Постанова

від 31.10.2013 по справі 44/121

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2013 р. Справа№ 44/121

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Вершути О.П.

за участю представників:

від позивача - Брушнівська А.В.

від відповідача - Бабійчук Є.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово - енергетична компанія «Енергоінвест» на рішення Господарського суду м. Києва від 10.07.2013 року (суддя Чеберяк П.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово - енергетична компанія «Енергоінвест»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурна ліга»

про розірвання договору та відшкодування збитків 2 836 080,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово - енергетична компанія «Енергоінвест» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурна ліга» про розірвання договору та відшкодування збитків у розмірі 2 836 080 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.07.2013 року в частині вимог про розірвання договору № 01/ПР-В від 22.02.2008 року провадження у справі припинено. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово - енергетична компанія «Енергоінвест» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва в частині відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування збитків у розмірі 2 836 080 грн. та прийняти нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 07.10.2013 року апелянту відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 31.10.2013 року.

Представник позивача та представник відповідача в судове засідання на вказану дату з`явилися та дали усні пояснення стосовно предмету спору.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

22.02.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово - енергетична компанія «Енергоінвест» - замовник та Товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурна ліга» - виконавець був укладений договір № 01/ПР-В.

Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався на власний ризик своїми силами та засобами, за завданням позивача і за його рахунок, розробити проектно-кошторисну документацію стадії «Проект» на будівництво торгівельно-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями та паркінгом, місце розташування якого: перетин вул. Набережно-Хрещатицька та вул. Нижній Вал в Подільському районі м. Києва.

Згідно п.п. 2.3, 2.4 договору ціна робіт включає відшкодування витрат відповідача та плату за виконані ним проекті роботи і становить 7090200 грн. та сплачується позивачем у наступному порядку: перший транш у розмірі 40% від суми договору, а саме 2836080 грн. в строк не пізніше 10 березня 2008 року; другий транш у розмірі 40 % від суми договору, а саме 2836080 грн. в строк не пізніше п'яти робочих днів з моменту отримання листа-погодження містобудівної ради м. Києва; третій транш у розмірі 20 % від суми договору, а саме 1418040 грн. в строк не пізніше п'яти робочих днів з моменту отримання позитивного висновку комплексної експертизи.

Пунктом 1.5 договору сторони визначили строки виконання відповідачем зобов'язань за даним договором, та погодили, що кінцевим строком виконання відповідачем всього обсягу робіт за договором є кінець 51 тижня з моменту підписання договору, згідно календарного плану-графіка виконання робіт (додаток № 1 до договору).

На виконання умов договору 11.03.2008 року позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 2836080 грн., що підтверджується випискою з особистого рахунку позивача від 11.03.2008 року, та не заперечувалось відповідачем по справі.

Відповідачем було частково виконано взяті на себе зобов'язання, зокрема виконано та представлено на розгляд Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища м. Києва Проектні матеріали для попереднього розгляду на секції Містобудівної ради, що підтверджується накладною від 22.08.2008р. та листом позивача від 01.10.2008р. № 01/10/08.

В подальшому, у зв'язку з порушенням відповідачем строку виконання зобов'язань за договором, 22.12.2009 року, позивачем було направлено на адресу відповідача лист за вих. № 76, яким повідомлено про розірвання договору № 01/ПР-В від 22.02.2008 року.

Враховуючи, що відповідачем умови договору були виконані не в повному обсязі, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору та стягнення коштів в розмірі 2836080 грн., що були перераховані позивачем відповідачу в рамках договору № 01/ПР-В від 22.02.2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Таким чином, враховуючи змістом наведеної норми, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього.

За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін (ч. 4 ст. 188 ГК України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи і визначене цією нормою право не може бути обмежене.

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін.

В силу ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Як зазначалось вище, 22.12.2009 року позивачем було направлено на адресу відповідача лист за вих. № 76, яким повідомлено про розірвання договору № 01/ПР-В від 22.02.2008 року.

Враховуючи, що одностороння відмова від договору (розірвання), з огляду на положення ст. ст. 653, 849 Цивільного кодексу України, не потребує узгодження з відповідачем, то договір підряду № 01/ПР-В від 22.02.2008р. є припиненим.

Таким чином, оскільки наявність односторонньої відмови позивача від договору підряду та її одержання відповідачем, свідчать про припинення зобов'язань сторін, які виникли в силу укладеного між ними договору, Господарський суд міста Києва правомірно дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі в частині розгляду вимог позивача про розірвання договору № 01/ПР-В від 22.02.2008 року, на підставі положень п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 2836080 грн., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для їх задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з висновку судової будівельно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інсттитуту судових експертиз № 3756/12-42 від 14.03.2013 року встановити чи в повному обсязі (складі) виконані ТОВ «Архітектурна ліга» предпроектні пропозиції- «Проектні матеріали до попереднього розгляду. Будівництво торгівельно-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом зі знесенням існуючих будівель на перетині вул. Набережно-Хрещатицької та вул. Нижній Вал в м. Києві» не вбачається можливим.

Разом з тим, згідно Експертного висновку Київської міської організації Національної Спілки архітекторів України щодо розробки проектної документації по будівництву торгово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями та паркінгом на перетині вул. Набережно-Хрещатицька та Нижнього Валу у Подільському районі м. Києва від 02.03.2011 року обсяг переданих відповідачем позивачу матеріали складають понад 65 % обсягу стадії «Проект».

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з`ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, з повним з`ясування обставин, що мають значення для справи, правомірно відмовлено в задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово - енергетична компанія «Енергоінвест», а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово - енергетична компанія «Енергоінвест» не підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що колегією суддів апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово - енергетична компанія «Енергоінвест» залишається без задоволення, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово - енергетична компанія «Енергоінвест» залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 10.07.2013 року у справі № 44/121- без змін.

2. Матеріали справи № 44/121 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Шапран В.В.

Судді Андрієнко В.В.

Буравльов С.І.