Ухвала

від 22.01.2014 по справі 826/11804/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11804/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа НГ. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

22 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Борисюк Л.П.,

Собківа Я.М.

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Строй" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Строй" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши їх в сукупності, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним рішення.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного адміністративного суду з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що працівниками ДПІ у Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ«Нова-Строй» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Фірма «Володар» (код ЄДРПОУ 31988783), ТОВ «Граньстройінвест» (код ЄДРПОУ 37649152), ТОВ «Маркой Груп Ко» (код ЄДРПОУ 37135774) за період з 01.01.2010 р. по 31.12.20012 р., за результатами якої складено акт № 173/22-8/31406099 від 22.02.2013 р.

Актом перевірки відповідачем у висновку встановлено порушення:

- п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток підприємств в сумі 214 303,00 грн. в І-IV кварталах 2011 p.,

- пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1 ст. 185, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит в сумі 205 947, 00 грн. в березні 2011 p., травні-липні 2011 p., вересні 2011 p., листопаді 2011 р.

Висновок податкового органу зазначений в Аткі перевірки та зводиться до фіктивності господарських операцій між позивачем та контрагентами ПП «Фірма «Володар», ТОВ «Граньстройінвест» та ТОВ «Маркой Груп Ко», які, як вказує податковий орган, мають ознаки фіктивних підприємств.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.03.2013 р. №0002872208 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість і застосування штрафних (фінансових) санкцій та № 0002882208 від 12.03.2013 р. про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток і застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Погоджуючись з висновками відповідача та суду першої інстанції, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПП «Фірма «Володар» укладено договори підряду:

- № 020211 від 02.02.2011 p., відповідно до умов якого контрагент позивача - ПП «Фірма «Володар» зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи по будівництву лінії електропередачі базової станції мобільного зв'язку за адресою: Чернігівська обл., с. Талалаївка. Сторонами складено акт приймання виконаних підрядних робіт за березень 2011 р. від 18.03.2011 р. Підрядником виписано на ім'я Позивача податкову накладну № 15 від 18.03.2011 р.

- № 050511 від 05.05.2011 p., відповідно до умов якого контрагент позивача збов'язується виконати будівельно-монтажні роботи по встановленню розвантажувальної рами під контейнер для БС мобільного оператора "Life", розташованих в місті Києві за адресами: вул. Автозаводська, буд. 87, вул. Васильківська, буд. 96А, вул. Луначарського, буд. 4, вул. Рокосовського, буд. 8Б, пр-т Червонозоряний, буд.51. Сторонами складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.06.2011 р. Підрядником виписано на ім'я Позивача податкову накладну № 38 від 03.06.2011 р.

- № 240511/1 від 24.05.2011 p., відповідно до умов якого контрагент позивача збов'язується виконати будівельно-монтажні роботи по будівництву базової станції мобільного зв'язку, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, буд. 7а. Сторонами складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.06.2011 р. Підрядником виписано на ім'я Позивача податкову накладну № 191 від 23.06.2011 р.

- № 240511/2 від 24.05.2011 p., відповідно до умов якого контрагент позивача збов'язується виконати будівельно-монтажні роботи по електропостачанню БС мобільного оператора "Life" за адресою: м. Київ. вул. Січневого повстання, буд. 34. Сторонами складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.06.2011 р. Підрядником виписано на ім'я Позивача податкову накладну № 190 від 23.06.2011 р.

- № 010611 від 01.06.2011 p., відповідно до умов якого контрагент позивача збов'язується виконати монтаж обладнання для БС мобільного оператора "Life", розташованих в місті Києві за адресами: вул. Тулузи, буд. 1; вул. Луначарського, буд. 4. Сторонами складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.07.2011 р. Підрядником виписано на ім'я Позивача податкову накладну № 151 від 04.07.2011 р.

- № 140611 від 14.06.2011 p., відповідно до умов якого контрагент позивача збов'язується виконати будівельно-монтажні роботи по будівництву фундаменту для БС мобільного оператора "Life", розташованих в місті Києві за адресами: вул. Тулузи, буд. 1; вул. Сім'ї Сосніних, буд. 7а. Сторонами складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.07.2011 р. Підрядником виписано на ім'я Позивача податкову накладну № 40 від 04.07.2011 р.

- № 200611 від 20.06.2011 p., відповідно до умов якого контрагент позивача збов'язується виконати монтаж антенно-фідерного обладнання БС мобільного оператора "Life" за адресами: м. Київ, вул. Пирогова, буд. 9; м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, буд. 46. Сторонами складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.07.2011 р. Підрядником виписано на ім'я Позивача податкову накладну № 152 від 15.07.2011 р.

При цьому, представником позивача на підтвердження реального виконання укладених договорів та правомірності віднесення витрат по придбаним у ПП «Фірма «Володар» роботам до складу валових витрат до суду надано звіти про виконання робіт, пояснення та документи необхідності співпраці з підприємством в цілях господарської діяльності позивача.

Разом з тим, як вірно вказав суд першої інстанції, зібраними у справі та дослідженими судом доказами у їх сукупності підтверджується фіктивність господарських операцій ТОВ «Нова-Строй» та ПП «Фірма «Володар», яке має ознаки фіктивного підприємства.

Судом встановлено, що в провадженні СВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа від 10.01.2012 р. № 80-0263, порушена за фактом фіктивного підприємництва відносно ПП «Фірма «Володар» (код ЄДРПОУ 31988783) та ряду інших підприємств за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України». Згідно інформації АІС «Податки» стан платника ПП «Фірма «Володар» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Відповідно до протоколу допиту свідка гр.ОСОБА_4 ПП «Фірма «Володар» було створено та використовувалось без мети ведення фінансово-господарської діяльності, з метою надання послуг по конвертації безготівкових грошових коштів в готівку різним суб'єктам підприємницької діяльності. Поставка товарів та надання послуг від вищеназваних фіктивних підприємств на адресу клієнтів оформлювались лише по документам, а фактично товар не поставлявся та послуги не надавались. Згідно пояснень гр. ОСОБА_5 до фінансово-господарської діяльності ПП «Фірма «Володар» вона ніякого відношення не має, договори, рахунки-фактури, податкові накладні, податкові декларації та будь-які інші документи, що відносяться до діяльності підприємства, не підписувала, підприємство на своє ім'я зареєструвала без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, кошти та майно до статутного фонду не вносила.

Виходячи з вищенаведеного, судом першої інстанції вірно поставлено під сумнів фактичне виконання договорів про виконання робіт, укладених між ТОВ «Нова-Строй» та ПП «Фірма «Володар», оскільки жодних належних доказів фактичного виконання робіт працівниками саме ПП «Фірма «Володар» і якими фізичними особами цього підприємства, чи, можливо, іншими особами, суду не надано.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Нова-Строй та ТОВ «Граньстройінвест» укладено договір підряду №5/09-11 на виконання проектних робіт від 05.09.2011 p. - складання проектної документації по проектуванню базових станцій мобільного зв'язку в кількості 11 проектів. Сторонами складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.11.2011 р. ТОВ «Граньстройінвест» виписано на ім'я Позивача податкову накладну № 9 від 01.11.2011 р.

Також, між вказаними підприємствами укладено договір № 30/09-11 купівлі-продажу товарів від 30.09.2011 р. Сторонами складено видаткову накладну № 01-30/09-11 від 30.09.2011 р. ТОВ «Граньстройінвест» виписано на ім'я Позивача податкову накладну № 230 від 30.09.2011 р.

На підтвердження реального виконання укладених договорів та правомірності віднесення витрат по придбаним у ТОВ «Граньстройінвест» роботам та товарам до складу валових, представником позивача надані до суду пояснення та документи необхідності співпраці з підприємством в цілях господарської діяльності позивача.

При цьому, зібраними у справі та дослідженими судом доказами у їх сукупності підтверджується фіктивність господарських операцій ТОВ «Нова-Строй» та ТОВ «Граньстройінвест», яке має ознаки фіктивного підприємства.

Податковим органом під час перевірки встановлено, ТОВ «Граньстройінвест» за зареєстрованим місцезнаходженням відсутнє, що підтверджується актом про незнаходження від 10.02.2012 р. № 103/23-1. Згідно матеріалів, наданих ВПМ ДПІ у Вишгородському районі Київської області порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «Граньстройінвест», досудовим слідством встановлено перелік підприємств з ознаками фіктивності, в т.ч. ТОВ «Граньстройінвест». Згідно протоколів допиту свідків: ОСОБА_4 суб'єкти підприємницької діяльності, в т.ч. і ТОВ «Граньстройінвест» створені та використовувались без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, з метою надання послуг по конвертації безготівкових грошових коштів в готівку, поставка товарів та надання послуг оформлювались лише по документам, фактично товар не поставлявся, послуги не надавались. Фінансово-господарська діяльність ТОВ «Граньстройінвест» здійснюється поза межами правового поля.

Виходячи з вищенаведеного, судом першої інстанції вірно поставлено під сумнів фактичне виконання договорів про виконання робіт, укладених між ТОВ «Нова-Строй» та ТОВ «Граньстройінвест», оскільки жодних належних доказів фактичного виконання проектних робіт працівниками саме ТОВ «Граньстройінвест» і якими фізичними особами з відповідними кваліфікаційно-освітніми вимогами цього підприємства виконані вказані роботи, суду не надано. Не надано суду і проектно-кошторисну документацію, яку відповідно до умов договору (п.2.,2.3) ТОВ «Граньстройінвест», як підрядник, повинен був передати в кількості 11 комплектів для позивача та її погодження у відповідних органах.

Також, з матеріалів справи вбачається, що між Позивачем та ТОВ «Маркой Груп Ко» укладено договір купівлі-продажу товарів № 270511 від 27.05.2011 р., на підставі якого сторонами складено видаткові накладні № 270508 від 27.05.2011 p., № 28.07.05 від 28.07.2011 р., а також ТОВ «Маркой Груп Ко» виписано на ім'я Позивача податкові накладні № 161 від 27.05.2011 p., № 236 від 28.07.2011 р.

Однак, зібраними у справі та дослідженими судом доказами у їх сукупності підтверджується фіктивність господарських операцій ТОВ «Нова-Строй» та ТОВ «Маркой Груп Ко», яке має ознаки фіктивного підприємства.

Так, відповідачем під час перевірки встановлено, що ТОВ «Маркой Груп Ко» відсутнє за місцезнаходженням. Актом від 08.12.2011 р. № 1318/2300/37135774 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Маркой Груп Ко» встановлено порушення ч.ч. 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, в зв'язку з чим правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб

Більш того, в провадженні СВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа від 10.01.2012 р. № 80-0263, порушена за фактом фіктивного підприємництва в.т.ч. відносно ТОВ «Маркой Груп Ко» (код ЄДРПОУ 31988783) та ряду інших підприємств за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України». Відповідно до протоколу допиту свідка гр. ОСОБА_4 ТОВ «Маркой Груп Ко» було створено та використовувалось без мети ведення фінансово-господарської діяльності, з метою надання послуг по конвертації безготівкових грошових коштів в готівку різним суб'єктам підприємницької діяльності. Поставка товарів та надання послуг від вищеназваного фіктивного підприємства на адресу клієнтів оформлювались лише по документам, а фактично товар не поставлявся та послуги не надавались.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що будівельно-монтажні роботи по будівництву, монтаж обладнання, як і купівля позивачем такого у контрагентів по справі для базових станцій мобільного зв»язку (за наданими позивачем документами) відбувалось перед тим, як позивачем у вересні 2011р. отримана проектна документація по проектуванню таких станцій, що є ще одним доказом оформлення таких угод і їх фактичне виконання виключно «у паперовому вигляді» без реального їх здійснення.

Тому наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано вважав достатніми для висновку про те, що господарські операції з надання виконання робіт та поставки товарів між позивачем та контрагентами: ПП «Фірма «Володар», ТОВ «Граньстройінвест» та ТОВ «Маркой Груп Ко» фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарськими договорами.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (у редакції Закону України від 30.11.2006 р. 398-V), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) , не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до положень пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Також, відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

Тому, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відтак судом першої інстанції правильно зазначено, що за наведених правових норм у суду відсутні підстави вважати податкові накладні, на підставі яких позивач відніс спірні суми ПДВ до податкового кредиту, первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону, тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем робіт та товарів у ПП «Фірма «Володар», ТОВ «Граньстройінвест» та ТОВ «Маркой Груп Ко».

Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.229 ЦК України).

Також, колегія суддів апеляційного адміністративного суду зауважує, що надання позивачем доказів того, що ним відповідні послуги були надані в подальшому його контрагентам, зокрема ДП з 100% іноземними інвестиціями «Ерікссон», жодним чином не підтверджує фактичне і реальне виконання таких робіт саме ПП «Фірма «Володар», ТОВ «Граньстройінвест» та ТОВ «Маркой Груп Ко» для позивача. Крім того, відповідні роботи позивачем виконані для ДП з 100% іноземними інвестиціями «Ерікссон» у липні 2011р ., хоча проектна документація по проектуванню будівництва таких станцій отримана від ТОВ «Граньстройінвест» 05 вересня 2011р ., тобто така документація, яка необхідна для початку виконання робіт, отримана вже після їх фактичного виконання, що не може бути доказом її використання для господарської діяльності позивача.

Частиною першою ст. 69 цього КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Констатація апелянтом того, що платник податків не може нести відповідальність за порушення податкової дисципліни його контрагентами, загалом є вірною, але в даному випадку ця теза не спростовує допущені саме позивачем порушення податкового законодавства і не може звільняти останнього від настання відповідних юридичних наслідків.

При розгляді даної справи колегією суддів враховано правову позицію Верховного Суду України, викладеною і у постанові від 05.03.2012 року, у якій ВСУ зазначено, що сама лише наявність у платника податків податкових накладних, виписаних від імені його контрагентів, не є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, якщо особи, від імені яких складено такі документи заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Таким чином, висновок відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи. А, відтак, податкові повідомлення-рішення податкового органу є законними і підстави для їх скасування відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач довів обґрунтованість та законність свого рішення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається

Керуючись ст.ст. 160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Строй" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 24.01.2014 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: Л.П. Борисюк

Я.М. Собків

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.