'які тканини голови справа, перелом кісток черепа з
крововиливами над та під оболонки та в речовину мозку справа, синець правої
очниці, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тяжких
тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент їх заподіяння. Від
отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в Рівненській
центральній міській лікарні.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винним себе в скоєнні
злочину визнав частково і пояснив, що 13 січня 2006 року близько 22 години він
знаходився в клубі с Бочаниця Гощанського району, коли до нього підійшов
потерпілий ОСОБА_4 і між ними виникла суперечка, причину якої він не пам'ятає,
після чого вони розійшлися. Пізніше до нього підійшов ОСОБА_5 і сказав, що
ОСОБА_4 знаходиться на подвір'ї клубу і викликає його на бійку. Коли він вийшов
на подвір'я за клуб, ОСОБА_4 зняв куртку і почав на нього наступати. Він також
зняв куртку і у відповідь вдарив ОСОБА_4 правою рукою кулаком в обличчя, а коли
той нахилився, вдарив ногою в груди, а потім ще раз ногою в обличчя. Від удару
ОСОБА_4 впав на землю. Він сів на потерпілого і наніс йому ще два - три удари
рукою в обличчя, потім встав і пішов додому, а потерпілого ОСОБА_4 забрала його
сестра ОСОБА_6 Через деякий час йому додому зателефонувала ОСОБА_6 і запитала,
чому він втік, бо ОСОБА_4 хоче продовжувати бійку. Про те, що потерпілий
знаходиться в тяжкому стані, йому стало відомо наступного дня. Наміру заподіяти
потерпілому тяжкі тілесні ушкодження він не мав. В скоєному щиро розкаюється.
Цивільний позов визнає частково. Згідний відшкодувати потерпілій ОСОБА_7
мораіьну та матеріальну шкоду.
Крім часткового визнання вини самим підсудним його винність в скоєні
злочину підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 пояснила,
що 13 січня 2006 року близько 23 години її син ОСОБА_4 пішов в клуб в с Бочаниця, а
додому
повернувся близько 05 години 14 січня 2006 року. Вдома він плакав, скаржився,
що його побили в клубі, шо в нього болить голова, під оком був синець.
Побачивши стан сина, вона пішла викликати швидку допомогу, але в лікарні їй
порадили звернутися за наданням медичної допомоги до місцевого фельдшера. Тоді
вона викликала сільського фельдшера ОСОБА_8. яка прийшла із ОСОБА_9, яка до цього працювала фельдшером
Бочаницького ФАПу. Вони надали сину першу медичну допомогу, але, побачивши, що
його стан різко погіршується, так як почалися судоми, ОСОБА_8 сама викликала
машину швидкої допомоги. Близько 08 години 14 січня 2006 року сина завезли у
Гощанську районну лікарню, а потім відправили в ЦМЛ м. Рівне, де його було
прооперовано. Не приходячи до свідомості, ІНФОРМАЦІЯ_2 син помер. Просить
стягнути з підсудного ОСОБА_3 витрати на лікування та поховання сина, а також
50 000 грн. моральної шкоди.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що близько 24 год. 13 січня 2006
року вона знаходилася в клубі с
Бочаниця на дискотеці. Бачила, як в коридорі клубу її брат ОСОБА_4 про щось
сперечався із ОСОБА_3 Потім ОСОБА_4 вийшов з клубу разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_10,
а підсудний ОСОБА_3 вийшов за ними трішки пізніше. Вона бачила, як ОСОБА_5 та
ОСОБА_10 штовхнули ОСОБА_4 і той впав, а підсудний ОСОБА_3 почав бити його
ногами по голові. Вона закричала і побігла в клуб кликати на допомогу. Коли
вона разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 піднімали потерпілого із землі, він був без
свідомості. На обличчі у нього була кров. Вона намагалася разом з ОСОБА_12
відвезти брата додому, але по дорозі він відмовився йти додому, а сказав, що
піде до ОСОБА_12 за сигаретами. Залишивши хлопців на дорозі, вона повернулася
до клубу, забрала сумку і пішла додому. Вдома розповіла мамі про бійку. Вдвох з
мамою пішли шукати брата, але його ніде не було. Близько 05 години, коли вона
повернулася додому, брат вже був вдома. Через деякий час прийшли медпрацівники
місцевого ФАПу і надали брату першу медичну допомогу.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_10 пояснили, що в ніч на 14 січня 2006 року вони
знаходилися в клубі, коли до них підійшов ОСОБА_3 і сказав, що ОСОБА_4 пропонує
битися. ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_4 не влаштовувати бійку, але той не
погодився. ОСОБА_4 зняв куртку, віддав її сестрі ОСОБА_6, а сам пішов на
вулицю. Пізніше вийшов на подвір'я клубу підсудний ОСОБА_3. ОСОБА_4 взяв за
груди ОСОБА_3 і вони почали шарпати один одного, а потім попадали на землю.
ОСОБА_6 почала кричати, а вони пішли до клубу. Пізніше в клуб після бійки
зайшов ОСОБА_4 і сказав, що з підсудним ОСОБА_3 він ще розбереться.
Свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснили, що
близько 24 години 13 січня 2006 року вони були на дискотеці в клубі с Бочаниця. В цей
час в клуб забігла ОСОБА_6 і почала кричати, що її брата ОСОБА_4 б'є ОСОБА_3
Коли вони вибігли на подвір'я клубу, то побачили, що потерпілий ОСОБА_4 лежав
на землі обличчям донизу. Зверху на ньому сидів ОСОБА_3 і бив ОСОБА_4 кулаком
по голові. Удари він наносив багато разів. ОСОБА_6 разом з ОСОБА_12 підняли
потерпшого, який був без свідомості. ОСОБА_6 розтерла снігом потерпілому
обличчя і разом з ОСОБА_12 завели його в клуб, а потім повели додому.
Свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 підтвердили, що близько 24 години 13 січня 2006
року вони знаходилися в клубі с
Бочаниця, де бачили ОСОБА_4, на обличчі якого була кров. Зі слів ОСОБА_6 їм
стало відомо, що ОСОБА_4 побив підсудний ОСОБА_3
Свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_8 пояснили, що близько 06 години
14 січня 2006 року вони по виклику прийшли до потерпілого ОСОБА_4 Зі слів його
матері та його самого дізналися, що потерпілого побили вночі під час бійки в
клубі. Потерпілий скаржився на сильну голови}- біль, під правіш оком була
гематома. Вони ввели йому обезболюючі препарати, виміряли артеріальний тиск.
Через декілька хвилин тиск у потерпілого почав падати, з'явилися перебої з
диханням та судоми, в зв'язку з чим вони
викликали швидку
медичну допомогу, яка забрала потерпілого в Гощанську ЦРЛ.
Свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_20 пояснили, що близько 24 години 13 січня 2006
року їх син ОСОБА_3 прийшов із клубу і сказав, що він побився з ОСОБА_4 Через
декілька хвилин на мобільний телефон сина телефонувала сестра потерпілого
ОСОБА_6, яка запитувала, чому ОСОБА_3 втік і викликала його знову вийти на
бійку. Через декілька хвилин вона зателефонувала вдруге, але син залишився
вдома.
Свідок ОСОБА_21 пояснила, що вночі 14 січня 2006 року близько 04 години
вона проснулася від того, що хтось плакав. Коли встала з ліжка, то побачила, що
на ліжку її внука ОСОБА_12 лежав ОСОБА_4 і плакав. На її питання, що сталося,
він відповів, що його побили у клубі, через що сильно болить вухо. Вона
запропонувала відвезти його додому, але ОСОБА_4 сказав, що додому піде сам,
тоді вона провела його на дорогу і він пішов додому.
Свідок ОСОБА_12 пояснив, що опівночі 13 січня 2006 року в клуб с Бочаниця забігла
ОСОБА_6, яка кричала, що б'ють її брата. Коли він вийшов на вулицю, потерпілий
лежав на землі без свідомості. Він разом з ОСОБА_6 обтерли його снігом і повели
до криниці, яка знаходиться за клубом, де обмили водою кров. Хотіли завести
ОСОБА_4 додому, але по дорозі він сказав, що додому йти в такому вигляді не хоче,
а буде ночувати у нього. Вдома вони перекурили і ОСОБА_4 заснув, а коли вранці
проснувся, то потерпілого вже не було.
Згідно висновків судово-медичної експертизи № 067 від 26 січня 2006 року та
додаткової судово-медичної експертизи № 067-ЕД від 22 березня 2006 року
вбачається, що при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_4 виявлено крововилив
у м'які тканини голови справа, перелом кісток черепа з крововиливами над та під
оболонки та в речовину мозку справа, синець правої очниці. Череиро-мозкова
травма у потерпілого може бути наслідком дії твердих предметів, що можливо при
нанесені ударів такими предметами у вказану ділянку голови, по часу може
відповідати періоду, вказаному в постанові про призначення експертизи (з 14 по
ІНФОРМАЦІЯ_2), і носить ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки
для життя в момент їх заподіяння. Смерть ОСОБА_4 настала від закритої
черепно-мозкової травми - перелому кісток черепа з крововиливами над і під
оболонками мозку та його речовину. Пошкодження потерпілому могли бути нанесені
як у вертикальному, так і в горизонтальному положенні тіла останнього, в цей
час нападаючий міг знаходитися спереду-справа тіла потерпілого. Між нанесеними
ушкодженнями та смертю потерпілого є прямий причинний зв'язок. Крововилив в
ділянку правого ока міг бути наслідком прямого удару кулаком у вказану ділянку,
а перелом кісток черепа міг виникнути від удару ногою. Травматична дія, яка
спричинила перелом кісток черепа, була значною. Морфологічна картина черепно
-мозкової травми у потерпілого виключає її виникнення при самовільному падінні
(а.с.82-83, 88-89 том 1).
Під час відтворення обстановки і обставин події, проведеного в ході
досудового слідства, підсудний добровільно без примусу показав і розказав про
обставини заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 (а.с.73-77 том 1).
Оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, суд рахує доведеною
винність підсудного ОСОБА_3 в скоєні злочину.
Дії підсудного ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 121 КК України як
умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,
особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Підсудний ОСОБА_3 злочин скоїв вперше, в скоєному щиро розкаявся, по місцю
проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину
(а.с.155,159 том 1, а.с. 132, 133 том 2 ).
Вказані
обставини суд вважає такими, що пом'якшують покарання.
Крім того, суд враховує, що ініціатором бійки, яка
відбулася між потерпілим та підсудним, був сам потерпілий ОСОБА_4.
Обставиною, що обтяжуює покарання, суд рахує вчинення злочину в стані
алкогольного сп'яніння.
Враховуючи обставини справи, особу винного, суд рахує за можливе призначити
підсудному покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті,
що передбачає відповідальність за даний злочин, застосувавши ст. 69 КК України.
Цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди
підлягає до задоволення повністю в розмірі і обсязі, підтверджених матеріалами
справи.
З матеріалів справи вбачається, що потерпілою ОСОБА_7
понесені витрати на лікування та поховання сина в розмірі 4 291 грн. 14 коп.,
що підтверджується накладними та розрахунковими квитанціями, які знаходяться на
а.с. 158-164 том 2, з них:2 352 грн. 39 коп. коштів, витрачених на придбання
ліків, та 1 938 грн.75 коп., витрачених на поховання.
Вирішуючи питання відшкодування моральної шкоди, суд
враховує характер та обсяг страждань, перенесених потерпілою, одночасно суд
виходить із засад розумності, виваженості та справедливості „і вважає за
можливе стягнути з підсудного на користь потерпілої ЗО 000 грн.
Одночасно суд рахує, що позов заявлений Рівненською
центральною міською лікарнею про відшкодування витрат на стаціонарне лікування
потерпшого (а.с.170 -171 том 1), підлягає до задоволення повністю в розмірі
374, 60 грн., що відповідає вимогам ст. 93-1 КПК України.
Керуючись ст.
ст. 93-1, 323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати* винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК
України, і застосувавши ст.69 КК України, призначити йому покарання у вигляді
позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_3
змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту в залі
судового засідання.
Строк відбування покарання рахувати з часу взяття під варту -11 вересня
2007 року, зарахувавши в строк відбування покарання термін затримання з 14
січня 2006 року по 17 січня 2006 року.
Тримання
засудженого ОСОБА_3 проводити в СІЗО № 24 м. Рівне.
Речові докази по справі: три марлевих бинти з п'ятнами крові, вилучені на
території клубу с Бочаниця
Гощанського району 14 січня 2006 року, які знаходяться на зберіганні при
кримінальній справі, знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 4 291 (чотири тисячі двісті
дев'яносто одна) грн. 14 коп. матеріальної шкоди та 30 000 (тридцять тисяч)
грн.. моральної шкоди, всього стягнути 34 291 (тридцять чотири тисячі двісті
дев'яносто одну)грн. 14 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь центральної міської лікарні
м. Рівне 374 (триста сімдесят чотири) грн. 60 коп.
Вирок може бути оскаржено до Рівненського апеляційного
суду через Гощанський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його
проголошення, а засудженим ОСОБА_3 протягом цього ж строку з моменту отримання
копії вироку.
Суд | Гощанський районний суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2007 |
Оприлюднено | 29.04.2009 |
Номер документу | 3444824 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Болехівський міський суд Івано-Франківської області
Головенко О.С.
Кримінальне
Гощанський районний суд Рівненської області
Рудик Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні