Постанова

від 20.08.2007 по справі 1-22/07

БОЛЕХІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1 -22/2007рік

Справа № 1

-22/2007рік

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 серпня 2007року                                                                                                                 м.

Болехів

Болехівський

міський суд Івано-Франківської області в складі: головуючого -судді     Головенко О.С

секретаря       Латик В.Є.

з участю

прокурора      Назарчук В.Й.

підсудного   ОСОБА_1

представника

потерпілого адвокатаОСОБА_2розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі

суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,   уродженця та жителя  АДРЕСА_1,   

громадянина  України,    з 

середньою  освітою,  одруженого, 

непрацюючого,  несудимого за

ч.1  ст. 

122 ,  ч.1  ст. 296 КК України, -

встановив:

 Підсудний ОСОБА_1 вчинив грубе порушення

громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства,  під час чого заподіяв потерпілому середнього

ступеня тяжкості тілесні ушкодження,  які

викликали тривалий розлад здоров'я при таких обставинах.

ОСОБА_1

01 жовтня 2000року приблизно о 21 годин, 

перебуваючи в громадському місці -парку м. Болехова під час святкування

дня міста,  підійшовши до ОСОБА_3 і

безпричинно,  з хуліганських

спонукань,  грубо порушуючи громадський

порядок з мотивів явної неповаги до суспільства з особливою зухвалістю в

присутності відпочиваючих громадян, 

наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_3, 

від якого потерпілий впав на землю, 

а ОСОБА_1 став наносити йому удари ногами по всьому тілу,  внаслідок чого заподіяв фізичну біль. Коли

відпочиваючий ОСОБА_4хотів допомогти підвестися ОСОБА_3 вз землі,  підсудний, 

продовжуючи свої хуліганські дії, 

наніс удар ногою в обличчяОСОБА_4, 

від чого він впав на землю,  а

ОСОБА_1 став наносити йому удари ногами по всьому тілу,  внаслідок чого заподіяв останньому середнього

ступеня тяжкості тілесні ушкодження,  які

викликали тривалий розлад здоров'я у вигляді закритої черепно-мозкової

травми,  яка проявилася струсом головного

мозку,  двобічного перелому нижньої

щелепи з незначним зміщенням.

Підсудний

ОСОБА_1 вину в скоєному не визнав та пояснив, 

що перебуваючи на святкуванні дня міста в міському парку,  замітив, 

що на відстані 5-6метрів від нього відбувається бійка. Він подумав,  що можливо, 

б'ються знайомі йому хлопці,  з

якими він разом відпочивав,  і пішов

розбороняти. Хто бився він не бачив,  бо

було темно. Йому не вдалося роборонити бійку, 

бо хтось його забрав звідти. Потім до нього підбіг незнайомець і вдарив

його по нозі,  він відчув сильну біль. В

цей час до нього підбігла з його компанії дівчина,  яка теж трималася за ногу і впала. Він

зрозумів,  що той хлопець,  який вдарив його по нозі,  вдарив і дівчину. Піднявши голову,  він побачив перед собою молодого хлопця,  який тримав в руці палку і замахувався

нею,  щоб нанести йому або дівчині удар.

Щоб не дати йому цього зробити,  він відштовхнув

його від себе рукою в грудну клітку,  від

чого він відійшов декілька кроків назад, 

але не впав. Потім,  піднявши

дівчину,  він пішов додму. Ніякі

хуліганські дії він не вчиняв і нікому не наносив тілесні ушкодження. З приводу

інциденту його викликали в міліцію та питалися чи наносив він будь-кому удари і

в своїх письмових поясненнях він заперечував щодо своєї участі в бійці. В

жовтні 2000року він поїхав на заробітки в Чехію і перебував там 4 роки.

Приїхавши в січні 2000 року додому на різдвяні свята,  його ніхто не повідомляв про те,  що відносно нього порушена справа.

Погостювавши вдома місяць,  він знову

поїхав до Чехії. В серпні 2006року він повернувся додому,  одружився, 

справили весілля. І коли поїхав знову на роботу в Чехії,  то сестра перед зимовим святами подзвонила до

нього і сказала,  що приходили працівники

міліції з і його розшукують. Він попросив її піти і взнати з яких підстав його

розшукують. В січні 2007року сестра подзонила і повідомила його,  що відносно нього порушена кримінальна справ.

Звільнившись з роботи,  він в лютому

2007року приїхав додому і на наступний день прийшов у відділенні міліції,  де йому роз'яснили,  що відносно нього

порушена кримінальна справ,  йому 21 лютого

2007року пред'явили обвинувачення, 

і допитали як обвинуваченого та обрали запобіжний захід - підписку про

невиїзд. Вказує,  що від кримінальної

відповідальності він не ухилявся, 

оскільки навіть не догадувався до часу пред'явлення обвинуваченн йому що

відносно нього порушена кримінальна справа.

Незважаючи

на те,  що підсудний свої участі в даних

злочинах не визнав,  його винність

доведена матеріалами справи: поясненнями потерпілих свідків,  висновком експертизи.

Зокрема,  з оголошених пояснень

потерпілого ОСОБА_3 вбачається,  що в той

день,  коли він перебував на святкуванні

дня міста та з'ясовував стосунки з ОСОБА_5,  до нього підбіг підсудний та наніс

йому удар кулаком в обличчя,  від чого

він впав на землю,  аОСОБА_1продовжував

його копати. КолиОСОБА_1зупинив свої дії, 

він побачив,  що до нього

нахилився ОСОБА_4 ,  щоб допомогти йому

підвестися,  аОСОБА_1в цей час наніс

ОСОБА_4удар в нижню щелепу,  від чого той

впав і втратив свідомість (а.с. 32).

Потерпілий

ОСОБА_4пояснив,  що під час святкування

дня міста між його товаришемОСОБА_3та ОСОБА_5 виникла шарпанина,  під час якої ОСОБА_3впав на землю. Він

підійшов до нього,  щоб допомогти йому

піднятися,  однак відчув від удару сильну

біль в щелепі,  втратив свідомість.

Вважає,  що цей удар в обличчя йому наніс

підсудний,  оскільки він находився до

нього найближче. З приводу отриманої травми він лікувався 23 дні. В поданих ним

заявах,  зазначив,  що підсудним відшкодовано йому 1500грн.,  атому немає до нього ніяких претензій,  в тому числі майнового характеру.

З

пояснень свідка ОСОБА_6,  батька

потерпілого,  вбачається,  що після святкування дня міста зранку 02

жовтня 2000року,  у його сина набрякла

нижня частина обличчя. З приводу отриманої травми син розповів,  що його побили в парку,  а від працівників міліції вони

дізналися,  що це вчинив ОСОБА_1

СвідокОСОБА_7

вказав,  що коли він проходив по парку в

жовтні 2000року,  то побачив,  якОСОБА_3піднімає із землі побитогоОСОБА_4 ОСОБА_4йому

вказував,  що не зорієнтувався в

тому,  хто наносив йому удари.

З

пояснень свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9вбачається,  що що під час святкування дня міста в жовтні

200року вони зустріли потерпілих,  які

були побиті,  але хто наносив їм удари,  невідомо.

Свідок

ОСОБА_10,  підтвердила про те,  що її брат - ОСОБА_1,  тривалий час перебував в Чехії,  приїждав додому на різдвяні свята та для

того,  щоб одружитися. Про те,  що він перебуває в розшуку він не знав,  ніхто про це ні його ні їх,  як родичів, 

не повідомляв. І тільки в грудні 2006року прийшли працівники міліції і

виясняли де він знаходиться,  про що вона

його повідомила телефонним дзвінком.  За

просьбою брата вона сходила у відділення міліції,  де дізналася з приводу чого його розшукують ,

про що йому повідомила. Брат зразу ж прихїхав додому,  вони разом сходили у відділення міліції , де

в лютому 200року йому пред'явили обвинувачення.

Допитаний

як свідок слідчий Долинського РВУМВС ОСОБА_11,  в провадженні якого проводилося досудове слідство,  пояснив, 

що на початку 2007року до них з'явилася сестра підсудного,  щоб з'ясувати з яких підстав розшукують його

брата. А через місяць в кінці лютого 2007року з/явився підсудний разом з

сестрою і пояснив,  що ніякого злочину

він не вчиняв тому не зрозуміло,  чому

його розшукують. Йому було 21 лютого 2007року пред'явлено обвинувачення та

обрано запобіжний захід-підписку про невиїзд.

За

результатами судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_4виявлено

середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження, 

що викликало тривалий роздад здоров'я у вигляді двобічного перелому

нижньої щелепи з незначним зміщенням та легкі тілесні ушкодження з

короткочасним розладам здоровя у вигляді закритої черепно-мозкової травми,  яка проявилася струсом головного мозку

(а.с.  19-20).

Умисне

нанесення підсудним ударів потерпілому під час вчиненнями ним хуліганських дій

в нічний час в присутності відпочиваючих громадян,  зривом відпочинку цих громадян,  свідчить про його особливу зухвалість.

Таким

чином,  оцінивши вказані докази в сукупності,  суд прийшов до висновку,  що належною є правова оцінка дійОСОБА_1,  за ч.1 

ст. 296,  ч.1  ст. 122 КК Ураїни,  оскільки він вчинив хуліганство,  що супроводжувалося особливою зухвалістю та

заподіяв потерпілому середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження,  які викликали тривалий розлад здоров'я.

Відповідно

до  ст. 49 КК України особа звільняється

від кримінальної відповідальності,  якщо

з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі

строки : два роки - у разі

вчинення

злочину невеликої тяжкості,  за який

передбачено покарання менш суворе,  ніж

обмеження волі,  три роки - у разі

вчинення злочину невеликої тяжкості,  за

який перебачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі та п'ять років

- у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Вчинення

хуліганства,  за яке встановлена

відповідальність за ч.1  ст.  296 КК належить за ч.2  ст. 12 КК до категорії злочинів невеликої

тяжкості,  а умисне заподіяння середньої

тяжкості тілесних ушкоджень відноситься до категорії злочинів середньої

тяжкості.

ОСОБА_1

вчинив ці злочини в жовтні 2000року і на час розгляду справ в суді з того

моменту пройшло понад шість років.

Даних

про те,  що після вчинення зазначених

злочинів підсудний ухилявся від слідства або суду в матеріалах справи немає.

За таких

обставин кримінальна справа підлягає закриттю у зв'язку із закінченням строків

давності на підставі ч.2  ст.  11-1 КПК.

Відповідності

до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами

України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди,  заподіяної злочином і стягнення безпідставно

нажитого майна» передбачено,  що у разі

закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не

розглядається. Позовні вимоги прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне

лікування потерпілого вирішуються в порядку цивільного судочинства.

На

підставі викладеного,   ст. 49КК України

та керуючись  ст. ч.2 ст. 11-1 ,  248 КПК України,  суд, -

постановив:

ОСОБА_1

звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1  ст. 296, 

ч.1  ст. 122 КК України у зв'язку

із закінченням строків давності на підставі 

ст.  49 КК України,  провадження в справі закрити.

Запобіжний захід

ОСОБА_1 -підписку про невиїзд- скасувати.

Цивільний

позов прокурора в інтересах держави Івано-Фанківського обласного відділу

держказначейства в особі Івано-Франківської обласної клінічної лікарні про

відшкодування 467грн.47коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого

залишити без розгляду.

Постанова

може бути оскаржена до апеляційного суду Івано-Франківської області через

Болехівський міський суд протягом семи діб з дня її винесення шляхом подачі

апеляції.