Постанова

від 10.10.2013 по справі 826/11804/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 жовтня 2013 року 14:40 № 826/11804/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Строй»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова-Строй» (надалі - Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС (надалі - відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.03.2013р. № 0002872208 та № 0002882208.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 серпня 2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, які обгрунтовані тим, що позивач правомірно сформував податковий кредит за господарськими операціями з ПП «Фірма «Володар», ТОВ «Граньстройінвест» та ТОВ «Маркой Груп Ко» на підставі належно оформлених його контрагентами податкових накладних. Доводи відповідача про безтоварність та фіктивність господарських операцій вважає недоведеними належними документальними доказами, відтак достатніми доказами виконання господарських зобов'язань за угодами з вказаним контрагентом вважає податкові накладні, банківські виписки тощо.

Не погоджуючись з висновком податкового органу про завищення валових витрат, а відтак - заниження податку на прибуток, вказує на те, що валові витрати підприємства за перевіряємий період підтверджені документами бухгалтерського та податкового обліку.

Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечував, вказуючи, що підставою для висновку про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість було те, що господарські операції між позивачем та ПП «Фірма «Володар», ТОВ «Граньстройінвест» та ТОВ «Маркой Груп Ко» фактично не здійснювались, в зв'язку з чим наявність у позивача податкових накладних контрагентів, не є, на думку податкового органу, безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту з ПДВ та одержання у зв'язку з цим податкової вигоди.

Відповідач вважає, що безтоварна господарська операція за угодами, в результаті яких занижуються податкові зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток та створюється можливість відшкодування податку на додану вартість з бюджету, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та є такою, що порушує публічний порядок.

В обґрунтування таких доводів відповідач посилається на ряд доказів, які долучені до матеріалів справи.

Отже, на думку відповідача, товари та роботи позивачем фактично у ПП «Фірма «Володар», ТОВ «Граньстройінвест» та ТОВ «Маркой Груп Ко» не придбавалися, а витрати на придбання товарів та робіт, які позивач відніс до складу валових є надуманими у зв'язку з чим відповідач вважає, що позивач не мав правових підстав для віднесення таких витрат до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст. 139 Податкового кодексу України та сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до п.п. 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст. 198 Податкового кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача , всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Строй» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Фірма «Володар» (код ЄДРПОУ 31988783), ТОВ «Граньстройінвест» (код ЄДРПОУ 37649152), ТОВ «Маркой Груп Ко» (код ЄДРПОУ 37135774) за період з 01.01.2010 р. по 31.12.20012 р., за результатами якої складено акт № 173/22-8/31406099 від 22.02.2013 р.

Згідно з висновками акту перевірки відповідачем встановлено порушення:

- п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток підприємств в сумі 214 303,00 грн. в І-IV кварталах 2011 p.,

- пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1 ст. 185, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит в сумі 205 947, 00 грн. в березні 2011 p., травні-липні 2011 p., вересні 2011 p., листопаді 2011 р.

Такий висновок податкового органу зводиться до фіктивності господарських операцій між позивачем та контрагентами ПП «Фірма «Володар», ТОВ «Граньстройінвест» та ТОВ «Маркой Груп Ко», які, як вказує податковий орган, мають ознаки фіктивних підприємств.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.03.2013 р. № 0002872208 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість і застосування штрафних (фінансових) санкцій та № 0002882208 від 12.03.2013 р. про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток і застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Щодо господарських операцій між ТОВ «Нова-Строй» та ПП «Фірма «Володар» суд зазначає наступне.

Як свідчать обставини справи, між вказаними підприємствами укладено договори підряду:

- № 020211 від 02.02.2011 p., відповідно до умов якого контрагент позивача збов'язується виконати будівельно-монтажні роботи по будівництву лінії електропередачі базової станції мобільного зв'язку за адресою: Чернігівська обл., с. Талалаївка. Сторонами складено акт приймання виконаних підрядних робіт за березень 2011 р. від 18.03.2011 р. Підрядником виписано на ім'я Позивача податкову накладну № 15 від 18.03.2011 р.

- № 050511 від 05.05.2011 p., відповідно до умов якого контрагент позивача збов'язується виконати будівельно-монтажні роботи по встановленню розвантажувальної рами під контейнер для БС мобільного оператора "Life", розташованих в місті Києві за адресами: вул. Автозаводська, буд. 87, вул. Васильківська, буд. 96А, вул. Луначарського, буд. 4, вул. Рокосовського, буд. 8Б, пр.-т Червонозоряний, буд. 51. Сторонами складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.06.2011 р. Підрядником виписано на ім'я Позивача податкову накладну № 38 від 03.06.2011 р.

- № 240511/1 від 24.05.2011 p., відповідно до умов якого контрагент позивача збов'язується виконати будівельно-монтажні роботи по будівництву базової станції мобільного зв'язку, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, буд. 7а. Сторонами складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.06.2011 р. Підрядником виписано на ім'я Позивача податкову накладну № 191 від 23.06.2011 р.

- № 240511/2 від 24.05.2011 p., відповідно до умов якого контрагент позивача збов'язується виконати будівельно-монтажні роботи по електропостачанню БС мобільного оператора "Life" за адресою: м. Київ. вул. Січневого повстання, буд. 34. Сторонами складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.06.2011 р. Підрядником виписано на ім'я Позивача податкову накладну № 190 від 23.06.2011 р.

- № 010611 від 01.06.2011 p., відповідно до умов якого контрагент позивача збов'язується виконати монтаж обладнання для БС мобільного оператора "Life", розташованих в місті Києві за адресами: вул. Тулузи, буд. 1; вул. Луначарського, буд. 4. Сторонами складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.07.2011 р. Підрядником виписано на ім'я Позивача податкову накладну № 151 від 04.07.2011 р.

- № 140611 від 14.06.2011 p., відповідно до умов якого контрагент позивача збов'язується виконати будівельно-монтажні роботи по будівництву фундаменту для БС мобільного оператора "Life", розташованих в місті Києві за адресами: вул. Тулузи, буд. 1; вул. Сім'ї Сосніних, буд. 7а. Сторонами складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.07.2011 р. Підрядником виписано на ім'я Позивача податкову накладну № 40 від 04.07.2011 р.

- № 200611 від 20.06.2011 p., відповідно до умов якого контрагент позивача збов'язується виконати монтаж антенно-фідерного обладнання БС мобільного оператора "Life" за адресами: м. Київ, вул. Пирогова, буд. 9; м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, буд. 46. Сторонами складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.07.2011 р. Підрядником виписано на ім'я Позивача податкову накладну № 152 від 15.07.2011 р.

Також, на підтвердження реального виконання укладених договорів та правомірності віднесення витрат по придбаним у ПП «Фірма «Володар» роботам до складу валових, представником позивача надані до суду звіти про виконання робіт, пояснення та документи необхідності співпраці з підприємством в цілях господарської діяльності позивача.

Разом з тим, зібраними у справі та дослідженими судом доказами у їх сукупності підтверджується фіктивність господарських операцій ТОВ «Нова-Строй» та ПП «Фірма «Володар», яке має ознаки фіктивного підприємства.

Так, в провадженні СВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа від 10.01.2012 р. № 80-0263, порушена за фактом фіктивного підприємництва відносно ПП «Фірма «Володар» (код ЄДРПОУ 31988783) та ряду інших підприємств за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України». Згідно інформації АІС «Податки» стан платника ПП «Фірма «Володар» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Відповідно до протоколу допиту свідка гр. ОСОБА_2 ПП «Фірма «Володар» було створено та використовувалось без мети ведення фінансово-господарської діяльності, з метою надання послуг по конвертації безготівкових грошових коштів в готівку різним суб'єктам підприємницької діяльності. Поставка товарів та надання послуг від вищеназваних фіктивних підприємств на адресу клієнтів оформлювались лише по документам, а фактично товар не поставлявся та послуги не надавались. Згідно пояснень гр. ОСОБА_3 до фінансово-господарської діяльності ПП «Фірма «Володар» вона ніякого відношення не має, договори, рахунки-фактури, податкові накладні, податкові декларації та будь-які інші документи, що відносяться до діяльності підприємства, не підписувала, підприємство на своє ім'я зареєструвала без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, кошти та майно до статутного фонду не вносила.

Враховуючи все вище зазначене, суд ставить під сумнів фактичне виконання договорів про виконання робіт, укладених між ТОВ «Нова-Строй» та ПП «Фірма «Володар».

Щодо господарських взаємовідносин між ТОВ «Нова-Строй та ТОВ «Граньстройінвест» суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між вказаними підприємствами укладено договір підряду № 5/09-11 на виконання проектних робіт від 05.09.2011 p. - складання проектної документації по проектуванню базових станцій мобільного зв'язку в кількості 11 проектів. Сторонами складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.11.2011 р. ТОВ «Граньстройінвест» виписано на ім'я Позивача податкову накладну № 9 від 01.11.2011 р.

Також, між вказаними підприємствами укладено договір № 30/09-11 купівлі-продажу товарів від 30.09.2011 р. Сторонами складено видаткову накладну № 01-30/09-11 від 30.09.2011 р. ТОВ «Граньстройінвест» виписано на ім'я Позивача податкову накладну № 230 від 30.09.2011 р.

Також, на підтвердження реального виконання укладених договорів та правомірності віднесення витрат по придбаним у ТОВ «Граньстройінвест» роботам та товарам до складу валових, представником позивача надані до суду пояснення та документи необхідності співпраці з підприємством в цілях господарської діяльності позивача.

Разом з тим, зібраними у справі та дослідженими судом доказами у їх сукупності підтверджується фіктивність господарських операцій ТОВ «Нова-Строй» та ТОВ «Граньстройінвест», яке має ознаки фіктивного підприємства.

Як встановлено податковим органом під час перевірки, ТОВ «Граньстройінвест» за зареєстрованим місцезнаходженням відсутнє, що підтверджується актом про незнаходження від 10.02.2012 р. № 103/23-1. Згідно матеріалів, наданих ВПМ ДПІ у Вишгородському районі Київської області порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «Граньстройінвест», досудовим слідством встановлено перелік підприємств з ознаками фіктивності, в т.ч. ТОВ «Граньстройінвест». Згідно протоколів допиту свідків: ОСОБА_2 суб'єкти підприємницької діяльності, в т.ч. і ТОВ «Граньстройінвест» створені та використовувались без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, з метою надання послуг по конвертації безготівкових грошових коштів в готівку, поставка товарів та надання послуг оформлювались лише по документам, фактично товар не поставлявся, послуги не надавались. Фінансово-господарська діяльність ТОВ «Граньстройінвест» здійснюється поза межами правового поля.

Враховуючи все вище зазначене, суд ставить під сумнів фактичне виконання договорів про виконання робіт, укладених між ТОВ «Нова-Строй» та ТОВ «Граньстройінвест».

Щодо господарських взаємовідносин між ТОВ «Нова-Строй» та ТОВ «Маркой Груп Ко» суд зазначає наступне.

З матеріалів спраи вбачається, що між Позивачем та ТОВ «Маркой Груп Ко» укладено договір купівлі-продажу товарів № 270511 від 27.05.2011 р., на підставі якого сторонами складено видаткові накладні № 270508 від 27.05.2011 p., № 28.07.05 від 28.07.2011 р., а також ТОВ «Маркой Груп Ко» виписано на ім'я Позивача податкові накладні № 161 від 27.05.2011 p., № 236 від 28.07.2011 р.

Вказані документи разом із пояснення та документи необхідності співпраці з підприємством в цілях господарської діяльності Товариства позивач вважає достатніми для можливості стверджувати про товарність господарських операцій та правомірність віднесення спірних сум ПДВ до податкового кредиту та валових витрат при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток.

Разом з тим, зібраними у справі та дослідженими судом доказами у їх сукупності підтверджується фіктивність господарських операцій ТОВ «Нова-Строй» та ТОВ «Маркой Груп Ко», яке має ознаки фіктивного підприємства.

Так, відповідачем під час перевірки встановлено, що ТОВ «Маркой Груп Ко» відсутнє за місцезнаходженням. Актом від 08.12.2011 р. № 1318/2300/37135774 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Маркой Груп Ко» встановлено порушення ч.ч. 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, в зв'язку з чим правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб

В провадженні СВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа від 10.01.2012 р. № 80-0263, порушена за фактом фіктивного підприємництва в.т.ч. відносно ТОВ «Маркой Груп Ко» (код ЄДРПОУ 31988783) та ряду інших підприємств за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України». Відповідно до протоколу допиту свідка гр. ОСОБА_2 ТОВ «Маркой Груп Ко» було створено та використовувалось без мети ведення фінансово-господарської діяльності, з метою надання послуг по конвертації безготівкових грошових коштів в готівку різним суб'єктам підприємницької діяльності. Поставка товарів та надання послуг від вищеназваного фіктивного підприємства на адресу клієнтів оформлювались лише по документам, а фактично товар не поставлявся та послуги не надавались.

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з надання виконання робіт та поставки товарів між позивачем та контрагентами: ПП «Фірма «Володар», ТОВ «Граньстройінвест» та ТОВ «Маркой Груп Ко» фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарськими договорами.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (у редакції Закону України від 30.11.2006 р. 398-V), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) , не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до положень пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (послуг) , які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Також, відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За наведених правових норм у суду відсутні підстави вважати податкові накладні, на підставі яких позивач відніс спірні суми ПДВ до податкового кредиту, первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону, тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем робіт та товарів у ПП «Фірма «Володар», ТОВ «Граньстройінвест» та ТОВ «Маркой Груп Ко».

Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.229 ЦК України).

Враховуючи вище викладене, беручи до уваги відсутність управлінського та технічного персоналу на підприємствах контрагентах позивача, враховуючи пояснення директорів контрагентів, зважаючи на правові підстави віднесення сум податкового кредиту з ПДВ та сум податку на прибуток, суд приходить до висновку, що відомості в податкових накладних недостовірні та є наслідками укладення фіктивних угод.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 17 жовтня 2013р.