Ухвала

від 29.01.2014 по справі 2а-3067/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-3067/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

29 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівБорисюк Л.П., Ключковича В.Ю., При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматизація процесів бізнеса» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматизація процесів бізнеса» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.07.13р. скасовано Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 18.04.12р. та Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.12р. по справі за позовом ТОВ «Автоматизація Процесів Бізнеса» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування Наказу від 04.01.2012 №4/23-08 та визнання протиправними дій, та скеровано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2013 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до положень ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи у порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем на підставі наказу № 4/23-08 та підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Автоматизація Процесів Бізнеса» (код за ЄДРПОУ 3685891), тривалістю 5 робочих днів з 04 січня 2012 року з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Арісто Авто» (код за ЄДРПОУ 33641076) за квітень 2011 року та по взаємовідносинам з ТОВ «Укртрансзапчастина» (код за ЄДРПОУ 32393259) за серпень 2011 року.

На підставі вказаного наказу та повідомлення від 04 січня 2012 року № 19/10/23-823, посадовими особи ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 12 січня 2012 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Автоматизація Процесів Бізнеса» (код за ЄДРПОУ 3685891), за результатами якої було складено Акт від 12 січня 2012 року № 33/23-08/36858919.

Позивач вважає протиправними дії податкового органу щодо проведення позапланової перевірки, а також протиправним наказ про її призначення у зв'язку із відсутністю підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність дій відповідачем суду доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.

Так, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення; в свою чергу можливість для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає виключно за наявності двох умов: 1) виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; 2) не надання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З наявних матеріалів справи, зокрема наданих податковим органом разом із запереченнями на позов, судом встановлено, що відповідачем складено та направлено на адресу позивача письмові запити про надання інформації (від 16.06.11р. за № 8477/10/23-08; від 21.10.2011 р. за № 146/10/23-311; від 27.10.2011 р. за № 15111/10/27827). Відповіді на запити позивачем було надано не своєчасно (20.07.2011 р. описом № 20.07.11-03 на запит від 16.06.11р. за № 8477/10/23-08; 11.11.2011 р. описом № 11.11.11-01 на запит від 21.10.2011 р. за № 146/10/23-311; 15.11.2011 р. описом № 15.11.11-04 на запит від27.10.2011 р. за № 15111/10/27827) та не в повному обсязі.

Саме несвоєчасне та не в повному обсязі надання відповіді на письмові запити слугувало підставою для призначення позапланової перевірки позивача.

Як зазначалось вище, не надання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту є підставою для призначення позапланової перевірки. Разом з тим надання неповної інформації на такий запит є також підставою для призначення позапланової перевірки.

Враховуючи наведені фактичні обставини колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо правомірності як спірного наказу так і дій податкового органу з що полягали у проведенні позапланової перевірки позивача.

Крім того позивач просив суд визнати протиправними дії податкового органу що полягали у викладенні у акт перевірки міркувань з приводу нікчемності правочинів що укладались позивачем у перевіряємому періоді.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно з п. 3 Розділу 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками.

За результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Податковим Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення ( п. 7 Розділу IV Порядку).

Виходячи з наведеного в сукупності, акт документальної перевірки, який містить висновки податкового органу щодо результатів перевірки, не набуває статусу рішення в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не є актом державного чи іншого органу в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки такий акт не породжує жодних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для платника податків, який перевірявся, оскільки не містить обов'язкового припису для нього, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії та не може бути оскаржений до адміністративного суду.

Крім того висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків вправі подати свої зауваження до відповідного акту, що можуть у подальшому бути враховані контролюючим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань. Натомість висновки посадових осіб, зазначені в акті перевірки є лише думкою цих осіб щодо поведінки платника податків, при цьому питання щодо здійснення донарахування зобов'язань платникові податків за результатами перевірок вирішує контролюючий орган, а не посадові особи що проводили перевірку.

Діяльність із складання актів документальних перевірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни, тому як власне акт так і дії посадових осіб контролюючого органу із складання цього акту не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім права на надання зауважень до акту перевірки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматизація процесів бізнеса» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: Л.П. Борисюк

В.Ю. Ключкович

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.