Рішення

від 21.10.2013 по справі 916/2478/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" жовтня 2013 р.Справа № 916/2478/13

За позовом : Товариство з обмеженою відповідальністю „СТИЛЛКРАФТ"

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю „Група компаній „ГЛАВСТОЙ"

про стягнення 502715,51грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Чебанюк В.С. - довіреність;

Від відповідача: Стефанов О.Ф. - довіреність;

В судовому засіданні 21.10.2013р. приймали участь представники:

Від позивача: Чебанюк В.С. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „СТИЛЛКРАФТ" звернулось до суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Група компаній „ГЛАВСТОЙ" про стягнення заборгованості в сумі 502715,51грн., яка складається з основного боргу в сумі 442150,20грн., пені в розмірі 50471,10грн. та 3% річних в сумі 10094грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.09.2013р. було порушено провадження по справі №916/2478/13.

В судовому засіданні 07.10.2013р., в порядку ст. 77 ГПК України, проголошувалась перерва до 21.10.2013р.

Відповідач у засідання суду, окрім 07.10.2013р., не з'явився, своїм правом на захист на скористався, відзив на позов не надав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 21.10.2013р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

06.08.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Група компаній „ГЛАВСТОЙ" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „СТИЛЛКРАФТ" (Постачальник) був укладений договір поставки №06-08-12/1 (далі договір).

Пунктом 9.1. договору передбачено, що договір набирає юридичної сили з моменту його підписання сторонами, діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно п.1.1 договору, Постачальник зобов'язується виготовити згідно з п.2.1 та поставити Покупцю в порядку та строки, передбачені дійсним договором: плити ортотропні марки: СС - 1 штука, КС - 1 штука (далі - плити) загальною вагою 61,081 тони, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Плити за ціною, в порядку та строки, передбачені дійсним договором.

Право власності Покупця на Плити виникає з моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі Плит або товарно-транспортної накладної (п. 1.2 договору).

Вартість однієї тони Плит тверда та складає 12200грн., включає ПДВ 20% - 2033,33грн. Загальна сума дійсного договору - 745188,20грн., в тому числі ПДВ 20% - 124198,03грн. (п.3.1 договору).

Оплата здійснюється Покупцем в національній валюті України - гривні в безготівковій формі шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок Постачальника (п. 3.3 договору).

Пунктом 3.4 договору передбачено, що оплату по дійсному договору здійснюється в порядку: а) авансовий платіж 350000грн., в тому числі ПДВ 20%, який перераховується на рахунок Постачальника 07.08.2012р., б) кінцевий розрахунок проводиться після отримання Покупцем всього об'єму Плит, передбаченого дійсним договором, в стані готовому к монтажу.

Розділом 4 договору передбачені базисні умови поставки. Так, пунктом 4.1 договору передбачено, що Постачальник здійснює поставку Плит в строк до 28.08.2012р. Датою поставки Плит вважається дата підписання сторонами Акта приймання - передачі або товарно-транспортної накладної (п.4.3 договору). Зобов'язання Постачальника по передачі партії Плит вважається виконаною після підписання сторонами Акта приймання - передачі або товарно-транспортної накладної (п.4.5 договору).

Між сторонами по договору була укладена додаткова угода до договору поставки №06-08-12/01 від 06.08.12р. умовами якого визначено: пункт 1.1 договору передбачено, що Постачальник зобов'язується виготовити згідно з п.2.1 та поставити Покупцю в порядку та строки, передбачені дійсним договором: плити ортотропні марки: СС - 1 штука, КС - 1 штука (далі - плити) загальною вагою відповідно узгодженим сторонами кресленням, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Плити за ціною, в порядку та строки, передбачені дійсним договором. Постачальник зобов'язується поставити Плити в строк до 28.12.2012р.

Позивач вказує, що свої зобов'язання за договором виконував належним чином, поставив відповідачу товар на загальну суму 1607850,20грн., що підтверджується актом приймання виконаних робіт №1 від 16.10.2012р. на суму 394865,20грн., актом приймання виконаних робіт №2 від 28.11.2012р. на суму 394755,40грн., актом приймання виконаних робіт №3 від 25.12.2012р. на суму 418167,20грн., актом приймання виконаних робіт №4 від 26.12.2012р. на суму 400062,4грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Втім, відповідач свої зобов'язання за договором щодо своєчасного розрахунку за отриманий товар належним чином не виконав, здійснив часткову оплату вартості отриманого товару на загальну суму 1165700грн., що підтверджується банківськими виписками копії яких міститься в матеріалах справи.

Позивач зазначає, що на даний час за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 442150,20грн.

Посилаючись на порушення Відповідачем зобов'язань за договором щодо своєчасного розрахунку за отриманий товар Товариство з обмеженою відповідальністю „СТИЛЛКРАФТ" змушено було звернулося до господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтю 712 ЦК України передбачено, що договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №06-08-12/1 від 06.08.2012р. в сумі 442150,20грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі затримки Покупцем платежів, передбачених п.3.4 „б" договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми несвоєчасно сплаченого платежу за кожен день прострочи, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором поставки №06-08-12/1 від 06.08.2012р., а саме не розрахувався з позивачем за отриманий товар, що зумовило нарахування останнім пені, з врахуванням часткового поетапного погашення за період з 27.12.2012р. по 02.09.2013р. в сумі 50471,10грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проте, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено що наданий розрахунок не відповідає вимогам чинного законодавства щодо періоду нарахування пені, в зв'язку з чим судом самостійно здійснено перерахунок пені.

Так, здійснивши перерахунок пені за 183 дні починаючи з суми боргу 680450,20грн. (оскільки до 29.12.2012р. було часткове погашення загодованості на загальну суму 927400грн.) за період з 29.12.2013р. по 08.01.2013р. розмір пені складає 3067,60грн., з суми боргу 662450,20грн.(оскільки 09.01.2013р. було часткове погашення в сумі 18000грн.) за період з 10.01.2013р. по 14.01.2013р. розмір пені складає 1361,20грн., з суми боргу 652450,20грн. (оскільки 15.01.2013р. було часткове погашення в сумі 10000грн.) за період з 16.01.2013р. по 06.03.2013р. розмір пені складає 13406,51грн., з суми боргу 592450,20грн. (оскільки 07.03.2013р. було часткове погашення в сумі 60000грн.) за період з 08.03.2013р. по 12.03.2013р. розмір пені складає 1217,36грн., з суми боргу 582450,20грн. (оскільки 13.03.2013р. було часткове погашення в сумі 10000грн.)за період з 14.03.2013р. по 21.03.2013р. розмір пені складає 1914,90грн., з суми боргу 568450,20грн. (оскільки 22.03.2013р. було часткове погашення в сумі 14000грн.) за період з 23.03.2013р. по 28.03.2013р. розмір пені складає 1401,66грн., з суми боргу 560450,20грн. (оскільки 29.03.2013р. було часткове погашення в сумі 8000грн.) за період з 30.03.2013р. по 07.04.2013р. розмір пені складає 2072,90грн., з суми боргу 531650,20грн. (оскільки 08.04.2013р. було часткове погашення в сумі 28800грн.) за період з 09.04.2013р. по 11.04.2013р. розмір пені складає 655,46грн., з суми боргу 517650,20грн. (оскільки 12.04.2013р. було часткове погашення в сумі 14000грн.) за період з 13.04.2013р. по 17.04.2013р. розмір пені складає 1063,66грн., з суми боргу 503650,20грн. (оскільки 18.04.2013р. було часткове погашення в сумі 14000грн.) за період з 19.04.2013р. по 21.04.2013р. розмір пені складає 620,94грн., з суми боргу 495650,20грн. (оскільки 22.04.2013р. було часткове погашення в сумі 8000грн.) за період з 23.04.2013р. по 28.04.2013р. розмір пені складає 1222,15грн., з суми боргу 475650,20грн. (оскільки 29.04.2013р. було часткове погашення в сумі 20000грн.) за період з 30.04.2013р. по 19.05.2013р. розмір пені складає 3909,45грн., з суми боргу 470150,20грн. (оскільки 20.05.2013р. було часткове погашення в сумі 5500грн.) за період з 21.05.2013р. по 29.05.2013р. розмір пені складає 1738,91грн., з суми боргу 452150,20грн. (оскільки 30.05.2013р. було часткове погашення в сумі 18000грн.) за період з 31.05.2013р. по 24.06.2013р. розмір пені складає 4459,56грн., з суми боргу 447150,20грн. (оскільки 25.06.2013р. було часткове погашення в сумі 5000грн.) за період з 26.06.2013р. по 13.07.2013р. розмір пені складає 3087,70грн., загальний розмір пені який підлягає задоволенню складає 41199,96грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було нараховано три відсотки річних на суму простроченого грошового зобов'язання в розмірі 10094грн. Розглянувши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань, суд доходить висновку, що вказаний розрахунок було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Група компаній „ГЛАВСТОЙ" трьох відсотків річних в сумі 10094грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи проте враховуючи перерахунок пені підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Група компаній „ГЛАВСТОЙ" (65026, м. Одеса, вул.. Гоголя, б. 21; код: 34994538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СТИЛЛКРАФТ" (54052, м. Миколаїв, пр. Октябрський, б. 325/1, кв. 146; код: 36098810) 442150 (чотириста сорок дві тисячі сто п'ятдесят)грн. 20коп. основного боргу, 41199 (сорок одна тисяча сто дев'яносто дев'ять)грн. 96коп. пені, 10094 (десять тисяч дев'яносто чотири)грн.. 3% річних та 9868 (дев'ять тисяч вісімсот шістдесят вісім)грн..88коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 28.10.2013р.

Суддя Погребна К.Ф.