Рішення

від 21.10.2013 по справі 908/2343/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 24/89/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2013 Справа № 908/2343/13

за позовом прокурора Бердянського міжрайонного прокурора Запорізької області (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Дюміна, 61) в інтересах держави, орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах в особі:

позивач: Луначарська сільська рада Бердянського району Запорізької області (71154, Запорізька область, Бердянський район, с. Луначарське, вул. Леніна, 102)

до відповідача 1: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до відповідача 2: Приазовського Національного природного парку (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. 8 березня, буд. 6)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, 8-б)

про звільнення та вилучення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

від прокуратури : Красних О.О., службове посвідчення № 013462 від 03.12.2012р.

від третьої особи: Яцун О.В., довіреність № 28 від 04.01.2013р., паспорт серії СВ № 027761 від 29.06.1999р.

СУТЬ СПОРУ:

10.07.2013р. до господарського суду Запорізької області звернувся прокурор Бердянської міжрайонної прокуратури Запорізької області в інтересах держави, орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах в особі: Луначарської сільської рада Бердянського району Запорізької області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0105 га, яка знаходиться по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 2320683000:01:006:0098, площею 0,0164 га), шляхом демонтажу навісу та трьох металевих контейнерів та повернути зазначену вище земельну ділянку площею 0,0105 га за належністю Луначарській сільській раді Бердянського району, стягнення з відповідача шкоди, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 44,67 грн. та шкоди, заподіяну внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в розмірі 784,53 грн. на користь Луначарської сільської ради Бердянського району.

Ухвалою від 10.07.2013р. судом порушено провадження у справі № 908/2343/13, присвоєний справі номер провадження 24/89/13. Цією же ухвалою, в порядку ст. 27 ГПК України, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну інспекцію сільського господарства в Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, 8-б). Судове засідання призначено на 05.08.2013р.

Ухвалою від 05.08.2013р. розгляд справи відкладений на 10.09.2013р.

Ухвалою від 10.09.2013р. строк вирішення спору продовжений, розгляд справи відкладений на 25.09.2013р.

Ухвалою суду від 18.09.2013р. розгляд справи перенесено на 27.09.2013 р.

Ухвалою від 27.09.2013р. залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Приазовський Національний природний парк (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. 8 березня, буд. 6). Розгляд справи відкладений, судове засідання призначено на 21.10.2013р.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 21.10.2013р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Прокурор, позивач вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, зазначивши наступне. Бердянською міжрайонною прокуратурою Запорізької області проведено перевірки додержання вимог земельного законодавства під час надання у власність (оренду) земельних ділянок на узбережжі Азовського моря. У ході перевірки встановлено, що відповідачем порушено вимоги земельного законодавства. Так, 10.07.2007р. між Бердянською РДА та ФОП ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі, яким земельна ділянка площею 0,0164 га в тому числі забудовані землі 0,0164 га з земель державної власності сільськогосподарського призначення, що перебували в запасі Луначарської сільської ради Бердянського району Запорізької області була передана відповідачу 1 для будівництва та обслуговування торговельного кіоску з літнім майданчиком по реалізації продуктів харчування. Рішенням виконавчого комітету Луначарської сільської ради Бердянського району №112 від 21.09.2011 «Про присвоєння поштової адреси» торговельному кіоску, який розташований на вищезазначеній земельній ділянці (кадастровий номер 2320683000:01:006:0098) присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2. 15.05.2013р. державним інспектором відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства у Запорізькій області складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства ФОП ОСОБА_1, який у встановленому порядку оскаржений не був, заперечень щодо його змісту не надходило. Крім того, відносно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення. Постановою державного інспектора від 15.05.2013 ФОП ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. ФОП ОСОБА_1 самовільно зайняла земельну ділянку площею 0,0105 га, яка знаходиться по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 2320683000:01:006:0098, площею 0,0164 га), яка була передана ФОП ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування торговельного кіоску з літнім майданчиком. Відповідачем право власності на самовільну зайняту земельну ділянку площею 0,0105 га не оформлено, а отже земельна ділянка кадастрового номеру не має. На самовільно зайнятій земельній ділянці відповідачем встановлені навіс та три металеві контейнери, які є не капітальними, право власності на них не оформлено. Самовільно зайнята земельна ділянка відноситься до земель запасу сільськогосподарського призначення Луначарської сільської ради. Відповідачу надано припис про усунення виявлених в ході проведення перевірки порушень. Однак припис не виконаний. Самовільно зайнята земельна ділянка використовується ФОП ОСОБА_1 для обслуговування кафе, тобто не за цільовим призначенням та розміщена в межах пляжної зони. Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, розмір шкоди становить 44,67 грн. та заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, розмір шкоди становить 784,53 грн. Враховуючи викладене, просить суд на підставі ст. ст. 125, 211, 212 Земельного кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач проти позову в частині стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,0105 га та використання її не за цільовим призначенням не заперечує. Стосовно вимоги зобов'язати ФОП ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0105 га шляхом демонтажу металевих контейнерів просить в позові відмовити оскільки на даний час відсутній предмет спору щодо звільнення ФОП ОСОБА_1 самовільно зайнятої земельної ділянки, так як майно (контейнери) передані у користування (господарське відання) Приазовському національному природному парку у встановленому законом порядку та використовуються Парком а ні ФОП ОСОБА_1, на земельній ділянці, яка знаходиться у віддані та під охороною Парку згідно проекту його створення.

Представник третьої особи зазначив, що на даний час у Приазовського національного природного парку відсутні докази належності земельної ділянки 0,0105 га, де самовільно розміщено кафе ФОП ОСОБА_1, до земель Парку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

10.07.2007р. між Бердянською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 укладений договір оренди землі, за умовами якого (п. 1) Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку: землі іншого призначення (для будівництва та обслуговування торговельного кіоску з літнім майданчиком по реалізації продуктів харчування), яка знаходиться на території Луначарської сільської ради Бердянського району Запорізької області.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0164 га, в тому числі забудовані землі 0,0164 га (п. 2.) Договір укладено строком на 10 років (п. 8).

Факт передачі Бердянською РДА та прийняття ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки в натурі в розмірі 0,0164 га, що розташована за адресою: Луначарська сільська рада, яка надана для будівництва та обслуговування торговельного кіоску з літнім майданчиком по реалізації продуктів харчування, підтверджено актом прийому-передачі земельної ділянки.

Згідно зазначеного акту, розміри та місцезнаходження земельної ділянки показані на плані землекористування, що є невід'ємною частиною договору оренди. Межі земельної ділянки установлені на місцевості і закріплені межовими знаками довгострокового зберігання у кількості 10 шт., які передані під охорону Орендарю.

Рішенням виконавчого комітету Луначарської сільської ради Бердянського району № 112 від 21.09.2011р. «Про присвоєння поштової адреси» торговельному павільйону з літнім майданчиком, який розташований на вищезазначеній земельній ділянці (кадастровий номер 2320683000:01:006:0098) присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2.

Відповідно до ч. 1 ст. 5, ст. ст. 6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охоронною земель», ч. 1 ст. 19 Закону України «Про охорону земель», державним інспектором відділу оперативного контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області проведено перевірку за вимогою прокуратури Запорізької області на виконання Генеральної прокуратури України з питань додержання вимог законодавства при використанні та забудові прибережної захисної смуги уздовж Азовського моря, за результатами якої складено акт від 15.05.2013р.

В ході перевірки встановлено, що розпорядженням голови Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області № 455 від 27.06.2007р. ФОП ОСОБА_1 передано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку загальною площею 0,0164 га, в тому числі забудовані землі 0,0164 га з земель державної власності сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 2320683000:01:006:0098), що перебували в запасі Луначарської сільської ради Бердянського району Запорізької області для будівництва та обслуговування торговельного кіоску з літнім майданчиком по реалізації продуктів харчування та укладено договір оренди землі від 10.07.2007р. строком до серпня 2016р. Однак на час проведення перевірки вказаний об'єкт торгівлі розміщений на території поза межами земле відводу в містах пляжної зони Азовського моря, що є порушенням вимог ст. ст. 62, 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 88 Водного кодексу України. Крім того, знищено межові знаки земельної ділянки, які згідно Акту про визначення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки в натурі було передано на зберігання, що є порушенням ст. ст. 96, 106 ЗКУ.

З вказаним актом був ознайомлений відповідач, про що свідчить його підпис на другому аркуші. Будь-яких заперечень, пояснень по факту складення акту відповідачем надано не було.

11.05.2013р. державним інспектором сільського господарства видано відповідачу припис № 031 про усунення виявлених порушень земельного законодавства України. Припис одержано ФОП ОСОБА_1 11.05.2013р., про що свідчить особистий підпис. Строк виконання припису встановлений до 29.05.2013р.

Відповідно до розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням ФОП ОСОБА_1, здійсненому 16.05.2013р. державним інспектором відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області, розмір заподіяної шкоди становить 784,53 грн., а розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільно зайнятої земельної ділянки, згідно розрахунку, становить 44,67 грн.

Розрахунок шкоди отримано ФОП ОСОБА_1 16.05.2013р.

15.05.2013р. складено протокол про адміністративне правопорушення № 013 за ст. 53-1 КупАП, ст. 211 Земельного кодексу України. Протокол складений по факту порушення відповідачем ст. ст. 62, 125, 126 Земельного кодексу України. Другий примірник протоколу було отримано відповідачем, про що свідчить його підпис на другій сторінці протоколу.

Постановою державного інспектора відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області від 15.05.2013р. № 013 про накладення адміністративного стягнення, за наслідками розгляду протоколу від 15.05.2013р. № 013, ФОП ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яким передбачена ст. 53-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Вимоги припису № 31 від 11.05.2013р. щодо усунення порушення земельного законодавства стосовно самовільно зайнятої земельної ділянки для обслуговування кафе, яка використовується не за цільовим призначенням, площею 0,0105 га, а також зобов'язання повідомити про його виконання до 29.05.2013р. ФОП ОСОБА_1 не виконано, у зв'язку з чим 29.05.2013р. відповідачу видано припис № 35 та складено протокол про адміністративне правопорушення № 17 від 29.05.2013р.

Постановою про накладання адміністративного стягнення від 29.05.2013р. № 17 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яким передбачена ст. 188-5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Доказів, яки б свідчили про оскарження відповідачем зазначених вище актів перевірки, припису та протоколу про накладання адміністративного стягнення суду не надано, що дає підстави для висновку про визнання відповідачем своїх протиправних дії та правомірність накладання на нього адміністративного стягнення.

Дослідивши наявні матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 44,67 грн. та стягнення шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в розмірі 784,53 грн. підлягають задоволенню, решта вимог є безпідставними та задоволенню не підлягають виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

При вирішенні спору про стягнення шкоди суд повинен враховувати приписи статті 1166 ЦК України, яка встановлює загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Для застосування цієї статті між боржником (завдавачем) шкоди та кредитором (потерпілим) не може бути ніяких договірних відносин.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується у повному обсязі.

Виходячи з загальних принципів цивільного права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди потрібна наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Тобто відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами ЦК відповідальність настає незалежно від вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди, прокурор або позивач повинен довести наявність шкоди (їх розмір), протиправність дій відповідача, та причинного зв'язку між шкодою позивача та протиправними діями відповідача.

Як зазначено вище підставою для відшкодування відповідачем шкоди стало самовільне зайняття та використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, тобто державним інспектором відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області встановлено два правопорушення: самовільне зайняття земельної ділянки та використання не за цільовим призначенням.

Приписами статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.

Відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Пунктом 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (з наступними змінами) зазначено, що після прийняття органом державної влади або місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки у власність або в користування, затвердження результатів аукціону, укладення відповідної цивільно-правової угоди, набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду особа має право на одержання земельної ділянки у власність або в користування і право вимагати оформлення документів, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).

За відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або у користування юридична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної власності.

Пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (з наступними змінами) зазначено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Також, кожна земельна ділянка, незалежно від форми власності чи використання, має конкретне цільове призначення. Цільове призначення земельної ділянки окреслюється встановленими законодавством та конкретизовані відповідними органами влади допустимими межами використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами.

Цільове призначення земельної ділянки, яка надана в оренду, визначається в договорі оренди.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про оренду землі", до істотних умов договору оренди земельної ділянки, які обов'язково обумовлюються в договорі, належить "цільове призначення, умови використання й збереження якості землі".

Цільове призначення земель - це встановлені законодавством порядок, умови, межа експлуатації (використання) земельних ділянок для досягнення конкретних цілей з урахуванням категорій земель, який мають особливий правовий режим.

Положеннями ст. 96 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі зобов'язані: а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем. Законом можуть бути встановлені інші обов'язки землекористувачів.

Згідно ст. 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема, самовільне зайняття земельних ділянок; невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням;

Пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 року № 110 (із змінами, внесеними наказом Держземінспекції 27.06.2008 р. N 84) "Про затвердження Методичних рекомендацій самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ від 25.07.2007 р. № 963" встановлено, що підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, є вказані документи в їх сукупності, оскільки саме такі документи можуть факт вчинення правопорушення.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана самовільним зайняттям земельної ділянки, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням відшкодовується власникам або законним землекористувачам вказаної земельної ділянки.

Встановлено, що самовільно зайнята земельна ділянка площею 0,0105 га, яка знаходиться по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 2320683000:01:006:0098, площею 0,0164 га), що була передана ФОП ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування торговельного кіоску з літнім майданчиком, використовується ФОП ОСОБА_1 для обслуговування кафе (тобто не за цільовим призначенням), та розміщена в межах пляжної зони, чим порушено вимоги п. 3 ст. 62, ст. 125, ст. 126 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України.

Враховуючи положення ст. ст. 32-34 ГПК України, прокурор та позивач довели факт наявності в діях ФОП ОСОБА_1 неправомірної поведінки, яка полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки, використання земельної ділянок не за цільовим призначенням та правомірність стягнення шкоди відповідно у розмірі 44,67 грн. та 784,53 грн.

Стосовно вимоги щодо зобов'язати ФОП ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0105 га, яка знаходиться по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 2320683000:01:006:0098, площею 0,0164 га), шляхом демонтажу навісу та трьох металевих контейнерів та повернути зазначену вище земельну ділянку площею 0,0105 га за належністю Луначарській сільській раді Бердянського району, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 10.02.2010р. №154/2010 на узбережжі Азовського моря в межах Запорізької області створено Приазовський національний природний парк. До території Парку погоджено в установленому порядку включення 78126,82 гектара земель, у тому числі земель регульованої рекреації (прибережна захисна смуга) на березі Бердянської затоки Азовського моря в межах Луначарської сільської ради Бердянського району.

Згідно проекту створення Парку, яким визначені його межі, орендована ФОП ОСОБА_1 земельна ділянка площею 0,0164 га, увійшла до території Парку, до зони регульованої рекреації, що не суперечить режиму її використання.

За листом адміністрації Парку від 05.07.2007р. № 766/18-08, між Приазовським НПП та ФОП ОСОБА_1 був укладений договір № 25 від15.07.2007р. про співробітництво, і на виконання його умов, договір № 26 від 15.07.2007р. про закріплення майна на праві господарського відання, згідно якого три металевих контейнера передаються у користування Приазовському НПП для здійснення своїх повноважень з охорони території Парку. Майно передано користувачеві згідно Акту № 1 приймання-передачі від 15.07.2013р. (копії зазначених документів та правовстановлюючих документів Приазовського НПП містяться в матеріалах справи).

Враховуючи викладене відсутні підстави щодо звільнення ФОП ОСОБА_1 самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0105 га, яка знаходиться по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 2320683000:01:006:0098, площею 0,0164 га), шляхом демонтажу навісу та трьох металевих контейнерів та повернути зазначену вище земельну ділянку площею 0,0105 га за належністю Луначарській сільській раді Бердянського району, оскільки майно (контейнери) передано у користування (господарське відання) Приазовському національному природному парку у встановленому законом порядку та використовуються Парком, а ні ФОП ОСОБА_1, на земельній ділянці, яка знаходиться у віддані та під охороною Парку згідно проекту його створення.

За таких обставин, вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного позов задоволено частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 1 720,50 грн. відноситься на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4 5 , 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1) на користь Луначарської сільської ради Бердянського району Запорізької області (71154, Запорізька область, Бердянський район, с. Луначарське, вул. Леніна, 102, код ЄДРПОУ 25483873) 44 (сорок чотири) грн. 67 коп. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, 784 (сімсот вісімдесят чотири) грн. 53 коп. шкоди, заподіяну внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1) в доход державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район),22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, № рахунку 31215206783007, код класифікації доходів бюджету 22030001) - 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено28.10.2013р.