Постанова

від 17.10.2013 по справі 2а-3067/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 жовтня 2013 року 08:42 № 2а-3067/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді Смолія І.В.

при секретарі судових засідань Мар'янченко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Автоматизація процесів бізнеса» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС провизнання протиправним та скасування наказу від 04.01.2012 р. № 4/23-08

Представники:

від позивача: Лопатіна А.С., довіреність № 3 від 03.09.13.

від відповідача: Глушковська А.О., довіреність № 626/9/26-59-10-19 від 29.08.2013 р. .

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17.10.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.07.13р. скасовано Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 18.04.12р. та Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.12р. по справі за позовом ТОВ "Автоматизація Процесів Бізнеса" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування Наказу від 04.01.2012 №4/23-08 та визнання протиправними дій, та скеровано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 07.08.13р. справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позивних вимог позивачем вказується на протиправність дій податкового органу щодо призначення та проведення позапланової перевірки а також щодо викладення у акті перевірки висновків щодо нікчемності правочинів.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав.

Представник відповідача в судове засідання з'явися, позовні вимоги заперечив у повному обсязі, зіслався на обставини, викладені у письмових запереченнях на позов.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Начальником Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС 04 січня 2012 року винесено наказ № 4/23-08, яким на підставі підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Автоматизація Процесів Бізнеса"(код за ЄДРПОУ 3685891), тривалістю 5 робочих днів з 04 січня 2012 року з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Арісто Авто"(код за ЄДРПОУ 33641076) за квітень 2011 року та по взаємовідносинам з ТОВ "Укртрансзапчастина"(код за ЄДРПОУ 32393259) за серпень 2011 року.

На підставі вказаного наказу та повідомлення від 04 січня 2012 року № 19/10/23-823, посадовими особи ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 12 січня 2012 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Автоматизація Процесів Бізнеса"(код за ЄДРПОУ 3685891), за результатами якої було складено Акт від 12 січня 2012 року № 33/23-08/36858919.

Позивач вважає протиправними дії податкового органу щодо проведення позапланової перевірки, а також протиправним наказ про її призначення у зв'язку із відсутністю підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.

Так, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення; в свою чергу можливість для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає виключно за наявності двох умов: 1) виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; 2) не надання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Вирішуючи питання наявності підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, та, відповідно, для прийняття наказу про призначення такої перевірки, суд звертає увагу на наступне.

З наявних матеріалів справи, зокрема наданих податковим органом разом із запереченнями на позов, судом встановлено, що відповідачем складено та направлено на адресу позивача письмові запити про надання інформації (від 16.06.11р. за № 8477/10/23-08; від 21.10.2011 р. за № 146/10/23-311; від 27.10.2011 р. за № 15111/10/27827). Відповіді на запити позивачем було надано не своєчасно (20.07.2011 р. описом № 20.07.11-03 на запит від 16.06.11р. за № 8477/10/23-08; 11.11.2011 р. описом № 11.11.11-01 на запит від 21.10.2011 р. за № 146/10/23-311; 15.11.2011 р. описом № 15.11.11-04 на запит від27.10.2011 р. за № 15111/10/27827) та не в повному обсязі.

Саме несвоєчасне та не в повному обсязі надання відповіді на письмові запити слугувало підставою для призначення позапланової перевірки позивача.

Як зазначалось вище, не надання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту є підставою для призначення позапланової перевірки. Разом з тим надання неповної інформації на такий запит є також підставою для призначення позапланової перевірки.

Враховуючи наведені фактичні обставини суд приходить до перекаоння щодо правомірності як спірного наказу так і дій податкового органу з що полягали у проведенні позапланової перевірки позивача.

Крім того позивач просив суд визнати протиправними дії податкового органу що полягали у викладенні у акт перевірки міркувань з приводу нікчемності правочинів що укладались позивачем у перевіряємому періоді.

З даного приводу суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно з п. 3 Розділу 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками.

За результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Податковим Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення ( п. 7 Розділу IV Порядку).

Виходячи з наведеного в сукупності, акт документальної перевірки, який містить висновки податкового органу щодо результатів перевірки, не набуває статусу рішення в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не є актом державного чи іншого органу в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки такий акт не породжує жодних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для платника податків, який перевірявся, оскільки не містить обов'язкового припису для нього, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії та не може бути оскаржений до адміністративного суду.

Висновки податкового органу, викладені у акті перевірки, мають юридичне значення для позивача лише після того, коли вони будуть відображені у рішенні, прийнятому уповноваженою особою цього органу.

Визнання протиправними окремих висновків акта перевірки може мати вплив виключно на загальні висновки перевірки, правове втілення яких відбувається шляхом прийняття відповідних рішень про донарахування податкових зобов'язань тощо. Такі рішення і є тими рішеннями, що породжують для суб'єкта господарювання відповідні обов'язки зі сплати податків.

Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті є захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди з висновками перевірки, закріпленими у акті, складеному за її результатами та втіленими у відповідних рішеннях контролюючого органу, вимога про визнання протиправними висновків акта перевірки та визнання дій протиправними при проведенні перевірки не будуть мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту виключно шляхом пред'явлення позову про скасування рішень контролюючого органу, винесених на підставі акта перевірки та якими визначено суми податкових зобов'язань тощо.

Крім того висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків вправі подати свої зауваження до відповідного акту, що можуть у подальшому бути враховані контролюючим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань. Натомість висновки посадових осіб, зазначені в акті перевірки є лише думкою цих осіб щодо поведінки платника податків, при цьому питання щодо здійснення донарахування зобов'язань платникові податків за результатами перевірок вирішує контролюючий орган, а не посадові особи що проводили перевірку.

Відповідно до викладеного, діяльність із складання актів документальних перевірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни, тому як власне акт так і дії посадових осіб контролюючого органу із складання цього акту не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім права на надання зауважень до акту перевірки.

Враховуючи наведені обставини сам по собі акт перевірки не породжує для позивача обов'язків а тому суб'єктивні міркування працівників податкового органу викладені у такому жодним чином не можуть порушувати законні права, свободи та інтереси позивача, а тому і в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в судових засіданнях в повній мірі доведено правомірність оскаржуваного припису, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій