Постанова

від 25.03.2015 по справі 801/8659/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" березня 2015 р. м.Київ К/800/7217/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

секретар судового засідання - Загородня М.О.,

за участю представника позивача - Карук О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кримської митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 2013 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2014 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан» до Кримської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови, спонукання до виконання певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» звернулось до суду з адміністративним позовом до Кримської митниці Міндоходів, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 29 липня 2013 року №60008000/2013/000008/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29 липня 2013 року №60008000/2013/000008/00097, зобов'язати митницю повернути товариству фінансову гарантію в сумі 132706,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про неправомірність відмови у прийнятті до оформлення митної декларації, безпідставність прийняття відповідачем рішення про визначення митної вартості товарів, що призвело до надмірної сплати митних платежів. Вказував про надання всіх необхідних документів на підтвердження визначеної ним митної вартості за ціною контракту щодо ввезених товарів.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі; визнано протиправними та скасовані рішення Кримської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 29 липня 2013 року № 600080000/2013/000008/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29 липня 2013 року №600080000/2013/00097; зобов'язано Кримську митницю Міндоходів повернути Приватному акціонерному товариству «Кримський Титан» фінансову гарантію сумою 132706,46 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору сумою 2215,12 грн., шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Кримської митниці Міндоходів.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2014 року залишено без задоволення апеляційну скаргу Кримської митниці Міндоходів; постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 2013 року змінено; пункт 5 резолютивної частини викладено у наступній редакції: «Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан» (ідентифікаційний код юридичної особи 32785994; адреса місцезнаходження: Північна промзона, місто Армянськ, Красноперекопський район, Автономна Республіка Крим, 96012) судовий збір у розмірі 2215,12 грн.»; в іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 2013 року залишено без змін.

При винесенні рішень суди попередніх інстанцій виходили із надання позивачем митному органу всіх передбачених чинним законодавством документів, необхідних для визначення митної вартості ввезеного товару, та обґрунтованості вимог щодо скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови та стягнення з бюджету надмірно сплачених податків.

Апеляційний суд змінюючи рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, посилаючись на положення ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначив про помилкове стягнення судових витрат шляхом безспірного їх списання з рахунку відповідача.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Кримська митниця Міндоходів звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У касаційній скарзі відповідач зазначає про правомірність визначення митної вартості із застосуванням методу 2а на підставі цінової інформації наявної у Кримської митниці Міндоходів у зв'язку з ненаданням декларантом всіх необхідних додаткових документів, не підтвердження числового значення сум зменшення фактичної вартості товару, як складової частини митної вартості товару за раніше оформленими митними деклараціями ідентичного товару.

Позивач Приватне акціонерне товариство «Кримський Титан» проти задоволення касаційної скарги заперечує.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання умов контракту від 27 травня 2013 року № 628-1, укладеного між позивачем Приватним акціонерним товариством «Кримський ТИТАН» та NATURAL RESOURCES & TRADE LTD, LONDON UK, Кіпр, Додаткової угоди від 01 липня 2013 року № 2, позивачем придбано сірку технічну газову комову і гранульовану виробництва ТОВ «Тенгизшевройл» за ціною 90 доларів США за 1 тону, поставка якої здійснена на умовах DAF правил Інкотермс 2000 - до станції пограничного перетину кордону Російська Федерація/Україна. До ціни придбаного товару включено усі фактичні витрати на момент перетинання митного кордону України, про що вказано в залізничних накладних від 20 липня 2013 року № К 0197433, № К 0197434, № К 0197435, № К 0197436, № К 0197437, № К 0197438, № К 0197439, № К 0197440, № К 0197441, № К 0197442, № К 0197443, № К 0197444, № К 0197445.

28 липня 2013 року позивачем з метою митного оформлення товарів подано до митного посту «Красноперекопськ» Кримської митниці Міндоходів декларацію №600080000/2013/008945, відповідно до якої митна вартість визначена за ціною договору (контракту), тобто за основним (першим) методом визначення митної вартості товарів.

Для митного оформлення товарів декларантом подано митному органу: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 11 квітня 2013 року № 600/2012/0000065; інвойс від 20 липня 2013 року № 4; контракт та додаткову угоду від 01 липня 2013 року №2; паспорт якості від 19 липня 2013 року №1021914; копію митної декларації країни відправлення від 19 липня 2013 року № 50505/190713/0008051; інформацію про позитивні результати радіологічного контролю товару - штамп на вантажній відомості про екологічну безпечність вантажу, що підтверджується екологічною декларацією Міністерства екології та природних ресурсів України від 20 липня 2013 року № 2719; довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами від 15 квітня 2013 року № 120.

Митним органом для підтвердження числового значення складових митної вартості на підставі п.3 ст.53 Митного кодексу України запропоновано позивачу надати додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (контракту); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

На запит митниці щодо надання додаткових документів ПрАТ «Кримський ТИТАН» надано: лист компанії NATURAL RESOURCES & TRADE, LTD від 27 липня 2013 року №12/2706-13 (про погодження ціни за одну метричну тону сірки на рівні 90 доларів США); лист компанії NATURAL RESOURCES & TRADE, LTD від 27 липня 2013 року № 15/2707-13 (відносно вартості однієї тони сірки комової); лист ПрАТ «Кримський ТИТАН» від 25 липня 2013 року № 04-02-28/99494 про надання додаткових документів; лист компанії NATURAL RESOURCES & TRADE, LTD від 25 липня 2013 року № 17/2507-13 (відносно відмови в наданні запитуваних документів).

29 липня 2013 року митними органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №60008000/2013/000008/1, відповідно до якого митну вартість визначено за методом 2а визначення митної вартості товару на підставі цінової інформації наявної в Кримській митниці Міндоходів із врахуванням митної декларації від 28 липня 2013 року №60080000/2013/008944.

Також 29 липня 2013 року прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №60008000/2013/000008/00097.

Підставою винесення рішення про коригування митної вартості товарів №60008000/2013/000008/1 з'явилось ненадання декларантом на запит митного органу додаткових документів та встановлення невідповідності числового значення заявленої митної вартості у порівнянні з митною вартістю ідентичного товару, що надійшов на однакових комерційних умовах поставки від одного й того ж виробника.

Митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту), згідно з п.1 ст.58 Митного кодексу України. За результатами проведеної консультації митну вартість визначено за методом 2а) згідно зі ст.59 Митного кодексу України на підставі цінової інформації наявної в Кримській митниці Міндоходів із врахуванням митної декларації від 28 липня 2013 року № 60080000/2013/008944.

29 липня 2013 року ПрАТ «Кримський ТИТАН» виконано вимоги Кримської митниці Міндоходів та подано нову митну декларацію № 600080000/2013/008978, в якій митну вартість визначено з урахуванням рішення про коригування митної вартості від 29 липня 2013 року № 600080000/2013/000008/1.

З метою забезпечення отримання дозволу на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, позивачем, відповідно до ст.ст.55, 309, 313 Митного кодексу України, надано фінансову гарантію у вигляді грошової застави в розмірі 18826,83 грн. з відстроченням платежів до 27 жовтня 2013 року, що підтверджується відомостями, зазначеними у графах 47, 48, В «Подробиці розрахунків» митної декларації від 29 липня 2013 року №600080000/2013/008978.

У подальшому при митному оформленні товару, який надходив позивачу за додатковою угодою від 01 липня 2013 року № 2 до контракту, ПАТ «Кримський ТИТАН» надано до Кримської митниці митні декларації, в яких визначено митну вартість товарів з урахуванням вимог рішення про коригування митної вартості від 29 липня 2013 року №600080000/2013/000008/1, а саме:

- від 29 липня 2013 року № 600080000/2013/008998 з наданням фінансової гарантії у розмірі 47152,46 грн., відстроченням платежів до 27 жовтня 2013 року;

- від 05 серпня 2013 року № 600080000/2013/009212 з наданням фінансової гарантії у розмірі 1426,36 грн., відстроченням платежів до 03 листопада 2013 року;

- від 06 серпня 2013 року № 600080000/2013/009259 з наданням фінансової гарантії у розмірі 1430,77 грн., відстроченням платежів до 04 листопада 2013 року;

- від 04 серпня 2013 року № 600080000/2013/009170 з наданням фінансової гарантії у розмірі 63870,04 грн., відстроченням платежів до 02 листопада 2013 року.

Загальна сума фінансової гарантії у вигляді грошової застави, що надана позивачем при митному оформленні товару за вищезазначеними деклараціями, складає 132706,46 грн.

Відповідно до ст.ст.49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною ч.5 ст.54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 2 та 3 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України.

Судами обґрунтовано відхилені посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

За вказаними обставинами суди дійшли вірного висновку про те, що позивачем подано відповідачу всі необхідні документи на підтвердження митної вартості ввезеного товару, заявленої позивачем за основним методом, заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст.58 Митного кодексу України; відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар; правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Рішення судів попередніх інстанцій в частині скасування рішення Кримської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів 29 липня 2013 року №60008000/2013/000008/1, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29 липня 2013 року №60008000/2013/000008/00097 є правильними та підлягають залишенню без змін.

Разом з цим, колегія суддів не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог в частині повернення фінансової гарантії в сумі 132706,46 грн.

Відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, діючого на час спірних правовідносин, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за №1097/14364 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/а надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювало оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою та відповідний перелік документів.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Згідно п.7 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справляння яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби, Державного казначейства України від 20 липня 2007 року №611/147, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за №1095/14362, відповідний орган Державного казначейства України на підставі отриманого Висновку митного органу про повернення готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

З урахуванням недотримання позивачем встановленого порядку повернення з бюджету надмірно сплачених митних платежів, підстави для задоволення вимог у вказаній частині відсутні.

Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновків, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні судових рішень в частині вимог щодо стягнення надмірно сплачених податків порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованих рішень, які у цій частині підлягають скасуванню з винесенням нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кримської митниці Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 2013 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2014 року в частині зобов'язання Кримської митниці Міндоходів повернути Приватному акціонерному товариству «Кримський Титан» фінансову гарантію в сумі 132706,46 грн. скасувати, прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

В решті постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 2013 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді