Рішення

від 29.10.2013 по справі 14/5005/5235/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.10.13р. Справа № 14/5005/5235/2012

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ПО "Основа", 83000, м.Донецьк, вул. Рози Люксембург, 2б

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вініл", 40057, м.Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 174

про стягнення 661267,13 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

Від позивача не з'явився

Від відповідача Ластіна Ю.С. - представник за довіреністю від 17.01.2013 року за № 11

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПО "Основа" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вініл" про стягнення збитків в сумі 661267,13 грн., судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.09.2010 року близько 15 год. 45 хв. в світлий час доби на 66 км + 300 м автодороги Донецьк-Харцизск-Амвросіївка в Амвросіївському районі Донецької області відбулося зіткнення вантажного сідельного тягача SKANIA Р340, державний номер АН 0749 СХ під керуванням водія Цімбалова Р.Г. та вантажного сідельного тягача VOLVO FH12, державний номер АЕ 4081 СК з напівпричепом-фургон KROMHOUT, державний номер АЕ 9489 ХТ під керуванням водія Карпенко О.О. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водії Цимбалов Р.Г. та Карпенко О.О. отримали тілесні пошкодження, від яких наступила їх смерть. Вантажний автомобіль SKANIA Р340 з напівпричепом-самоскид SCHMITZ SKI 24 та автомобіль VOLVO FH12 з напівпричепом-фургон KROMHOUT на момент дорожньо-транспортної пригоди знаходились у техно-справному стані. Позивач посилається на те, що висновками експерта Фізичної особи - підприємця Любченко В.І. за № 2/17/06/11 від 17.06.2011 року та за № 3/17/06/11 від 17.06.2011 року встановлено, що власнику транспортних засобів SKANIA Р340 з напівпричепом-самоскид SCHMITZ SKI 24 спричинено збитки в сумі 661 267,13 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає (відзив на позовну заяву від 06.07.2012 року) посилаючись на те, що:

- при винесенні постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 26.09.2010 року старший слідчий відділу з розслідування ДТП СУ МУМВС України в Донецькій області капітан міліції Балицький С.П., керувався саме висновком спеціаліста автотехніка, який на підставі своїх спеціальних знань, дослідивши з технічної точки зору дорожню ситуацію, що призвела до ДТП, зробив висновок про невідповідність дій водія Цимбалова вимогам Правил дорожнього руху України, та про їх причинний зв'язок з виникненням ДТП і настанням шкідливих наслідків;

- при повторному розгляді матеріалів дослідчої перевірки, призначаючи експертне дослідження, слідчим в якості вихідних даних було зазначено лише ту інформацію, яку надав очевидець Соля О.О. та жодним чином не було враховано суперечності, які містилися в його поясненнях (наданих в поясненні від 19.03.2011 року та в протоколі додаткового огляду місця ДТП від 03.04.2011 року) і не враховано той факт, що водій Гетьманов А.В. був безпосередньо на місці ДТП, його пояснення було відібрано одразу після ДТП, і він зазначає, що жодних інших очевидців ДТП не було на місці події. Слідчим при зазначенні вихідних даних для дослідження не було враховано і суперечності, які містяться в поясненнях очевидця Соля та очевидця Гетьманова;

- експертом при підготовці висновку судової автотехнічної експертизи дані для проведення експертизи було обрано самостійно, що суперечить вимогам діючого законодавства;

- у висновках експерта з атвотоварознавчого дослідження містяться суперечливі дані, що не відповідають даним первинного огляду транспортного засобу, проведеному на місці ДТП.

Ухвалою суду від 17.07.2012 року провадження у справі № 14/5005/5235/2012 було зупинено в зв'язку з призначенням автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 17.10.2012 року провадження у справі № 14/5005/5235/2012 було поновлено.

Ухвалою суду від 20.11.2012 року провадження у справі № 14/5005/5235/2012 було зупинено в зв'язку з призначенням автотехнічної експертизи.

Ухвалою суду від 09.10.2013 року провадження у справі № 14/5005/5235/2012 було поновлено.

Ухвалою суду від 17.07.2012 року на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору у справі № 14/5005/5235/2012 були продовжені терміном на 15 днів, а саме до 02.09.2012 року.

Справа згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.09.2010 року близько 15 год. 45 хв. в світлий час доби на 66 км + 300 м автодороги Донецьк-Харцизск-Амвросіївка в Амвросіївському районі Донецької області відбулося зіткнення вантажного сідельного тягача SKANIA Р340, державний номер АН 0749 СХ та напівпричепа-самосвала SCHMITZ SKI 24, державний номер АН 4945 ХТ під керуванням водія Цимбалова Р.Г. та вантажного сідельного тягача VOLVO FH12, державний номер АЕ 4081 СК з напівпричепом-фургон KROMHOUT, державний номер АЕ 9489 ХТ під керуванням водія Карпенко О.О. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водії Цимбалов Р.Г. та Карпенко О.О. отримали тілесні пошкодження, від яких наступила їх смерть.

Дані факти встановлені постановою Слідчого управління ДУМВС України в Донецькій області від 03.06.2011 року (т. 1 а. с. 24) та в порушенні кримінальної справи за фактом порушення правил безпеки особою, яка управляла транспортним засобом, що призвело до смерті кількох осіб за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 Кримінального кодексу України, за фактом здійснення дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 16.09.2010 року у Амвросіївському районі Донецької області за участю водіїв Цимбалова Р.Г. та Карпенко А.А., при якій останні були смертельно травмовані, відмовлено у зв'язку зі смертю Цимбалова Р.Г. та Карпенко А.А., винних у скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу за № АЕ4051СК від 17.07.2008 року, № АЕ9489ХТ від 17.07.2008 року власником транспортних засобів - вантажного сідельного тягача VOLVO FH12, державний номер АЕ 4081 СК з напівпричепом-фургон KROMHOUT є ТОВ "Вініл" (т. 2 а. с. 59), а згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу за № АН0749СХ від 14.06.2008 року, № АН4945ХТ від 14.08.2008 року власником транспортних засобів - вантажного сідельного тягача SKANIA Р340, державний номер АН 0749 СХ та напівпричепа-самосвала SCHMITZ SKI 24, державний номер АН 4945 ХТ є ТОВ "ПО "Основа" (т. 2 а. с. 69).

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 661267,13 грн.

В позові належить відмовити виходячи з наступного:

Позивач, як на доказ вини відповідача посилається на висновок судової автотехнічної експертизи, яка була проведена Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл.проф. М.С.Бокаріуса, призначену в ході судового розгляду справи № 38/22 господарського суду Донецької області за позовом ТОВ "Вініл" до ТОВ "ПО "Основа" про стягнення збитків, спричинених в результаті ДТП.

Висновком судової технічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса № 9308 від 31.10.2011 року встановлено, що в дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля SKANIA Р340 з напівпричепом-самоскид SCHMITZ SKI 24 Цимбалов Р.Г. повинен був діяти у відповідності з вимогами п. п. 10.1, 11.3 та 14.2 в) Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість запобігти зіткнення транспортних засобів зі сторони водія автомобіля SKANIA Р340 з напівпричепом-самоскид SCHMITZ SKI 24 Цимбалова Р.Г. визначалася шляхом виконання останнім вимог п. 10.1, 11.3, 14.2 в) Правил дорожнього руху України для чого у нього не було перешкод технічного характеру. Дії водія автомобіля SKANIA Р340 з напівпричепом-самоскид SCHMITZ SKI 24 Цимбалова Р.Г. в даній дорожньо-транспортній ситуації не відповідали вимогам п. 10.1, 11.3 та 14.2 в) Правил дорожнього руху України та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. В дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля VOLVO FH12 з напівпричепом-фургон KROMHOUT Карпенко О.О. повинен був діяти у відповідності з вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху України. Дії водія автомобіля VOLVO FH12 з напівпричепом-фургон KROMHOUT Карпенко О.О. в даній дорожньо-транспортній ситуації не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

За приписами ч. 4 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 року висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії.

Наданий позивачем висновок судової автотехнічної експертизи, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса в межах справи господарського суду Донецької області № 38/22 не приймається господарським судом Дніпропетровської області як безумовний доказ наявності вини відповідача, оскільки дані, зазначені у вищевказаному висновку суперечать іншим матеріалами справи, а саме у висновку експерт зазначає, що швидкість руху автомобіля SKANIA Р340 з напівпричепом-самоскид 70 км/год (т. 2 а. с. 30 зі зворотної сторони), при цьому експерт посилається на те, що даний висновок зроблений згідно пояснень свідка спірної дорожньо-транспортної пригоди Соля Олександра Олексійовича, але з вказаних пояснень Соля О.О. від 19.03.2011 року, вбачається, що останній стверджував, що швидкість автомобіля SKANIA Р340 була приблизно 40-50 км/год (т. 2 а. с. 116).

Окрім того, суд вважає, що пояснення свідка спірної дорожньо-транспортної пригоди Соля Олександра Олексійовича не можуть бути безумовною підставою для надання висновків, оскільки з наявних матеріалів справи вбачається, що зазначений Соля О.О. надавав суперечливі пояснення, зокрема, у поясненнях від 19.03.2011 року ним зазначено, що швидкість автомобіля SKANIA Р340 була приблизно 40-50 км/год, тоді як у протоколі остаточного огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 03.04.2011 року вказано, що зі слів Соля О.О. автомобіль SKANIA Р340 рухався приблизно зі швидкістю 70 км/год (т. 2 а. с. 116, 120).

Отже, неможливо встановити, на підставі яких даних судовий експерт Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса при здійсненні судової автотехнічної експертизи в межах справи господарського суду Донецької області № 38/22 дійшов до відомостей, викладених у вищевказаному висновку, оскільки зазначені у висновку посилання суперечать наявним матеріалами справи.

При проведенні судової автотехнічної експертизи Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С.Бокаріуса не досліджено всі питання, які виникли в процесі розгляду справи № 14/5005/5235/2012 та необхідні для вирішення даного спору по суті в зв'язку з чим господарським судом Дніпропетровської області було призначено судову автотехнічну експертизу.

Відповідно до висновку Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 12.09.2013 року за № 914-915-13 встановлено наступне: швидкість руху сідлового тягача марки VOLVO FH12 і напівпричепу-фургону марки KROMHOUT за умов, якщо слід гальмування коліс належить сідловому тягачу марки VOLVO FH12 і напівпричепу-фургону марки KROMHOUT, складає не менше 31 км/год, тому пояснення свідка Соля О.О. в частині того, що швидкість руху сідлового тягача марки VOLVO FH12 і напівпричепу-фургону марки KROMHOUT складала приблизно 40-50 км/год не позбавлені технічного смислу і можуть бути використані в якості вихідних даних у подальшому дослідженні. Визначити експертним шляхом, з якою швидкістю рухався автомобіль SKANIA Р340 з напівпричепом-самоскид SCHMITZ SKI 24 до зіткнення - не надається можливим, оскільки в матеріалах справи (схемі до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.09.2010 року) відсутня будь-яка зафіксована слідова інформація на проїзній частині, яка б характеризувала переміщення даного транспортного засобу до зіткнення (сліди гальмування, юзу, ковзання, тертя тощо). В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля SKANIA Р340 з напівпричепом-самоскид SCHMITZ SKI 24 Цимбалов Р.Г. для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1, 13.3., 12.1 Правил дорожнього руху України. Водій сідлового тягача VOLVO FH12 з напівпричепом-фургон KROMHOUT Карпенко О.О. для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

Також, експертом зазначено, що для вирішення питання, чи мали водії Цимбалов Р.Г. та Карпенко О.О. технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді, необхідно експерту надати вихідні дані, які відсутні в поясненнях Соля О.О. від 19.03.2011 року про механізм дорожньо-транспортної пригоди, а визначити їх експертним шляхом на даному етапі дослідження не надається можливим, про що викладено в дослідницькій частині висновку. Вирішення питань, чи відповідали дії водіїв Цимбалова Р.Г. та Карпенка О.О. технічним вимогам Правил дорожнього руху України, а також наявності причинно-наслідкового зв'язку у діях водіїв Цимбалова Р.Г. та Карпенка О.О. з дорожньо-транспортною пригодою, можливо лише після визначення технічної можливості для вказаних водіїв запобігти дорожньо-транспортній пригоді, тобто після надання експерту необхідних технічно спроможливих вихідних даних, про які викладено по питанням 6, 7, 8 у дослідницькій частині висновку.

Отже, експертним висновком встановлено неможливість доведення вини відповідача через відсутність необхідних для цього вихідних даних.

Частиною 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України встановлено наступне: юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Частинами 1 і 2 ст. 1166 Цивільного України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вина є умовою деліктної відповідальності юридичної особи. У зобов'язаннях із заподіяння шкоди вина юридичної особи виявляється у винних діях чи бездіяльності її працівників, вчинених під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана, зокрема, з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. За загальними правилами, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом - джерелом підвищеної небезпеки.

При цьому на позивача покладено обов'язок доведення факту протиправності поведінки відповідача, розміру завданих збитків та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та шкодою. Вказані обставини підлягають доведенню належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, обов'язок відшкодування шкоди вирішується за принципом вини.

Позивачем не доведено наявність вини водія відповідача у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, отже і не вбачається можливим встановити вину відповідача під час дорожньо-транспортної пригоди, причинний зв'язок між діями відповідача та шкідливими наслідками що настали, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Також позивачем не доведено обґрунтованість суми матеріальної шкоди в розмірі 661267,13 грн., яка складає суму позову та яка розрахована на підставі висновків ФОП Любченко В.І. за № 2/17/06/11 та № 3/17/06/11 від 17.06.2011 року про проведення автотоварознавчого дослідження транспортних засобів SKANIA Р340, державний номер АН 0749 СХ та напівпричепа-самосвала SCHMITZ SKI 24, державний номер АН 4945 ХТ, відповідно до яких встановлено: вартість поновлювальних робіт без врахування фізичного зношування по ремонту транспортного засобу SKANIA Р340, державний номер АН 0749 СХ згідно проведеного дослідження складає 622087,25 грн. Величина матеріальної шкоди, спричиненої власнику транспортного засобу SKANIA Р340, державний номер АН 0749 СХ, з технічної точки зору згідно проведеного дослідження, за наданими матеріалами складає 622087,25 грн. Вартість поновлювальних робіт без врахування фізичного зношування по ремонту транспортного засобу SCHMITZ SKI 24, державний номер АН 4945 ХТ, згідно проведеного дослідження складає 29915,20 грн. Величина матеріальної шкоди, спричиненої власнику транспортного засобу SCHMITZ SKI 24, державний номер АН 4945 ХТ, з технічної точки зору згідно проведеного дослідження, за наданими матеріалами складає 39179,88 грн.

Але, з доданої до кошторису ремонтно-поновлювальних робіт пропозиції по сідловому тягачу SKANIA Р340LA4x2HNA вбачається, що для здійснення розрахунків матеріальної шкоди, спричиненої позивачу було використано зовсім іншу модель автомобіля, ніж учасниці спірного ДТП (т. 1 а. с. 48).

Крім того, надані експертом до висновків № 2/17/06/11 та № 3/17/06/11 від 17.06.2011 року кошториси ремонтно-поновлювальних робіт суперечать підсумковим частинами висновків, оскільки:

- згідно висновку експерта № 2/17/06/11 від 17.06.2011 року про проведення автотоварознавчого дослідження транспортного засобу SKANIA Р340, державний номер АН 0749 СХ, встановлено, що величина матеріальної шкоди, спричиненої власнику транспортного засобу SKANIA Р340, державний номер 0749 СХ, з технічної точки зору згідно проведеного дослідження, за наданими матеріалами, складає 622087,25 грн., тоді як з доданого до нього кошторису ремонтно-поновлювальних робіт остаточна вартість ремонту складає 715336,30 грн.;

- згідно висновку експерта № 3/17/06/11 від 17.06.2011 року про проведення автотоварознавчого дослідження транспортного засобу SCHMITZ SKI 24, державний номер АН 4945 ХТ, встановлено, що величина матеріальної шкоди, спричиненої власнику транспортного засобу SCHMITZ SKI 24, з технічної точки зору згідно проведеного дослідження, за наданими матеріалами, складає 39179,88 грн., тоді як з доданого до нього кошторису ремонтно-поновлювальних робіт остаточна вартість ремонту складає 29915,20 грн.

До того ж, до кошторису (розрахунок) вартості ремонту (поновлення) робіт включені роботи про заміну нижньої частини капоту (знятий) (т. 1 а. с. 42), але з протоколу огляду і перевірки технічного стану транспорту від 16.09.2010 року вбачається, що при огляду транспортного засобу SKANIA Р340 не виявлено пошкоджень капоту (т. 2 а. с. 64).

Крім того, необхідно звернути увагу, що висновки ФОП Любченко В.І. за № 2/17/06/11 та № 3/17/06/11 від 17.06.2011 року про проведення автотоварознавчого дослідження транспортних засобів були складені майже через рік після того, як трапилась дорожньо-транспортної пригода (16.09.2010 року трапилось ДТП, 17.06.2011 року - складені висновки ФОП Любченко В.І.).

З наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано доказів фактичного понесення збитків в сумі 661267,13 грн.

Отже, з врахуванням вищевказаних суперечностей та розбіжностей, суд вважає доводи позивача необґрунтованими та такими, що не доведені матеріалами справи, в зв'язку з чим в позові належить відмовити.

Частиною 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати, в тому числі за проведення судової автотехнічної експертизи, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1166, ст. 1172, 1187, 1188 Цивільного кодексу України ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю "ПО "Основа" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вініл" про стягнення 661267,13 грн. - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПО "Основа" (83000, м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 2б, код ЄДРПОУ 34828641) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вініл" (49057, м.Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 174, код ЄДРПОУ 25513976) 7065 (сім тисяч шістдесят п'ять) грн. 60 коп. - судового збору, про що видати наказ.

Суддя С.П.Панна

Повне рішення складено - 28.10.2013 року.