Рішення

від 29.10.2013 по справі 922/3503/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2013 р.Справа № 922/3503/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом ПП "Авазіс Плюс", м. Харків до Департаменту житлового господарства Харківської міської ради, м. Харків; 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області, м. Харків про про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Нагорнюк Ю.С., дов. № 62/0/90-13 від 09.01.13 р.;

третьої особи - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство "Авазіс Плюс" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - Департаменту житлового господарства Харківської міської ради основний борг в сумі 513338,40 грн., 93693,38 грн. пені та витрати по сплаті судового збору в сумі 12141,63 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань з оплати виконаних позивачем робіт за договором підряду № 1-85-12 від 19.03.12 р.

В судовому засіданні 02.09.13 р. була оголошена перерва до 16.09.13 р. для надання сторонами додаткових документів.

12.09.13 р. відповідач через канцелярію суду надав письмовий відзив, в якому проти позовних вимог заперечує в повному обсязі та зазначає, що Департамент житлового господарства Харківської міської ради повністю виконав свої зобов'язання за договором підряду № 1-85-12 від 19.03.12 р. та передав УДКСУ у м. Харкові пакет документів, які необхідні для оплати виконаних позивачем робіт в сумі 513338,40 грн. Проте, з невідомих для відповідача причин, УДКСУ у м. Харкові не перерахувало кошти на рахунок позивача.

Представник позивача в судове засідання 29.10.13 р. не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.10.13 р. надав додаткові документи, підтримав свій відзив, проти задоволення позову заперечував.

Представник третьої особи в судове засідання 29.10.13 р. не з'явився, 22.10.13 р. через канцелярію суду надав письмові пояснення, в яких зазначив, що Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області не має договірних відносин з приватним підприємством "Авазіс Плюс", його прав та охоронюваних законом інтересів не порушувало. Оплата платіжних доручень Департаменту житлового господарства Харківської міської ради здійснюється, виключно, за його листами, управлінням Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Відповідно до листів Департаменту житлового господарства Харківської міської ради не були вказані платіжні доручення про перерахування коштів за виконанні роботи по договору підряду № 1-85-12 від 19.03.2012 р. на користь Приватного підприємства "Авазіс Плюс". 3-я особа зазначила, що при винесенні рішення по даній справі покладається на розсуд суду.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

Між Департаментом житлового господарства Харківської міської ради (відповідачем) та ПП "Авазіс Плюс" (позивачем) укладено договір підряду (далі - договір) № 1-85-12 від 19.03.2012 року (а.с. 16-18), який первинно зареєстрований у УДКСУ у м. Харкові 21.03.2012 року, відповідно до умов якого (п. 1.1), позивач (підрядник) зобов'язався своїми силами і засобами, на свій ризик, з використанням власних матеріалів, устаткування та обладнання, відповідно до кошторису та кошторисної документації, робочого проекту, повністю виконати за завданням відповідача (замовника) вказану ним роботу та здати її відповідачу, а відповідач, зобов'язався прийняти та оплатити наступну повністю виконану роботу: капітальний ремонт житлового будинку по вул. Плеханівська, 40.

Ціна повністю виконаної роботи зазначена у договірній ціні та складає 513338,40 грн. (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 4.5 договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами, закінчення - 31.12.2012 року, але до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Виконуючи умови договору, позивач повністю виконав обумовлену роботу, а саме: капітальний ремонт житлового будинку по вул. Плеханівська, 40, на загальну суму 513338,40 грн., що підтверджується актом виконаних робіт форми КБ-2в № 85 на суму 513338,40 грн. (а.с. 50-59), який був підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств, без зауважень щодо якості або строків виконання робіт.

Відповідно п. 3.1 договору, акт приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в), підписаний замовником і підрядником, є підставою для розрахунків між підрядником та замовником за цим договором.

Згідно з підпунктом 5.2.2 договору, відповідач повинен прийняти та оплатити повністю виконану роботу, зазначену у Розділі 1 цього договору, у сумі та у терміни, відповідно до цього договору.

Сторони домовились (п.п. 3.2, 3.3 договору), що оплата за повністю виконану роботу здійснюється відповідно до положень Бюджетного кодексу України у сумі надходжень коштів з міського бюджету, у межах відповідних бюджетних асигнувань на предмет закупівлі. У разі затримки бюджетного фінансування оплата за повністю виконану роботу по цьому договору здійснюється протягом 7 (семи) банківських днів з дати отримання відповідачем на свій рахунок коштів з міського бюджету на оплату повністю виконаних робіт.

Згідно з п. 3.4 договору, розрахунок за договором здійснюється відповідачем після повного закінчення робіт, включаючи усунення виявлених у процесі прийняття недоліків і надання Замовнику повного комплекту документів (акти виконаних робіт з типової форми № КБ-2в ,КБ-3 з відповідними розрахунками).

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт не виконав.

В порядку досудового врегулювання спору, відповідно до частини 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, позивачем 01.08.2013 р. до канцелярії відповідача - Департаменту житлового господарства Харківської міської ради було надано претензію вих.№ 51 з вимогою у 10-денний строк погасити існуючу заборгованість за договором підряду № 1-85-12.

15.08.2013р. директором позивача було отримано лист-відповідь на претензію від 09.08.2013р. вих. № 4925/0/90-13, в якому зазначено що у червні були виділені грошові кошти на рахунок Департаменту житлового господарства на погашення кредиторської заборгованості за 2012 рік. Відповідач також у листі повідомив, що було надано пакет документів з платіжними дорученнями № 453, № 305-306 від 27.06.2013 р. до Державної казначейської служби України у м. Харкові.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст. 837 ЦК України).

За договором підряду замовник зобов'язується прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1 ст. 875 ЦК України).

Ст. 854 ЦК України встановлює, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 323 ГК України договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються та виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 р. (далі - Загальні умови).

Відповідно до п.1 Загальних умов передбачено, що вони відповідно до ЦК України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель, споруд, технічного переоснащення підприємств (далі - капітальне будівництво об'єктів), а також комплексів і видів робіт, пов'язаних з капітальним будівництвом об'єктів.

Пунктом 99 Загальних умов встановлено, що підставою для розрахунків за виконані роботи є документи про обсяги виконаних робіт та їх вартість (акти приймання - передачі робіт).

Як вже було зазначено, договором підряду № 1-85-12 від 19.03.12 р. передбачено (пунктами 3.2-3.3), що розрахунки за надані роботи здійснюються на підставі Бюджетного Кодексу України. Розділ 8 Бюджетного кодексу України "Виконання державного бюджету України" містить статтю 49 "Здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов'язань".

Таким чином, конкретні строки проведення розрахунків договором не встановлені, визначена тільки умова за якою такий розрахунок можливий, а саме - розрахунок здійснюється за повністю виконані роботи, передбачені договором.

Відповідно до ч. 6. ст.22 Бюджетного кодексу України Розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, та надати йому кошти бюджету (на безповоротній чи поворотній основі) в межах відповідних бюджетних асигнувань. Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі цього розпорядника бюджетних коштів.

Відповідно до частини 1 статті 49 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання, приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4.

Рішенням № 1068/13 від 27.02.2013 року на 22 сесії 6 скликання міської ради було прийнято "Про затвердження кошторисів витрат невиконання "Програми розвитку і реформування житлово-комунального господарства м. Харкова на 2011-2014р.р." за рахунок коштів бюджету міста Харкова на 2013 рік., в якому зазначено, що відповідач є головним розпорядником коштів.

Так у п.1.2. вищезазначеного рішення були виділені грошові кошти у розмірі 652432,00 грн. з загального фонду на погашення кредиторської заборгованості за 2012 рік за поточний ремонт житлового фонду комунальної власності (КП "Жилкомсервіс").

Враховуючи те, що розпорядником коштів за бюджетними призначеннями на проведення робіт, пов'язаних з ремонту житлового фонду комунальної власності визначено відповідача - Департамент житлового господарства Харківської міської ради, який є розпорядником ІІІ ступеня., саме він має виконувати зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт за договором підряду № 1-85-12 від 19.03.12 р.

Розпорядниками коштів ІІІ ступеня є бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам.

Одержувачі бюджетних коштів - це підприємства і госпрозрахункові організації, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної установи, які одержують кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами державної влади на виконання загальнодержавних програм, надання послуг безпосередньо через розпорядників.

Відповідно до п. 6.5. Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами Затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24 грудня 2012 року № 1407 (надалі - Порядок), інформація про залишки коштів спеціального фонду державного бюджету на кінець бюджетного періоду з метою врахування її при формуванні планових показників на відповідний бюджетний період доводиться до головного розпорядника протягом п'яти робочих днів після завершення бюджетного періоду.

В пункті 11.6 Порядку закріплено, що платіжні доручення (додаток 31 до цього Порядку) подаються до органів Казначейства в кількості примірників, необхідних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Форма, обов'язкові реквізити, строк дії платіжних доручень та вимоги до заповнення розрахункових документів на паперових носіях визначено Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976.

Відповідно до п.3.2 Постанови Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (надалі - Постанова № 22), платник має право зазначати в платіжному дорученні дату валютування, яка не може бути пізніше 10 календарних днів після складання платіжного доручення. Банк платника не приймає платіжного доручення, якщо дата валютування визначена пізніше 10 календарних днів після складання платіжного доручення.

Відповідно до п. 3.5. Постанови № 22, банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 30 календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується.

Згідно з п. 11.7. Глави XI Порядку, подані розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів платіжні доручення перевіряються органами Казначейства щодо наявності всіх необхідних реквізитів, відповідності підписів відповідальних посадових осіб і відбитка печатки установи зразкам. За правильність оформлення та достовірність інформації, наведеної у платіжному дорученні, відповідає розпорядник бюджетних коштів (одержувач бюджетних коштів). У разі невідповідності дати подання даті платіжного доручення у полі "Одержано банком" платіжного доручення на всіх примірниках обов'язково проставляються дата подання та підпис казначея. Після проведення платежу на платіжних дорученнях, за якими проведено оплату, ставиться відмітка у вигляді відбитка штампа казначея "Оплачено".

Відповідно до п.11.12. Порядку, розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів несуть відповідальність за правильність заповнення розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків і кодів банків, суми податків, кодів бюджетної класифікації тощо.

З вищезазначених норм випливає, що саме відповідач є відповідальним за вчасну та коректну оплату платіжних доручень наданих управлінню Державної казначейської служби України у м. Харкові, що також підтверджується письмовими поясненнями третьої особи.

Крім того, відповідач, знаючи приписи п. 3.5. Постанови № 22, мав повторно подати Державній казначейській службі України у м. Харкові неоплачені платіжні доручення після спливу 30-денного строку, протягом якого вони є дійсними, але зробив це тільки 28.10.13 р., що підтверджується листом № 6738/0/90-13 від 28.10.13 р., який міститься в матеріалах справи.

Суд звертає увагу на те, що Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (від 18.10.05) та у справі "Бакалов проти України" (від 30.11.04) вказав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вже було зазначено, сторони в договорі підряду № 1-85-12 від 19.03.12 р. не встановили чітких строків виконання відповідачем його грошових зобов'язань з оплати виконаних позивачем робіт.

За таких обставин, враховуючи те, що 01.08.13 р. відповідач отримав лист-претензію про перерахування заборгованості протягом 10-ти днів, він мав сплатити борг до 11.08.13 р.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 513338,40 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання його зобов'язань з оплати виконаних позивачем робіт за договором підряду № 1-85-12 від 19.03.12 р. з 11.08.13 р.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Посилання відповідача на платіжні доручення, які він направив на адресу 3-ї особи суд вважає безпідставними, оскільки з пояснень 3-ї особи випливає те, що оплата платіжних доручень Департаменту житлового господарства Харківської міської ради здійснюється, виключно, за його листами, управлінням Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. А відповідно до листів Департаменту житлового господарства Харківської міської ради не були вказані платіжні доручення про перерахування коштів за виконанні роботи по договору підряду № 1-85-12 від 19.03.2012 р. на користь Приватного підприємства "Авазіс Плюс".

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 513338,40 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 93693,38 грн.

Відповідно до ст.231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків зазначеної вартості.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а уразі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 7.2 договору, у випадку невиконання терміну роботи цим договором з підрядника стягується пеня у розмірі 1% від вартості роботи, щодо якої допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% її вартості.

Пунктом 7.3 договору встановлено, що у випадку невиконання інших умов цього договору, підрядник сплачує штраф у розмірі 1% від суми вказаної у п.2.1 договору, за кожний день прострочення виконання, з моменту виявлення порушень і до моменту їхнього остаточного усунення.

Отже, умовами спірного договору не передбачена відповідальність відповідача за прострочення оплати виконаних позивачем робіт.

Посилання позивача на ч. 2 ст. 231 ГК України при нарахуванні пені є безпідставними, оскільки, як зазначено в п. 2 Інформаційного листа ВГСУ від 15.03.2011 р. N 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів", застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції, передбаченої абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України, допускається за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Оскільки відповідачем було допущено прострочення виконання саме грошового зобов'язання, приписи ч. 2 ст. 231 ГК в даному випадку не можуть бути застосовані.

За таких обставин, суд, вважає за необхідне, в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 93693,38 грн. в позові відмовити.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.cт. 526, 530, 610, 611, 625, 629, 837, 875 ЦК України, ч.2 ст.6, ч. 7 ст. ст.179, 193, 231 ГК України, Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22, Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами Затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24 грудня 2012 року № 1407, Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 р, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту житлового господарства Харківської міської ради (61003, м. Харків, пл. Конституції, 16, код ЄДРПОУ 033660078, р/р 35423024002248 ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Приватного підприємства "Авазіс Плюс" (юридична адреса: 61128,м. Харків,пр. П'ятдесятиріччя СРСР, б.149, код ЄДРПОУ 35699160) заборгованість в сумі 513338,40 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 10266,76 грн.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 93693,38 грн., в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.11.2013 р.

Суддя Інте Т.В.