Постанова

від 21.10.2013 по справі 801/8659/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 жовтня 2013 р. Справа №801/8659/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Богацької А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Кримський ТИТАН"

до Кримської митниці Міндоходів

про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови, спонукання до виконання певних дій,

за участю представників сторін:

позивача - Головко С.С., довіреність № 01.02.14/76 від 04.01.13, паспорт серії НОМЕР_1;

відповідача - Алекторської Х.Ю., довіреність № 05-07/2402 від 19.09.13, паспорт серії НОМЕР_2; Орешкіна Д.О., довіреність № 05-07/2452 від 20.09.13, посвідчення НОМЕР_3.

Суть спору: 02.09.13 Приватне акціонерне товариство "Кримський ТИТАН" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Кримської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення Кримської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 29.07.13 № 60008000/2013/000008/1; визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.07.13 № 60008000/2013/000008/00097; зобов'язання Кримської митниці Міндоходів повернути ПАТ "Кримський ТИТАН" фінансову гарантію в сумі 132 706,46 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в оскарженому рішенні митниці не міститься обґрунтованих причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, тобто відсутні обґрунтування неможливості застосування першого методу визначення митної вартості за ціною договору, а лише зазначено про дані ЄАІС ДМСУ, тому наявні підстави для визнання його прийнятим всупереч діючому законодавству.

Позивачем надані усі необхідні документи для визначення митної вартості товару, передбачені ст. 53 Митного кодексу України, розбіжностей в поданих документах немає, тому митниця необґрунтовано відмовила у митному оформленні (випуску) товарів за задекларованою ціною та збільшила митну вартість імпортованих товарів.

На думку позивача відповідачем необґрунтовано прийнято оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів, відмову у митному оформленні (випуску) товарів, а тому вказані рішення є протиправними та такими, що належить скасувати.

В судових засіданнях представником позивача підтримано у повному обсязі позовні вимоги, на задоволенні яких він наполягав.

Представники відповідача в судових засіданнях проти адміністративного позову заперечили, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог. Представником наголошено та тому, що з позивачем неодноразово проводились консультації перед подачею ним митних декларацій, що засвідчено записами у журналі проведення консультацій та на зворотному боці декларації, під час яких декларанту роз'яснено положення статей 268, 269 Митного кодексу України, відповідно до яких в разі неможливості визначення митної вартості за 1 методом (за ціною договору, контракту), декларант подає додаткові документи, що підтверджують митну вартість товарів з метою обґрунтування підстав для визначення митної вартості товарів. Відповідно до приписів п. 11, п. 12, п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766 декларанту запропоновано надати у встановлений строк додаткові документи, що підтверджують митну вартість, а саме: договір з третіми особами.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 та 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до статті 62 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 МК України.

Обставини ненадання додаткових документів, запитаних Кримською митницею Міндоходів, на підтвердження документально ціни договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, унеможливлюють застосування приписів статті 58 МК України.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України у зв'язку із заявленими неповними відомостями про митну вартість товару, Кримською митницею Міндоходів прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 25.07.2013 № 600080000/2013/000007/1. Митна вартість визначена за другорядним методом 2 "а" - за ціною договору щодо ідентичних товарів, відповідно до положень статті 59 МК України.

Ухвалою суду від 20.09.2013 про забезпечення адміністративного позову до набрання законної сили судовим рішенні по справі № 801/8659/13-а заборонено Кримській митниці Міндоходів перераховувати надану приватним акціонерним товариством "Кримський ТИТАН" фінансову гарантію у вигляді грошової застави в розмірі 132 706,46 грн. з рахунку митного органу до Державного бюджету у якості митних платежів за митними деклараціями: від 29.07.2013 № 600080000/2013/008978; від 29.07.2013 № 600080000/2013/008998; від 05.08.2013 № 600080000/2013/009212; від 06.08.2013 № 600080000/2013/009259; від 07.08.2013 № 600080000/2013/009170.

Заслухавши доводи та заперечення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

На виконання умов контракту від 27.05.2013 № 628-1, укладеного Приватним акціонерним товариством "Кримський ТИТАН" з NATURAL RESOURCES & TRADE LTD, LONDON UK, Кіпр, Додаткової угоди від 01.07.2013 № 2, ПрАТ "Кримський ТИТАН" придбано сірку технічну газову комову і гранульовану виробництва ТОВ "Тенгизшевройл" за ціною 90,00 доларів США за 1 тону (а.с.37-43), поставка якої здійснена на умовах DAF правил Інкотермс 2000 - до станції пограничного перетину кордону Російська Федерація/Україна. До ціни придбаного товару включено усі фактичні витрати на момент перетинання митного кордону України, про що також вказано в залізничних накладних від 20.07.2013 № К 0197433, № К 0197434, № К 0197435, № К 0197436, № К 0197437, № К 0197438, № К 0197439, № К 0197440, № К 0197441, № К 0197442, № К 0197443, № К 0197444, № К 0197445 (а.с.46-58).

Отримавши придбаний за названим контрактом товар ПрАТ "Кримський ТИТАН" звернулось до митного посту "Красноперекопськ" Кримської митниці Міндоходів для його декларування із митною декларацією від 28.07.2013 № 600080000/2013/008945, визначивши митну вартість товару за першим методом (на підставі ціни контракту); карткою обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 11.04.2013 № 600/2012/0000065; інвойсом від 20.07.2013 № 4; контрактом та додатковою угодою від 01.07.2013 № 2; паспортом якості від 19.07.2013 № 1021914; копією митної декларації країни відправлення від 19.07.2013 № 50505/190713/0008051; інформацією про позитивні результати радіологічного контролю товару - штамп на вантажній відомості про екологічну безпечність вантажу, що підтверджується екологічною декларацією Міністерства екології та природних ресурсів України від 20.07.2013 № 2719; довідкою про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами від 15.04.2013 № 120 (а.с. 16-17, 45, 59-60, 61).

Відповідно до протоколу обробки електронного документу декларанта № 9064 - вантажної митної декларації від 28.07.2013 № 60008000/2013/008945 для підтвердження числового значення складових митної вартості на підставі п. 3 ст. 53 Митного кодексу України запропоновано ПрАТ "Кримський ТИТАН" надати додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (контракту); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.69).

Судом встановлено, сторонами підтверджено, що на виконання пропозиції Кримської митниці Міндоходів щодо надання додаткових документів ПрАТ "Кримський ТИТАН" надано: лист компанії NATURAL RESOURCES & TRADE, LTD від 27.07.2013 № 12/2706-13 (про погодження ціни за одну метричну тону сірки на рівні 90,00 доларів США); лист компанії NATURAL RESOURCES & TRADE, LTD від 27.07.2013 № 15/2707-13 (відносно вартості однієї тони сірки комової); лист ПрАТ "Кримський ТИТАН" від 25.07.2013 № 04-02-28/99494 про надання додаткових документів; лист компанії NATURAL RESOURCES & TRADE, LTD від 25.07.2013 № 17/2507-13 (відносно відмови в наданні запитуваних документів) (а.с.63-67).

Водночас, рішенням Кримської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 29.07.2013 № 600080000/2013/000008/1 скореговано митну вартість товарів за вантажною митною декларацією від 28.07.2013 № 600080000/2013/008945 (а.с.15).

Обставинами прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та джерелом інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості стало те, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено невідповідність числового значення заявленої митної вартості у порівнянні з митною вартістю ідентичного товару, що надійшов на однакових комерційних умовах поставки від одного й того ж виробника, а також документально не підтверджені складові митної вартості (вартість сировини, транспортні витрати). На письмову вимогу митного органу згідно з пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (контракту); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Декларантом не надано додаткові документи в повному обсязі, а саме:

1. Договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається.

2. Витрати на транспортування;

3. Підтвердження числового значення різниці заявленої митної вартості та митної вартості товару, оформленого за МД від 28.07.2013 № 60080000/2013/008944, тому митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту), згідно з пунктом 2 статті 58 Митного кодексу України.

У зв'язку з викладеним митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту), згідно з пунктом 1 статті 58 Митного кодексу України. За результатами проведеної консультації митну вартість визначено за методом 2а) згідно зі статтею 59 Митного кодексу України на підставі цінової інформації наявної в Кримській митниці Міндоходів із врахуванням митної декларації від 28.07.2013 № 60080000/2013/008944 (зворотній бік а.с.15).

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 600080000/2013/00097 у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено з причин: відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України. Винесено рішення про коригування митної вартості товару № 600080000/2103/000008/1 від 29.07.2013 згідно статті 55 МК України. Це рішення про відмову в митному оформленні може бути оскаржено в порядку, передбаченому главою 4 Митного кодексу України.

Роз'яснюючи вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, у картці відмови зазначено про можливість подання нової ВМД, заповненої у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 600080000/2013/000008/1 від 29.07.2013 (а.с.36).

Також Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 600080000/2013/00097, із посиланням на ст. 25 МК України роз'яснено можливість оскарження рішення у митному органі вищого рівня - Кримська митниця або в суді.

Враховуючи необхідність безперервного забезпечення виробництва сіркою, ПрАТ "Кримський ТИТАН" виконано вимоги Кримської митниці Міндоходів та 29.07.2013 подано нову митну декларацію № 600080000/2013/008978, в якій митну вартість визначено з урахуванням рішення про коригування митної вартості від 29.07.2013 № 600080000/2013/000008/1.

З метою забезпечення отримання дозволу на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, ПрАТ "Кримський ТИТАН", відповідно до ст.ст. 55, 309, 313 Митного кодексу України, надано фінансову гарантію у вигляді грошової застави в розмірі 18 826,83 грн. з відстроченням платежів до 27.10.2013, що підтверджується відомостями, зазначеними у графах 47, 48, В "Подробиці розрахунків" митної декларації від 29.07.2013 № 600080000/2013/008978 (а.с.31-32).

У подальшому при митному оформленні товару, який надходив позивачу за додатковою угодою від 01.07.2013 № 2 до Контракту, ПАТ "Кримський ТИТАН" надано до Кримської митниці митні декларації, в яких визначено митну вартість товарів з урахуванням вимог рішення про коригування митної вартості від 29.07.2013 № 600080000/2013/000008/1, а саме:

- від 29.07.2013 № 600080000/2013/008998 з наданням фінансової гарантії у розмірі 47 152,46 грн., відстроченням платежів до 27.10.2013 (а.с.18-21);

- від 05.08.2013 № 600080000/2013/009212 з наданням фінансової гарантії у розмірі 1 426,36 грн., відстроченням платежів до 03.11.2013 (а.с.22-24);

- від 06.08.2013 № 600080000/2013/009259 з наданням фінансової гарантії у розмірі 1 430,77 грн., відстроченням платежів до 04.11.2013 (а.с.25-27);

- від 04.08.2013 № 600080000/2013/009170 з наданням фінансової гарантії у розмірі 63 870,04 грн., відстроченням платежів до 02.11.2013 (а.с.28-30).

Загальна сума фінансової гарантії у вигляді грошової застави, що надана позивачем при митному оформленні товару за вищезазначеними деклараціями, складає 132 706,46 грн., на підтвердження чого в судовому засіданні 20.09.2013 надано копії платіжних доручень (а.с.97-100).

Для випуску товару у вільний обіг ПрАТ "Кримський ТИТАН" подано до Кримської Митниці Міндоходів нову митну декларацію (від 29.07.2013 № 600080000/2013/008978) з урахуванням вимог рішення про коригування митної вартості від 29.07.2013 № 600080000/2013/000008/1. На підставі ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України сплачені митні платежі згідно митної вартості, визначеної декларантом, та надано фінансову гарантію на різницю між сумою митних платежів, визначеною декларантом і сумою платежів, обчисленою митним органом на підставі вищезазначеного рішення у розмірі 689 316,35 грн., відповідно до митних декларацій.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням про коригування митної вартості, карткою відмови в прийнятті митної декларації, сплатою фінансової гарантії, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови, спонукання до виконання певних дій, які є предметом цього спору.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд виходив з того, що рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийняття митної декларації, мають безпосередній вплив на майнові права позивача, а тому їх оскарження з положень статей 24, 29 Митного кодексу України, у тому числі безпосередньо до суду є правом декларанта, а не його обов'язком.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (також далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З положень п. 1 ч. 1 ст. 51 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено з положень ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

На вимогу ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За змістом ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України).

Контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів здійснювався відповідно до вимог статей 336-337 МК України, з урахуванням положень пункту 1 частини 5 статті 54 МК України, яким передбачено, що орган доходів і зборів має право упевнитися в достовірності або точності будь якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, та положень основного принципу, закріпленого у статті VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі - оцінка товарів для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів за приписами ч. 2 ст. 55 МК України має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З положень ч. 7 ст. 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Судом встановлено, що органом доходів і зборів у декларанта запитано: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів тертім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (контракту); 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.69)

При цьому в рішенні органом доходів і зборів вказано, що його підставами стали обставини того що декларантом не надано додаткові документи в повному обсязі, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається; 2) витрати на транспортування; 3) підтвердження числового значення різниці заявленої митної вартості та митної вартості товару, оформленого за МД від 28.07.2013 № 60080000/2013/008944, тому митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту), згідно з пунктом 2 статті 58 Митного кодексу України.

Слід наголосити на тому, що ч. 3 ст. 53 МК України передбачає надання документів у разі їх наявності. Тобто, вказана норма визначає право декларанта, а не обов'язок надання додаткових документів - у разі їх наявності. Втім, надаючи документи на запит органу доходів і зборів, декларант надав обґрунтовані письмові пояснення, підтвердивши їх відповідними доказами (а.с. 63-67), щодо відсутності решти документів.

Як підтверджено представником відповідача в судовому засіданні та встановлено судом з матеріалів справи між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості проведено дві консультації, за результатами, яких Кримською митницею Міндоходів без достатнього правого обґрунтування визначено вибір другорядного методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, а підставою для нового (третього) коригування митної вартості стали винятково результати ненадання (відсутності) документів, запитаних у декларанта, про що й було зазначено в рішенні. Це також підтверджується рішенням відповідача від 28.07.2013 № 60080000/013/008944, в якому зазначено, що митна вартість імпортованих товарі не може бути визначена за ціною договору (контракту) згідно з ч. 2 ст. 58 МК України

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

При цьому, як вже зазначалось вище контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 МК України.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.

В той же час, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом. При цьому, норми Митного кодексу України не передбачають визначення митної вартості на підставі рішення органу доходів і зборів.

Органом доходів і зборів при невизнанні митної вартості, заявленої декларантом, та визначенні митної вартості за іншим, відмінним від першого методом, не обґрунтовано, без посилання на документи, надані декларантом та причини неможливості застосування першого методу визначення митної вартості.

Крім того, органом доходів і зборів при витребуванні переліку документів, не обґрунтовано обставин, які ці документи повинні підтвердити, а зазначено: для підтвердження числового значення складових митної вартості. Так, за наявності усіх необхідних документів, надання яких передбачено приписами ст. 52 МК України, орган доходів і зборів, без достатніх на то правових підстав запитав додаткові документи, надання яких стало підставою спірного рішення. Проте в спірному рішенні не вказано, щодо чого мав сумнів орган доходів та зборів та що саме мали підтвердити запитані документи. При цьому, в рішенні про корегування митної вартості органом доходів і зборів застосовано посилання на цінову інформацію, наявну в Кримській митниці Міндоходів із врахуванням митної декларації від 28.07.2013 № 60080000/2013/008944 при подачі нової.

Застосування цінової інформації, наявної у Кримської митниці Міндоходів із врахуванням митної декларації від 28.07.2013 № 60080000/2013/008944, є безпідставним та протиправним, оскільки правильність визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України за митною декларацією від 28.07.2013 № 60080000/2013/008944 є спірною, її корегування здійснено органом доходів і зборів на підставі рішення про коригування митної вартості від 15.07.2013 № 600080002013/000005/1, які є предметом спору в адміністративній справі № 801/7830/13-а, що розглядається Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим, про що достеменно було відомо Кримській митниці Міндоходів (а.с.159-171).

Тобто, Кримською митницею Міндоходів при корегуванні митної вартості товарів за декларацією від 28.07.2013 № 600080000/2013/008945, рішенням від 29.07.2013 № 600080000/2013/000008/1, застосовано недостовірні (спірні) дані щодо митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту за митною декларацією від 28.07.2013 № 60080000/2013/008944, як за ціною договору щодо ідентичних товарів (другорядний метод визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту), ідентичність ціни договору придбання товарів яких є невизначеною остаточно та є предметом судового спору (адміністративна справа № 801/7830/13-а).

Зокрема, в даному випадку органом доходів та зборів митну вартість товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, визначено не за ціною договору щодо ідентичних товарів (про що вказано в пп. а п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України), а за власним рішенням (28.07.2013 № 60080000/2013/008944 скорегованого рішенням від 15.07.2013 № 600080002013/000005/1), що не передбачено приписами Митного кодексу України та не є методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту.

Інших належних та допустимих доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації щодо правильності визначення позивачем митної вартості товарів відповідач не надав.

В ході розгляду справи суд дійшов висновку, що митний орган не надав переконливих доказів виникнення обґрунтованого сумніву щодо достовірності поданих декларантом відомостей про вартість товару, а отже, заявлена позивачем митна вартість базувалась на документально підтверджених відомостях та піддавалась обчисленню.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, позивач надав відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Подані документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч. 4, ч. 5 статті 58 МК України.

Оскільки Митний кодекс України не передбачає такої підстави коригування митної вартості, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, ідентичність ціни яких є спірною (остаточно не визначеною), тобто за власним рішенням органу доходів і зборів, а судом не встановлено невірного проведення позивачем розрахунку митної вартості, неподання позивачем необхідних документів чи відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, відсутності документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (різниці), суд вважає винесення відповідачем 29.07.2013 рішення про коригування митної вартості неправомірним.

За підстав, встановлених судом неможливо вести мову про те, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 29.07.2013 № 600080000/2013/000008/1 є таким, що прийнято суб'єктом владних повноважень з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Також Кримська митниця не довела суду належними доказами доводи того, що застосування основного методу (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) визначення митної вартості було неможливим, а застосування послідовно другорядного методу (за ціною договору щодо ідентичних товарів) є обґрунтованим та таким, що належить у даному випадку застосовувати.

Водночас, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Отже, заявлена позивачем митна вартість товарів, яка базувалась на документально підтверджених відомостях та піддавалась обчисленню, виключає можливість застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів.

З наявних матеріалів справи, суд приходить до висновку, що Кримська митниця безпідставно зазначила в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 600080000/2013/00097 та в рішенні про коригування митної вартості товарів від 28.07.2013 600080000/2013/000008/1, що декларантом не подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 3 ст. 53 Митного Кодексу України. Не знайшли свого підтвердження доводи щодо відсутності у наданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, видана у відповідності до ч. 12 ст. 264 МК України картка відмови, як наслідок прийняття посадовою особою органу доходів і зборів відмови у прийнятті митної декларації, за спірних підстав, які не підлягають застосуванню у цьому випадку, що стало підґрунтям для коригування митної вартості товарів, є такою, що підлягає скасуванню, як така, що прийнята протиправно.

В ході розгляду справи орган доходів і зборів не надав переконливих доказів виникнення обґрунтованого сумніву щодо достовірності поданих декларантом відомостей про вартість товару, втім як позивачем доведено те, що заявлена ним митна вартість товарів базувалась на документально підтверджених відомостях та піддавалась обчисленню.

З урахуванням встановлених судом обставин, надані органу доходів і зборів при митному оформленні товарів, що надходили позивачу за умовами контракту від 27.05.2013 № 628-1 та Додаткової угоди від 01.07.2013 № 2, фінансові гарантії у вигляді грошової застави на загальну суму 132 706,46 грн., надання яких передбачено приписами ч. 7 ст. 55 МК України, підлягають поверненню ПрАТ "Кримський ТИТАН".

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пп. 3 п. 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас п. 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Позивачем при подачі позову сплачений судовий збір у сумі 2 215 (дві тисячі двісті п'ятнадцять) гривень 12 копійок, що документально підтверджено платіжним дорученням від 29.08.2013 № 83097 (а.с.2).

В судовому засіданні 21.10.2013 проголошені вступна та резолютивна частини постанови. У повному обсязі постанову складено 28.10.2013.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Кримської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 29.07.2013 № 600080000/2013/000008/1.

3. Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.07.2013 № 600080000/2013/00097.

4. Зобов'язати Кримську митницю Міндоходів повернути Приватному акціонерному товариству "Кримський Титан" (ідентифікаційний код юридичної особи 32785994) фінансову гарантію сумою 132 706 (сто тридцять дві тисячі сімсот шість) гривень 46 копійок.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" (ідентифікаційний код юридичної особи 32785994) витрати зі сплати судового збору сумою 2 215 (дві тисячі двісті п'ятнадцять) гривень 12 копійок, шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Кримської митниці Міндоходів (ідентифікаційний код юридичної особи 38711399).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А.О. Кушнова