Ухвала

від 14.10.2013 по справі 2а-15748/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

14 жовтня 2013 року м. Київ В/800/3797/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Муравйова О.В., Нечитайла О.М., Шипуліної Т.М., перевіривши заяву Головного управління Міндоходів у м. Києві

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.07.2013

у справі № 2а-15748/12/2670 (№ К/800/19932/13, К/800/19964/13, К/800/20276/13 - номер справи у Вищому адміністративному суді України)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційні банківські системи»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

Державної податкової служби у м. Києві

Державної податкової служби України

про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Головне управління Міндоходів у м. Києві звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.07.2013 у названій справі.

Відповідно до статті 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239 2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.07.2013 заявник посилається на неоднакове застосування судами касаційної інстанції норми матеріального права, а саме: пункту 5.2, підпунктів 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копії: ухвали Вищого адміністративного суду України від 07.11.2012 у справі № 2а-17080/11/2670 (№ К/9991/47968/12 - номер справи у Вищому адміністративному суді України), ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.08.2011 у справі № 2а-12719/10/2670 (№ К/9991/24152/11 - номер справи у Вищому адміністративному суді України) у яких, на його думку, згадані норми матеріального права застосовано інакше, ніж у даній справі.

Між тим, як вбачається зі змісту заяви Головного управління Міндоходів у м. Києві, доданих до неї матеріалів, фактичні обставини справи, що розглядаються, відмінні від тих, на які посилається заявник на обґрунтування наявності підстав для перегляду справи.

Приписи статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції саме одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зокрема, у рішенні, яке заявник просить переглянути, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погодилася з висновком суду апеляційної інстанції про необґрунтованість доводів податкового органу щодо порушення позивачем приписів пункту 5.2, підпунктів 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», з огляду на те, що останнім були надані для перевірки усі необхідні первинні документи, які підтвердили факт здійснення господарської операції між ним та ТОВ «Компанія Наутілус».

У рішеннях Вищого адміністративного суду від 07.11.2012 у справі № 2а-17080/11/2670 (№ К/9991/47968/12 - номер справи у Вищому адміністративному суді України), від 02.08.2011 у справі № 2а-12719/10/2670 (№ К/9991/24152/11 - номер справи у Вищому адміністративному суді України), на які посилається заявник, як приклад різного застосування норм матеріального права, суд касаційної інстанції відмовив у задоволенні позову у зв'язку з відсутністю доказів реальності спірних операцій.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що у викладених випадках відсутня подібність правовідносин, оскільки обставини кожної конкретної справи різні.

Приписи статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції саме одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.

Керуючись ст.ст. 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити Головному управлінню Міндоходів у м. Києві у допуску справи № 2а-15748/12/2670 (№ К/800/19932/13, К/800/19964/13, К/800/20276/13 - номер справи у Вищому адміністративному суді України) до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.07.2013.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис)А.М. Лосєв Судді (підпис)Л.І. Бившева (підпис)О.В. Муравйов (підпис)О.М. Нечитайло (підпис)Т.М. Шипуліна