Рішення

від 24.10.2013 по справі 23/114

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ   83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46 Р І Ш Е Н Н Я    іменем України 24.10.2013                                                                                                          Справа № 23/114                                за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Фабрика будівельних сумішей ”БудМайстер” м. Павлоград до відповідача: Закритого акціонерного товариства ”Юнімет” м. Донецьк про  стягнення 165  595, 74 грн.    Суддя              Забарющий М.І.   Представники сторін: Від позивача: не з'явились   Від відповідача: не з'явились   СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ”Фабрика будівельних сумішей          ”БудМайстер” м. Павлоград,  звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, закритого акціонерного товариства ”Юнімет” м. Донецьк, про стягнення 165  595, 74 грн. збитків. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на: -  укладення сторонами 14.04.2006р. договору поставки № 14/04-2006/56 за умовами якого відповідач зобов'язався поставити позивачу стелажну конструкцію та встановити її на території позивача; - накладну № РН – 0000021 від 02.06.2006р.; - встановлення комплексу стелажного обладнання на території позивача 01.06.2006р.; - оплату ним рахунків відповідача платіжними дорученнями № 243 від 17.04.2006р. та № 295 від 08.06.2006р. на загальну суму 56  508 грн. 86 коп.; - руйнування поставленої та встановленої відповідачем стелажної системи, яке сталось 08.04.2008р.; - службові записки директора виробництва ТОВ «Фабрика будівельних сумішей «Будмайстер» від 09.04.2008р. та від 20.05.2008р. та фотознімки, які підтверджують, що зруйнувались відповідні конструкції; - відмову відповідача з'явитись у місце монтажу системи для огляду руйнувань на виклик покупця (замовника); - складення ним акту про недоліки стелажної системи та звернення до Придніпровської державної академії будування та архітектури про надання оцінки пошкодженої стелажної системи, яка надала відповідний висновок; - висновок академії, який фактично підтверджує вину відповідача у пошкодженні стелажної системи; - збитки, які у нього виникли у зв'язку зі зруйнуванням стелажної системи; - не передання йому відповідачем необхідної та достовірної інформації (сертифікатів, ДСТУ та ТУ) стосовно поставленого та змонтованого товару; - ст.ст. 22, 631, 680, 712, 1209 Цивільного кодексу України (далі - ЦК); - ст. 225 Господарського кодексу України (далі - ГК). Відповідач вимоги позивача не визнав. В ході розгляду справи суд дійшов висновку, що для розв'язання питань щодо причин руйнування стелажної системи необхідні спеціальні знання. У зв'язку з цим суд призначив судову технічну експертизу, доручивши її проведення Дніпропетровському науково – дослідному інституту (НДІ) судових експертиз м. Дніпропетровськ, про що виніс ухвалу у справі від 13.11.2008р. Цей інститут не спромігся провести цю експертизу, мотивуючи це відсутністю фахівців і обладнання. У зв'язку з викладеним, суд доручив проведення даної експертизи Придніпровській державній академії будівництва та архітектури м. Дніпропетровськ (далі - Академія). На певному етапі матеріали справи, які були направлені судом на адресу Академії, були втрачені. Звернення суду до органів прокуратури щодо розшуку справи не дали позитивного результату. Тому на запит суду позивач надав копії позовних матеріалів, після отримання яких суд доручав (по черзі) проведення судової технічної експертизи Харківському, Донецькому, Київському, Кримському, Львівському і Одеському НДІ судових експертиз. Всі ці інститути теж відмовились від проведення експертизи знову ж таки мотивуючи свою відмову відсутністю фахівців в питаннях поставлених перед експертизою. Ухвалою у справі від 08.05.2013р. суд призначив проведення експертизи Київській незалежній судово – експертній установі м. Київ (далі - Установа). Установа повідомила суд про необхідність попередньої оплати з проведення експертизи. Суд запропонував позивачу здійснити оплату рахунка Установи на проведення експертизи. Позивач не оплатив цього рахунку. У зв'язку з цим Установа повернула суду матеріали справи не провівши судову експертизу. Зважаючи на викладене, суд розглядає справу за наявними в ній документами. Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив: Сторони уклали договір поставки № 14/04-2006/56 від 14.04.2006р. згідно умов якого,постачальник (відповідач) зобов'язався поставити, проконтролювати встановлення та передати у власність замовника (позивача) комплектуючі, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити на умовах цього договору (п. 1.1 договору). Найменування, номенклатура та технічні параметри комплектуючих зазначаються у специфікації (додаток № 1 до договору). План розміщення обладнання на об'єкті приведено у додатку № 2 до договору (п.1.3 договору). Додатком № 1 до договору № 14/04-2006/56 від 14.04.2006р. було встановлено, що: вартість товару за цим договором складає суму 56  508, 86 грн.; поставці підлягає слідуючий товар: -          рама П90, h= 8  300 *1  000мм, оцинкована; -          балка Z 130 * 45 * 2.0, L 2  500 мм пофарбована з максимальним навантаженням 2  000 кг на рівень; -          балка Z 130 * 45 * 3.0, L 3  650 мм, пофарбована з максимальним навантаженням 1  700 кг на рівень; -          з`єднувачі спарених рядів - 400. Сторони домовились (п. 2.1 договору), що постачальник зобов'язується забезпечити поставку комплектуючих замовнику і проконтролювати встановлення до 31.05.2006р. за умови отримання попередньої оплати. Проаналізувавши матеріали справи суд дійшов висновку, що вимоги позивача необґрунтовані і задоволенню не підлягають тому, що: - за даними позивача стелажна система була встановлена 01.06.2006р., а отримана ніби-то була 02.06.2006р., що неможливо з логічної точки зору; -  не подано доказів того, що саме з комплектуючих поставлених відповідачем була встановлена стелажна система, яка зруйнувалась (не додано і доказів того, що у власності позивача не було аналогічного обладнання для встановлення стелажної системи, яка зруйнувалась); - не підтверджено ким саме і коли була змонтована стелажна система, яка зруйнувалась, і які документи використовувались при зборці цієї системи, і якщо таких документів не було, то з яких принципів встановлення цієї системи виходили особи, які її встановлювали; - не надано доказів того, у який спосіб,  як, скільки якого товару було складено на стелажній системі (довідки додані до позову є похідними документами і носять довідковий характер, не маючи статус доказів); - строки ремонту та заміни дефектних частин, визначені п. 7.1 договору, на день руйнації стелажної системи пройшли; - не доведено, що всі стелажі були зруйновані з деталей поставлених відповідачем; - з момента встановлення стелажної системи пройшло більше ніж 2 роки, а доказів, чи експлуатувалась вона за цей період і як суду не надано; - висновки експертизи, додані до позову, для суду, є лише точкою зору працівників академії, оскільки на той час судова експертиза не призначалась; - не надано доказів того, що представники відповідача запрошувались для участі у проведенні експертизи, хоча б у статусі спостерігача; - посилання на норми ст. 1209 ЦК безпідставне, оскільки у позивача могли виникнути збитки, які витікають з договірних зобов'язань, а не шкода; - матеріали справи не містять доказів або інформації з питання, чи здійснював позивач протягом часу з дня встановлення стелажної системи до дня її руйнації (а це 2 роки) будь - які ремонти цієї системи; -   не доведено, куди поділась зруйнована система, чи можна її відремонтувати; - відсутні докази вартості пошкодженого товару і його фактична наявність станом на 08.04.2008р. Крім того, спосіб реалізації дій судді щодо витребування доказів за п.4 ст.65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), визначений ст.38 ГПК, згідно якої суд витребує документи лише за клопотанням сторін у певних випадках - таких клопотань від сторін не надходило. Така позиція суду відповідає принципу змагальності сторін, закладеного п.4 ч.3 ст.129 Конституції України.         На підставі ст.ст. 20, 173-175, 193, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 9, 22, 614, 623 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд - В И Р I Ш И В: Позивачу у позові відмовити. Суддя                                                                                                      М.І. Забарющий            В судовому засіданні 24.10.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.                                                                           Повний текст рішення складено та підписано 29 .10.2013р.     Надруковано  3  прим. Позивачу-1 Відповідачу-1                     у справу -1