Постанова

від 29.10.2013 по справі 5020-7/442-689/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року Справа № 5020-7/442-689/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голика В.С.,

суддів Сотула В.В.,

Плута В.М.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська промислова компанія".

відповідача: не з'явився, Фізична особа-підприємець Маликова Людмила Роландівна.

відповідача: не з'явився, Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша кримська промислова компанія"

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Маликової Людмили Роландівни на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 09 серпня 2013 року у справі №5020-7/442-689/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська промислова компанія" (вул. Гідрографічна, 21,Севастополь,99011)

до Фізичної особи-підприємця Маликової Людмили Роландівни (вул. Гоголя, б.42, кв.49,Севастополь,99011) Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Кримська Промислова Компанія" (пр. Острякова, буд. 141, кв. 47,Севастополь,99029)

про визнання права власності та повернення необгрунтовано придбаного майна (за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду міста Севастополя від 10.06.2002 у справі № 20-7/442)

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 09 серпня 2013 року у справі №5020-7/442-689/2012 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська промислова компанія" задоволено у повному обсязі. Визнано право власності позивача на наступне майно: двоповерхова будівля котельної, площею 49.5 кв. м., двоповерхова будівля битовки, площею 68,0 кв.м., ангар площею 346 кв.м., бокси загальною площею 280,7 кв.м., навіс площею 21,9 кв.м, навіс площею 112,0 кв.м., навіс площею 75,0 кв.м., ворота з калиткою, площею 20,1 кв.м., розташовані на земельній ділянці за адресою: м. Севастополь, вул. Гідрографічна, 3. Також, за рішенням суду Фізична особа-підприємець Малікова Л.Р. та Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша кримська промислова компанія" зобов'язані повернути вказане майно згідно акту прийняття-передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Кримська промислова компанія".

Не погодившись з рішенням суду, фізична особа-підприємець Малікова Л.Р. звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідач вважає порушення норм матеріального і процесуального права, не повне з'ясування та недоведеність обставин, що мають значення для вирішення спору.

Відповідач вважає, що суд першої інстанції, порушуючи вимогу ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, не вказав у мотивувальній частині законодавство, яким керувався при прийнятті рішення, та не вказав, яка саме норма підлягає застосуванню для вирішення спору про визнання права власності та витребування майна. У той час як в основу рішення суду були покладенні норми права, які не можуть бути застосовані до дійсних спірних правовідносин.

Позивач також звертає увагу, що оскаржувальне рішення прийнято при недоведеності наявності у позивача підстав для виникнення права власності на спірне майно та нез'ясованості, хто фактично є власником спірного майна.

Сторони не скористались своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні, призначеному на 29 жовтня 2013 року.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши всі представлені сторонами докази, наявні в матеріалах справи, та оцінивши їх в сукупності, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційну скаргу визнає такою, що підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно акту державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 2 березня 2001, затвердженого наказом інспекції ДАБК № 81 від 5 березня 2001 року, прийнятий в експлуатацію об'єкт - складська база, розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Гідрографічна, 3.

Як вбачається з додатку № 1 до зазначеного акту, складська база складається з: Літера А - склад з навісом, загальною площею 343,7 кв.м., літер а - склад з навісом, загальною площею 106 кв.м., літер Б - побутова будівля загальною площею 68,7 кв.м., літер В - навіс - 325,4 кв.м., літ. Г - сарай - 20,8 кв.м., літ.Д - сторожка площею 45,5 кв.м., літ. - вбиральня, площею 2,5 кв.м., літ. Ж - навіс - 73 кв.м., літ.З - навіс - 21,5 кв.м.

Також із зазначеного акта випливає, що замовником (забудовником) даного об'єкта є Малікова Л.Р., підрядником - Державне підприємство "Алтей".

Враховуючи, що акт ДАБК не містить відомостей про реконструкцію раніше існуючого об'єкта, судова колегія приходить до висновку про те, що вищевказана складська база є новоствореним об'єктом, будівництво якого завершено у березні 2001 року та замовником будівництва якої э Малікова Л.Р.

Як вбачається із свідоцтва про право власності на складську базу, виданого Управлінням майна Севастопольської міської державної адміністрації 14 березня 2001 на підставі вищевказаного акту ДАБК, об'єкт складської бази, розташованої за адресою м. Севастополь, вул. Гідрографічна, 3, в цілому належить Маліковій Людмилі Роландовні. Зазначений об'єкт зареєстрований ДКП "БТІ та ДРОНМ" на праві приватної власності за Маліковой Л.Р.

Судова колегія не може погодитися з доводами суду першої інстанції щодо доведеності позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська промислова компанія" в частині виникнення у товариства права власності на спірні об'єкти нерухомості.

Так, як вбачається з договору купівлі-продажу від 8 квітня 1997 і акту прийняття-передачі до нього, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська промислова компанія" придбало у Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський молокопереробний завод" ангар, розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Гідрографічна, 3.

Рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 20.07.2001 року по справі № 2-2320/2000, суд визнав недійсною угоду, укладену 30.05.2000 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська промислова компанія" і Маліковою Л.Р. про передачу у власність рухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Гідрографічна, 3, а саме: ангара (збірно-розбірна алюмінієва конструкція) 1988 року випуску, вагою 4500 кг. преса гідравлічного БА-1330, токарного верстата, дискової пилки та іншого рухомого майна.

Таким чином, ангар, що належав Товаристу з обмеженою відповідальністю "Кримська промислова компанія" вже був витребуваний на його користь судовим рішенням, що набрало законної чинності.

Інших доказів, що підтверджують придбання або наявність у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська промислова компанія" інших ангарів, що знаходяться на земельній ділянці по вул. Гідрографічна, 3 в м. Севастополі в матеріалах справи немає.

Докази придбання або будівництва позивачем іншого майна, що було витребувано рішенням суду першої інстанції на користь позивача, також відсутні.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська промислова компанія" за договором купівлі-продажу було придбано право власності на рухоме майно - ангар (збірно-розбірну алюмінієву конструкцію), спір про витребування якого з незаконного володіння Малікової Л. Р. вирішено Нахімовським судом м. Севастополя.

Докази, що підтверджують виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська промислова компанія" права власності на майно, створене в 2001 році, яке належить Фізичній особі -підприємцю Маліковій Л.Р. на праві власності на підставі свідоцтва про право власності 14 березня 2001, в матеріалах справи відсутні.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції помилково послався на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2002 року по справі № 7 /473, якою визнано недійсним наказ та свідоцтво про право власності на складську базу, видане Маліковій Л.Р., оскільки Постановою Вищого господарського суду від 11.06.2002 року по справі № 7 /473 вказана постанова Київського апеляційного господарського суду була скасована і залишено без зміни рішення від 27.11.2001 року господарського суду м. Києва.

Вказаним рішенням господарського суду м. Києва від 27.11.2001 року, відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська промислова компанія" в частині визнання недійсними наказу № 81 від 05.03.2001 року та свідоцтва про право власності на складську базу від 14.03.2001 року.

Зведений оціночний акт та експертний висновок оцінки вартості майна, представлені позивачем, не підтверджують факту здійснення будівництва об'єкта за рахунок коштів або силами Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська промислова компанія", а тому не можуть бути прийняті судовою колегією до уваги, як докази обґрунтованості позовних вимог.

У відповідності зі ст.26 Закону України "Про власність", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, об'єктами права власності господарського товариства, що є юридичною особою, є грошові та майнові внески його членів, а також майно, придбане в результаті господарської діяльності, та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.

У відповідності зі ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Позивачем не представлено доказів, що підтверджують виникнення у нього права власності на спірне майно на законних підставах, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині визнання права власності задоволенню не підлягають.

Згідно ст.469 Цивільного Кодексу Української РСР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, особа, яка одержала майно за рахунок іншої особи без достатньої підстави, встановленої законом або договором, зобов'язана повернути безпідставно придбане майно цій особі. Такий же обов'язок виникає, коли підстава, на якій придбано майно, згодом відпала.

Відповідно ст. 387 Цивільного Кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Таким чином, право на витребування майна з чужого володіння належить виключно власнику цього майна.

Оскільки наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська промислова компанія" права власності на спірне майно не доведена, підстави для витребування зазначеного майна у відповідачів відсутні.

Окрім того, рішенням суду першої інстанції за позивачем визнано право власності на майно, що також не співпадає з майном, що належить на праві власності Маліковій Л.Р. Докази наявності на земельній ділянці по вул. Гідрографічна, 3 у м. Севастополя чи у Малікової Л.Р. такого майна в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про відсутність правових підстав для витребування на користь позивача спірного майна.

Окрім того, рішенням суду першої інстанції також задоволено позовні вимоги в частині витребування майна у Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша кримська промислова компанія".

Разом з тим, в матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша кримська промислова компанія" припинено.

Відповідно п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Таким чином, провадження по справі в частині витребування спірного майна у Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша кримська промислова компанія" підлягає припиненню.

Керуючись ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Маликової Людмили Роландівни задовольнити.

2.Рішення господарського суду м. Севастополя від 09 серпня 2013 року у справі № 5020-7/442-689/2012 скасувати

3.Прийняти нове рішення.

4.Провадження в частині витребування майна у Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша кримська промислова компанія» - припинити.

5.В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримьска промислова компанія» (вул. Комунарів, б. 17, кв. 95, м. Севастополя, 99043; вул. Гідрографічна, б. 21, м. Севастополь, 99011) до Фізичної особи-підприємтсва Малікової Людмили Роладнівни (вул. Гоголя, б. 42, кв. 49, м. Севастополь, 99011) про визнання права власності та повернення необґрунтовано придбаного майна - відмовити.

Головуючий суддя В.С. Голик

Судді В.В.Сотула

В.М. Плут

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська промислова компанія" (вул. Гідрографічна, 21,Севастополь,99011)

2. Фізична особа-підприємець Маликова Людмила Роландівна (вул. Гоголя, б.42, кв.49,Севастополь,99011)

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша кримська промислова компанія" (вул. Генерала Острякова, б.141, кв.47, Севастополь, 99029)