Постанова

від 30.10.2013 по справі 31/248-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 року Справа № 31/248-09

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Черкащенка М.М. суддів:Жукової Л.В., Студенця В.І. (доповідач), за участю представників сторін позивача - Пилипенко І.С.; відповідача - Бакун Т.В., Крижановський М.М.; третьої особи - не з'явився; розглянувши касаційні скарги Приватного підприємства "Т.І.К." на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.09.2013 за заявою Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" прозміну способу виконання рішення суду у справі № 31/248-09 за позовомВідкритого акціонерного товариства "Банк "Демарк" доПриватного підприємства "Т.І.К." третя особаФізична особа-підприємець ОСОБА_1 прозвернення стягнення на майно

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Банк "Демарк" (далі - ВАТ "Банк "Демарк") звернулось до Господарського суд Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Т.І.К." (далі - ПП "Т.І.К.") про стягнення боргу в сумі 519 721, 02 грн. в т.ч. 397 313, 00 грн. сума кредиту, 76 499, 65 грн. відсотки, нараховані за період з 01.11.2008 по 27.07.2009, 40 580, 35 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 5 328, 02 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації його на прилюдних торгах, а саме нежитлові будівлі, які складаються з адміністративної будівлі під літерою "А", загальною площею 436, 5 кв.м., гаражу під літерою "Б", загальною площею 217, 4 кв.м., гаражу під літерою "В", загальною площею 25, 4 кв.м., що знаходяться за адресою: селище Велика Олександрівка, Великоолександрівський район Херсонської області, пров. Підстанційний, будинок 1; згідно з іпотечним договором застави від 21.02.2008, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 21.02.2008 за реєстровим № 1601 з внесеними змінами договором від 12.03.2008, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 12.03.2008 за реєстровим № 2364.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2009 порушено провадження у справі № 31/248-09 за позовом ВАТ "Банк "Демарк" до ПП "Т.І.К." про звернення стягнення на майно.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2009 звернуто стягнення на нерухоме майно ПП "Т.І.К.", що є предметом договору іпотеки за договором іпотеки № 14-065/1 від 21.02.2008, знаходиться за адресою: селище Велика Олександрівка, Великоолександрівський район Херсонської області, пров. Підстанційний, 1 і складається з Літ. "А" - адміністративна будівля, цегляна, загальною площею 436, 5 кв.м.; Літ. "Б" - гараж, стіни черепашникові, загальною площею 217, 4 кв.м.; Літ "В" - гараж, стіни черепашникові, загальною площею 25, 4 кв.м. на користь ВАТ "Банк "Демарк" шляхом реалізації його на прилюдних торгах на суму 519 721, 02 грн., з яких 397 313, 00 грн. - сума кредиту, 76 499, 65 грн. - відсотки, 40 580, 35 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 5 328, 02 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків.

На виконання зазначеного рішення 20.10.2009 Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ.

Публічне акціонерне товариство "Банк "Демарк" (далі - ПАТ "Банк "Демарк"), яке є правонаступником ВАТ "Банк "Демарк", звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про зміну способу виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2009 у справі № 31/248-09, а саме стягнути з ПП "Т.І.К." на користь ПАТ "Банк "Демарк" заборгованість в сумі 485 944, 53 грн.

Ухвалою Господарського суд від 24.07.2013 (суддя Єременко А.В.) в задоволенні заяви ПАТ "Банк "Демарк" про зміну способу виконання рішення суду відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками, а спірне майно, на яке судовим рішення звернуто стягнення, є індивідуально визначеним, оскільки є нерухомим, а отже зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти у даному випадку неможлива.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Павловський П.П., судді Науменко І.М., Кузнецова В.О.) від 02.09.2013 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2013 скасовано, заяву ПАТ "Банк "Демарк" про зміну способу виконання рішення суду задоволено, змінено спосіб виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2009 у справі № 31/248-09, а саме стягнуто з ПП "Т.І.К." на користь ПАТ "Банк "Демарк" заборгованість в сумі 485 944, 53 грн.

Постанова суду мотивована тим, що рішенням суду від 01.10.2009 стягувачу не присуджено жодного майна, а лише звернуто стягнення на нерухоме майно в рахунок погашення грошового зобов'язання, що є зовсім іншим способом захисту.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.09.2013, ПП "Т.І.К." подало касаційні скарги, в яких просить постанову суду скасувати, залишивши в силі ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2012.

Відповідач касаційні скарги обґрунтовує тим, що договір іпотеки № 14-065/1 від 21.02.2008 є недійсним в силу ст.ст. 203, 215 ЦК України як такий, що укладений з порушенням вимог ч. 2 ст. 583 ЦК України та ст. 5 Закону України "Про іпотеку", оскільки як вбачається з рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 25.12.2009 у справі № 2-а-1/10, під час укладення договору іпотеки ПП "Т.І.К." не було законним власником предмету іпотеки.

Окрім того, скаржник зазначає, що вимогу про стягнення грошової заборгованості за кредитним договором кредитор може пред'явити лише позичальнику та особам, які є солідарно зобов'язаними з позичальником - поручителям та гарантам, а щодо майнового поручителя за договором іпотеки, то згідно Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити свої вимоги виключно способами, передбаченими законом: передачею іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, правом іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки та реалізації предмета іпотеки за рішенням суду, оскільки майновий поручитель відповідає перед кредитором строго певним майном, тим яке зазначене в договорі іпотеки.

Також ПП "Т.І.К." посилається на те, що суд апеляційної інстанції фактично безпідставно змінив резолютивну частину рішення суду першої інстанції, а не спосіб виконання рішення. Зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми виконання (грошової або майнової). Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2009 передбачена грошова форма виконання рішення суду, але за рахунок конкретного визначеного майна. Таким чином, стягнення з ПП "Т.І.К." на користь ПАТ "Банк "Демарк" заборгованості в сумі 485 944, 53 грн. зміною способу виконання рішення суду в розумінні ст. 121 ГПК України не являється.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.10.2013 касаційні скарги ПП "Т.І.К." прийнято до провадження та призначено на 30.10.2013.

На адресу суду 29.10.2013 від ПАТ "Банк "Демарк" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якій воно просить залишити без змін постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.09.2013, а касаційні скарги Приватного підприємства "Т.І.К." без задоволення.

При цьому позивач вказує на те, що під час розгляду справи доведено, що виконати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2009 по справі № 31/248-09 способом, встановленим в ньому, неможливо оскільки відсутність у ПП "Т.І.К." нерухомого майна, на яке рішенням суду звернуто стягнення, підтверджена органами державної виконавчої служби. При цьому, договір іпотеки № 14-065/1 передбачає обов'язок ПП "Т.І.К." виконати забезпечене іпотекою зобов'язання шляхом сплати грошових коштів у випадку втрати предмета іпотеки.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2009 звернуто стягнення на нерухоме майно ПП "Т.І.К.", що є предметом договору іпотеки за договором іпотеки № 14-065/1 від 21.02.2008, знаходиться за адресою: селище Велика Олександрівка, Великоолександрівський район Херсонської області, пров. Підстанційний, 1 і складається з Літ. "А" - адміністративна будівля, цегляна, загальною площею 436, 5 кв.м.; Літ. "Б" - гараж, стіни черепашникові, загальною площею 217, 4 кв.м.; Літ "В" - гараж, стіни черепашникові, загальною площею 25, 4 кв.м. на користь ВАТ "Банк "Демарк" шляхом реалізації його на прилюдних торгах на суму 519 721, 02 грн., з яких 397 313, 00 грн. - сума кредиту, 76 499, 65 грн. - відсотки, 40 580, 35 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 5 328, 02 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків.

На виконання зазначеного рішення 20.10.2009 Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ.

Начальником відділу державної виконавчої служби Великоолександрівського районного управління юстиції 20.12.2012 винесено постанову про повернення виконавчого документу, а саме наказу № 31/248-10, виданого 01.10.2009 Господарським судом Дніпропетровської області про звернення стягнення на нерухоме майно ПП "Т.І.К.", що знаходиться за адресою: смт. Велика Олександрівка, пров. Підстанційний, 1 на користь ПАТ "Банк "Демарк" шляхом реалізації його на прилюдних торгах на суму 485 944, 53 грн., якою встановлено, що у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості.

ПАТ "Банк "Демарк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про зміну способу виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2009 у справі № 31/248-09, а саме стягнути з ПП "Т.І.К." на користь ПАТ "Банк "Демарк" заборгованість в сумі 485 944, 53 грн.

Заява мотивована тим, що фактично на сьогодні ПП "Т.І.К." не є власником нерухомого майна за адресою: селище Велика Олександрівка, Великоолександрівський район Херсонської області, пров. Підстанційний, 1, на яке рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2009 звернуто стягнення, що в свою чергу, унеможливлює реалізацію даного майна.

Разом з тим відповідно до п. 2.3.3 договору іпотеки № 14-065/1 іпотекодавець зобов'язаний у випадку загибелі, реалізації або втрати у будь-який спосіб предмету іпотеки або його частини у термін не пізніше 3-х днів повідомити про це іпотекодержателя і надати аналогічну за вартістю та якістю заміну предмету іпотеки такої ж або більшої вартості, чи незалежно від настання терміну, виконати в повному обсязі забезпечене заставою за цим договором зобов'язання.

Станом на день підготовки ПАТ "Банк "Демарк" заяви на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2009 ПП "Т.І.К." сплатило 33 776, 49 грн. Залишок несплаченої заборгованості становить 485 944, 53 грн.

Скасовуючи ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2013, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки на сьогодні виконати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2009 у справі № 31/248-09 способом, встановленим у ньому, неможливо і це підтверджено органами державної виконавчої служби, Господарський суд Дніпропетровської області мав усі підстави змінити спосіб виконання рішення суду по справі № 31/248-09, що забезпечило б можливість реального виконання рішення суду.

Проте колегія судів такий висновок вважає передчасним і необґрунтованим з таких підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" та ст. 572 ЦК України, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Майновий поручитель - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника (абз. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку").

У ст. 11 Закону України "Про іпотеку" також передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Законом України "Про іпотеку" встановлено особливості звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення за рахунок його вартості вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі: 1) рішення суду, 2) виконавчого напису нотаріуса або 3) згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (тобто шляхом позасудового врегулювання).

Згідно з ч. 3 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Отже, виходячи з наведеного майновий поручитель перед кредитором боржника відповідає предметом застави - конкретно визначеною річчю або майновим правом та у визначений законом спосіб.

Позивач заяву про зміну способу виконання рішення суду обґрунтовує, зокрема тим, що згідно з п. 2.3.3 договору іпотеки № 14-065/1 іпотекодавець зобов'язаний у випадку загибелі, реалізації або втрати у будь-який спосіб предмету іпотеки або його частини у термін не пізніше 3-х днів повідомити про це іпотекодержателя і надати аналогічну за вартістю та якістю заміну предмету іпотеки такої ж або більшої вартості, чи незалежно від настання терміну, виконати в повному обсязі забезпечене заставою за цим договором зобов'язання.

Відповідно до ст. 579 ЦК України предмет застави може бути замінений лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави заставодавець на вимогу заставодержателя зобов'язаний надати рівноцінний предмет або, якщо це можливо, відновити знищений або пошкоджений предмет застави (ч. 2 ст. 580 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 587 ЦК України заставодавець, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний замінити або відновити це майно, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на викладені положення будь-які зміни у предметі застави можуть бути пов'язані з волею сторін заставних відносин або відбуватись поза їх волею.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Також ч. 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

У п. 7.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Разом з тим, при вирішенні спору про стягнення боргу в сумі 519 721, 02 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації його на прилюдних торгах, умова договору, викладена у п. 2.3.3 договору іпотеки № 14-065/1, на яку посилається позивач, не була предметом та підставою спору у даній справі, а тому зміна способу виконання призведе до зміни рішення по суті.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про зміну способу виконання рішення суду із звернення стягнення на предмет іпотеки на стягнення суми заборгованості, припустився неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного по суті рішення, оскільки в такому випадку рішення змінюється по суті, і така дія суперечить правовій природі майнового поручительства. Тому постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.09.2013 підлягає скасуванню, а ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2013, якою ПАТ "Банк "Демарк" відмовлено в задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення суду, - залишенню без змін, з мотивів наведених у даній постанові.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду (ч. 2 ст.111-5 ГПК України).

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Приватного підприємства "Т.І.К." задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.09.2013 скасувати, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2013 у справі № 31/248-09 - залишити без змін.

Головуючий - суддя Черкащенко М.М.

Судді: Жукова Л.В.

Студенець В.І.