Рішення

від 29.10.2013 по справі 901/732/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.10.2013 Справа № 901/732/13-г За позовом Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», м. Київ,

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ал'янс», смт Совєтський

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції, м. Сімферополь

про визнання договору застави недійсним.

Суддя Толпиго В.І.

Представники:

25.10.2013

від НАК «Украгролізінг» - Рискін Д.Ю., довіреність № 14/20-154-12 від 20.12.2012, представник (посвідчення № 745, директор);

від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - Пташник А.А., довіреність № 33/11/11/н від 06.06.2011;

від СТОВ «Ал'янс» - не з'явився;

29.10.2013

Представники сторін до судового засідання не з'явились.

Суть спору: Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ал'янс» та Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» с проханням визнати недійсним договір застави № 800 від 23.10.2010, укладений між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Ал'янс», зареєстрований нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Шевченко Н.М. за номером 2432 в частині застави трактора ХТЗ-17221-09, заводський номер 346, випуск 2008 року, шасі №655236-659258, реєстраційний № 22800КН.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.05.2008 між Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ал'янс» було укладено договір фінансового лізингу №1-08-164бфл, відповідно до якого позивач передав у фінансовий лізинг трактор ХТЗ-17221-09. Між відповідачами 23.04.2010 був укладений договір застави № 800 за умовами якого СТОВ «Ал'янс» передало ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у заставу майно, а саме вищезазначений трактор. На момент передачі в заставу банку предмету лізингу повний розрахунок за договором лізингу між сторонами проведений не був і при передачі майна в заставу, заставодавець не набув право власності майно, що і стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.04.2013 позов задоволено, визнано недійсним договір застави № 800 від 23.04.2010, укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції та СТОВ «Ал'янс», зареєстрований нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Шевченко Н.М. за номером 2432 в частині застави трактора ХТЗ-17221-09, заводський номер 346, випуск 2008 року, шасі №655236-659258, реєстраційний № 22800КН.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.04.2013 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.08.2013 рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.04.2013 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 у справі № 901/732/13 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.09.2013 справу прийнято до розгляду та призначено до слухання.

В судовому засіданні 14.10.2013 представник позивача надав суду письмове пояснення в якому зазначено, що відсутність спірного майна в реєстрі обтяжень на момент укладання договору застави, не є належним та допустимим доказом підтвердження права власності на це майно. Внесення інформації в Державний реєстр обтяження рухомого майна є пріоритетним, але на обов'язковим, а тому внесення запису до Державного реєстру, це право контрагента за договором, а не його обов'язок. Враховуючи приписи ч. 3 ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяжувач, права якого порушенні внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.

Представник Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в судовому засіданні 14.10.2013 надав письмовий відзив на позов, відповідно до якого застава трактору ХТЗ-17221-09, заводський номер 346, 2008 року випуску, шасі № 655236-659258, реєстраційний номер 22800КН є дійсною, а позовну заяву не може бути задоволено з підстави відсутності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, на момент укладання договору застави між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Ал'янс», записів про обтяження предмету договору застави. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.

В судовому засіданні 25.10.2013 представник позивача надав суду заперечення на відзив в якому зазначено, що у СТОВ «Ал'янс» на момент укладення договору застави було відсутнє право власності на заставне майно, яке є необхідною та основоположною умовою для укладення договору застави. СТОВ «Ал'янс» в порушення умов договору пункту 3.4.7. фінансового лізингу незаконно зареєструвало предмет лізингу без відмітки та зазначення «Без права відчуження», а тому необхідно застосовувати приписи статті 230 ЦК щодо визнання правочину недійсним.

За результатами судового засіданні 25.10.2013 було оголошено перерву до 25.10.2013 о 15.10. Після перерви суд вийшов до нарадчої кімнати. 29.10.2013 суд вийшов з нарадчої кімнати та оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

06.05.2008 Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (лізингодавець) та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Ал'янс» (лізингоодержувач) уклали договір фінансового лізингу №1-08-164бфл, відповідно до умов якого позивач передав Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Ал'янс» трактор колісний загального призначення ХТЗ-17221-09, зав. № 346 у кількості 1 одиниці.

Пунктами 3.4.7 та 5.8. договору лізингу встановлено, що лізингоодержувач зобов'язаний протягом 10-ти днів з моменту одержання предмету лізингу зареєструвати його за власний кошт в уповноважених органах із обов'язковою відміткою в свідоцтві про реєстрацію предмету лізингу «Без права відчуження» та надати лізингодавцю підтвердження реєстрації предмету лізингу (завірену копію реєстраційного документу). Перереєстрація предмету лізингу на іншу особу без письмового дозволу лізингодавця забороняється.

23.09.2008 Совєтською інспекцією Державного технічного нагляду Сільськогосподарському товариству з обмеженої відповідальністю «Ал'янс» на предмет лізинга - трактору колісного загального призначення ХТЗ-17221-09 було видано свідоцтво про реєстрацію машини, у якому власником зазначено саме Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Ал'янс».

23.04.2010 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Ал'янс» (заставодавець) та Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (заставодержатель) було укладено договір застави № 800, який було зареєстровано нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Шевченко Н.М. за номером 2432.

Відповідно до пункту 1.1. договору застави заставодавець передає в заставу заставодержателю у якості забезпечення виконання зобов'язань за Генеральною кредитною угодою № 02-4/12-07 від 02.02.2007 та додаткової угоди до нього №02-4/12-07 від 11.02.2008 трактор ХТЗ-17221-09, заводський номер 346, випуск 2008 року, шасі №655236-659258, державний реєстраційний № 22800КН.

Підставою для нового розгляду справи № 901/732/13-г є скасування постановою Вищого господарського суду України від 28.08.2013 рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.04.2013 та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 зі справи № 901/732/13-г.

Дослідивши представлені сторонами у підтвердження своїх доводів докази, враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 28.08.2013, які є обов'язковими для судів першої інстанції під час нового розгляду справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» про визнання недійсним договору застави № 800 від 23.10.2010 не підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», що набрав чинності з 01.01.2004, визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених із метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Прикінцевими і перехідними положеннями згаданого Закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 15.11.2010 у справі № 19/164, від 17.10.2011 у справі № 47/264-10, від 12.12.2011 у справі № 9/5007/8/11, від 12.12.2011 у справі № 12/5007/5/11, від 28.02.2012 у справі № 28/55.

Так, статтею 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що у разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.

Враховуючи той факт, що на момент укладення договору застави між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Ал'янс» та Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запису про обтяження предмету застави позивачем, а саме трактора ХТЗ-17221-09, заводський номер 346, випуск 2008 року, шасі № 655236-659258, реєстраційний № 22800КН, не було, суд приходить до висновку про чинність передачі рухомого майна в забезпечення по договору застави № 800 від 23.04.2010.

Крім того, на підтвердження того, що трактор ХТЗ-17221-09 є власністю Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ал'янс» першим відповідачем банку було надано свідоцтво про реєстрацію машини, без будь яких особливих відміток, яке і слугувало підставою укладення договору застави № 800.

Доказів того, що вказане свідоцтво оскаржувалось або було визнано у встановленому законом порядку недійсним, або оскаржувались дії по реєстрації трактора, суду не надано.

В частині зазначення Вищим господарським судом України про те, що суди попередніх інстанцій не врахували положення статті 217 Цивільного кодексу України суд зазначає, що предметом оскаржуємого договору застави є один трактор та без включення його в предмет застави, договір не може бути укладено.

Частина 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє Державному публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» в задоволенні вимог про визнання недійсним договору застави № 800 від 23.10.2010.

Доводи відповідача, викладені в письмових поясненнях від 14.10.2013 та в запереченнях на відзив від 25.10.2013 необґрунтовані та спростовуються постановою Вищого господарського суду України № 901/732/13-г від 28.08.2013.

Відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати при відмові в позові покладаються на позивача.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 29.10.2013.

Повне рішення складено 01.11.2013.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У позові відмовити.

Суддя В. І. Толпиго