Постанова

від 05.03.2014 по справі 901/732/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 року Справа № 901/732/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКозир Т.П. суддівГубенко Н.М. Іванової Л.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" на рішення від та на постанову відгосподарського суду Автономної Республіки Крим 29.10.2013 Севастопольського апеляційного господарського суду 16.12.2013 у справі господарського суду№ 901/732/13-г Автономної Республіки Крим за позовомДержавного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" до 1.Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ал'янс" 2. Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" провизнання договору недійсним у судовому засіданні взяли участь представники: - позивача Корчак Я.А.; - відповідачів 1. повідомлений, але не з'явився; 2. Юр М.А.; ВСТАНОВИВ:

25.02.2013 Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ал'янс" (далі - відповідач 1) та Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - відповідач 2) про визнання недійсним договору застави № 800 від 23.04.2010 укладеного між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Ал'янс" в частині застави майна - трактора ХТЗ-17221-09, заводський номер 346, 2008 року випуску, шасі № 655236-659258, реєстраційний № 22800КН.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.10.2013 у справі № 901/732/13-г (суддя Толпиго В.І.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 (колегія суддів у складі: Проценко О.І. - головуючий суддя, судді Воронцова Н.В., Котлярова О.Л.), у позові відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.10.2013 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 у справі № 901/732/13-г, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" залишити без задоволення, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.10.2013 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 у справі № 901/732/13-г залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом даного позову є вимога позивача визнати недійсним договір застави № 800 від 23.04.2010, укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2 в частині застави майна - трактора ХТЗ-17221-09, заводський номер 346, 2008 року випуску, шасі № 655236-659258, реєстраційний № 22800КН.

Обґрунтовуючи підстави звернення з позовом до суду, позивач посилається на те, що відповідач 1 на момент укладання спірного договору не повідомив відповідача 2 про те, що предмет спірного договору застави не належить йому на праві власності, чим відповідача 2 введено в оману відносно обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 230 ЦК України).

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному цивільним законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину; на відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину; наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману .

Статтею 1 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом із питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постановах від 15.11.2010 у справі № 19/164, від 17.10.2011 у справі № 47/264-10, від 12.12.2011 у справі № 9/5007/8/11, від 12.12.2011 у справі № 12/5007/5/11, від 28.02.2012 у справі № 28/55.

В силу ст. 5 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення. Залежно від змісту обтяження предмет обтяження повинен належати боржнику або обтяжувачу на праві власності чи на праві господарського відання. Відносини щодо рухомого майна, яке належить особі на праві господарського відання, регулюються за правилами, встановленими для регулювання відносин щодо рухомого майна, яке належить особі на праві власності. У разі обмеження права розпорядження рухомим майном згодою іншої особи така ж згода необхідна для його обтяження. Предметом обтяження може бути рухоме майно, яке стане власністю боржника в майбутньому.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права , таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.

При прийнятті оскаржуваних судових рішень місцевий та апеляційний господарські суди, керуючись, зокрема, приписами наведених норм на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дослідивши умови договору застави № 800 від 23.04.2010; встановивши, що при укладенні договору застави відповідачем 1 на підтвердження того, що предмет застави є його власністю, надано свідоцтво про реєстрацію машин, без будь-яких особливих відміток, яке видане відповідно до Правил державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 11.06.2004 № 221; на момент укладення договору застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запису про обтяження предмету застави не було; беручи до уваги те, що факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману та з огляду на те, що позивач не є стороною спірного договору; дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для визнання недійсним спірного договору застави № 800 від 23.04.2010.

Доводи Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження суду апеляційної інстанції, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111 7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" залишити без задоволення, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.10.2013 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 у справі № 901/732/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя Т.П. КОЗИР

Судді Н.М. ГУБЕНКО

Л.Б. ІВАНОВА