Постанова

від 21.08.2014 по справі 826/11804/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 1/229

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 серпня 2014 року 15:30 № 826/11804/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Легейді Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Строй" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 12.03.2013 № 0002872208 та № 0002882208, за участі представників сторін:

представника позивача Гулько Ж.В.;

представника відповідача не прибув,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 серпня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова - Строй" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 12.03.2013 № 0002872208 та № 0002882208.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2014, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду міста Києва від 23.07.2014 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нова - Строй" задоволено частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2014 скасовано.

Справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

25 липня 2014 року до відділу документального обігу та контролю суду надійшла справа № 826/11804/13-а, якій присвоєно вх. номер 10857 та передано судді Клочковій Н.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2014 року прийнято до провадження адміністративну справу № 826/11804/13-а.

В судовому засіданні 20.08.2014 представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Строй" з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Фірма "Володар" (код ЄДРПОУ 31988783), ТОВ "Граньстройінвест" (код ЄДРПОУ 37649152), ТОВ "Маркон Груп Ко" (код ЄДРПОУ 37135774) за період з 01.01.2010 р. по 31.12.20012 р., за результатами якої складено акт № 173/22-8/31406099 від 22.02.2013 р.

Згідно з висновками акту перевірки відповідачем встановлено порушення:

- п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток підприємств в сумі 214 303,00 грн. в І-IV кварталах 2011 p.,

- пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 185.1 ст. 185, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит в сумі 205 947, 00 грн. в березні 2011 p., травні-липні 2011 p., вересні 2011 p., листопаді 2011 р.

Такий висновок податкового органу зводиться до фіктивності господарських операцій між позивачем та контрагентами ПП "Фірма "Володар", ТОВ "Граньстройінвест" та ТОВ "Маркон Груп Ко", які, як вказує податковий орган, мають ознаки фіктивних підприємств.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.03.2013 р. № 0002872208 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість і застосування штрафних (фінансових) санкцій та № 0002882208 від 12.03.2013 р. про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток і застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Такий висновок податкового органу, мотивований наступною податковою інформацією:

- з АІС "Податки" стан платника ПП "Фірма "Володар" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням (стор. 13 акту);

- з протоколу допиту свідка гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 (стор. 13 акту).

Згідно даного протоколу вбачається, що у слідчому відділу податкової міліції (далі - СВПМ) ДПІ у Шевченківському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа від 10.01.2012 р. № 80-0263, порушена за фактом фіктивного підприємництва відносно ПП "Фірма "Володар" (код ЄДРПОУ 31988783) та ряду інших підприємств за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України".

Відповідно до протоколу допиту свідка гр. ОСОБА_4 ПП "Фірма "Володар" було створено та використовувалось без мети ведення фінансово-господарської діяльності, з метою надання послуг по конвертації безготівкових грошових коштів в готівку різним суб'єктам підприємницької діяльності. Поставка товарів та надання послуг від вищеназваних фіктивних підприємств на адресу клієнтів оформлювались лише по документам, а фактично товар не поставлявся та послуги не надавались. Згідно пояснень гр. ОСОБА_5 до фінансово-господарської діяльності ПП "Фірма "Володар" вона ніякого відношення не має, договори, рахунки-фактури, податкові накладні, податкові декларації та будь-які інші документи, що відносяться до діяльності підприємства, не підписувала, підприємство на своє ім'я зареєструвала без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, кошти та майно до статутного фонду не вносила.

Враховуючи все вище зазначене, податковий орган ставить під сумнів фактичне виконання договорів про виконання робіт, укладених між ТОВ "Нова-Строй" та ПП "Фірма "Володар".

- з акту про незнаходження ТОВ "Граньстройінвест" за зареєстрованим місцезнаходженням від 10.02.2012 р. № 103/23-1 (стор. 14 акту);

- з постанови відділу податкової міліції ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 24.01.2012 про призначення перевірки з питань складання акту нікчемності правочину ТОВ "Граньстройінвест" (стор. 14 акту).

Відповідно даної постанови вбачається, що у слідчому відділу податкової міліції ДПІ у Шевченківському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа № 80-0263, порушена за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «Медіа-Трейд Україна» (код ЄДРПОУ 34819946) за ч. 3 ст. 212 КК України та 19.01.2012 порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва ТОВ "Граньстройінвест", досудовим слідством встановлено перелік підприємств з ознаками фіктивності, в т.ч. ТОВ "Граньстройінвест".

Згідно протоколів допиту свідків: ОСОБА_4 суб'єкти підприємницької діяльності, в т.ч. і ТОВ "Граньстройінвест" створені та використовувались без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, з метою надання послуг по конвертації безготівкових грошових коштів в готівку, поставка товарів та надання послуг оформлювались лише по документам, фактично товар не поставлявся, послуги не надавались. Фінансово-господарська діяльність ТОВ "Граньстройінвест" здійснюється поза межами правового поля.

Враховуючи все вище зазначене, податковий орган поставив під сумнів фактичне виконання договорів про виконання робіт, укладених між ТОВ "Нова-Строй" та ТОВ "Граньстройінвест".

- з АІС "Податки" стан платника ТОВ "Маркон Груп Ко" - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням (стор. 13 акту);

- з акту Яготинської МДПІ від 08.12.2011 р. № 1318/2300/37135774 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Маркон Груп Ко" встановлено порушення ч.ч. 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, в зв'язку з чим правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб

В провадженні СВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа від 19.01.2012 р. № 80-0263, порушена за фактом фіктивного підприємництва в.т.ч. відносно ТОВ "Маркон Груп Ко" (код ЄДРПОУ 31988783) та ряду інших підприємств за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України". Відповідно до протоколу допиту свідка гр. ОСОБА_4 ТОВ "Маркон Груп Ко" було створено та використовувалось без мети ведення фінансово-господарської діяльності, з метою надання послуг по конвертації безготівкових грошових коштів в готівку різним суб'єктам підприємницької діяльності. Поставка товарів та надання послуг від вищеназваного фіктивного підприємства на адресу клієнтів оформлювались лише по документам, а фактично товар не поставлявся та послуги не надавались (Т. 2, арк. 9-11).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (у редакції Закону України від 30.11.2006 р. 398-V), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) , не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до положень пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Також, відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначила, що необхідно дослідити наявність повноважень підписання договорів, а саме: ОСОБА_6 від імені ПП "Фірма "Володар", ОСОБА_7 від імені ТОВ "Граньстройінвест", ОСОБА_9 від імені ТОВ "Маркон Груп Ко".

Крім іншого, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вказувала, що відповідно до п. 18 Постанови пленуму ВСУ від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначила, що необхідно дослідити наявність вироків суду, постановлених у кримінальних справах, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо позивачем або ж ПП "Фірма "Володар", ТОВ "Граньстройінвест" та ТОВ "Маркон Груп Ко" для врахування обставин, які слугували приводами та підставами для порушення кримінальних справ щодо вказаних вище суб'єктів господарювання.

Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною другою статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 30.07.2014 судом було витребувано у позивача докази повноважень підписання договорів, а саме: ОСОБА_6 від імені ПП "Фірма "Володар", ОСОБА_7 від імені ТОВ "Граньстройінвест", ОСОБА_9 від імені ТОВ "Маркон Груп Ко" та у відповідача - докази наявності вироків суду, постановлених у кримінальних справах, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо позивачем або ж ПП "Фірма "Володар", ТОВ "Граньстройінвест", ТОВ "Маркон Груп Ко" для врахування обставин, які слугували приводами та підставами для порушення кримінальних справ щодо вказаних вище суб'єктів господарювання.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Щодо господарських операцій між ТОВ "Нова-Строй" та ПП "Фірма "Володар" суд зазначає наступне.

Як свідчать обставини справи, між ТОВ "Нова-Строй" та ПП "Фірма "Володар", в особі заступника директора ОСОБА_6 укладено договори підряду:

- № 020211 від 02.02.2011 p. (Т. 1, арк. 79), відповідно до умов якого контрагент позивача збов'язується виконати будівельно-монтажні роботи по будівництву лінії електропередачі базової станції мобільного зв'язку за адресою: Чернігівська обл., с. Талалаївка. Сторонами складено акт приймання виконаних підрядних робіт за березень 2011 р. від 18.03.2011 р. Підрядником виписано на ім'я позивача податкову накладну № 15 від 18.03.2011 р.

- № 050511 від 05.05.2011 p. (Т. 1, арк. 76), відповідно до умов якого контрагент позивача збов'язується виконати будівельно-монтажні роботи по встановленню розвантажувальної рами під контейнер для БС мобільного оператора "Life", розташованих в місті Києві за адресами: вул. Автозаводська, буд. 87, вул. Васильківська, буд. 96А, вул. Луначарського, буд. 4, вул. Рокосовського, буд. 8Б, пр.-т Червонозоряний, буд. 51. Сторонами складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.06.2011 р. Підрядником виписано на ім'я позивача податкову накладну № 38 від 03.06.2011 р.

- № 240511/1 від 24.05.2011 p. (Т. 1, арк. 73), відповідно до умов якого контрагент позивача збов'язується виконати будівельно-монтажні роботи по будівництву базової станції мобільного зв'язку, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, буд. 7а. Сторонами складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.06.2011 р. Підрядником виписано на ім'я позивача податкову накладну № 191 від 23.06.2011 р.

- № 240511/2 від 24.05.2011 p. (Т. 1, арк. 70), відповідно до умов якого контрагент позивача збов'язується виконати будівельно-монтажні роботи по електропостачанню БС мобільного оператора "Life" за адресою: м. Київ. вул. Січневого повстання, буд. 34. Сторонами складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.06.2011 р. Підрядником виписано на ім'я позивача податкову накладну № 190 від 23.06.2011 р.

- № 010611 від 01.06.2011 p. (Т. 1, арк. 67), відповідно до умов якого контрагент позивача збов'язується виконати монтаж обладнання для БС мобільного оператора "Life", розташованих в місті Києві за адресами: вул. Тулузи, буд. 1; вул. Луначарського, буд. 4. Сторонами складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.07.2011 р. Підрядником виписано на ім'я позивача податкову накладну № 151 від 04.07.2011 р.

- № 140611 від 14.06.2011 p. (Т. 1, арк. 64), відповідно до умов якого контрагент позивача збов'язується виконати будівельно-монтажні роботи по будівництву фундаменту для БС мобільного оператора "Life", розташованих в місті Києві за адресами: вул. Тулузи, буд. 1; вул. Сім'ї Сосніних, буд. 7а. Сторонами складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.07.2011 р. Підрядником виписано на ім'я позивача податкову накладну № 40 від 04.07.2011 р.

- № 200611 від 20.06.2011 p. (Т. 1, арк. 61), відповідно до умов якого контрагент позивача збов'язується виконати монтаж антенно-фідерного обладнання БС мобільного оператора "Life" за адресами: м. Київ, вул. Пирогова, буд. 9; м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, буд. 46. Сторонами складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.07.2011 р. Підрядником виписано на ім'я позивача податкову накладну № 152 від 15.07.2011 р.

Вище перелічені документи від імені ПП "Фірма "Володар" були підписані заступником директора ОСОБА_6

Крім цього, позивач надав суду копію листа від ПП "Фірма "Володар", згідно якого вбачається, що заступнику директора: ОСОБА_6 надано право підпису усіх документів від імені ПП "Фірма "Володар" (Т. 2, арк. 210).

Враховуючи вище перелічені документи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_6 мав право укладати та підписувати договори та виписувати податкові накладні для формування контрагентами сум податкового кредиту з ПДВ.

Таким чином, ТОВ «Нова-Строй» надала суду належні докази на підтвердження фактичного виконання договорів про виконання робіт, укладених з ПП "Фірма "Володар", в т.ч. як відповідач, так і не надав суду вироку суду, який би підтверджував фіктивність господарських операцій ТОВ "Нова-Строй" та ПП "Фірма "Володар".

Щодо господарських взаємовідносин між ТОВ "Нова-Строй та ТОВ "Граньстройінвест" суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Нова-Строй та ТОВ "Граньстройінвест", в особі директора ОСОБА_7 укладено договір підряду № 5/09-11 на виконання проектних робіт від 05.09.2011 p. (Т. 1, арк. 53) - складання проектної документації по проектуванню базових станцій мобільного зв'язку в кількості 11 проектів.

Сторонами складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.11.2011 р.

ТОВ "Граньстройінвест" виписано на ім'я позивача податкову накладну № 9 від 01.11.2011 р.

Також, між вказаними підприємствами укладено договір № 30/09-11 купівлі-продажу товарів від 30.09.2011 р. (Т. 1, арк. 57).

Сторонами складено видаткову накладну № 01-30/09-11 від 30.09.2011 р.

ТОВ "Граньстройінвест" виписано на ім'я позивача податкову накладну № 230 від 30.09.2011 р.

Вище перелічені документи зі сторони ТОВ "Граньстройінвест" були виписані та підписані директором: ОСОБА_7

Крім цього, позивач надав суду копію Витягу з ЄДР (Т. 2, арк 218), згідно якого ОСОБА_7 значиться як засновник та керівник ТОВ "Граньстройінвест", а тому мав право укладати та підписувати договори та виписувати податкові накладні для формування контрагентами сум податкового кредиту з ПДВ.

Таким чином, ТОВ «Нова-Строй» надала суду належні докази на підтвердження реального виконання укладених договорів та правомірності віднесення витрат по придбаним у ТОВ "Граньстройінвест" роботам та товарам до складу валових.

Разом з тим, відповідач так і не надав суду доказів, які б підтверджували фіктивність господарських операцій ТОВ "Нова-Строй" та ТОВ "Граньстройінвест".

Щодо господарських взаємовідносин між ТОВ "Нова-Строй" та ТОВ "Маркон Груп Ко" суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Нова-Строй" та ТОВ "Маркон Груп Ко" укладено договір купівлі-продажу товарів № 270511 від 27.05.2011 р. (Т. 1, арк. 48), на підставі якого сторонами складено видаткові накладні № 270508 від 27.05.2011 p., № 28.07.05 від 28.07.2011 р., а також ТОВ "Маркон Груп Ко" виписано на ім'я позивача податкові накладні № 161 від 27.05.2011 p., № 236 від 28.07.2011 р.

Вище перелічені документи зі сторони ТОВ "Маркон Груп Ко" були виписані та підписані заступником директора: ОСОБА_9

Крім цього, позивач надав суду копію листа від ТОВ "Маркон Груп Ко" (Т. 2, арк. 211), згідно якого вбачається, що директором товариства є ОСОБА_8, а заступником директора: ОСОБА_9, якому надано право підпису усіх юридичних та бухгалтерських документів.

Крім того, позивач надав суду копію Витягу з ЄДР, згідно якого ОСОБА_8 значиться як засновник та керівник ТОВ "Маркон Груп Ко" (Т. 2, арк. 215).

Враховуючи вище перелічені документи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_9 мав право укладати та підписувати договори та виписувати податкові накладні для формування контрагентами сум податкового кредиту з ПДВ.

Таким чином, ТОВ «Нова-Строй» надала суду належні докази на підтвердження реального виконання укладених договорів та щодо товарності господарських операцій та правомірністі віднесення спірних сум ПДВ до податкового кредиту та валових витрат при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток, в т.ч. як відповідач так і не надав суду вироку суду, який би підтверджував фіктивність господарських операцій ТОВ "Нова-Строй" та ТОВ "Маркон Груп Ко".

Крім цього, позивач для підтвердження правильності формування валових витрат з податку на прибуток підприємств і податкового кредиту з ПДВ надав докази подальшого використання отриманих товарів, результатів робіт/послуг, в подальшій господарській діяльності підприємства-позивача і відповідно в оподатковуваних операціях (Т. 1, арк. 102-249).

Позиція відповідача ґрунтується на фіктивності контрагентів позивача - ПП "Фірма "Володар" (код ЄДРПОУ 31988783), ТОВ "Граньстройінвест" (код ЄДРПОУ 37649152), ТОВ "Маркон Груп Ко" (код ЄДРПОУ 37135774), а, враховуючи, що ТОВ «Нова-Строй» задекларувало податкові зобов'язання по господарським взаємовідносинам з ПП "Фірма "Володар", ТОВ "Граньстройінвест" та ТОВ "Маркон Груп Ко", податковий орган дійшов висновку, що податкові зобов'язання є нікчемними.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податковий орган, на основі припущень, прийняв хибне рішення, оскільки ймовірні порушення податкового законодавства контрагентів не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Крім цього, суд вважає доцільним зазначити, що сам факт порушення підприємством норм податкового законодавства або відсутність за податковою адресою не може бути доказом фіктивності його фінансово-господарської діяльності. Цей факт може бути встановлено лише на підставі рішення суду. Однак, такого рішення суду відповідачем не надано.

При цьому, судом задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин реальності здійснення спірних господарських операцій по взаємовідносинам із спірними контрагентами та на виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.07.2014, ухвалою суду від 30.07.2014 про прийняття справи до провадження було витребувано у відповідача докази наявності вироків суду, постановлених у кримінальних справах, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо позивачем або ж ПП "Фірма "Володар", ТОВ "Граньстройінвест", ТОВ "Маркон Груп Ко" для врахування обставин, які слугували приводами та підставами для порушення кримінальних справ щодо вказаних вище суб'єктів господарювання.

Дана ухвала суду отримана представником позивача 08.08.2014, підтвердженням чого розписка на даній ухвалі про її отримання уповноваженим представником за довіреністю (Т. 1, арк. 196).

Однак, відповідач витребувані судом докази не надав суду без поважних причин, тому суд вирішував дану справу на підставі наявних у ній доказів.

Здійснюючи правовий аналіз обґрунтованості висновків податкового органу щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та контрагентами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. В свою чергу дані бухгалтерського обліку та податкового обліку відображуються у податкових деклараціях платників податків.

Вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками податку валових витрат та податкового кредиту потребує встановлення всіх обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту та валових витрат підприємства.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин). До оскаржуваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставши можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Статтею 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Таким чином, необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладання з метою, що завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

В ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між ТОВ "Нова-Строй" та ПП "Фірма "Володар", ТОВ "Граньстройінвест", ТОВ "Маркон Груп Ко", а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження фактів підписання спірних правочинів не уповноваженими на те особами.

Як вбачається з матеріалів справи, судом було встановлено, що висновки податкового органу зводиться до фіктивності господарських операцій між позивачем та контрагентами ПП "Фірма "Володар", ТОВ "Граньстройінвест" та ТОВ "Маркон Груп Ко", які, як вказує податковий орган, мають ознаки фіктивних підприємств, в той час як докази надані позивачем не були прийняті до уваги.

Валові витрати та податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від ПП "Фірма "Володар", ТОВ "Граньстройінвест" та ТОВ "Маркон Груп Ко", що містяться в матеріалах справи та виписані, уповноваженими особами.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В свою чергу, ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Нова - Строй" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 12.03.2013 № 0002872208 та № 0002882208.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нова - Строй" (код за ЄДРПОУ 31406099) понесені судові витрати в розмірі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова